Презентація "Розвиток вчительської професії у кінці 19 – початку 20 століття. Перші українські школи."

Розвиток вчительської професії у кінці 19 – початку 20 століття. Перші українські школи. Виконала студентка 311-М групи. Літвін Катерина

Перші українські школи

988 р, прийняли християнство, яке сприяло розвитку культури і освіти на території Київської Русі. Центром слов’янської культури були церкви, монастирі . розповсюджується писемність, грамотність. Роль вчителів виконували князі, монахи, священики. Створюються школи при церквах, княжих дворах. Існували майстри грамотності - мандруючі вчителі, вони розповсюджували грамотність та навчали їй. Відкрилась бібліотека – перша при св. Софії. Тут складалися літописи, історичні події та ін.

Однією з перших шкіл була школа книжного учіння. †Заснована при княжому дворі київського князя Володимира Святославовича. † Існувала за рахунок княжої казни. † Школа була для юнаків та дітей знаті. † В цій школі навчалися і зарубіжні діти із знатних сімейств. † Учні були ізольовані від батьків.† Спочатку вивчалися 300 учнів.† Юнакам викладалися науки і давалася глибока освіта. Вивчали сім вільних мистецтв.

Монастирська школа† В 11 ст. при Києво-Печерській Лаврі. † Ці школи були внутрішні. † Вивчалися тільки члени монастирів. † Навчання було диференційованим. † Давалась вища освіта – Богословська, на рівні Візантійської академії. † Випускників готували до високих посад в церквах. † Рядових монахів готували для проведення служби в церкви і до праці в монастирському господарстві.

Школи грамоти (парафіяльні) †В кінці 11 – початок 12 ст. †Навчання грамоти включала – письмо, лічба, хоровий спів, читання. † Ці школи існували за рахунок батьків. † Були, майже, в містах. † Вчитель набирав 8-10 учнів. † Навчальний рік починався взимку – навесні.

Все зазубрювалося. З’явилася азбука-кирилиця. Спочатку були дерев’яні дошки (азбуки). Підручники коштували дуже дорого. Існувало 2 книги: часослов, псалтир. Існували берестяні зошити. Вивчали 27 букв грецького походження, хоровий спів. Поступово складалася народна педагогіка.

Розвиток вчительської професії у кінці 19 – початку 20 століття.

Професія вчителя є однією з найдавніших. Саме завдяки спеціально організованій педагогічній діяльності оволодівають усіма іншими професіями. Необхідність передавання нагромадженого суспільного досвіду новим поколінням, підготовка їх до життя і праці зумовила виокремлення навчання і виховання в самостійну суспільну функцію

У розвиненому суспільстві педагоги складають особливу соціально-професійну групу, роль і значення якої важко переоцінити. Історичний досвід розвитку педагогічної освіти не втратив своєї значущості і сьогодні. Результати історикопедагогічного аналізу підготовки вчителів народних шкіл можуть стати цінним надбанням для планування подальшого розвитку сучасної системи педагогічної освіти.

У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. учительські семінарії стали організаційно-професійною основою для кадрового забезпечення народних шкіл. Ідея навчання селян грамоті висувалася багатьма прогресивними вітчизняними педагогами та громадськими діячами, але кошти на підготовку кадрів держава не виділяла. Відомими педагогами-вченими кінця ХІХ – початку ХХ ст. було сформульовано низку перспективних теоретичних положень про необхідність ґрунтовної науковометодичної й практично-педагогічної підготовки учителя.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини ХІХ – початку ХХ ст., який характеризується особливим динамізмом суспільних явищ та процесів. Нижня межа – 1860 р. – визначена прийняттям „Проекту вчительської семінарії”, за яким здійснювали діяльність усі вчительські семінарії та вчительські школи досліджуваного періоду. Верхня хронологічна межа – 1917 р. – окреслює завершення дожовтневого етапу професійно-педагогічної підготовки вчителів народних шкіл в учительських семінаріях України.