Самоаналіз уроку української літератури на тему "Олесь Гончар - будівничий соборів наших душ".

Самоаналіз

уроку української літератури,

проведеного в 11 класі

Тема :  Олесь Гончар – будівничий соборів наших душ.

Мета :  - осмислення учнями життєвого та творчого шляху письменника-

                земляка,  донесення до учнів яскравого світу його художнього слова

                та громадянської одухотвореності книг;

    -  розвиток умінь і навичок пошукової діяльності учнів,  критичного

                мислення, уміння виразного читання творів та розвиток естетичних

                смаків;

             -  формування ключових компетентностей;

             -  виховання патріотичних почуттів та поваги до славетних земляків.

Тип уроку : засвоєння нових знань, урок літератури рідного краю за

                      технологією «Сторітеллінг».

Методичний інструментарій : випереджувальні завдання, рольова гра,

                 інсценізація уривків творів Олеся Гончара, асоціативний кущ,

                 «Незакінчене речення».   

 У вивченні теми це перший урок. У класі двадцять учнів. Двоє мають

високий рівень знань, десять – достатній, вісім – середній.

 Учні класу заздалегідь ознайомилися із біографією та романами Олеся

Гончара. Вони із задоволенням включилися в урок та через  випереджувальні

завдання, рольову гру, інсценізацію уривків творів нашого славного

письменника-земляка передали власне осмислення його життєвої і творчої

долі та громадянську одухотвореність книг Олеся Гончара.

Мотивація вибору теми уроку : вважаю несправедливим те, що Олеся

           Гончара, славного і справжнього прозаїка, письменника планетарного

           масштабу, в українській школі майже не вивчають (в 11 класі 2 години).

           З огляду на це, вирішила глибше познайомити учнів з його творчістю.

           Чому методом «Сторітеллінг»? Тому, що життєва і творча доля

           письменника-земляка, який у роки Другої світової війни з першого і до

           останнього дня її пройшов фронтовими дорогами – по-справжньому

           цікава й повчальна. А  «сторітеллінг» - це мистецтво розповісти історію

           з метою навчання. Контент дуже багатий. Тому обрала метод

           випереджувальних завдань, щоб сконцентрувати увагу учнів на

           головному, суттєвому. Як відомо, «сторітеллінг» як форма навчання у

           школі має велику  практичну користь; знімається напруженість, легше

           засвоюється матеріал, розвивається уява, історія впливає на почуття

           дитини і чужу історію учні переживають як свою. Сподіваюсь, що на

           уроці це прослідковувалося. Згідно із методикою «сторітеллінг»,

           складовими частинами історії  є : герой, сюжет, тема та ідея. Наш герой –

           це письменник-земляк Олесь Гончар, життєву історію якого на уроці

           було передано через рольову гру, повідомлення учнів про його твори,

           через героїв його книг, у яких втілене авторське «я». Сюжет

           прослідковувався через виклад фактів із життя героя у хронологічній

           послідовності.

           А ідея – заклик залишатися людиною за будь-яких обставин, берегти

           собор душі, була закладена у виступах учнів, елементах театралізації

           творів, висновках. За методикою «сторітеллінг» історія повинна

           містити цікаві події, життєвий досвід, ціннісні зміни персонажа,

           викликати співпереживання. Ці елементи й були присутні на уроці.

           Намагалася дбати про візуальне оформлення, бо саме візуальний фон

           допомагає зробити історію більш цікавою і динамічною. З метою

           уникнення монотонності, використовувала елементи театралізації,

           поетичне слово, виступи учнів, буктрейлер, музичний фон, пісні воєнних

           років. Готуючи урок, не забувала про деталі та емоції, адже за

           методикою «сторітеллінг» історія повинна викликати щирі емоції:

           розуміння, співчуття, захоплення чи осуд.

  На етапі рефлексії, де відбувалося осмислення навчальної діяльності,

           учні дали відповідь на проблемне запитання, створили асоціативний

           кущ «собор душі», зробили висновки.

           На цьому уроці намагалася формувати громадянську, інформаційну і

           мовленнєву компетентності школярів, компетентність саморозвитку

           особистості.