РЗМ Усний твір-опис "Фарби осені"

 

 

 

 

 

Урок

розвитку зв`язного мовлення

 

Усний твір-опис

Фарби осені

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови та літератури

Кричфалушій С.І.

 

7 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Розвиток зв`язного мовлення. Усний твір-опис “Фарби осені”

 

Мета: 

• розвивати усне мовлення учнів, творче мислення, уяву дітей, уміння спостерігати за природою;
• удосконалювати вміння і навички складати усні твори-описи;
• повторити такі поняття, як “стилі мовлення”, “типи мовлення”, “синоніми”, “антоніми”, “омоніми”;
•  розвивати творчі здібності учнів шляхом інтеграції мистецтв;
• познайомити дітей з музичними творами П.І. Чайковського, Вівальді “Пори року”, картинами І.Шишкіна, Борисова-Мусатова, Левітана;
• провести виставку малюнків, творчих робіт “Фарби осені”, виховувати любов до природи, рідного краю.

 

Тип уроку – розвиток зв`язного мовлення.

Методи: бесіда з учнями, діалоги, прослухування музики, робота за картиною, складання усних творів-описів, демонстрація творчих робіт, виразне читання віршів.

Обладнання: зошити, ілюстарції, творчі роботи учнів, картини художників          І. Шишкіна, Борисова-Мусатова, Васнєцова, Левітана, музика П.І. Чайковського, Вівальді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку:

І.Організація уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Вмотивування теми.

Бесіда:

-для чого нам потрібні уроки розвитку зв`язного мовлення?

-яки види робіт ми виконуємо на цих уроках?

Слово учителя.

- Сьогодні ми будемо розвивати наше мовлення, удосконалювати навички, вміння грамотно висловлювати думки, свою точку зору, збагачувати своє мовлення. Уміння говорити красиво приходить не відразу, цьому треба довго вчитися. На сьогоднішньому уроці ми будемо справжніми художниками і композиторами. Тільки змалюємо осінь словами.

- Ви помітили, що наш урок супроводжує музика?

- Вам вона подобається? Це музика Вівальді. Саме вона буде допомагати на уроці налаштовувати вас на ліричний лад. Це, я думаю, допоможе нам створити твір-опис “Фарби осені”.

(звучить музика Вівальді)  https://www.youtube.com/watch?v=D3qrt0EgVd8

Учень (розповідь про творчість Вівальді під музику)

 

Бесіда:

- Давайте пригадаємо ті відомості, що потрібні під час створення власного твору-опису.

-які ви  знаєте типи мовлення? (розповідь, роздум, опис)

-що таке опис? (дає відповідь на питання Який?)

-назвіть стилі мовлення?

-що характерно для художнього стилю? (показує де відбуваються події, передає душевний стан)

-назвіть відомі вам художні засоби? (порівняння, епітети, метафора)

-які пори року вам подобаються?

 

Учитель.

- Час іде дуже швидко. Зовсім недавно було літо.

Яким вам воно запам`яталось?

Я просила вас знайти вірші про літо, намалювати малюнки до цієї пори року, написати твори-мініатюри, пропонувала вам різні теми: “Спогади про літо”, “Літній ранок”, “Наодинці з морем”, “У лісі влітку”, “Літній дощ”.

 

Виразне читання учнями віршів про літо.

Читання учнями творів про літо.

Учитель

- Не тільки письменники, поети зверталися до теми “Пори року”. Природа надихала багатьох митців.

 Зараз я пропоную вам послухати чарівну музику П.І. Чайковського, п`єсу “Баркаролла” з циклу “Времена года” (“Пори року”) https://www.youtube.com/watch?v=rwF4Hg_NYZs      (ютуб)          (http://music.i.ua/player/5025803/50323/616050/ )  

(Розповідь вчителя під звучання музики)

У грудні 1875 року петербурзький видавець Бернар звернувся до П.І.Чайковського з пропозицією написати 12 фортепіанних п`єс для свого журналу “Нувеліст”. Цикл об`єднують різноманітні за емоційною спрямованістю п`єси. Але не дивлячись на це, загальний характер музики, за винятком окремих світлих, радісних п`єс, спокійний, ліричний.

• Слухаючи цю прекрасну музику, подумайте, які картини виникають у вашій уяві; які кольори, запахи має літо.

                       (Прослухування музики П.І. Чайковського.)

Бесіда з учнями:

-сподобалась вам музика?

-які ваші враження?

-які ж кольори має літо? (теплий, ласкавий, ніжний, сонячний, радісний, веселий, яскраво-зелений, насичено-зелений.)

-які запахи має літо?(запашний, духмяний, спекотливий, гарячий, приємний.)

Учитель

- Ми слухали з вами музику П.І. Чайковського.

А що вам відомо про цього композитора? Які твори він написав?

(Розповідь учнів про творчість П.І. Чайковського)

Учитель

- Давайте з вами уявимо, що ми у ХІХ столітті, коли жив і творив цей видатний композитор.

- А зараз ми послухаємо діалог, з якого дізнаємося про історію створення циклу “Пори року”.  Отже, у музичний салон запрошується композитор П.І. Чайковський і Бернар – редактор журналу “Нувеліст”

(Діалог)

- А тепер, діти, придумаємо до слів, які ви записали, антоніми.

- Що називається….

• антонімами?

• синонімами?

• омонімами?

Складання антонімів.

теплий-холодний,

сонячний-похмурий,

гарячий-холодний

радісний-сумний

 

Бесіда

-як ви вважаєте, ці утворені слова для якої пори року характерні? (Для осені)

 

- На зміну літу приходить чарівниця-осінь, різнобарвна, сумна.

- Якою ж уявляєте осінь ви?

 

(діти демонструють свої малюнки, читають вірші про осінь

      -  Чому ж саме осінь вважається найбільш цікавим, неповторним часом року? На це питання легко відповісти, виглянувши у вікно в осінню пору. Що ж ми побачимо по той бік скла?

Прекрасне, дивовижне поєднання яскравих кольорів і фарб, важке, похмуре, безлике небо, які так гармонійно і врівноважено виглядають разом. Ми побачимо людей, які займаються землеробством. Який багатий урожай вони зібрали! Фрукти і овочі, зірвані з грядки, додають ще більше кольору в осінній пейзаж. Ще одна відмінна риса похмурої і строкатої пори – перелітні птахи. Вони збиваються у великі і маленькі зграї і відлітають зимувати в теплі краї.  Після того, як наші краї покинули птахи, а останнє листя опало з дерев, — зима не за горами.

 

-  Не тільки композитори, поети зверталися до природи, це і художники.

 Сьогодні я хочу познайомити вас з деякими картинами Шишкіна,

Борисова-Мусатова.

(знайомство з картинами художників)

                                        Вправа «Гронування»

- З чим у вас асоціюється осінь?

- Давайте назвете ці слова, а я запишу. Називаємо тільки іменники.

 (посередині слово «осінь»,  навколо слова, з якими асоціація)

- Тепер до кожного іменника добираємо епітети, метафори, порівняння, тобто художні засоби.

- Оформлюємо зв,язне мовлення. (використовуємо таблиці)

Робота за картиною.

Складання речень, словосполучень про осінь, запис їх у зошити.

Учитель.

- Зараз, діти, ви будете усно складати свої твори-описи “Фарби осені”.

І знову звучить музика.

П.І. Чайковський “Жовтень “Осіння пісня”, “Листопад  “На трійці”. https://www.youtube.com/watch?v=f8LXdSr0qV0

https://www.youtube.com/watch?v=nSxuSzYHDEU

- Отже, поети оспівували природу словом,

композитори – звуками, художники – фарбами,

але всіх їх об`єднувала любов до природи.

Прослуховування творів учнів.

 

ІІІ. Підсумки уроку.

Учитель.

- Я дуже вдячна вам за вашу роботу на уроці. Молодці.

Ми далі будемо працювати над темою “Пори року”.

Попереду зима, далі весна.

Вважаю, що серед вас багато талановитих дітей, в майбутньому, можливо, деякі з вас стануть поетами, художниками, композиторами, бо які прекрасні роботи ви написали та намалювали.

ІV. Оцінювання. Домашнє завдання.

Мініатюра про золоту осінь

Ось і закінчилося тепле літо. Йому на зміну прийшла золота осінь. Це прекрасна пора року. Гуляючи алеями парку, ми милуємося неймовірною красою дерев, квітів. Адже восени в них зібрано дуже багато фарб і відтінків. У повітрі з’являється невелика прохолода, тому дихається легко, зовсім по-іншому, ніж влітку.

Приємно поїхати в ліс по гриби. Вони звичайно ховаються від нас під різнокольоровим листям дерев. Але тим більш цікавим стає їх збір. Також дуже цікаво зібрати восени гарний гербарій з листя різних дерев і чагарників. А скільки можна створити сухих букетів, які будуть радувати око протягом довгого часу! Недарма кажуть: осінь — чудова пора.

 

Прихід осені

Ось і настала золота осінь. У лісі шаленіє справжній жовтневий листопад. Погода стоїть мінлива: то вітряно, то спокійно. Теплі сонячні дні чергуються з прохолодними, похмурими. Коли небо похмуре, часто йдуть дощі.

Від споглядання великих холодних крапель, що падають на землю, на душі стає сумно. Здається, ніби Природа оплакує свою колишню красу, коли все навколо цвіло й пахло…

 

Краса осіннього лісу

Осінь бадьоро крокує лісом. Краса осіннього лісу вражає. Дерева стоять в золоті та іржавому багрянці, листя на кущах мало, але воно ще тримається. Мох місцями пожовтів, місцями зіщулився. Чорничні кущі — незвичного, червоного кольору. Сама чорниця давно зібрана.

Ще недавно в лісі було повно павутини, але поривчастий вітер обірвав майже всі тонкі нитки. Осінній вітер особливий. Він нібито грає, а насправді квапить зиму.

Але буває, розщедриться природа й подарує гарні осінні деньки. І тоді в лісі благодать. Незліченна кількість листя вистилає землю. М’яка хвоя смішними вусиками прилипає до землі. Крізь стовбури дерев проглядає боязке сонце. Дивовижна краса!

 

Ліс восени

В ліс прийшла осінь. Дні стали коротшими та менш теплими. Листя на деревах почало жовтіти, а згодом і опадати. Тільки хвойні — ялини та сосни — цілий рік стоять зелені.

Осіння пора — це час приготувань до тривалої зимівлі звірів та птахів. Щоб не голодувати взимку, білка зносить в дупло ягоди, гриби, горіхи, жолуді. Їжачок переносить припаси до нірки, нанизуючи їх на свої голки. Ведмідь готує собі барліг, щоб проспати в ньому до весни. А заєць змінює сіру шубку на білу, щоб непомітно гризти кору в засніженому лісі.

 

 

 

 

 

 

 

Чайковський Петро Ілліч (1840—1893) — видатний російський композитор. Закінчив Петербурзьку консерваторію (1865 р.); його вчителем був засновник і перший директор цього закладу Антон Рубінштейн.

У величезному творчому доробку Чайковського представлені всі жанри, і в кожному з них він виступає неперевершеним майстром. Це — 10 опер (серед них всесвітньовідомі «Євгеній Онєгін», «Пікова дама»), 3 балети (серед них «Щелкунчик»), 7 симфоній, сюїти, симфонічні твори (зокрема увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта», фантазія «Франческа да Ріміні», «Італійське каприччіо»), концерти, інструментальні ансамблі,.

Міцні зв'язки єднали Чайковського з Україною, де він часто бував, жив, написав багато своїх творів. Народне мистецтво України, її культура, історія знайшли яскраве відображення в його творчості.

Чайковський увійшов в музичну культуру також як педагог, диригент, музичний критик, як активний громадський діяч.

П.І.Чайковський ”Времена года”

       П.І.Чайковський - співак краси. Він уміє побачити прекрасне в тім, до чого ми звичайно залишаємося байдужі. Його твори допомагають нам краще зрозуміти рідну природу, побачити принадність осені. Адже навіть пізня осінь з хаосом дощів і вітрів раптом дарує дні, повні такої тихої і ясної замисленості, що здається: зима не прийде ще довго. Природа відпочиває від напруженої весни, коли треба було прогнати зиму і розбудити всі живе, відпочиває від пекучого літа, від стрімких і гучних серпневих гроз.
       Слава російського композитора Чайковського зростала не щодня, а щогодини, однак в гаманці в нього, як правило, було порожньо. На себе він витрачав дуже мало, зате любив щедро пригощати друзів, звичайно ж, допомагав тим хто його потребував. Наприклад, одного разу його учень, скрипаль Сеня Литвинов, перестав відвідувати заняття Петро Ілліч поспішив на квартиру учня .Виявилося його забрав батько через матеріальну скруту. Учень був дуже радий наміру Чайковського зробити своїм стипендіатом.
       Коли траплялося зарадити чийомусь лихові, душа ставала спокійною. Петро Ілліч любив цей стан над усе. Якщо ж поряд терпіли злигодні ,музика в душі замовкала. Отож, іноді не вистачало кошів, доводилось писати на замовлення. Одним із творів на замовлення є збірка ” Времена года”.
       Видавець популярного Петербурзького журналу "Нувеллист" Н.М.Бернард звернувся до Чайковського з проханням написати дванадцять п'єс - по числу місяців у році - спеціально для щомісячного опублікування їх у цьому журналі в плині 1876 року. Чайковський дав свою згоду. Дві п’єси написав ще в середині грудня („У камелька” „Маслєніца”)1875,  3-5 написані не пізніше середини травня.
       Коли п'єси були вже написані Чайковським і відіслані в журнал, Бернард, прагнучи полегшити сприйняття музики, дав їй поетичне тлумачення у виді віршованих епіграфів. Композитор не заперечував проти епіграфів і з години першої публікації вони залишаються майже невід'ємною частиною циклу.
       Місяць за місяцем з'являлися нові п'єси Чайковського. Музична публіка з нетерпінням чекала чергового номера. Критика помовчувала, не зглянути до настільки безневинних "дрібничок", а сам композитор чим далі, тим більше розумів, що рано або пізно його новий фортепіанний цикл займе достойне місце в історії російської музичної літератури.
       Так воно і відбулося. У цієї невигадливої, подібної до народної творчість, музиці безодня щирої поезії.

       Дванадцять п'єс циклу створені композитором як послідовний ряд картин російської природи і побуту, підлеглих природному річному круговороту тепла і холоду, розквіту і зів'янення. Написані без домагань на віртуозність блиск і ефектність, вони відрізняються приваблюючою мелодійною виразністю і тонкістю фортепіанного листа. Кожна окрема п'єса являє собою самостійну по характері, уся ціль яких сприймається як задушевне, що йде від глибини серця, оповідання про нескінченно дороге і близьке композитору

Анто́ніо Віва́льді народився 4 березня 1678 у  Венеції — італійський композитор, скрипаль-віртуоз, римо-католицький священик, автор більш як сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту. За життя отримав широке визнання по всій Європі. Вівальді в основному відомий завдяки своїм інструментальним концертам, особливо для скрипки.

 Одними з найвідоміших його робіт є чотири концерти для скрипки «Чотири пори року».

Багато з його композицій написані для жіночого музичного ансамблю при монастирі лікарні милосердя, де він був висвячений в сан католицького священика і працював. Також мали успіх пишні постановки опер Вівальді у Венеції, 

Мантуї і Відні. Після зустрічі з імператором Карлом VI  Вівальді переїхав до Відня, сподіваючись на просування по службі. Однак імператор помер незабаром після прибуття Вівальді, а сам композитор помер менш ніж через рік в злиднях і був забутий аж до ХХ ст.