Самоаналіз уроку української літератури

Самоаналіз уроку українськоїлітератури,

проведеного Лисаковим Сергієм Володимировичем

30.11.18 року в 5класі Чаплинської СЗОШ

Тема уроку:  Василь Симоненко. Казка  «Цар Плаксій та Лоскотон».Різні життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона .

Девіз уроку: «Добре – вічне, а зло – гине»

Тип уроку: урок формування основних навичок і вмінь роботи над літературним текстом.

Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення теми «Літературні казки. Творчість Івана Франка, Василя Короліва-Старого, Галини Малик, Василя Симоненка відводиться 12 годин. Проведений урок – одинадцятий у темі і другий у системі уроків вивчення творчості Василя Симоненка. Він є логічним продовженням попереднього уроку, на якому діти ознайомилися з цікавими сторінками дитинства митця та змістом казки  «Цар Плаксій та Лоскотон».

Мета уроку:закріпити знання про цікаві сторінки з дитинства Василя Симоненка, поглибити знання за змістом казки, навчитися визначати основні риси характеру дійових осіб;

розвивати здібності аналізувати поведінку головних героїв твору, вміння виокремлювати окремі епізоди і вміти аналізувати поведінку героїв у них, удосконалювати вміння виразного читання, розвивати здібності: увагу, пам’ять, аналітично-творчі вміння, критичне й асоціативне мислення, прищеплювати інтерес до літературної казки;

сприяти вихованню щирості, добра, небайдужості, оптимізму, потреби керувати своїми емоціями.

Задля досягнення поставлених мети та завдань, урок був зорієнтований на реалізацію компетентісно-орієнтованого підхіду в навчанні, що забезпечило розвиток  предметних компетентностей учнів: визначати основні риси характеру дійових осіб твору,  проводити аналогію із сучасним життям, аргументовано і грамотно висловлювати власну думку про прочитане, щодо проблем добра і зла у творі, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму.

2.При плануванні уроку було враховано те, що учні мають недостатні навички аналізу та узагальнення матеріалу, роботи в групах, висловлювання власної думки та мотивованих висновків.

3. Обладнання уроку. На уроці використовувалися такі засоби навчання як підручник, дошка, наочний матеріал, роздатковий дидактичний матеріал, комп’ютер, мультимедійна презентація.

 4. Чи раціонально був розподілений час.  При проведенні уроку всі питання уроку були логічно поєднані. Час, відведений на етапи уроку був використаний раціонально, виконано намічений план. Учні швидко включились в роботу, отримавши на початку уроку емоційний та діловий настрій.

         5. Методи навчання. Для розкриття нового матеріалу було обрано дослідницький та частково-пошуковий методи навчання з застосуванням роботи в парах,  роботи зі схемами, фронтальної бесіди, роботи з текстами.

Використані прийоми «Літературна дуель», «Сенкан», «Так - ні», «Асоціативна павутинка», «Незакінчене речення».

Упродовж уроку було забезпечено в класі високу активність і працездатність учнів за рахунок поєднання різноманітних методів та прийомів навчання. На уроці учні показали вміння мобілізувати себе на сприйняття та розуміння інформації, узагальнювати та виділяти головне, робити висновки.

           6. Форми навчання. Під час уроку використано індивідуальну та парну роботу учнів. Це дало змогу ефективно розвивати аналітико-творчі вміння учнів, критичне й асоціативне мислення.

          7. Чи була забезпечена працездатність. На уроці була забезпечена висока працездатність учнів. Усі були залучені до роботи і працювали активно та плідно.

Цьому посприяли ефективний підбір методів та форм роботи, а також встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці.

          8. Контроль знань. Контроль засвоєння знань, умінь і навичок здійснювався конкурсом «Найуважніший», де учні мали змогу отримати максимально 6 балів, та активною роботою на уроці, отримуючи смайлик за кожну правильну відповідь .

9. Використання кабінету. На уроці використовувалась кабінетна дошка, роздатковий матеріал, мультимедійна дошка та проектор.

10. Реалізація мети. Під час рефлексивно-оцінювального етапу учні показали, наскільки  вони усвідомили зміст вивченого, засвоїли матеріал теми і вміють ним оперувати.

Було підведено підсумок про значимість теми у формуванні системи знань учнів, відмічена успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки.

У кінці уроку дана чітка інструкція щодо виконання диференційованого домашнього завдання.

Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягти очікуваних результатів.