Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава

Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава

План уроку. Княгиня Ольга та її внутрішня політика. Зовнішня політика княгині Ольги. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату. Болгарські походи князя Святослава

Повторення вивченого на попередньому уроціРозставте правління князів в хронологічній послідовностіІгор, Аскольд, Олег, Кий, Дір ?Хто такий Рюрик і де він правив?Що таке полюддя, дружина?Охарактеризуйте діяльність. Аскольда. ОлегаІгоря. Які теорії походження слова «Русь» ви можете назвати?

1. Княгиня Ольга та її внутрішня політика.княгиня Ольга (близько 910  — 969) За однією з версій, яка спирається на дані «Повісті минулих літ», майбутня княгиня була із Пскова. При чому, даних про її батьків чи коріння немає. Згідно іншого джерела  – «Житіє княгині Ольги», підтверджується версія про її народження на Псковській землі. Навіть вказана назва селище – Вибути. А те, що дані про її батьків відсутні пояснюється тим, що за походженням Ольга була простолюдинкою, тому імена батьків і невідомі. Відомо, що в 912 році вона вийшла заміж за князя Ігоря коли їй було 10 років (за іншими даними 12). Ольга була мудрою дружиною. Будучи хоробрим воїном, одного разу Ігор вирушив збирати власноруч данину до древлян. Ті, бачачи, що князь прийшов із невеликим військом, оточили його та вбили. Розлючена Ольга вигадала витончену помсту – у 946 році вона зажадала щоб кожна древлянська родина в якості данини віддала їй голубів. Княгиня прив’язала до їх лапок тліючі соломинки і відпустила їх додому. Так було спалено ціле селище. На момент, коли древляни вбили чоловіка Ольги, Ігоря, їх синові Святославу було всього три роки. Жінка була змушена взяти владу в свої руки у 945 році, поки син не виросте. Історії невідома точна дата, коли княгиня передала владу своєму синові Святославу. Він часто був у військових походах, тому, незважаючи на офіційний титул, країною правила княгиня Ольга. Пізніше вона віддала синові владу на півночі країни. А, імовірно, до 960 року він став правлячим князем всієї Русі. У 969 році княгиня перебувала у Києві і тяжко хворіла. В тому ж році вона й померла. Поховано її згідно християнського звичаю. За легендою її мощі були нетлінними. У XVI Ольгу причислили до лику святих.

Її внутрішня політика Ольга впорядкувала систему збирання данини. Установлювалися «уроки»  — розміри данини й  «оброки», які мали виконувати підлеглі. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й  судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» — місця зберігання данини й княжі «погости» — осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріплювалися «ловища»  — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало державу постійним прибутком. Розбудовувала Київ.

2. Зовнішня політика княгині Ольги. У 946  р. (за іншими даними  — 957  р.) Ольга відвідала Константинополь. Це були перші в  історії відвідини столиці Візантії правителем Русі-України на чолі мирного посольства. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і  сплату візантійцями данини Києву. У Константинополі Ольга прийняла християнство, але охрестити свй народ ненаважилась. Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У  949  (або 959) р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І  — наймогутнішого правителя тогочасної Європи із проханням надати єпископа для хрещення Русі-України.

3. Князь Святослав. Князь Святослав (близько 931  — 972)Великий київський князь Святослав Ігорович (народився у 940 р., загинув у 972 р.) - без перебільшення, найвідчайдушніший воїн в історії середньовічної Русі. Він був сином свого жорстокого часу, і судити про вчинки цього войовничого монарха з сучасної точки зору, безумовно, не варто. Князь мало вписується в етичні канони сьогоднішнього дня, як, втім, і всі його сучасники. У той же час Святослав ідеально б виглядав в українській версії "Гри престолів" як один з найбільш яскравих і колоритних персонажів. Великий київський князь Святослав (Хоробрий) - перший великий київський князь зі слов'янським ім'ям, однозначну оцінку якому не можуть дати навіть самі історики. Так, Микола Карамзін (1766-1826) назвав його “Олександром (Македонським) нашої давньої історії”;радянський академік Борис Рибаков (1908-2001) охарактеризував Святослава як великого завойовника, що створив на карті Європи "єдиним шабельним ударом" величезну державу від завойованих ним в'ятичів (сучасних москвичів) до Північного Кавказу;професор Сергій Соловйов (1820-1879) вважав, що князь був "воїном, який зі своєю відбірною дружиною залишив Руську землю для подвигів віддалених, славних для нього і непотрібних для рідної землі". Чим прославився великий київський князь Святослав Ігорович, чиї пам'ятники встановлені в багатьох містах України?1. Розширенням території Київської Русі за рахунок приєднання до Києва земель в'ятичів (сучасні Смоленська, Московська, Тульська, Воронезька області РФ).2. Розгромом і грабунком численних сусідів - Волзької Болгарії, Хазарського каганату і вторгненням на Балкани, де зазнав в результаті поразки від Візантії. Був убитий печенігами на острові Хортиця на Дніпрі, коли повертався з малою дружиною зі свого провального походу в Болгарію. З цих 2-х пунктів стає зрозумілим сарказм професора Соловйова про "великого воїна" і "марність його справ для рідної землі". Та в ту епоху всі великі національні герої інших країн, на перший погляд, діяли так само, але вони не тільки громили, розоряли і ослабляли сусідів, а й утримували цю територію, приєднуючи її до своєї держави. Син мудрої княгині християнки Ольги і князя Ігоря Святослав був вихований вікінгами Свенельдом і Асмудом, які разом з шануванням язичницьких ідолів вселили в нього невластиву для слов'янина войовничість. З 10-річного віку княжича брали на численні битви, де хлопчикові в повній мірі довелося освоїти всю військову премудрість того суворого часу. Біля Святослава невідступно знаходився товариш його батька воєвода Свенельд, який у міру сил залучав юнака до ратної справи. Щороку правління молодого князя знаменувалося новою війною. При ньому русичі перетворилися в дуже небезпечних сусідів буквально для всіх. Святослав ніколи не шукав серйозних приводів для початку бойових дій, він просто направляв попереду себе гінця з лаконічним посланням "Іду на ви". Саме таким чином він підкорив слов'янське плем'я в'ятичів, розбив волзьких булгар і завдав нищівної поразки Хазарському каганату.

Похід проти Хозарського каганату. У 964  р. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов’янський союз племен в’ятичів, який жив на річці Ока й сплачував данину хозарам. У 966  р військо князя спустилося Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату. Завдавши поразки хозарам, воно оволоділо їхньою столицею містом Ітиль.

4. Болгарські походи князя Святослава. Використати військову потугу і талант Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в приборканні болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій перший Балканський похід до Болгарії. Дорогою він підкорив своїй владі слов’янські племена уличів і тиверців. Під Доростолом розбив сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяславці. Та утвердженню на Дунаї завадили печеніги. У 968 р. їх орда взяла в облогу Київ. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого стольного граду. Щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав залишив своїм намісником у Києві старшого сина Ярополка, у деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав Володимира. У 969 р. Святослав вирушив у другий та останній похід до Болгарії. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Після важких переходів і запеклих боїв у 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол (тепер Сілістра). Але візантійці не спромоглися здобути місто. Русичі неодноразово виходили з Доростола та біля його мурів билися з ворогом. Тож візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Уклавши мир із візантійцями, князь вирушив на Русь. Навесні 972 р., по дорозі до Києва, біля дніпровських порогів він з дружиною потрапив у засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив». За іншою версією — до загибелі князя доклали руку кияни, які боялися повернення розгніваного володаря.

Перевірка вивченого

Перевірка вивченого. Яку мету ставила собі княгиня Ольга, здійснюючи реформи? Коли відбувся перший в історії дипломатичний візит до Константинополя очільника Київської держави? Який результат цієї місії?Назвіть племена й народи, що їх підкорив князь Святослав і примусив сплачувати данину. Який наслідок для Русі мало знищення князем Святославом Хозарського каганату? Обговоріть у групах. Чому Балканські походи Святослава не мали успіху?

Домашнє завдання. Прочитати п 4 Виписати заходи Ольги і Святослава. Заповнити контурну карту ст 1, атлас ст 9 Знайти цікаві факти про Ігоря, Аскольда, Олега, Кия, Діра, Ольгу Святослава