Сценарії виховних заходів в початкових класах

Початкові класи

Тема. У країні мови

Розділ. Ціннісне ставлення до суспільства і держави

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Гра-подорож

Мета. Формування ціннісного ставлення до суспільства і держави

Завдання:

• показати учням красу та багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників та поетів;
• викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою;
• розвивати мовленнєві здібності учнів;
• виховувати любов до рідної землі, свого народу та рідної мови.

План проведення

      Використовуючи гру-подорож як одну з форм виховної діяльності, потрібно враховувати вікові особливості учнів 1 класу, а саме: вміння сприймати твори українських письменників та поетів, знання усної народної творчості, готовність виконувати творчі завдання. Формування особистості молодшого школяра значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, тому пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Виховна діяльність має бути організована таким чином, щоб жоден учень не залишався поза увагою.

Етапи роботи

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів

      Подібна мандрівка має  ряд завдань, а саме  пробудити у серцях маленьких читачів любов до рідної української мови, навчити молодших школярів  щоденно плекати її, як ту прекрасну квітку.

ІІ. Підготовча робота

     Вивчення українських пісень, віршів; імпровізація народного танцю; похід до шкільної бібліотеки, підготовка книг та ілюстрацій  для виставки; виготовлення демонстраційного та роздаткового матеріалу, зображення маршруту подорожі, підготовка творчих завдань.

ІІІ. Вибір сценарію

     Сценарій добирається змістовний, захоплюючий. У виборі зупинок під час подорожі беруть участь діти. У грі-подорожі має бути виховний характер. Через цю мандрівку в учнів формується почуття любові й поваги до рідної мови, знання культури свого народу.

ІV. Виготовлення декорацій та костюмів

     Декорації та українські костюми виготовляють діти, батьки та класний керівник. За їх зовнішній вигляд та збереження відповідають окремі учні.

V. Підготовчий період роботи з виконавцями

     розподіляючи ролі між учнями (декламування віршів,  спів пісень, виконання танцю), треба враховувати їх можливості і здібності.  Читаючи декілька разів сценарій, діти самі обирають собі ролі. Репетиції відбуваються протягом тижня.

VІ. Підбір музичного оформлення

      Музику для танцю, фонограми пісень та фонову музику підбирає класний керівник

VІІ. Гра-подорож 

ХІД ГРИ

1 -й ведучий

Запрошуємо вас

У найправдивішу казку.

До неї відкривається

Вихід через мить.

2-й ведучий

 Із серцем відкритим,

З обличчям без маски

 У світ цей чарівний

Сміливо ступіть.

1 -й ведучий

Господарка казки

 Красуня чудова

 Вийшла вітати

Гостей дорогих.

2-й ведучий. А хто ж вона?

1-й ведучий. Та це ж наша мова!

Входить дівчина в українському костюмі.

Мова

Я — наука непроста, хоча і цікава

 В королівстві я живу слова і забави.

І в свою майстерну мовну,

Доки ви зі мною,

Мовних скарбів пребагато

Візьмете з собою.

В подорож усіх вас кличу,

До складних завдань.

Тож не зрадьте, любі діти,

Моїх сподівань.

То нарешті здогадались, хто я?

Звать мене звичайно...

Діти. Українська мова!

Учитель. Як ви вже здогадалися, напевно, сьогодні ми поговоримо про Україну і нашу рідну українську мову.

Учень

Рідна мова в рідній школі...

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш?

Рідна мова. Рідна мова,—

Скаже кожен з нас.

Учитель. У кожного народу є те, що виділяє його з-поміж інших народів. Це мова народу. Для нас, українців, найдорожча наша українська мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова — це один із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

Отже, наша подорож чарівним світом мови починається!

Зупинка І. Склади речення

Нашу, любимо, Україну, ми.

Українкою, пишаюся, і, тим, звуся, іменем.

Учитель. Молодці, діти. Ви гарно впорались із цим завданням. Подорожуємо далі.

Зупинка 2

— А тепер відгадайте загадки.

1. Маленьке, менше від машинки,

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню. (Крапка)

2. Що за знак є стрункий, мов спис?

Він над крапкою завис.

Спонука до поклику.

Хто ж бо він?.. (Знак оклику).

3. Цей знак схожий на гачок,

Всіх нас примушує питати,

А сам — ні пари з вуст, мовчок. (Знак питання) Зупинка З

Учитель. Наступна наша зупинка буде казковою. Я думаю, що всі ви любите казочки. І зараз ми зупинимось в чарівному світі казки.

Демонстрація малюнка «Казкова плутанка».

— Художник переплутав героїв казок. Знайди,  хто кому підходить. Розфарбуй однаково кожну

— А хто з вас не знайомий із відомою українською  «Ріпка»? Можливо, є бажаючі розповісти цю казочку? (Діти розповідають казку «Ріпка».) Тепер завдання до цієї казки. Вам необхідно з’єднати  стрілочками героїв казки з їхніми іменами.  (демонстрація малюнків.)

Зупинка 4

— Не  шкодуйте часу і зусиль для вивчення мови.  Мова  — наш  вірний друг і помічник протягом усього  життя.  Про мову поети і письменники склали багато віршів і пісень. А зараз давайте послухаємо, які вірші про мову ви знаєте.

Виходять по черзі учні й читають напам’ять вірші.

Учитель. Дякую вам за чудову подорож, за те, що ви були такі уважні, кмітливі. Бажаю вам успіхів у подальшому опануванні мовної грамоти, щоб у ваших устах українська мова була і багатою, і красивою, і мелодійною.

VІІІ. Підсумок   По закінченню гри-подорожі діти пообіцяли вивчати рідну  мову, берегти її, плекати, щоб заясніла незрівнянними кольорами, а з нею радів увесь український народ, розкинений по широкому світу.

 

 

 

 

 

 

Початкові класи

Тема. Про дружбу

Розділ. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Театральна вистава

Мета. Формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей

Завдання:

• виробляти вміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди;
• формувати вміння запобігати та мирно розв’язувати конфлікти, здатність враховувати думку інших людей;
• розвивати вміння культурно спілкуватися;
• виховувати акторські здібності дітей.

План проведення

      Театральна вистава як одна з форм виховної діяльності потребує врахування вікових та індивідуальних можливостей учнів. Виховна діяльність має бути організована таким чином, щоб кожен учень був задіяний у заході.

Етапи роботи

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів

     Виста́ва — твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору (літературного джерела), музики, театральних декорацій та механізмів тощо. Свої особливості має дитяча вистава, бо розрахована на окремий дитячий вік та спеціфіку дитячої аудиторії. Дитяча вистава — винахід 20 сттоліття з появою та розвитком театру юного глядача.  Урахування вразливої дитячої психіки вплинуло на запровадження обережних, гуманних засобів впливу текстів дитячих вистав. Небажане використання лякаючої поведінки акторів, занадто гучних звуків, страхітливих і довгих сюжетів.

ІІ. Підготовча робота

     Залучати учнів до словесного мистецтва.  Відпрацювання інтонаційної виразності, звучання, образності слова, емоційні й естетичні переживання. Вчити передавати  за допомогою простого слова свої  відчуття, свій внутрішній стан, розвивати естетику мовленнєвої культури.

ІІІ. Вибір сценарію

Сценарій театральної вистави обрано змістовний, захоплюючий, з великою кількістю дійових осіб, має виховний характер.

ІV. Виготовлення декорацій і костюмів

     Макети декорацій та костюми виготовляють маленькі майстри з допомогою батьків та класного керівника.

V. Підготовчий період з виконавцями

     Ролі для акторів розподіляємо, враховуючи можливості і здібності кожної дитини. Спочатку читаємо сценарій кілька разів, потім заучуємо слова напам’ять. Репетиції відбуваються  в костюмах і під музичний супровід.

VІ. Підбір музичного оформлення

     Музичний супровід вистави розвиває у дітей почуття ритму і дійство стає насиченим, справжнім, багатим.

VІІ. Виготовлення афіші

Яскрава афіша зацікавлює глядача. Оформлюють афішу учні, запрошують однолітків, батьків, вчителів.

VІІІ. Показ театральної вистави

Дійові особи: Мальвіна, Буратіно, Незнайко, Квітик, Знайко, Леопольд, Мишенята, Червона Шапочка.

ХІД ВИСТАВИ

Червона Шапочка

Іду я до бабусі

 І пісеньку співаю.

Та друга справжнього таки

Я просто не маю.

Подружилась з Вовком,

Мене він обманув.

А каже, що другом

І ще мені був. (Опускає голову.)

Де знайти справжнього друга?

Вибігають мишенята.

1-е Мишеня 

Нащо тобі друзі?

Час вже зрозуміти!

2-е  Мишеня

Що у такі ігри

Грають лише діти.

1 -е Мишеня

Хоче з нами Леопольд

Постійно дружити.

2-е Мишеня

Бо він каже, що без дружби

Неможливо в світі жити.

Червона Шапочка

Леопольда поважаю

І словами дорожу,

Бо без друга і без дружби

 Жити в світі не можу.

1-е Мишеня

Ми з тобою будемо дружити

 І у мирі й дружбі жити.

2-е Мишеня

Ти іди і збирай квіти,

А ми корзинку будем сторожити.

Червона Шапочка йде до лісу.

Мишенята крадуть по пиріжку й тікають.

Леопольд

От ви, капосні звірята,

Я провчу вас, мишенята!

Буде вам ще важко жити,

Як не вмієте дружити.

Мишенята тікають.

Леопольд

Бачу, ти у дружбу віриш, —

Друга важко так знайти.

Дружба завжди порятує

 І витягує з біди.

Звучить пісня Леопольда.

З'являється Квітик.

Квітик

Ой,  яка у тебе червона шапчина!

Дівчинко! Дівчинко! Що несеш в корзині?

Червона Шапочка

То для друга справжнього

Я спекла пиріг.

Бо буду вітати,

Як він ступить на поріг.

К в і т и к

А в мене на клумбі

Квіти розцвіли.

Їх би дати друзям,

Якби ті були.

Давай підем разом

Ми друзів шукати,

І між нами буде дружба

 Тоді проживати.

Квітик і  Червона Шапочка виконують танок.

Вони  ідуть далі й чують плач.

Це плаче Мальвіна.

Квітик

Незвичайна дівчинко

З голубим волоссям,

Чого плачеш і за ким

проливаєш сльози?

Мальвіна

Буратіно — це мій друг —

Букварика загубив,

А його знайшов Незнайко

Та й у річці утопив.

От тепер мій Буратіно

Все сидить в кімнаті,

І немає мені бідній

 Із ким погуляти.

Квітик

Ми хочемо тобі допомогти,

Щоби відчути дружбу.

Бо кажуть, що із друзями

Весело жити дуже.

Герої виконують пісню «Усмішка»

На спів виходить Знайко.

Знайко

Друзі! Я знаю, що робити:

Треба Буратіно новий Буквар купити.

Мальвіна

Але для цього слід

Хоч трішки грошей мати,

А ми, ляльки казкові,

Не маємо зарплати.

Знайко

Знаю, знаю — нема грошей,

Та якщо ми лиш захочем,

Можна дещо просто дати

 І на Буквар обміняти.

Виходить Незнайко.

Незнайко Візьміть мене до себе —

У лісі сам боюся.

Я буду слухатися вас,

Від збитків відкажуся.

Червона Шапочка

Та скажи лишень, навіщо

Ти Букварика втопив?

А то краще б літери

 По ньому учив.

Незнайко

 А я у тій книжці

Вовка сірого побачив.

Думав, що у воду кину, —

Він тоді заплаче.

Мальвіна

Якщо хочеш з нами бути,

У біді допоможи.

Чи не знаєш, де нам можна

Букварика віднайти?

Незнайко

Там, на ринку, біля входу

Бачив я такі книжки.

Червона Шапочка

А я за Букварик

Віддам всі пиріжки!

Квітик

Я найкращі квіти

На клумбах позрізаю.

І може грошей ми тоді

На книжку назбираєм.

Сумний Буратіно співає:

Ой,який сумний я

І постійно плачу

Окрім свого носа

 Нічого не бачу.

Нема в мене друзів,

Загубив Букварик.

От який із мене друг,

Ніякий школярик.

Входять друзі з Буквариком.

Незнайко

Вибач мене, друже,

Погано вчинив.

Нашу добру дружбу

Я не оцінив.

Червона Шапочка

Важко, важко в світі жити,

Як нема із ким дружити.

К в і т и к

Не підтримають вас квіти,

Як немає друзів, діти!

Буратіно

Не було у мене друзів —

А тепер багато!

От давайте прямо зараз

 Влаштуємо свято.

Леопольд

От що може дружба —

Всі гори звернути!

І про неї ми не можем

 Ніколи забути.

Герої виконують пісню «Дружба крепкая...»

Входять мишенята з опущеними головами і просять:

— Давайте жити дружно!

ІX. Підсумок

     Наступного дня  пропонуємо намалювати свої враження від прем’єри.

 

 

 

 

 

 

 

Початкові класи

Тема. Рослини моєї вулиці

Розділ. Ціннісне ставлення до природи

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Проект

Мета. Формування ціннісного ставлення до природи

Завдання:

• вчити дітей здійснювати проектну діяльність на основі здобутих знань;
• розвивати нестандартне  мислення, творчий підхід до розв’язання порушеної  проблеми;
• виховувати увагу, совість, готовність прийти на допомогу будь-чому;
• дбайливо ставитися до природи своєї місцевості;
• ознайомити із рослинами свого краю;
• підготувати міні-розповіді про них;
• створити колекцію фотографій рослин своєї вулиці.

План проведення

Термін реалізації: з 01 квітня по 15 травня 2013 року.

Прогнозований результат:

• Колекція фотографій «Знов починається весна, знов починаються дива»
• Гербарій

Етапи проведення

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів

     Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

    Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

ІІ. Підготовча робота

   Звернути увагу на рослини своєї вулиці.

• Які рослини ви запам’ятали?
• Що ви про них знаєте?
• Чи є серед названих вами рослин лікарські?

ІІІ. Створення проекту

      Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може полягати:

• у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
• у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
• у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;

 

• в обговоренні зібраного матеріалу;
• у підготовці тексту виступу;
• у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

      Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

      Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

ІV. План проведення проекту

І етап

• Визначення теми
• Постановка завдання.
• Обговорення
• Формулювання проблемних питань
• Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем
• Обговорення плану роботи учнів
•   Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

ІІ етап

• Вибір творчої назви проекту
• Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі

ІІІ етап

• Самостійна робота груп по виконанню завдань

IV етап

• Підготовка учнями звіту про виконану роботу

V етап

• Захист отриманих результатів та дослідів

V. Хід проекту

-  Сьогодні ми говоритимемо про те, як природу, примножувати її багатство, вчитися красу навколишнього середовища.

- Діти, ви називали рослини своєї вулиці. Давайте поміркуємо, чому вони різного розміру?

•  Усі рослини поділяються на дерева, кущі і трав’янисті рослини.
• Які ви знаєте дерева? (Відповіді дітей.)

Гра « Впіймай плодове дерево»

— Які ви знаєте кущі? (Відповіді дітей.)

— Чи є серед них лікарські? (Відповіді дітей, доповнення вчителя.)

— У народі кажуть: «Без верби і калини нема України». Отже, верба і калина — народні символи.

• А тепер все ж таки скажемо, про яку пору року говоримо?

— Чи подобається вам ця пора року і чим саме?

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

— Кожна пора року красива по-своєму. Але все ж ми говоримо про весну, і вона красива тим, що дає життя всьому живому, милує наше око буйним цвітінням, наповнює повітря дивними, пахучими ароматами.

• Отже, кожна квітка, травинка, кожне деревце — це частина рідної землі.

VІ. Підсумок

• Недарма народна мудрість каже: «Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси».

Для того щоб ця краса не зникала впродовж наступних пір року, ми створимо колекцію фотографій на тему «Знов починається весна, знов починаються дива!» та гербарій. А наступного позакласного заняття кожен учень презентує нам результати своєї роботи і розкаже про власні здобутки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкові класи

Тема. Подарунок малюкам дитячого садка

Розділ. Ціннісне ставлення до праці

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Колективна творча справа

Мета. Формування ціннісного ставлення до праці

Завдання:

• розвивати зв’язне мовлення учнів, вміння висловлювати свою думку;
• ознайомити дітей з історією виникнення іграшки;
• виховувати почуття доброзичливості, взаємодопомоги.

План проведення

      Колективна  творча справа – спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що твориться, виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється спільно – дітьми і дорослими. У кожній КТС вирішується кілька педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативності дітей, самоуправління, активного ставлення до навколишнього середовища.

Етапи роботи

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів

      Завдання організатора в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків.

ІІ. Підготовча робота

    На підготовчому етапі КТС організатор має допомагати учням у виборі теми й напрямку справи. Проте треба зробити так, щоб не йшло від самих дітей: провести конкурси між первинними колективами на кращі варіанти, пропозиції, проекти КТС. Організатор нарівні з дітьми бере участь у конкурсі і пропонує свої варіанти. На загальному зборі заслуховуються й обговорюються всі варіанти. Один з них вибирається для здійснення, і створюється проект.

ІІІ. Вибір ради справи

      Вибирається рада справи, куди входять і дорослий організатор. Рада справи, спираючись на пропозиції первинних колективів, опрацьовує вибраний варіант. Роль дорослого організатора в тому, щоб допомогти учням врахувати місцеві умови, розподілити доручення між первинними колективами. Організатор спрямовує творчу справу на розвиток у учнів творчого пошуку. Не потрібно нав’язувати свої пропозиції дітям, хай вони прозвучать як ще один творчий внесок у загальну справу, який обговорюється разом з іншими. Краще за все, якщо думка дорослого буде ніби розвитком того, що обмірковували діти. Дуже важливо тактовно, ненав’язливо брати участь у роботі мікроколективів. Якщо немає цікавих варіантів, можна назвати декілька своїх. Коли учні виберуть один з них, то відчують себе його авторами. Важливо вчити дітей (і насамперед власним прикладом) ставитися до своєї роботи як до частини загальної справи, як до турботи про колектив, про його честь. З цих позицій треба вести контроль за підготовкою справи (самими дітьми разом із старшими, радою справи), висувати вимоги, давати оцінку дітям кожного і всіх разом.

 

         Готуючись до справи, організатор намічає систему своїх дій, піклується передусім проте, щоб забезпечити активну участь кожного вихованця в колективній справі.

ІV. Колективна підготовка справи

      Тут організатор із керівним органом уточнює, конкретизує план його підготовки і правила проведення, потім безпосередньо організовую виконання цього плану. Він мусить спрямовувати увагу на заохочення ініціативи кожного учасника. Учні мають брати активну участь в роботі над планом. Організатор може запропонувати створити мікроколективи. Ці мікроколективи чи бригади повинні підготувати сюрприз,  а старші друзі спрямовують їхню роботу і допомагають вихованцям «по секрету».

V. Проведення КТС

Хід заходу

Учитель. Дорогі діти! Ми мандруємо країною Знань ось уже два місяці і працюємо під девізом: «Граючись – навчаємось». Сьогодні наша подорож – до кімнати «Дитинство». Наш помічник, хлопчик Питайлик, запитує:

— Чи можна уявити світ, у якому не було в іграшок?

— Коли з’явилися іграшки?

— Чи є такі діти, які не люблять гратися? (Діти висловлюють свої думки.)

Учитель. На ці та багато інших запитань дасть відповідь наша подорож у світ іграшок. Світ дитинства та іграшки не існують один без одного. Без іграшок світ став би сумним та безрадісним. Іграшки — не просто забавка. Вони закарбували у собі історію людства. Якщо простежити за змінами у іграшках, ми побачимо, як людство дорослішало.

Учитель демонструє малюнки з історії: первісні люди, перші слов’янські поселення, Єгипет.

— Первісні люди, які жили у печерах, теж мали іграшки. Вони були зовсім прості: палички, камінчики, свистунці (свистульки), брязкальця. Свистунець з брязкальцями, на думку первісних людей, оберігав дитину від злих духів. Набагато пізніше у дітей з'явилися м’ячики, кубики, ляльки, олов’яні солдатики. Армії олов’яних солдатиків розкажуть про бої всіх часів та народів. Чи замислювались ви коли- небудь, чим забавлялися маленькі королевичі Німеччини, Франції, Англії? Син Наполеона І грався солдатиками, виконаними із золота, Людовик XII мав колекцію з 300 срібних солдатиків. «Королівські солдатики» були точною копією справжніх, тільки зменшені у багато разів. Граючись, майбутні королі привчалися до військової справи, щоб стати головнокомандувачами військ своїх держав.

Фігурки, які зображують воїнів, відомі з давніх часів (Антична Греція, Давній Рим), їх виробляли з різних матеріалів: олова, золота, срібла, бронзи, свинцю, глини і навіть паперу.

       Зараз цей вид мистецтва отримав назву «воєнно- історична мініатюра». Є багато музеїв воєнно-історичної мініатюри. Наприклад, у Кульбасі (Німеччина) зібрані тисячі фігурок. (Музей заснований у 1929 р.) У Петербурзі в Ермітажі є колекція, у якій зібрано 25 тисяч мініатюр, у музеї імені О. Суворо-ва — 60 тисяч. Наша колекція набагато скромніша, але у ній теж зібрано багато цікавого. А книгу Г.К. Андерсена «Стійкий олов’яний солдатик» ви зможете прочитати трішки пізніше, коли ми вивчимо всі букви. У той же час з’явилися механічні іграшки. Такі іграшки свідчать про винахідливість людини, їх заводять ключиком, й іграшки «оживають». Точнісінько так, як і механічні лялечки.

Дівчатка виконують танець «Ляльки».

Учитель. Чи задумувалися ви, діти, коли-небудь над тим, що іграшки — наші вихователі, вчителі? Брязкальця, пірамідки, кубики ознайомлюють малечу з такими поняттями, як фігура, колір, розмір, число. Спортивні іграшки розвивають силу, спритність, а конструктори, пазли, мозаїки, головоломки — інтелект, уяву.

Ось, яка серйозна річ — іграшка! І в той же час — найвеселіша!

         Сьогодні на свято ви принесли іграшки, виготовлені власноруч, які стануть подарунком малюкам дитячого садка. Розкажіть, як вони потрапили до вас? Чому вони такі дорогі для вас? За що ви їх так любите?

У дитячому садочку діти декламують вірші про свої улюблені іграшки та розповідають, чому вони їм подобаються.

ІГРАШКА ЗАЙЧИК

Заєць їсти хоче,

Та не довго дума —

У город заскоче

 І капусту хрума.

Хрума і навколо

Скоса поглядає:

Чи нема нікого,

Чи не йде хазяїн?

А сидить в городі

 Цей ласун зайчисько,

Поглядає скоса:

Чи Рябко не близько?

А гризе морквину —

Також зирка в боки!

Ось чому став нині Зайчик косоокий.

                                                          П. Ребро

ІГРАШКА БІЛКА

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Плиг із гілки на сучок.

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушинка хутряна.

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі живе вона.

                                                 Г. Бойко

Виконується пісня «Засмутилось кошеня».

Учитель. Багато дівчаток нашого класу люблять бавитися ляльками і розказувати про них віршики.

                  ЛЯЛЯ

Є ляля у мене Так схожа на мене —

Ну просто, як менша Сестричка моя.

В обох нас косички,

В обох круглі личка,

І навіть всміхається ляля, як я.

Однакові очі і в неї, і в мене,

Однакові плаття: зелене й зелене,

І в неї косинка, і в мене косинка.

І навіть зовуть нас Маринка й Маринка.

                                                          М. Познанська

Учитель. Пограємо у гру «Вірш прочитай — іграшку забирай».

Діти пригадують маленькі віршики про іграшки і, розказавши вірш, забирають іграшку з полиці.

Така велика, довгошия

 І вища за найбільшу шафу.

Така розумка і красива

У зоопарку є... (жирафа).

Обережний, хитрий лис

 До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

Він такий смугастий,

Він такий ікластий,

Найстрашніший у тайзі,

Перед ним тремтять усі.

Як роззявить пащу: — Гир!!!

Називають звіра... (тигр).

На дереві грається,

Угору піднімається,

На хвостику гойдається.

І зветься це малятко —

Веселе... (мавпенятко).

Хвилинка відпочинку. Пісня «Дощик».

Учитель. Діти, а хто подбав про іграшки для вас? Раніше іграшки майстрували власноруч. Тепер батьки мають змогу придбати для вас будь-які іграшки. Виготовляють їх на фабриках. Щоб іграшка була привабливою, над нею працюють художники-дизайнери, інженери, робітники. Як же слід ставитися до іграшок, створених дорослими?

— Правильно, треба берегти їх, не ламати. Стежити, щоб іграшки були чистими. Погравшись, покладіть іграшку у куточок, спеціально відведений для вашого цікавого «господарства».

VІ. Підсумок

        Колективне підбиття підсумків КТС. На цій стадії важливу роль відіграє загальний збір учасників проведеної справи: це може бути або збір, на якому обговорюється життя колективу за минулий період, або  спеціальний  збір - «вогник», присвячений результатам даної справи.

 

 

Початкові класи

Тема. Такі цікаві мультяшки

Розділ. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Подорож до кінозали

Мета. Формування ціннісного ставлення до культури і мистецтва

Завдання:

• викликати бажання переглядати мультфільми;
• вчити дітей аналізувати твори мистецтва;
• розвивати вміння правильно поводитися у кінозалі.

План проведення

1. Ознайомити з пам’яткою поводження у кінозалі
2. Ознайомити з історією виникнення мультфільмів
3. Відвідати кінозалу
4. Переглянути мультфільм
5. Обговорити переглянуті мультфільми, зробити висновки

 

Етапи роботи

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів

    Кінотеатр - це приміщення для публічного показу і перегляду кінофільмів, мультфільмів. Демонстрування кінематографу (сінематографії) в Києві почалося з 1897 року у приміщенні Бергоньє театру. Наприкінці XIX ст. з'явилися перші стаціонарні «ілюзіони» — кінотеатри Шанцера, «Корсо», «Експрес», розташовані на Хрещатику. Найдавнішим кінотеатром у Києві вважається кінотеатр "Жовтень", побудований у 1929—30 рр. архітектором Валеріаном Риковим за проектом архітектора Троцького. Відкриття відбулося 8 листопада 1930 р. Кутова будівля у стилі конструктивізму має кінозал на 800 місць і концертний зал. У 1955 р. кінотеатр переобладнаний для показу широкоформатних фільмів. Мультфільм – анімаційний фільм для дітей.

ІІ. Підготовча робота

Ознайомлення з правилами поводження в кінозалі.

Охайним завжди до театру ходи

І чепурись, як ідеш ти туди.

Той до театру вчасно прибуває,

Хто ввічливим завжди себе вважає.

Одяг у гардеробі залишають –

Це правило всі діти знають.

Виховані діти мусять знати –

Під час вистави не треба жувати.

Під час вистави ти не ходи,

Сиди, уважно дивись і помовчи.

Ти іншим присутнім не заважай

І гучно з сусідкою не розмовляй.

Скінчилась вистава, ти геть не спіши,

А краще акторам «Спасибі» скажи.

 

 

ІІІ. Вибір мультфільмів

       Вчитель передбачає перегляд українських, російських та американських мультиплікаційних фільмів з виховною метою,  з позитивними головними героями.

ІV. Проведення екскурсії

Хід екскурсії

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети екскурсії

III. Ознайомлення з пам'яткою поводження у кінозалі

У ТЕАТРІ

■ Театральні спектаклі починаються в точно призначений час, і тому треба вчасно приходити і займати місця, особливо якщо вистава урочиста.

■ Що робити театралові, який спізнився, а квиток у нього, скажімо, в ложу?

Якщо спізнився чоловік, то йому варто стоячи почекати антракту, якщо є вільне місце в задньому ряді, він може, звичайно, тихенько сісти, не турбуючи сусідів. Якщо з запізненням приходить жінка, чоловікові, який сидить ближче всього до дверей, варто поступитися їй місцем чи запропонувати краще. Якщо цього не можна зробити безшумно, не турбуючи інших, то варто почекати антракту.

■ Щоб краще бачити з останніх місць сцену й артистів, беруть театральний бінокль, але він не повинен служити для того, щоб розглядати публіку. На концерт бінокль не беруть.

■ У знак схвалення артистам аплодують, після закінчення дії чи музичного твору ви можете виражати своє замилування оплесками, незадоволення грою артистів чи змістом п’єси не виявляйте свистом, тупанням чи голосними зауваженнями під час виконання. Досить мовчати і не аплодувати — це покаже, що ви незадоволені.

           Не йдіть з театру до кінця вистави, не кидайтесь до дверей відразу після того, як опустилась завіса. Артисти, як правило, виходять ще на авансцену прощатись із публікою, що, аплодуючи, віддячує їм за гру.

■ Перед входом у глядацьку залу відвідувачі  здають у гардероб пальта й капелюхи. Після закінчення вистави слід почекати своєї черги та не штовхатися. Варто пам’ятати, що ті глядачі, які брали біноклі,  забирають речі у гардеробі без черги!

У КІНО

■ Під час відвідування кінотеатру дотримуйтеся таких самих правил, що й при відвідуванні театру. Аплодувати чи якось інакше виражати задоволення грою акторів, яких ви бачите на екрані, у кіно не прийнято. Виняток робиться тільки під час урочистого перегляду кінокартин, коли присутні самі артисти. Тоді ваші оплески будуть вираженням подяки артистам за їхню гру, режисерові — за постановку.

■ Не діліться своїми враженнями під час показу фільму, розповідайте про них по дорозі додому. Не шарудіть папірцями, розгортаючи цукерки, — людей, які сидять поруч, це буде дратувати.

■ Поводитись треба так, щоб усі мали можливість уважно переглянути фільм.

IV. Ознайомлення з історією виникнення мультфільмів

Уолт Дісней — американський художник-мультиплікатор, кінорежисер, актор, сценарист і продюсер, засновник компанії «Уолт Дісней Продакшн», і яка до теперішнього часу перетворилася на медіаім- перію « Уолт Дісней Компані».

Датою заснування «Уолт Дісней Компані» вважається 16 жовтня 1923 року, коли Маргарет Уінклер заключила з Уолтом Діснеєм контракт на створення серії мультфільмів «Комедії Аліси».

            Через 9 років був знятий перший повнометражний мультфільм студії — «Білосніжка і семеро гномів », а в роки Другої світової війни на екрани вийшли «Піноккіо», «Фантазія», «Дамбо» і «Бембі».

1950 рік був ознаменований випуском низки успішних проектів: першого ігрового фільму компанії «Віапеу» «Острівскарбів», мультфільму «Попелюшка» , а також першого різдвяного телешоу Уолта Діснея. Пізніше з’явилася передача під назвою «Клуб Міккі Мауса», яка швидко перетворилась в одну з найпопулярніших дитячих телепрограм. Учасники цієї передачі стали зірками світового масштабу — це і Джастін Тімберлейк, і Крістіна Агілера, і Брітні Спірс, і багато інших.

Коли художні фільми та телевізійні програми компанії отримали широку популярність, Уолт відчув бажання почати нову справу, він задумався про парк, в якому діти і батьки могли б разом чудово проводити час, і 17 червня 1955 року розважальний курорт Бізпеуіапсі прийняв перших гостей.

        На екрани виходять «Русалонька», «Красуня і Чудовисько», «Аладдін» та «Король Лев», один з найкасовіших фільмів в історії кінематографії.

V. Подорож до кінозали

VІ. Перегляд мультфільмів

VІІ. Обговорення переглянутих мультфільмів

VІІІ. Підсумок екскурсії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Початкові класи

Тема. Година рухливих ігор. Ігротека

Розділ. Ціннісне ставлення до себе

Клас. 1-А

Форма виховної діяльності. Ігротека

Мета. Формування ціннісного ставлення до себе

Завдання:

• ознайомити учнів з народними рухливими іграми;
• активізувати пізнавальну діяльність учнів;
• розвивати швидкість засобами рухливих ігор та фізичні якості учнів;
• сприяння розвитку фізичних якостей (швидкості, спритності, швидкісно-силових якостей)

План проведення

1. Характеристика народних ігор
2. Класифікація народних ігор
3. Специфіка народних ігор  
4. Проведення рухливих народних ігор

Етапи роботи

І. Мотивація творчої діяльності молодших школярів  

         Ігри та забави становлять чималий розділ народної дидактики й охоплюють найрізноманітніші її аспекти: народознавчий, мовленнєвий, математичний, природничий, пізнавальний, розважальний, оздоровчий тощо. Народні ігри супроводжують свята та національні обряди, у їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, пов'язані з хліборобською та землеробською працею.

          Народні ігри - це історія народу, оскільки вони відображають соціальне життя кожної епохи.

ІІ. Підготовча робота

          Народні ігри можна класифікувати за такими групами:

дидактичні, рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом, рухливі хороводні ігри,

ігри мовленнєвої спрямованості, обрядові та звичаєві ігри; ігри історичної спрямованості; ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.

ІІІ. Вибір сценарію

    Рухливі хороводні ігри супроводжуються пісенним текстом. На першому плані — слова, рухи — нескладні (ходіння в колі), по закінченні слів, співу можливий біг. Серед таких ігор найвідоміші: «Огірочки», «Галя по садочку ходила», «Подоляночка», «Перепілочка», «Ой ягіл, ягілочка», «Іде, іде дід» та ін.

ІV. Проведення ігротеки

Гра «Розлилися води»

Мета. Уславлення весни; узгодження рухів та слів.

Хід гри

Діти стають у коло, водять хоровод та співають пісню:

Розлилися води на три броди

Приспів

Гей! ДІти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.

 

Що в першому броді зозуленька кує.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.

Що в другому броді соловей щебече.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох.

Що в третьому броді сопілонька грає.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.

Зозуленька кує, бо літечко чує.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.

Соловей щебече, садки розвиває.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке.

Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох.

Сопілонька грає, на грання скликає.

Приспів

Гей! Діти-квіти, весна-красна, зілля зелененьке,

Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.

Гра «Сімейка»

Мета. Закріплення лічби; узгодження слів та рухів.

Хід гри

Діти стоять у колі. Обирається Омелько. Йому одягають бриль. Розподіляють ролі між іншими дітьми, які по черзі заходять у коло до Омелька. Усі разом промовляють слова:

У нашого Омелечка

Невеличка сімеєчка:

Тільки він та вона,

Та старий, та стара.

Та Іван, та Степан,

Та Василь, та Панас.

Та той хлопець, що в нас.

Та дві дівки косатих,

Та два парубки вусатих,

Та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці.

Народна гра «Фарби»

Мета. Закріплення знань дітей про кольори.

Хід гри

Грають 10-20 дітей. Вибирають «мамку», «бога» і «чорта». «Бог» і «чорт» ідуть геть, а «мамка» пошепки кожному визначає краску, щоб інші не чули.

 

- Ти будеш червона! Ти - синя. Ти - чорна. Ти - жовтогаряча. Ти - бурякова.

- Я буду червоне яблучко! - просить хтось.

- Будь.

- Я буду золотий колосок.

- Будь.

- Я буду голуба хустинка...

Коли краски всі визначені, приходять «бог» і «чорт».

- Дзінь-дзінь!

- Хто прийшов?

- Бог.

- По що?

- По краску.

- По яку?

- По зелену.

- Вибирай собі.

- Оця!

- Бери.

Бере краску й одводить убік. Знову підходить.

- Дзінь-дзінь!

- Хто прийшов?

- Бог.

- По що?

- По краску,

- По яку?

- По червону.

- Вибирай собі.

- Оця!

- Ні. Не вгадав.

Тоді підходить «чорт».

- Бом-бом.

- Хто прийшов?

- Чорт з горбом.

- По що?

- По краску.

- По яку?

- По синю.

- Вибирай собі.

- Оця.

- Бери.

Забирає краску, підходить знову і так само питає білу краску, але такої немає.

Тоді знову підходить «бог»:

- Дзінь-дзінь!

Буває, що надають таких красок, що, яку не спитай: синю, зелену, червону, - її нема та й нема. «Бог» і «чорт» сперечаються, і тоді за згодою всіх «мамка» каже назви: глиняна, залізна, земляна, зелений горіх, жовтий горіх, чорна рожа, золотий черевичок, срібна рибка, червона хустина, біла зірка, солодка морква, дрібна рута... І вже тоді залишається вгадати, хто саме. Коли виберуть усі «краски», беруть цурку - міцну палку, «бог» і «чорт» беруться за неї, а «краски» - за ними, обнявши попереднього попід руки; «мамка» стає туди, де менше «красок», і тягнуть; хто перетягне, той і переміг.

Народна гра «Їду, їду»

Мета. Виховувати в дітей спритність і кмітливість.

Реквізит: паличка - «кінь» для Вершника, батіжок.

Хід гри

       Обирається Вершник. Для всіх інших дітей малюють крейдою на долівці невеличкі кружальця, які можна розмістити в коло або розкидати в різних місцях кімнати на значній відстані один від одного. Діти, взявшись за руки, ходять у колі то в один, то в другий бік (або рядком з різними зиґзаґами та поворотами) й співають пісню:

Їду, їду, батіжком коня підганяю,

На вороному коні вітра доганяю.

Як проїхав чисте поле, мусив з коня злізти,

І коневі вороному мусив дати їсти.

           Під пісню Вершник «їздить» по кімнаті на «коні». По закінченні пісні Вершник стає на якесь кружальце, решта учасників розбігаються по кімнаті: кожен шукає вільне кружальце, щоб стати на нього. Хто залишається без кружальця, той бере паличку («коня») і батіжок у колишнього Вершника, виходить на середину кімнати, і гра починається спочатку.

V. Підсумок

     Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. Із їх змісті відбито національну психологію кожного народу: «У всіх народів існує чималий запас ігор, котрі якоюсь мірою відбивають побут народу».