САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНЯ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

В.Р. Штанько

 

САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНЯ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

 

У роботі розглянуто поняття змішаного навчання як комплексного поєднання традиційної форми навчання з її дистанційним аналогом; розглянуто та послідовно проаналізовано актуальність самостійної роботи учня в умовах змішаного навчання; розглянуто чотири різні за змістом варіанти виконання учнями самостійної роботи на уроках біології.

 

Самостійна діяльність учня – це не тільки його наполеглива інтелектуальна робота, яку він здійснює під час виконання об’єктивно поставлених перед ним завдань, але й усвідомлення та практичне використання набутих знань, і, відповідно, подальший розвиток на їхній основі. Багаторічна освітянська практика свідчить, що наведене вище узагальнення дає можливість розглядати самостійну роботу у якості ефективного засобу для використання як поза межами традиційних навчальних занять, так і безпосередньо під час уроків – коли учень працює в пошуку необхідної інформації та використовує її у тому напрямі, на який його спрямував учитель.

Метою статті є аналіз поняття самостійної роботи учнів на прикладі змішаного навчання та демонстрація спорідненості умов змішаного навчання з самостійною роботою як на уроках, так і в позаурочний час.

На перший погляд, серед численних переваг самостійної роботи здобувачів освіти взагалі не помітно недоліків, проте дослідниця Федоренко В. П. вдало зауважила [1], що активна самостійна робота можлива лише за наявності серйозної та стійкої мотивації. Так, задля досягання найвищих результатів самостійної роботи учнів, необхідним є постійні мотивуючі аспекти їх навчального середовища, яким практикуючі педагоги повинні регулярно приділяти належну увагу. При цьому, як зазначено в тому ж дослідженні [1], варто всіляко наголошувати на найпотужнішому мотивуючому факторі для здобувачів освіти – підготовці до подальшої успішної професійної діяльності.

Так, на думку вчених, доцільно вживати визначення самоосвіти як процесу упорядкування, систематизації і відновлення знань з метою задоволення пізнавальних потреб особистості [2]. Зрозуміло, що зазначене твердження є тим чи іншим способом прив’язаним до існуючих джерел інформації, які є доступними нинішньому здобувачу освіти, тому цілком доцільним виступає розгляд сучасних технологій у галузі комунікацій як найефективнішого методу зв’язку між людьми та доступу до інформації.

Після наведеного вище матеріалу цілком логічним виступає особливо актуальне нині питання про переведення освіти (загальноосвітньої у тому числі) до так званого «онлайн» (від англійського «online», що українською можна ототожнити з інтерактивним режимом роботи на основі використання мережі Інтернет) режиму (еквівалентний у сенсі даного тексту термін – дистанційне навчання), що як раз і базується на засадах самостійної роботи здобувачів освіти. Так, при ньому створюються об’єктивні умови для розвитку особистості здобувача освіти в абсолютно новому форматі, який, до настання всесвітньої епідемії коронавірусу, раніше масово задіяний не був.

Нині важко заперечити, що дистанційне навчання як таке передбачає ряд переваг та позитивних зрушень говорячи, зокрема, про ефективність засвоєння нового матеріалу. Це, перш за все, полісенсорність та мультимедіальність [1], які передбачають залучення у процес навчання різних органів людських чуттів шляхом використання сучасних засобів відтворення навчального матеріалу з різних інформаційних середовищ (зорове, слухове). Також не можна не сказати про інтерактивність та досить часту асинхронність засобів онлайн-навчання, які, завдяки взаємодії з сучасними інформаційними системами, дозволяють учневі отримувати миттєвий відгук на виконаний запит.

Окремої уваги заслуговує також аналіз недоліків онлайн-режиму здобуття освіти. Не зважаючи на великий обсяг навчального матеріалу, що вивчає учень за дистанційною формою навчання, йому потрібно своєчасно самостійно опрацювати матеріал; при цьому є вірогідність злочинного вторгнення у електронні бази даних численних застосунків для організації дистанційного навчання; особливої ваги набуває питання про розвиток комунікабельності та вміння працювати в команді [3], саме ці вміння має отримати учень у закладі загальної середньої освіти.

Усі ми звикли навчатися та викладати матеріал у дружній атмосфері згуртованості та цілеспрямованості, орієнтуючись при цьому на досягнення спільної для всіх мети (як для учнів, так і вчителів) – здобуття нових знань. У той же час, онлайн-навчання, за своїм змістом, не передбачає традиційної комунікації, як між здобувачами освіти, так і їхнього спілкування з педагогом. Звісно, при цьому, сучасних засобів комунікації відкидати не можна, проте, важко заперечити, що навичка цілеспрямованої роботи в команді, у даному разі, формується та розвивається набагато гірше, що не може не спричиняти критики не лише від безпосередніх учасників навчального процесу (учнів та вчителів), а й усіх, хто має до нього хоча б якесь відношення (наприклад, батьки, які, з настанням пандемії у 2020 році, особливо разюче відчули цей недолік онлайн-навчання).

Таким чином, перед освітянами постала актуальна задача поєднання найкращих рис обох розглянутих вище форм здобуття освіти: традиційної (з її безпосереднім спілкуванням між учасниками навчального процесу та розвитком комунікабельності) та онлайн-форми (з її гнучкістю та орієнтованістю на самостійну роботу здобувачів освіти). Варто при цьому зазначити, що рішення щойно поставленої задачі було знайдене ще задовго до настання періоду пандемії коронавірусу та зазнало особливого розвитку в американських освітян [3]. Це – змішана форма навчання, яка в англомовній літературі зустрічається як blended або hybridlearning [3, 4] та, відповідно до своєї назви, передбачає одночасне використання (комбінування у різних пропорціях) як традиційної форми освіти, так і її значно «молодшого» онлайн-аналогу.

Описуючи змішану форму навчання, важливо зазначити, що поле її використання дає сучасному практикуючому педагогу значний набір засобів та методів роботи задля якнайбільш ефективної співпраці із здобувачами освіти. Так, при вдалому комплексному підході, змінюється навіть роль учителя, який комбінуючи спільне опрацювання та самостійне вивчення перетворюється на так званого «фасилітатора» (з англ. facilitate – полегшувати, сприяти) навчального процесу [4]. Характерний зразок освітянської роботи даного типу наведено у Табл. 1, де, на основі викладання уроків біології під час змішаного навчання, наводяться можливі методи «фасилітаторської» роботи зі здобувачами освіти, заснованої на самостійному опрацюванні навчального матеріалу.

Таблиця 1

 

«Самостійна робота учнів з біології під час змішаного навчання»

№	Вид роботи	Діяльність
1	Набуття нових знань	Робота з комп’ютерною технікою, з підручником, роздатковим матеріалом, проведення дослідницьких робіт
2	Оволодіння вміннями, навичками	Рішення задач: генетичних, екологічних; виконання робіт: практичних, лабораторних, проєктних; квест
3	Застосування знань, умінь і навичок	Тематичне оцінювання, складання: ДПА, ЗНО; написання робіт МАН, при роботі з гербарієм, мікроскопом, виконання індивідуальних завдань роботи в конкретно життєвих ситуаціях, STEM-освіті
4	Закріплення знань, умінь і навичок	Робота з презентаціями, підручником, розв’язання подібних задач, дослідницька діяльність, складання завдань самими учнями, взаємоперевірка, гра

 

Під час розгляду Табл. 1 варто звернути особливу увагу, на те, що кожен з чотирьох наведених видів роботи передбачає як традиційну, так і онлайн-форму здобуття учнями освіти, що якісно демонструє кореляцію запропонованих методів із основними засадами змішаної форми навчання. Отже, підсумовуючи вищенаведене, стає цілком зрозуміло, що концепція змішаної форми навчання досить природно та послідовно виходить з питання про самостійну роботу сучасних учнів, які, за відповідної мотивуючої діяльності, прагнуть вчитися максимально ефективно. Так, питання розвитку комунікабельності учнів у ході дистанційної освіти розв’язується частковим використанням традиційної форми навчання, а ті численні позитивні риси, які вносяться онлайн-режимом лише зберігаються та гармонічно поєднуються з плідною працею на класних заняттях. Таким чином, змішана форма навчання є своєрідним симбіозом звичної нам традиційної освіти з її онлайн-аналогом.

 

Література:

1. Федоренко В. П. Самостійна робота учнів як спосіб адаптації до професійної діяльності у сучасному світі. Томаківка, 2013. 24 с.
2. Сутність поняття «самоосвіта» URL: http://www.educationua.net/silovs-728-1.html (дата звернення 28.03.2021).
3. Stein J. Essentials forblendedlearning. Graham. NewYork: Routledge. 2014. 223 р.
4. Змішане навчання. Сутність та переваги у сучасному світі URL: http://blog.ed-era.com/blended-learning-sut-pierievaghi-ta-uspishni-prikladi/  (дата звернення 27.03.2021).

 

 

 

 

 

Відомості про автора

Штанько Віктор Романович

Вчитель вищої категорії

Іванівського ліцею №2

Іванівської селищної ради

Херсонської області

Електронна адреса: viktorvvv1974@gmail.com

Мобільний телефон: О678423855

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

Кафедра теорії й методики викладання навчальних дисциплін

                                                                          

                                                                           Затверджую

                                                                           Завідувач кафедри

 ­­­________ Г.С.Юзбашева

 «____»____________ 2021р.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНЯ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

 

 

Стаття

 

Виконавець роботи: слухач курсів підвищення кваліфікації вчителів  біології, екології й основ здоров’я	__________ В.Р.Штанько Іванівський ліцей №2 Іванівської селищної ради Херсонської області «_____»___________2021 р.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент	_________ Г.С.Юзбашева   «____»______________ 2021 р.
Кількість консультацій:	_____________ години _____________ підписи

Херсон 2021 р.