Русь – Русь - Україна в період правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Тема. Русь – Україна в період правління Володимира  Мономаха та Мстислава  Великого.

Мета: характеризувати процес посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та довести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; розвивати учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, аналізувати, робити висновки, працювати з джерелами інформації; переконати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладі діяльності Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, портрети Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Основні терміни та поняття: лихварі, волость, сюзеренітет - васалітет, устав, князівські уособиці, степ.

Дати :  1113-1125 рр.- князювання Володимира Мономаха.

              1113 р.- Київське повстання.                                    

             1113 р.- затверджено новий Устав-збірник правових норм.

            1116 р.- похід сина Мстислава на Дон проти половців.

             1120 р.- похід у степ проти половців.

              1125-1132р.- князювання Мстислава Великого.

              1132р.-князівські уособиці, розпад Русі на окремі князівства.

Очікувані результати: яким був життєвий шлях Володимира Мономаха; чим уславив себе  Володимир Мономах; яку зовнішню і внутрішню політику проводив князь; чому князь Мстислав Володимирович дістав прізвисько Великий.

Структура уроку.

1. Організаційний момент.

II.      Актуалізація опорних знань учнів( робота з картками).

    1.гр.літописці:1054р., 1054-1073рр., 1064 р., 1068 р., 1073-1076 р. жовтень 1078., 1078 р. – 1093 р. 1072 р., 1097 р., 1100 р., 1101 р., 1103 р., квітень 1103 р.

    2.гр.історики: уділ, ізгої, кипчак, тріумвірат, огнищанин, князівський тіун, «Правда Ярославичів», автономія, смерд, холоп.

Запитання для учнів:

1.Хто з князів брав участь у битві 4 квітня 1103р.?

2. Хто був ініціатором скликання у листопаді 1097 р. Любецького з’їзду ?

Відповідають учні.

III. Мотивація навчальної діяльності.

            Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про історичну особу, яка виступила організатором і активним учасником боротьби з половцями,Володимиром Мономахом і його послідовником-сином Мстиславом Володимировичем.

Запитання до учнів:

1.Що вам відомо про Володимира Мономаха з попереднього уроку?

Відповіді учні.

Епіграф.

                     Мономах був дуже розумний і дбайливий князь.

                      Він був також дуже діяльним князем.

                      Вічно їздив з однієї своєї волості до другої.

                      Вічно був у походах…

IV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

1.Прихід до влади Володимира Мономаха.

2.Державні заходи князя. Його внутрішня і зовнішня політика.

3.Повчання Володимира Мономаха.

4. Правління Мстислава Володимировича.

Проблемне завдання: «Чи могла Київська Русь уникнути роздробленості ?»

Запитання до учнів. Які риси характеру, на вашу думку, необхідні князеві, щоб бути сильним державотворцем, полководцем, дипломатом ? 

Відповіді учнів.

Портрет Володимира Мономаха (додаток).

Вірш про князя ( додаток). Повідомлення учня про князя.

    Учитель.За рішенням Любецького з’їзду Київським князем після смерті Святополка стає його син Ярослав у 1113 р. Правління Ярослава були незадоволені кияни, тому що князь схвально відносився до лихварів (інструкційна картка). Із за дій лихварів бідніли селяни, ремісники, бояри. І народ піднявся на повстання .

На партах історичне джерело : «Повість минулих літ» (додаток).

Запитання до учнів.

• Чому кияни запросили на київський стіл Володимира Мономаха ?

Відповіді учнів.

 Учитель.Найактивнішим учасником боротьби проти половців залишався переяславський князь Володимир Мономах. Блискучими перемогами зажив слави оборонця руської землі.  Володимир Мономах усвідомлював небезпеку розпаду Русі і вбачав вихід з цієї ситуації у зміцненні  великокнязівської влади.

                                         Зміцнення великокнязівської влади:

• утвердив отчинний принцип  престолонаслідування;
• зосередив у своїх руках більшість руських земель;
• владу князя визнають інші князі;
• переміщує князів з одного столу на інший;
• поділив волості між синами.

Таким чином, Володимир Мономах зміцнює одноосібну владу і стає князем централізованої держави.

Протягом уроку учні працюють над проблемним завданням. 

 

2. Учні об’єднуються у дві групи і отримують завдання по підручнику.

«Мозковий штурм»

1гр.-літописці. 1. Охарактеризуйте збірник правових норм « Статут Володимира

                                 Всеволодовича» ст. 57.

                            2. Дайте оцінку внутрішньої політики Володимира Мономаха.

2гр.-історики. 1. Підтвердіть на фактах активну зовнішню політику князя .

                           2.Чи турбувався Володимир Мономах про територіальну цілісність і

                              безпеку Київської Русі? ст. 57-58  

Відповіді учнів.

Учитель.Таким чином, політика великого князя була спрямована на правове врегулювання суспільних відносин і зміцнення державної єдності Русі та її захисту, територіальної цілісності і безпеки.

 3. На скроні літ Володимир написав «Повчання дітям». Володимир Мономах намагався дати ряд порад, які допоможуть нащадкам не припуститися серйозних помилок.

Учні працюють з історичним джерелом «Повчання дітям». Володимира Мономаха.(додаток).

Запитання до документа:

-З якою метою написаний цей твір?

 -Чого навчав своїх дітей Володимир Мономах?

 -Чому саме такими хотів бачити своїх дітей?

  -Яку чесноту з «Повчання дітям» вважаєте найголовнішою?

Відповіді учнів.

Учитель. Таким чином, була велика роль князя у політичному житті держави. Він був  ініціатором князівських з’їздів, намагався примирити князів, припинити князівські уособиці. Період правління Володимира Мономаха називають періодом розквіту Київської Русі. Кочівники не турбували кордони держави.  

4.Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами.

Вчитель показує на карті міста: місто Новгород, місто Смоленськ,  Переяслав, Турів, Володимир, Ростов.

       Київський стіл перейшов до старшого сина Мстислава 1125-1132 рік.

     За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк, Галицькі землі (робота з картою).

Місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам. Мстислав продовжив політику батька, щодо збереження  єдності Русі.   Воював з половцями і ятвягами. Він був талановитий і політично  майстерний. Міг лад наводити   своєю залізною рукою. Його влада була загальноруською. Нащадки прозвали його «Великий». Але він припустився помилки підтримавши Ольговичів на Чернігівський престол. Останні стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу на Русі. Влада Мстислава настільки була міцною, що заповів владу Ярополку. Проте його наступники не змогли зберегти єдність держави. Після смерті Мстислава міжкнязівські уособиці спалахнули з новою силою. І дуже швидко Русь розпалася на десятки земель і князівств. Настав час утворення удільних князівств.

       Повертаємося до нашого проблемного завдання  «Чи могла Київська Русь уникнути роздробленості?»

Відповіді учнів.

V. Закріплення.

• Незакінчене речення .
• Мстислав Володимирович був сином…..
• Його батьком був…
• Мстислав здійснив успішні походи проти …..
• Після смерті Мстислава розпочався період …..

 

• Чому повстали кияни у 1113 році?
• Дайте визначення понять і термінів : лихварі, князівські уособиці, устав.
• Назвіть роки перебування при владі Володимира Мономаха і Мстислава Великого.

Завдання додому: параграф 11, підручник  О. Гісем. О. Мартинюк. Підготувати повідомлення : Чим, на Вашу думку, Володимир Мономах за своїми моральними цінностями відрізнявся від інших тогочасних князів Русі – України ?

                  

 

 

 

                                                      

 

 

 

 

                                         Додатки.

 Додаток № 1

 

Інструкційна картка

 

 

1113-1125рр. -князювання Володимира Мономаха

 

1113р.затвердженно новий Устав-збірник правових норм

 

1116р. похід сина Мстислава на Дон

 

1120р. похід у степ проти половців

 

1125р.-1132рр.князювання Мстислава Великого

 

1132р. Князівські уособиці, розпад Русі на окремі князівства

 

Лихварі- особи, які надають грошову позику чи товар

 

Волость-область, округ

 

Сюзеренітет-васалітет-переміщення князів з одного столу на іншій

 

Устав-збірник правових норм

 

Степ-степові простори з півдня до сходу

 

Князівські уособиці-внутрішній розбрат, війна між окремими особами

 

Феодальна роздробленість- зміцнення самостійності удільних князівств

 

 

 

 

 

                                                                                              

 

Додаток №2

Володимир Мономах

 

  Додаток №3(Вірш поета  Юрія Шкрумеляка)

По незгодах між братами

Ти заблис, як зірка ясна.

Бо за тебе Україна

Процвітала горда, красна.

Добрий, чесний ти й розумний

Справедливо став судити.

Ти сильнішим не дозволив

Слабких кривдити й гнобити.

Міцно владою держав ти

Пребагату Україну.

І на ворога водив ти

Свою сміливу дружину.

Ти князів до згоди кликав,

Як дітей та рідна мати:

Знайте всі, що тільки згода

Може тривко будувати!

І на смертному вже ложі

Дітям дав свої науки.

Довго тим наш край держався,

Що створили твої руки!

 

 

  Додаток №4

 

Історичне джерело:

 

«Повість минулих літ»

 

     Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха прохання: «їди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на Ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі, отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася».

 

Чому кияни запросили на свій стіл Володимира Мономаха ?

 

 Додаток №5

Історичне джерело:

 

«Повчання дітям» Володимира Мономаха

 

«…. А се — мізерного, слабого ума мойого поучения. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то [хоч] половину. …   Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.  

…    Паче всього — гордості не майте в серці і в умі.

…   Старих шануй, як отця, а молодих — як братів.            У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться..            На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню.           

…      Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

….  Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.

 

Запитання до документа.

1. Із якою метою написано цей твір?
2. Чого навчав своїх дітей Володимир Мономах?
3. Чому саме таких хотів бачити своїх дітей Володимир?

 

      Додаток № 6

 

 

 

 

 

 

 

 

Мстислав Великий