"Самоосвітня діяльність педагога - необхідна умова формування професійних компетентностей вчителя НУШ".

Про матеріал

Перегляд файлу

Виступ учителя історії Великої Т.П. на тему: « Самоосвітня діяльність педагога - необхідна умова формування професійних компетентностей вчителя НУШ»

Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися. Сьогодні педагоги повинні розуміти: бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку.

Труд педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких та різнобічних наукових професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності. Підвищення професійної компетентності педагога - запорука успішного реформування системи освіти в цілому. Некомпетентність професійна є значним недоліком у будь-якій професії, оскільки вона є причиною претензій і нарікань, тож почнемо з визначення цього терміну.

Враховуючи дуже схоже трактування понять "компетенція", "компетентний", та "компетентність" у Тлумачному словнику, вважаємо найбільш точним таке трактування :"Компетентність – міра відповідності знань, умінь і досвіду осіб певного соціально-фахового статусу реальному рівню складності виконуваних ними завдань і розв`язуваних проблем. На відміну від терміну "кваліфікація", включає, крім суто професійних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, уміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, відбирати і використовувати інформацію".

Одним з найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності вчителя вбачаємо у самоосвітній діяльності. "Профсесійна самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї с особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуального неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості". Самоосвітню діяльність педагога можна розглядати як сукупність декількох «само-»:

самооцінка - вміння оцінювати свої можливості;
самооблік - вміння брати до уваги наявність своїх якостей;
самовизначення - вміння вибрати своє місце в житті, суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;
самоорганізація - вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
самореалізація - реалізація особистістю своїх можливостей;
самокритичність - вміння критично оцінювати перевагу та недоліки власної роботи;
самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність;
саморозвиток - результат самоосвіти.

Як же раціонально спланувати самоосвітню діяльність, щоб мати дійсно ефективний результат? Проблема самоосвіти педагога в контексті його професійної самосвідомості має поступальний рух.

Самоосвітня діяльність педагога включає:

науково – дослідницьку роботу з проблемою;
вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;
участь у колективних і групових формах методичної роботи;

вивчення досвіду своїх колег;

теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів.

Труднощі у вчителя в школі найчастіше викликають зовнішні чинники. Вони залежать від рівня його компетентності, а значить і від його освітньої та моральної підготовленості до педагогічної роботи, його ставлення до обраної справи, ступеня покликання та професійної придатності.

Психологи доводять, що кожна особистість потребує досягнень, більш того, устремління до успіху – процес керований, а до самовдосконалення – природний, даний нам від народження. Стимулювання діяльності творчого вчителя є однією з важливих чинників. Причому можна виділити зовнішні стимули, які більше сприяють розвитку творчої активності. Для вчителя я вважаю особливо великого значення набувають такі стимули як: повага жителів міста чи селища і членів колективу, співпраця з учнями і колегами, доброзичливі стосунки з адміністрацією, підвищення кваліфікації, творча атмосфера у колективі, використання досвіду інформаційної діяльності тощо.

Оскільки творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", то кожного вчителя турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи, і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не загасав, і давав плоди.

Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця.

Ще однією важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться.

Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Структура процесу самовдосконалення складається з 4-ох етапів:

самоусвідомлення та прийняття рішення здійснювати процес самовдосконалення;
планування самовдосконалення;
безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою;
самоконтроль та самокорекція цієї діяльності.

Як я говорила раніше, щоб педагог мав мотивацію на самоосвіту й саморозвиток, потрібно, щоб у нього, по перше, було адекватне уявлення про свою діяльність і особистісні якості; по-друге, щоб він знав, якими є вимоги, що ставить перед ним як професіоналом суспільство.

З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернету значно підвищуються можливості педагогічної самоосвіти. З`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв’язання, нові способи самореалізації, що з`явилися у педагога через появу нових засобів самоосвіти:

розробка електронних уроків, посібників тощо;
розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;
розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем;
комплект дидактичного матеріалу з предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;
розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета;
створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
кабінет інформаційних технологій;
розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
розробка навчальних проектів;
розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів;
проект особистої методичної веб-сторінки;
база даних питань і задач з предмета;
створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм;
зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога (результатом самоосвіти повинне стати підвищення якості навчально-виховного процесу).

Отже, самоосвіта вчителя здійснюється при наявності таких ознак:

самоосвіта як процес пізнання має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок;
самоосвіта є безупинною;
самоосвіта поєднана зі застосування професійних знань у його практичній діяльності.

Самоосвіта педагога є продуктивною за наступних умов:

В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;
Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;
Володіє розвинутою здатністю до рефлексії;
Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;
Педагог є готовим до творчості.

Отже, процес самоосвіти є оптимальним шляхом формування професійної компетентності педагогів за умови, що вона – не самоціль педагогів, а сходинка для досягнення вищого покликання вчителя - учити дитину. Тож можна зробити висновок, що самоосвіта педагога посідає особливе місце в системі формування його професійної компетентності.

Список використаних джерел

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Велика Тетяна Петрівна

Пов’язані теми

Історія України, Методичні рекомендації

Додано

10 березня

Переглядів

577

Оцінка розробки

Відгуки відсутні