Сценарій арт - свята "Андріївські вечорниці"

Сценарій свята Андріївські вечорниці

Пісня це моя земля.

Ведуча: Співа Дніпро,  відлунюють Карпати

Цей голос чути   селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

Ведучий: Ласкаво просимо! Ласкаво просимо!

Моя Вкраїно щиро промовля.

Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!!

Братерством наша славиться земля.

- Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час.

Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела».

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добра господиня та весела молодь…

Ведуча: Добрий вечір,  добрим людям

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Господар Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Прийміть коравай наш із жита, пшениці

Лакаво всіх просимо на вечорниці!

Ведучі виходять. На сцені з’являється  господиня та господар вечорниць, починає застеляти  скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А метка яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе  не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть. А де наші доньки?

(Вбігають дівчата).

Богдана .Мамцю-рибцю, пусти  нас на вулицю!

Господиня. Богданочко-донечко, та яка ж зараз вулиця? Скоро ж гості прийдуть!

Богдана: Мамочко, та ми  на хвилиночку. Не встигнете і оком  моргнути, як ми вже дома будем.

  Ох! Як же ж хочеться мені на вечорниці. Сьогодні усі дівчата і хлопці збираються у тітки  Мотрі . Весело напевно ж буде?А чи пустите нас? (кличе сестру)Ангеліно! Ангеліно!
Ангеліна: - Що тобі, Богдано?
Богдана - А як гадаєш, чи пустить мати сьогодні на вечорниці? Дівчата будуть і хлопці мають прийти, буде весело.
Ангеліна: - Не знаю, Богдано, мати зрозуміє, відпустить, сама ж колись дівувати любила. А от батько!
Богдана: А що батько? Батько вже своє відгуляли. От нехай лізуть на піч та, носом свистять.

Господиня: А про що це, ви голубоньки, балакаєте? Невже оце вже все переробили, що я вам загадала.
Богдана  На вербі грушки, а на осиці – кислиці. Вам, мало, як до роботи, то  хисту не займають, а про вечорниці вдаєте, що зовсім забули. До роботи, то велика. А на часок погуляти – то й мала. (Туп ногою).
Господиня : Ох і бриклива ж ти на язик, Богдано! Важко колись тобі із свекрухою прийдеться!

Богдана співає пісню «Ой била мене мати»

Господиня  Донечки мої золотенькі, краще  у нас вечорниці справимо ,  наваримо вареничків, напечемо пиріжків, ви у мене розумниці, веселі, роботящі, талановиті, годі сумувати, давайте веселитися, потіште свою матір

Танець Марічка

Стук у двері (заходять дівчата з піснею «а ми дівчата з України»)

Дівчина.Добрий вечір вашій хаті!

Господиня.І вам вечір добрий!

Дівчина.Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!

Господиня.Добрий вечір, дівоньки,

Ясні мої зіроньки!

Дівчина.Ти за нами сумувала,

Дівчаточок виглядала?

Господиня.Звісно, любі, ми чекали,

Вам вечерю готували:

І варенички й узвар,

І чарівних трав відвар.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Дівчина.Зваримо вареничків

Біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Дівчина.Щоб вони разом із нами

 Гарно погуляли,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

                                                            Пісня «Вечорниці»

Дівчина.А де ж наші хлопці? Може вони зовсім не прийдуть?

Дівчина.Дівчата, годі вам сумувати. Давайте краще погадаємо. Я й гілки з вишні принесла.

Господиня.Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.

А зів’яне – то погано…Але в нас буде все гарно.

Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

Усі разомУх-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (3 рази)

Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого  Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!

(Махають гілочками навколо себе)

Господиня.В воду гілочки мочайте,

До Різдва тепер чекайте!

(Ставлять у глечик з водою гілочки)

Господиня.Дівчатонька, а відгадайте-но загадку:

З квітів його виплітають,

Ним голівки прикрашають,

Щоб дівчиноньку зберіг

Український оберіг

Всі разом: Вінок!

Господиня.Дівчатка, віночок прикрашають завжди стрічками.

Дівчина.Я прикрашу віночок білою стрічкою – це символ чистоти і вірності.

Дівчина.А я прикрашу віночок зеленою стрічкою – це символ оновлення та нового життя.

Дівчина.А я причеплю синю стрічку – це символ мудрості.

Дівчина.Голуба стрічка – символ мирного неба. Нехай саме таким беде небо над нашою Україною!

Дівчина.Зачеплю я золоту стрічку – символ багатства та благополуччя, щоб наша Україна процвітала.

Дівчина.А я прикрашу наш віночок червоною стрічкою, символом прекрасного почуття, символом кохання, без якого немає життя на Землі.

Дівчина.Сплели ми із квітів і сонечка вінок.

Мої любі подруженьки, станьмо у танок.

Нехай завжди лунає дівчат веселий сміх,

А наш вінок чарівний єднає в коло всіх!

                                                        Пісня з віночком

Господиня.Стало в хаті холодати

По дровця б когось послати.

Дівчина.Я піду, давайте, тітко,

Наберу дровець верітку.

(Виходить з хати)

Дівчина.Ой. Я знаю, як гадати!

Треба дрова рахувати.

Парна кількість – буде в парі.

А я к ні – хай зачекає.

(Дівчина повертається)

Дівчина.Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

Давай дрова порахуєм!

Бути тобі в парі чи ні?

(Рахують)

Всі разом: Бути тобі в парі, чуєш!!!

(Влітає Стецько)

Стецько:  А що у вас варили?

Марічка : Нічого!

Стецько: Брешеш бо, як нічого! Батько казав розпитай її обо всім, а я усе й позабував!

Марічка: То піди до свого батька і розпитай, як позабував.

Стецько: Марічко, ти за мене підеш?

марічка: Ні, голубчику. Сього ніколи не буде!

Стецько: А чому, що не хочеш?

Марічка: Не хочу. Тим, що не хочу!

Стецько: А батько казав, що ти підеш.

Марічка: Не піду.

Стецько: А як заспіваю, то підеш, от послухай: (співає )

Стецько. А що чи хороша моя пісенька?

Марічка: Така точнісінько, як ти, що нічого не второпаєш! Ось я тобі заспіваю!

: Лучше впасти мені з дубу, ніж йти заміж за Конндзюбу, Стецько Гидкий, Стецько бридкий, Цур тобі не в'яжися, Пек тобі, відчепися Божевільний. А що , Стецюню, чи хороша моя пісенька?

Стецько: Погана. Як я її розслухав, то вона, дуже погана! Який тебе нечистий її навчив?

Марічка: То я тобі й співаю, і кажу тобі,що я тебе кохаю як цибулю після чаю!

Стецько: Ось коли б ти вже була моя жінка і сказала б, що не хочеш за мене, то я б тобі пику побив, як мені часом батько б'є , а то іще тепер не можна, дарма я підожду, а поки що ласкою просю: Уляно! Піди за мене! (падає на коліна)

А чи знаєш, що ми будемо робити, як оженимось?

Марічка: Ти ж знаєш! Я ні!

Стецько: Так я тобі розкажу: напечемо коржів,…. замнемо маку,….. та намішаємо з медом, …..та й посідаємо, …..та й їстимемо! І не мудро скажеш?

Дівчина : 2. Та годі вам,Марічко , Стецько, дівчата, давайте краще ще поворожимо, долю свою відгадаємо!

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Вечорниці шикидим». Її виконують хлопці, які ідуть на вечорниці.

Хлопці:

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Господиня:  .Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці.

Може з вами веселіші

Будуть вечорниці.

ХлопецьАвжеж, будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші!

А ви, мов ті миші,

Сидите у тиші!

Хлопець

Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Богдано , вибирай серед нас собі нареченого.

Хлопець

Богдано, може мене вибереш? Мене звати Артем,хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!

Богдана

Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.

Хлопець

Богдано! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Богдано

Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!

Хлопець

Богдано, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я.  А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.

Богдано

Ні, не хочу й за тебе! Набридли вже. Дівчата краще щось смішне розкажіть

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопець: У Берестовці густо хати, 

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

 Господиня Час нам калиту випікати. Замісимо тісто швиденько. Ти, Ангеліно, тісто міси. А ти, Марійко, колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти , Діанко, в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.

Дівчина.

Гори, вогонь, ясно.

Спечи нам калиту красно!

Щоб ми її кусали

І горя не знали!

(Господиня бере калиту і підносить до печі, а дівчина бере горнятко і окроплює господині дорогу)

Стук у двері (заходить циганка)

Господиня. Заходь, заходь, сусідонько, до нас на гостину.

Циганка. Дякую, що запрошуєте, а не проганяєте.

1 дівчина. Та що ви, бабусю?Сідайте-но біля нас та про нашу долю нам розкажіть. Ви ж вмієте ворожити?

Циганка. Вмію. Але навіщо вам наперед знати, що буде? Комусь може сумно стане, а у вас тепер так весело і затишно. Ну , добре. Натягуйте  стрічку. Кожна  із дівчат  прив'яже до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.

(Ворожать)

Циганка : А зараз ворожба для хлопців. Оце вам миски , оце вам і перстні. Наливайте воду і губами дістаньте перстень з макітри. Хто швидше!

Циганка

 А можна ще дізнатись, кому який чоловік випаде – бізнесмен чи офіцер, депутат, міністра брат, вчитель в школі чи філософ, чи колгоспник голий босий, лікар чесний чи юрист, банкір гордий чи таксист.

( береться корзина, в якій лежать – гребінець-перукар, ножиці  - швець, бублик-пекар,  цвях-коваль, торба з зіллям-лікар, ікона - попом, чашка-гончар, яблуко-садівник, , олівець-вчитель, гроші - банкір, руль -шофер пензлик-маляр,)

• Гарна доля вас всіх чекає

Нещасливих тут немає.

• Можливо і серед гостей є молоді дівчата, які б хотіли дізнатись щось про свою долю?

Циганка професію майбутніх чоловіків уже знаєте, а чи хотілиб імя судженого знати ?

(у капелюсі папірці з іменами хлопців, дівчата вибирають один і називають імя)

Дівчата  Так

Циганка Дівчата, а які у вас гарні хустки, барвисті, квітчасті. Хустка як берегиня роду була поруч з людиною від народження до останнього подиху. Хустка на хрестинах, на весняних хороводах, на сватанні , на вінчанні, на проводах козака на війну, хустка при закладенні будинку, при похованні. Хустка і в радості , і в печалі.

 А скільки чудових традицій і обрядів пов’язано з  хустиною!  У кожній родині, де підростала дівчина, розмальована на коліщатках скриня мала повнитися хустками. Їх дбайливо оберігали, хизувалися гостям і сусідам ,неодмінно показували приспівуючи.

Я не панна- я господиня,

У мене хусток повная скриня

Господиня

На ній і гроно , і пелюстка,

І небо,й райдуги на ній…

Мов берегиня вроди хустка,

З давен у нашій стороні.

Богдана

Дай мені, мамо, хустину на щастя,

Хай буде на згадку вона,

Щоб не була поміж нами далека

Навіть чужа сторона.

Господиня

Я дарую тобі оберіг
Не на згадку – на радість і долю!
Хай зігріє він сонцем поріг,
Хай врятує він душу від болю.
Оберіг, оберіг, оберіг
Серце матері, радісний сміх…
Оберіг, оберіг, оберіг
Це до щастя безмежність доріг.

                                                                  Танець з хустками

 Господиня  (Заглядає в піч)

От і калита вже спеклася.

Прикрашайте, дівчата, калиту, прикрашайте!

Побажання промовляйте.

Дівчина.

У небо наша калита, у небо,

Ати, сонечко, підіймись

Та на нас подивись.

Ми калиту чіпляємо,

Свою долю-радість закликаємо.

Хлопець

О, нарешті, калита,

Наче сонце, золота!

Пригощайтесь любі гості.

Несе калиту в зал

Хлопець

Що ж, повеселились й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина.

Милі гості, просим сісти,

Варенички будем їсти.

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

Дівчина.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро,

Варенички наші з сиром! 

Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

ХлопецьМи гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І, здається, все пройшло.

Дівчина

Ні! Так просто не проходить,

 В серці струночка бринить.

Про Андрія вечір-спогад

В нашім серці буде жить!

Хлопець

Дякуємо господині за теплу хату!

Хлопець

Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий!

Всі разом: Бажаємо миру і добра!

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

Господар Нехай ваша хата всім буде багата:

І хлібом, і сіллю, й великим добром.

Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям,

І піснею, й сміхом, й сімейним теплом.

ГосподиняА ще  вам бажаєм, щоб ви не хворіли,

Душею і серцем були молоді.

До рідного краю любов’ю горіли

І користь приносили рідній землі

 Співають пісню. «Україна колядує»