Самобутній талант Євгена Плужника. Поезія

Навчально-методична

картка заняття_____

Дисципліна: Українська  література

Група ___А,Б,В___курс__І___             «    » __________ 201__р.

Тема заняття:     Самобутній талант Євгена Плужника.  Поезія

Тип заняття:  комбіноване

Методи навчання: програмоване, усне опитування, сучасні інтерактивні методи, мультимедійне використання, метод проектів

Мета заняття: продовжити ознайомлювати студентів  із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в  них  уміння працювати з додатковою літературою, поглибити навички ідейно-художнього аналізу поезії; виховувати високі духовні цінності, любов до поетичного слова, його художнього багатства

Методичне та матеріальне забезпечення: портрет Євгена Плужника, тексти творів  «Вчись у природи творчого спокою», «Для вас, історики майбутні», «Ніч, а човен – як срібний птах!», мультимедійний проектор, ноутбук ; картки для письмової роботи,  аудіо- та відеоматеріали, епіграф.

Міждисциплінарні зв’язки: Історія України, теорія літератури, філософія, етика

Література:

Основна :

1. Українська література, 11 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл./ Р.В.Мовчан. – К. ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 496с.: іл.
2. Українська література,.: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.Г.Ковальчук.- 3 вид. – К.: Освіта, 2006. – 512с.
3.  Українська література. 11 клас. Профільний рівень: Хрестоматія – довідник/ Упорядник О.І. Борзенко. – Х. : Вид-во «Ранок», 2011. – 880 с. – (Джерела)

Додаткова:

1. Українська література. 11 клас. І семестр. –Академічний та рівень стандарту. Під редакцією О.П.Ващенко, С.М.Головатюк – Х.: вид. група «Основа», 2011. – 120с.- (Серія «Мій конспект»).
2. Українська література. 11 клас. Хрестоматія/ Упорядник Гавриш І.П.; наук.ред. Єременко О.В.- Х.: ФОП Співак В.Л., 2013.- 736с. – (Серія «Lexis»)
3.  Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. / Упорядники Яременко В., Федоренко Є.: У 3 кн. — Кн. 2. — К., 1994.
4. uk.wikipedia.org/.../Плужник_Євген_Павлович

 

 

Організаційна структура і зміст заняття

№ елементи і його тривалість	Елементи заняття, навчальні питання, форми, методи навчання і засоби за печення заняття	Методи навчання
1.	Організаційна частина
5 хв.	1. Привітання зі студентами.
	2. Перевірка присутності студентів.
	3. Перевірка готовності студентів до заняття.
	4. Психоемоційний настрій.
2.	Актуалізація опорних знань студентів:
10 хв.	Поточний контроль знань: «міні-інтерв’ю», тестові завдання	Інтерактивні
15 хв.	Повідомлення студентів Плужник – найяскравіша постать «розстріляного відродження» Плужник – митець – експресіоніст. Розвиток таланту поета. Плужник – тонкий лірик – гуманіст. Євген Плужник – майстер імпресіоністичної поезії ХХ століття Цікаве із біографії митця.	Показ слайдів, повідомлення
3.	Мотивація навчальної діяльності	Бесіда, диспут
4.	Проведення заняття
35 хв.	Слово викладача. Розгляд теми згідно плану заняття. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мить і вічність у чуттєвому вираженні. Ідейно-художній аналіз поезії «Вчись у природи творчого спокою» . Ідейно-художній аналіз поезії «Для вас, історики майбутні». Ідейно-художній аналіз поезії «Ніч…, а човен – як срібний птах…»	Показ слайдів,  фото, повідомлення, демонстрація відеоматеріали
	Робота за пунктами плану
5.	Узагальнення та систематизація знань
5 хв.	Бесіда зі студентами. Усне опитування із теми.
6.	Підведення підсумків заняття	Бесіда, диспут
5 хв.
7.	Заключне слово викладача	Бесіда, диспут
5 хв.
8.	Домашнє завдання	повідомлення
	1. Зробити ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї». 2. Порівняти пейзажну лірику Є. Плужника та поезії  П. Тичини «З кримського циклу». 3. Написати есе на тему: «Євген Плужник — найвидатніший митець «розстріляного відродження».

 

Викладач:______________Косенко О.В.

Самобутній талант Євгена Плужника. Поезія

«Вчись у природи творчого спокою», «Для вас, історики майбутні», «Ніч, а човен – як срібний птах!». Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мить і вічність у чуттєвому вираженні

Теорія літератури :

 - Ліричний герой

 - Медитація

 - Стоїцизм 

 Мета заняття:  продовжити ознайомлювати студентів  із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в  них  уміння працювати з додатковою літературою, поглибити навички ідейно-художнього аналізу поезії; виховувати високі духовні цінності, любов до поетичного слова, його художнього багатства

Тип заняття:  комбіноване.

Обладнання: портрет письменника, картки для письмової роботи, тексти творів, мультимедійне обладнання, епіграф

Епіграф:                                                  Я знаю:
                                                           Перекують на рала мечі.
                                                           І буде родюча земля —
                                                                 Не ця.

                                                                              (Євген Плужник)

Хід заняття

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (оголошення теми, мети й завдань заняття)

ІІІ. Перевірка, оцінка й корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь

1. «міні-інтерв’ю». Робота за методом «мікрофону» («журналіст» — « письменник»)

 Викладач(журналіст) задає питання  студенту (письменнику)

— Євгене Павловичу, де й коли ви народилися?

— Я народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торгівця.

— Скажіть, будь ласка, у яких навчальних закладах  Ви навчалися?

— Учився в сільській школі, потім у кількох гімназіях — у Богучарі, Ростові, Боброві, у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті, пізніше — у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

— У діяльності яких організацій Ви брали участь?

 — В Асоціації письменників (Аспис), що об’єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва, пізніше став членом письменницької групи «Ланка», яка 1926 р. перетворилася на «Марс» (Майстерня революційного слова).

— Де й коли були опубліковані Ваші перші українські вірші?

— Перші українські вірші були опубліковані 1923 р. в київському журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села).

—Відомо, що Ви активно займалися перекладацькою діяльністю. Які переклади вийшли із-під Вашого пера?

 — Перекладав «Невський проспект» та «Одруження» Миколи Гоголя, «Похлібці» та «Злодії»Антона Чехова, «Тихий Дон»Михайла Шолохова, «Дитинство» й «Отроцтво» Л.Толстого, «Діло Артамонових» М.Горького, «Острів попелятих песців» Я.Кальницького, «Зруйновані гнізда» І.Кіпніса.

2. Письмова робота  за біографією митця. Тести

3. Повідомлення про річища модерних стильових течій, у яких розвивався талант поета.

1-й студент. Плужник  - митець «розстріляного відродження».

(відеоматеріал, презентація)

2-й студент. Плужник — митець-експресіоніст. Для нього світ позначений людськими стражданнями, болями, невинними смертями. Про громадянську війну в Україні він пише як про вселюдське лихо, всесвітні суспільні катаклізми. У центрі його ліричних мініатюр — картини розстрілів, безжально обірваного молодого життя, трагічна доля людини, безглуздя ситуації, коли брат убиває брата. З глибоким психологізмом змальовує епізоди розстрілів, спричинених «тотальною», «звичною жорстокістю», дією антигуманних сил. У річищі поетики експресіонізму Є. Плужник нехтує конкретним на користь узагальнення, майже алегорії. Експресіоністська поезія Плужника будувалась, за словами М. Рильського, на поетиці «короткого удару», щоб такими емоційно разючими образами передати жахливу руїну України. Цим він нагадує Василя Стефаника.

3-й студент. Євген Плужник мав могутній талант лірика, щоб замикатися лише в експресіонізмі. Придивлявся він до поетики імпресіоністів та неокласиків. Тому його творчій манері притаманні, за словами Миколи Бажана, філігранна витонченість образів, досконалість побудови поезій, інтелектуальна гра нюансами емоційної та звукової сфери. Збірки поета відбивають його тяжіння до філософії екзистенціалізму, що почала формуватися в Європі. У його творах категорії самотності, страху та страждання покликані висвітлити антигуманність світу, пояснити, чому життя гірке й знецінене, яке місце людини в історії, підказати духовні орієнтири. Сила Плужника-екзистенціаліста — в гуманізмі, стоїцизмі, увазі до інтенсивного духовного життя людини, у порушенні важливих і хвилюючих проблем буття людини XX ст.

4-й студент. Фахова критика не без підстав назвала Є. Плужника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії ХХ сторіччя». Справді, деякі риси імпресіонізму, як, наприклад, інтелектуальна  гра  на нюансах емоцій, уникання дієслів, пуантилізм тощо, зразу помітні в поезії Плужника. Проте, є в нього й нетипові для імпресіонізму риси, як-от прагнення до мужнього ясного погляду на явища, конкретність образу, нахил до звичайної розмовної прози, рівновага ритмічних і смислових елементів. Та всі ті засоби Є. Плужник не запозичив як цілісні системи, а взяв їх, як окремі прийоми для власної оригінальної системи. Плужників поетичний лаконізм родиться із прагнення вилущити ядро, суть речі, дійти до найістотнішого, вирвати голу правду із лахміття масок і фальшу, здобути артистичну природність і підняти весь дійсний вантаж свого дня й своєї доби. Євген Плужник — поет, який, не впадаючи в пафос, зумів в екстремальних умовах зберегти природний тон. А там, де був ризик зриву, навчився мовчати між рядками так, як це уміють тільки майстри першої руки.

4. Повідомлення про цікаві факти з біографії письменника

• Плужник усе  життя повторював наче заклинання слова спокій, щирість і їх похідні. Обов’язковими у його аутотренінгу стали витримка, розважливість, той недемонстративний стоїцизм, що не зрадив йому і в останні хвилини життя.
• Є. Плужник помер у соловецькій тюремній лікарні. Перед смертю розпорядився, щоб його верхній одяг і пальто передали тим, до кого він прихилявся, хоч знав, що його побажання не буде виконано. Передбачив наближення смерті. Попросив у санітара води: «…вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Зі спогадів того санітара: «Плужник повільно вмочив праву руку, підніс її до чола і так тримав її якийсь час, закривши очі — як людина, що пригадує; потім знову вмочив пальці обох рук у воду і слабо потер їх одну об одну. Потім обтерся рушником, що його я подав, — так само повільно, мляво. Я поміг йому лягти і закритися коцами до підборіддя; взяв миску і відійшов з нею. По якійсь хвилині-двох я знову був коло ліжка. Письменник уже не дихав…»  
• Усі діти в родині Плужників  виростали своєрідними особистостями, кожний із своїми переконаннями й політичними уподобаннями. Отже, згодом знайшлися в одній родині і монархіст, і самостійник, і ліберал, і анархіст. Малий Євген мислив себе соціал-демократом. Ця з дитинства спостережена трагічна колізія потім неодноразово наштовхне його і на поетичні, і на драматичні, і на прозові твори з одним-єдиним, по суті, сюжетом: непримиренна ворожнеча найближчих людей, що їх боротьба ідейна розвела, розкидала по різних таборах.
• Зошити свої з віршами ховав у себе під подушкою, щоб ніхто з друзів, які заходили до кімнати, нічого не запідозрив. Невідомо, скільки б Є. Плужник ще карався і примірявся, якби не дружина. Вона викрала у нього зшиток з віршами і показала їх Юрієві Олексійовичу Меженкові, який очолював Український науково-дослідний інститут книгознавства й активно виступав у пресі як літературний критик. Вірші показано йому було, звісно, інкогніто («так, одного знайомого»), але Ю. Меженко, швидко їх прочитавши, запалився: «Це справжній поет! Не схожий ні на кого, цілком оригінальний! Хто це?» Галина Коваленко мусила зізнатися, що автор — її чоловік. Але зізналася і в тому, що Євген не виявляє особливого бажання оприлюднювати свої твори.
• Євген Павлович мав відповідні дані для того, щоб стати ще одним закучерявленим українським ліриком. Та не став ним. Супротивником своїм Євген Плужник обрав дуже популярного В. Сосюру, якого сам Євген називав «поетом з ласки божої», а от — не поважав. Ставився до нього із співчуттям, як до людини, якій бракує культури й смаку. Зрозуміло, це Є. Плужникові не могло заімпонувати, хоча вголос він цього не задекларовував ніде. І боротьба тут — хоч яка непримиренна, але точилася лише в поетовому мозкові, не на сторінках преси. Друковано відгукуватись про когось письменник уникав, бо часи були такі, що зауваження, критика — навіть доброзичливі — обертались — не з волі автора — на політичне доносництво. 

IV. сприйняття й засвоєння студентами  нового матеріалу

Cлово викладача:

• Давайте пригадаємо, які збірки належать перу Євгена Плужника?

(«Дні» (1926), «Рання осінь» (1927), у 1928—1933 рр. готував «Рівновагу»,  але з'явилася вона тільки 1946 р. за кордоном. )

• Книга  поезії «Рання осінь» відзначається  своєю тональністю, у ній менше трагізму й мотивів жертовності, ніж у першій збірці. Здебільшого це коротенькі вірші-роздуми, мета яких — знайти позицію й певний спокій у житті. Часто це була позиція самітника та відлюдника, людини хворої, яка має багато часу на міркування й мало практично діє. Звичайно, наш сучасник не поділятиме цієї позиції. Але в «Ранній осені» ми знаходимо іскри справжньої поезії, які можуть вдовольнити найтонших поціновувачів.
• Є. Плужник ніколи не був ворожий новому ладові, а його інтелігентські побоювання нівеляції індивідуальності були безпідставними. У кращих віршах він розуміє це:

…шлях до останньої межі,

             Свій коротенький перейшовши,

Не нарікатиму, — я жив!

До цієї збірки входить поезія «Вчись у природи творчого спокою».

«Вчись у природи творчого спокою…»

1. Підготовка до сприйняття твору:

Цілком логічно, що ліричний герой Євгена Плужника, який увібрав у себе питомі риси автора,  прагне до філософських узагальнень, він розмірковує над «вічними» проблемами: сенсу буття, минущості людського життя, над визначенням істинних цінностей. Вірш «Вчись у природи творчого спокою…» теж належить до цієї групи.

2. Виразне читання твору (декламування). Робота з текстом.
3. Обмін враженнями.
4. Повторне читання тексту.
5. Евристична бесіда:

• який часовий відрізок означено у творі?

(осінь)

• Який саме період (доведіть текстом)?

(це початок осені – «вересневі дні», «кудись на південь линуть журавлі»).

• Як це характеризує ліричного героя?

(«мудро на землі» – це зрілість людини, вік, коли починаєш переосмислювати життя, цінувати важливі моменти).

• Хто з поетів «Розстріляного відродження» теж створює образ ліричного героя як людини зрілої, досвідченої, мудрої?

(Максим Рильський «Яблука доспіли, яблука червоні…»).

• Чому ліричний герой обирає за взірець природу?

 (природа асоціюється із першопочатком, витоками самої людини, вона є досконалою, ідеалом → пантеїзм).

Пантеїзм — це вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.

• Ким себе вважає ліричний герой?

(«учнем»).

• Про який стан, етап це свідчить?

(про постійні пошуки, про безперервність процесу самовдосконалення).

• Які роздуми викликає осіння атмосфера в ліричного героя?

(Роздуми про два начала буття: людину і природу).

•  Доведіть, що людина й природа пов’язані між собою.

(Пов’язані двояко: прямо — від природи до людини, обернено — від людини до природи. Це зв’язки не формальні, а символічні, духовні).

• Що символізує осінь у вірші?

 (Велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини).

• Поясніть значення використання звукопису в першій строфі.

(Поет майстерно використовує звукопис у першій строфі: ри ро оро єре ро ер оро ра, за допомогою чого відтворюються й звукова наповненість, і плинність картин вересневих днів, яку завершує ключ журавлів, що линуть у небі над чудовою осінньою землею).

• Яка роль наказових форм дієслів, що використовуються в другій строфі? Хто є уявним адресатом?

(Уявний адресат — вічний учень, якому «негоже не шанувати визнаних взірців». Ці дієслова пов’язують смислову організацію тексту в цілість).

• Прочитайте риторичне запитання. Чому воно є кульмінацією ліричного сюжету?

(«Бо хто ж твоїй науці допоможе// На певний шлях ступити з манівців?». Ці рядки викликають найсильніші емоції, є емоційною домінантою).

• У якій формі написаний твір?

(у формі монологу-звернення).

• Зверніть увагу на риторичне запитання, яким завершується вірш. Яку роль воно виконує?

(це своєрідний підсумок звернення ліричного героя, яке має на меті спонукати читача до роздумів; можна говорити і про мистецьку платформу – ламанню канонів, класовим цінностям протиставляються класична естетика).

• Сформулюйте головну думку твору.

Ліричний герой спонукає читача переглянути свої пріоритети, свою систему цінностей, і звернутись за натхненням, за взірцем до природи – вічної і досконалої.

• Яким постає ліричний герой?

Досвідченим, схильним до роздумів, до споглядання і до філософських узагальнень.

3. Бесіда за прочитаним.  

«Вчись у природи творчого спокою»

Вчись у природи творчого спокою

В дні вересневі. Мудро на землі.

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі. 

 

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй  науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців? 

Коментар.

До тих вічних цінностей, взірців, до яких варто звертатися, поет відносить природу, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот. Людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому потрібно і вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями. Така головна думка поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою...».

Тема: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.

Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

Основна думка: людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому і потрібно вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.

Жанр: пейзажна лірика. 

Римування: перехресне

Віршований  розмір: ямб

Художні особливості твору:

 порівняння: як від озер, порослих осокою

 інверсія: дні вересневі

риторичні запитання : Бо хто ж твоїй науці допоможе

                                      На певний шлях ступити з манівців? 

Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями:

1. Яка думка утверджується у поезії «Вчись у природи творчого спокою»?

2. Над чим поет змушує задуматись читача?

У маленькій (дві строфи) поезії «Вчись у природи творчого спокою» утверджується філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Тільки в її «творчому спокої» все досконале й гармонійне, тому у творі звучить заклик шанувати «визнаний взірець» — природу.

Євген Плужник ніби втікав від дійсності, заглиблюючись у свій власний світ, але прагнув і нащадкам передати думку про те, що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом. Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості - це ознаки душевного  стоїцизму

Стоїцизм (грец. — портик (галерея з колонами в Афінах, де Зенон, засновник Стої, навчав філософії)) — філософське вчення, згідно з яким світ-космос перебуває в нескінченній пустоті, будучи живим сферичним тілом, розумною істотою, що організовує всі свої частини в доцільно упорядковане ціле. Долю окремого тіла, за стоїцизмом, визначає його природа, що доцільно включається у всезагальну природу. Найважливішим своїм завданням стоїцизм вважав обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини, яку вбачав у подоланні пристрастей, силі духу, що виявляється у підпорядкуванні своїй долі. Основними чеснотами стоїка було проголошено стійкість, твердість у житті. 

Тому потрібно і вчитися в природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.

«Для вас, історики майбутні»

Для вас, історики майбутні,

 Наш біль — рядки холодних слів!

 О, золоті далекі будні

Серед родючих вільних нив! 

Забудь про ті натхненні свята. 

Що в них росила землю кров!

Мовчи, мовчи, душе підтята,

— Агов! Якийсь дідок нудний напише,

 — Війна і робітничий рух...

О, тихше! - Біль не вщух!

Коментар

Людське життя для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. Про них навряд чи напишуть майбутні історики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.

        Медитація — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами онтологічного, екзистенціального спрямування, здебільшого схиляючись до філософських узагальнень;  їй найбільш властива така форма виявлення авторської свідомості, як суб'єктивований ліричний герой.

Основні опозиції медитативної лірики:

«людина — суспіль ство»,

«людина — людина»,

«людина — особистість»,

колізії морального характеру.

Вона часто виступає як «контекст долі поета». Художньою настановою медитації постає аналіз душі, внутрішнього світу людини у співвідношенні з довкіллям.

Звідси в медитативних віршах — інтонації-роздуми.

Ліричний герой — друге ліричне «Я» поета; умовне літературознавче поняття, яким позначається коло ліричних творів певного автора, форма втілення його осяянь, думок, переживань.

 Разом із тим ліричний герой не ототожнюється з поетом, з його душевним станом, він живе своїм життям у новій художній дійсності. Між ними існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті віршованих творів, Ліричний герой водночас концентрує в собі естетичний досвід певного покоління, нації, людства. 

Тема:  Людське життя для історії — це тільки мить. Для історії людський фактор не має головного значення.

Ідея:  розкриття протиріччя між справжнім сенсом  людського життя та його виявами Основна думка: людське життя - велика цінність, протистояння автора революційній жорстокості.

Віршовий розмір:  ямб 

Римування:   перехресне 

Художні особливості твору:

звертання: Для вас, історики майбутні  

4. Розповідь про останню збірку поезій Є. Плужника «Рівновага»

Не побачила світу і третя книга віршів Є. Плужника «Рівновага» (1933). Рукопис її зберігся завдяки дружині письменника та був вивезений за кордон і надрукований там 12 років після смерті поета, а тепер основні вірші з неї надруковані у «Вибраних поезіях».

 Остання збірка поезій Є. Плужника «Рівновага» —це є документ перемоги «духової людини», що серед бурхливої доби знайшла собі «тишу», душевну рівновагу, певність своєї правди, красу «світу єдиного», серед загального розпаду — «міцний зв’язок між днем біжучим і простором часу».

Так, Є. Плужник — син свого часу. Він, попри всі перешкоди, ішов до осягнення мудрості віку. шкода, що передчасна смерть спинила його «на повороті до мети».

Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен —як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична мініатюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зливаються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікрокосмос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла: «Злітай, душе! І, мов нове світило, // Осяй глибини й простори ці!».

6. Виразне читання поезії   одним із підготовлених студентів

Ніч... а човен - як срібний птах!..
Ніч... а човен - як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!

7. Бесіда з елементами дискусії

• Чим саме поезія Є. Плужника споріднюється із поезіями романтиків?

(Пафосом пошуку, неспокою, захопленням гармонією космічної сфери й морської стихії)

• Доведіть, що ще в романтиків образ човна набув символічності й позначав долю людини в бурхливому морі життя.

(Такий образ наявний в «Абідоській нареченій» Джорджа Байрона, «Парусі» Михайла Лермонтова, «Човнику» Віктора Забіли, «Човні»Євгена Гребінки, у поезії «Вітер з гаєм розмовляє» Тараса Шевченка, в яких він є символом свободи самотньої людини)

• Яким новим змістом наповнює митець образ човна?

(Човен уподібнюється до срібного птаха, стає другим «я» митця)

• Доведіть, що у вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною.
• Перечитайте поезію, зверніть увагу на розділові знаки. Яку роль відіграє кількаразове вживання трьох крапок?

(За допомогою трьох крапок автор передає глибоке внутрішнє хвилювання ліричного героя)

• Порівняйте поезію Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» з віршем П. Тичини «Не Зевс, не Пан…».

 

Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, — 
Лиш Сонячні Кларнети. 
У танці я, ритмічний рух, 
В безсмертнім — всі планети. 

Я був — не Я. Лиш мрія, сон. 
Навколо — дзвонні згуки, 
І пітьми творчої хітон, 
І благовісні руки. 

Прокинусь я — і я вже Ти: 
Над мною, підо мною 
Горять світи, біжать світи 
Музичною рікою. 

І стежив я, і я веснів: 
Акордились планети. 
Навік я взнав, що Ти не Гнів, — 
Лиш Сонячні Кларнети.

 (Як і Тичина, Плужник у своєму обожненні Всесвіту  й природи доходить до пантеїзму, до космічного виміру нової людини. Таким же радісним світосприйманням, захопленням красою)

8. Індивідуальне завдання за поезію Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»

1. Враження, яке  справляє поезія.

2. Тема поезії.

(човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ)

3. Ідея твору.

(показ глибини і незбагненності світу)

4. Віршовий розмір:  ямб 

5. Римування:   перехресне 

6. Жанр: (класична любовна елегія)

5. Художні засоби:

звертання:Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! 

епітети : по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне

порівняння: човен -як срібний птах

метафора : «Не спіши, не лети по сяйних світах, // Мій малий ненадійний човне!» (метафора, що може означати й людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію)

полісиндетон : (нагромадження у фразі великої кількості сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу)

I над нами, й пiд нами горять свiти... I внизу, i вгорi глибини..., 

інверсія: свiте єдиний

Риторичне звертання :

Не спiши, не лети по сяйних свiтах, Мiй малий ненадiйний човне!

О, який же прекрасний ти, Свiте єдиний.

6.Почуття й настрій ліричного героя.

  (Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити)

7. Композиційна будова поезії.

(Композиційно поезія складається з двох строф, але саме в другій строфі експресивна

гама почуттів ліричного героя досягає своєрідного піку)

 V. Осмислення, узагальнення й систематизація нових знань

1. Слово викладача

Лірика Є. Плужника наповнена внутрішнім горінням і відзначається філігранною витонченістю думки й почуття, образів і жанрових форм. Його поетичний словник і тропи, на перший погляд, «прості», уживаються звичайні поняття, але за цією звичайністю постає конденсована сила образів, експресія почуттів. Мистецька довершеність досягається своїм баченням світу й людини у ньому, внутрішньою цілісністю переживань та напруженістю думок, що, немов вулкан, виштовхують хвилями спресовану енергію, вольовий порив, які концентричними колами розгортаються в художньому світі митця. Не випадково Микола Бажан поетичну творчість цього поета відніс до найбільших і найдорожчих духовних цінностей української літератури XX століття.

2. евристична бесіда

• Поясніть символіку назв поетичних збірок Є. Плужника: «Рання осінь»,   «Рівновага»,  «Дні»
• Назвіть, у яких жанрах працював письменник.

(Медитація. Художньою настановою медитації постає аналіз душі, внутрішнього світу людини у співвідношенні з довкіллям. Звідси в медитативних віршах — інтонації-роздуми.)

Лірична поезія; пейзажна лірика ;

VI. Підсумок заняття. Коментар епіграфа:  

                                                             Я знаю:
                                                           Перекують на рала мечі.
                                                           І буде родюча земля —
                                                                 Не ця.

 

VII. Домашнє завдання

1. Зробити  ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї».

2. Порівняти пейзажну лірику Є. Плужника та поезії П. Тичини «З кримського циклу».

3. Написати есе на тему: «Євген Плужник — найвидатніший митець «розстріляного відродження».

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш.

 

 Ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї» (із збірки «Рання осінь»)

• Визначте жанр поезії.

 (За жанром ця поезія нагадує класичну любовну елегію)

• Яку роль відіграє опис природи в поезії?

(Ліричний сюжет розгортається на тлі мальовничої природи, яка відтінює душевні почуття й сум’яття героя)

• На основі чого побудовано елегію?

 (Елегія будується як спогад-рефлексія)

• Який образ обожнюється ліричним героєм, стає особливо дорогим і рідним.

(Образ коханої)

• Які перетинаються два часові пласти буття героя й протилежні душевні стани?

 (Недавні щасливі дні й піднесені почуття, які він пережив тоді, коли поряд із ним була кохана, й жаль, душевний біль за неповоротно втраченим відчуттям краси, гармонії у світі та душі)

• Проаналізуйте почуття й настрій ліричного героя.

(Ліричний герой Є. Плужника занурюється у світ душевних переживань, у психологічні переливи, в уяві звертаючись до коханої, ведучи з нею розмову, мов сповідаючись їй)

• Зачитайте рядки, які є філософськими роздумами над плинністю і вічністю бутя

 («Бо я дивлюсь і бачу: все навіки //На цій осінній лагідній землі, // І твій слідок малий — такий

великий, // Що я тобі й сказати б не зумів!»)

• Доведіть, що конкретно-предметний образ «слідок ноги» милої набуває символу.

 (В уяві ліричного героя конкретно-предметний образ «слідок ноги» милої набуває символу, бо стає «великим», тобто дорогим, неповторним, як слід богині, самого життя. Це символ вічної краси й кохання, який бентежитиме душу завжди)

 

Завдання для самоконтролю

« Євген Плужник »

І варіант

1. Роки  життя  Є. Плужника:

 а) 1895-1942рр; 

 б) 1898 -1936рр;   

 в) 1892-1938рр;  

 г) 1901- 1938рр.

2. Євген Плужник народився в:      

а) Кантемирівці;

б) Коломиївці;  

в) Калинівці;    

г) Карташовці.

3. Батько юного поета був:  

а) письменником;     

б) купцем; 

в) бухгалтером;            

г) священником;

4. Завдяки кому поезія Є.Плужника була  почута і високо оцінена літературними критиками: 

А. завдяки найкращому другові;       

В. завдяки його батькові            

Б. завдяки його дружині;                    

Г. завдяки йому самому

5. У якому році вийшла перша збірка  Є.Плужника:

А. 1923р;       

В. 1927р            

Б. 1926 р;       

Г. 1932р

6. Яку назву мала перша збірка Є.Плужника:              

а) «Рівновага»;            

б) «Сідало сонце»;               

в) «Рання осінь»;         

г) «Дні».

7. 3бірка, яка залишилася ненадрукованою за життя поета:              

а) «Рання осінь»;      

б) «Рівновага»;              

в) «Дні»;                    

г) «Вибране»;

8. Скільки збірок вийшло за життя поета:               

а) 3;          

б) 4;               

в) 1;          

г) 2.

 9. Перші вірші Є.Плужника опубліковані під псевдонімом:              

а) Мрійник;                         

б) Плужний;              

в) Кантемирянин;            

г) Українець;

10. Кому Є.Плужник присвятив вірш під назвою «Він», який вперше видав під власним ім’ям:             

а) своєму батькові;     

б) В.Сосюрі;             

в) В.Леніну;                 

г) своєму найкращому другові;

11. Через що у 1934 році влада засудила  Євгена  Плужника до страти:     

а) через звинувачення у терорі та організації замахів на високих державних діячів; 

б) через невідповідність тематиці того часу;      

в) через активні виступи проти діючої влади;

г) через  антирадянські статті в часописі  «Червоний шлях»;

12. Якою мірою покарання було замінено смертний вирок для Є.Плужника і його товаришів:

а) увязненням на  5 років;          

б) увязненням на 10 років;            

в) увязненням на 15 років;

г) увязненням на  20 років

 

Завдання для самоконтролю

« Євген Плужник »

ІІ варіант

1. Євген Павлович Плужник  народився:

а) у  Катеринославській  губернii

б) у  Воронезькiй  губернii

в) у  Архангелогородській  губернii

г) у  Полтавській  губернii

2. Євген Плужник народився в сім'ї:      

а)  лікаря

б)  вчителя  

в)  військового    

г) дрiбного торговця

3.  Пiд час громадянської  вiйни  Євген Плужник:

а)  перебував за кордоном

б)  був призваний до царської армії

в)  вчителював   на Полтавщинi

г)  сидів у в’язниці

4.  Хто дав поштовх розвитку літературної діяльності, виходу «із тіні» Плужника?  

А. Валер’ян  Пiдмогильний

Б. Микола Куліш       

В. Галина  Коваленко

Г. Марія Юркова

5.  До якої організації залучає Микола Зеров свого побратима  Є. Плужника?

А.   Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ)      

В.   Майстерні  революцiйного слова (Марс)       

Б.    Асоцiацiї  письменникiв (Аспис)    

Г.    Ланки

6. Перші вірші Є.Плужника опубліковані під псевдонімом:              

а) Митець                      

б) Плужник              

в) Українець         

г) Кантемирянин

7.  Євген Плужник  спільно з Валер’яном Підмогильним:

а)  перекладає «Злодії» Антона Чехова

б)  пише рецензію на твір «Діло Артамонових» Максима Горького          

в)  ініціює відкриту літературну дискусію щодо напрямків розвитку національної літератури                 

г)  укладає  словник «Фразеологія ділової мови»

8. Якою мовою Євген Плужник писав вірші під час навчання в гімназії?

а)  українською         

б)  російською               

в)  англійською          

г)  білоруською

 9.  Кому Є.Плужник присвятив вірш під назвою «Він», який вперше видав під власним ім’ям:             

а)   В.Сосюрі

б)   В.Леніну

в)   своєму батькові

г)   Борису  Антоненку-Давидовичу;

10. Скільки збірок вийшло за життя поета:               

а) 4;          

б) 1;               

в) 2;          

г) 3.

11. Через що у 1934 році Євгена  Плужника засуджено  до страти:     

а)    через  антирадянські статті в часописі  «Червоний шлях»;

б)    через активні виступи проти діючої влади

в)    через звинувачення у терорі та організації замахів на високих державних діячів; 

г)    через невідповідність тематиці того часу

12.  Євген Плужник похований:

а)  на Байковому кладовищі в Києві

б)  на Личаківському кладовищі у Львові       

в)  на табірному кладовищі; могила не збереглася

г)  на Руському цвинтарі у Чернівцях