18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій, "Букварикове свято"

Про матеріал

Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати. Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Перегляд файлу

 

 

 

 

БУКВАРИКОВЕ СВЯТО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                  Підготувала:                              

                                                                           Нікітенко Інга Владиславівна

                                                                              вчитель початкових класів

                                                                              Старицької ЗОШI ступеня

                                                                                       Яворівського району

 

 

 

 ( Пісня «Україна»)

Україна

1.Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дитина,
Крапелька великого Дніпра.

Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я - рідна матінка земля.

2.Не дивись, що я така маленька,
Час мине - я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.

 

Вчитель :

- Любі діти, батьки, бабусі, дідусі,всі присутні. Ось і настав той довгожданий день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – «Букварем»! - - Пригадайте, як вам хотілося швидше зазирнути всередину, дізнатися, що там. -  Сьогодні для вас «Буквар» - то звичайний підручник. Він навчив добре і швидко читати. Скільки старань доклали до цього і батьки! Згодом ви познайомитесь із іншими підручниками, які продовжуватимуть справу вашого першого друга. Але його поради ви пам’ятатимете все своє життя: любити свій край, цінувати працю людей, берегти українську мову, пісню, хліб, калину.

- Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і в нашому класі є невеличке минуле. Давайте повернемось туди та згадаємо, як все було…

 

( Відеомонтаж « Із життя 1-го класу»)

 

Хлопчик:

Зовсім, зовсім ще недавно
Вересневої пори
Мами в школу нас за руки
Несміливих привели.

Разом: А сьогодні ми вже справжні, і старанні школярі.

Дівчинка:

Бо читати і писати
Ми навчитися змогли.
І задачу розв’язати,
І відняти, і додати…

Разом: Словом, успіхів всіляких ми нарешті досягли!

 

Хлопчик:

Як перше вересня дзвіночком
Зізвало лунко в школу нас.
Відтоді ми звемось гордо:
В нашій школі – перший клас!

Дівчинка:

Тепер ми учні. Перший клас…
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі.

Хлопчик:

І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка!
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.

Дівчинка:

Та все це не лякає нас.
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всього навчать.
І роки весело промчать.

Хлопчик:

Час настав нам відпочити,
Посміятись, порадіти.

Ще й розважити гостей:
І дорослих, і дітей!

( Танок     «Веселка»  )

Хлопчик:

Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив за мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту.

Хлопчик:

Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом.

Хлопчик:

А я, зіркою кіно.

Дівчинка:

Поки що казати рано,
Може в бізнес я піду.

Дівчинка:
Я, моделлю стану,
Як за ростом підійду.

Хлопчик:

Я банкіром хочу стати –
Полюбляю рахувати.

Дівчинка:

А я в лікарні буду працювати.
Після закінчення школи вам робитиму уколи.

Дівчинка:

А я в письменниці подамся,
Або, навіть, в кухарі.

Хлопчик:

Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.

Хлопчик:

Ну а я, парашутистом –
Полюбляю висоту.

Дівчинка:

 Мріємо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать.

Хлопчик:

Буквочку по буквочці

Вчили ми щодня,

Підійшли до світлого

Справжнього знання.
Дівчинка:

Ми навчилися читати,

Ми навчилися писати,

Ми зустріли в школі

Навчання – зорю.

Хлопчик:

І сьогодні від щирого серця

Приносим подяку свою:

Разом: Любій книжці – українському букварю!

а! алфавіт нам треба знати, 
б! будемо його співати. 
в! весело і урочисто. 
г! гучно і до того ж чисто! 
д! день сьогодні в нас незвичний. 
є! є у нас талант музичний. 
ж! жити важко без поради – 
з! знати мусимо багато. 
і! і тому запам'ятаймо, 
ї! їх завжди за друзів маймо: 
к! кілька знаків є на світі – 
л! літер різних в алфавіті. 
м! можуть букви розказати 
н! нам про все, що треба знати! 
о! окрім літер , друзі наші – 

п! полум'яні танці, марші. 
р! розмовляють вони з нами 
с! спеціальними значками. 
т! ті значки – маленькі ноти – 
у! учням додають роботи. 
ф! фальш вони не пустять в школу, 
х! хор не знав її ніколи. 
ц! ці значки – важливі дуже. 
ч! через те погодься, друже: 
ш! шана тим, хто ноти пише! 
щ! щиро музика нас тішить – 
ю! юних друзів-музикантів, 
я! якщо хочете – талантів!

( Пісня «Букварик»)

(Діти сідають на стільчики.)

Вчитель:

Ми Букварика чекаємо…

А його усе нема…

Де ж так довго забарився?

Може десь він заблудився?

Звучить мелодія «Коломийки»

Вчитель:

Ой, чуєте хтось пісеньку співає!

(Буквар танцює і співає «Коломийки»)

Ой, веселий я Букварик

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Так (-2 р) весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Ой, щасливий я Букварик

І тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють

Так (-2 р) весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Буквар:

Я – Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати,

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене гортають

Ніжні пальчики нові…

Хай же розум здобувають     Любі, дітоньки, малі!

Вчитель:

  • Хто в нас найголовніший сьогодні на святі?
  • Кому ми повинні рапортувати про те, як навчилися читати і писати?

Разом: - Букварикові!

Вчитель:

  • В такому разі до здачі рапорту нашому Букварю прошу пошикуватися.
  • Рівняйсь! Струнко! Любий наш Букварику! На наше свято зібрались з тобою всі учні 1 класу!Прийми рапорт!
  • За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту!
  • Оволодівши грамотою ми стали справжніми школярами!
  • Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано 150 оповідань і казок!
  • Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок!
  • Вивчено 100 віршів! Написано 3 тисячі слів! Складено 1 тисячу звукових моделей слів!
  • Виліплено десятки виробів з пластиліну! Намальовано 300 малюнків!
  • Загублено 5 поганих звичок, 27 ручок, 18 олівців, зо ґудзиків, 8грн 09к.!
  • Поламано 3 парти, 2 стільця, розбито 4 тарілки і 8 чашок!
  • Набито 40 синців! Порвано 3 пари штанів! Розбито 1 вікно!
  • Взагалі, клас живе цікаво, дружно, весело і не збирається зупинятися на досягнутому!

Буквар:

  • Ой-ой-ой! Оце навчив!Ой-ой-ой! Оце дожився!

Учень:

  • Ти розгнівався? Ми тебе розсмішити хотіли!

Буквар:

  • Що ж тут смішного? Тут плакати треба, доведеться мені ще залишитись! Яка ганьба!

Учень:

  • Букварику, не журися, це ми навмисно!

Буквар:

  • Як навмисно?

Учень:

  • Навмисно придумали. І про вікна, і про парти!

Буквар:

  • Так це не правда?

Учень:

  • Звичайно, ні! А коли правда, то тільки трішечки! Зовсім не багато. Головна правда в тому, що ми навчилися читати і писати.
  • Коли люди прощаються, вони згадують і веселе, і сумне. Але з такою публікою, як у нас, ми сьогодні повинні говорити тільки про хороші справи.
  • Адже у нас свято першої книжечки!
  • А на святі потрібно веселитися!
  • Давайте заспіваємо нашу улюблену пісню «Абетку».

 

 

 

( Пісня « Абетка»)

Абеткова пісенька

 

Абеткову пісеньку весело співать. 
Абеткову пісеньку треба добре знать. 
А,Бе,Ве - коник у траві живе, 
Ге,Ге,Де,Е - мама донечку веде, 
Є,Же,Зе - по стежині жук повзе, 
И,І,Ї іЙ- гріється на сонці змій. 
Ка,еЛ,еМ- лисенятко під кущем, 
еН, О, Пе-песик носиком сопе, 
еР, еС, Те - в полі житечко росте, 
У, еФ, Ха - я сміюся - ха-ха-ха! 
Це,Ча,Ша - кіт в дорогу вируша, 
Ща, Ю, Я - гарна пісенька моя. 
Знак м'який Ь- помічник він мовчазний, 
Не мовчи, а абеточку учи!

 

Буквар:

  • Щиро дякую вам за гарну пісню. Я теж приготував для вас подарунок. Він не простий, а казковий. Слухайте історію, яка сталася з дітьми одного першого класу. Коли діткам виповнилось шість років, вони  пішли до школи і дуже старанно вчилися.

(Виходять двоє дітей. )

 

1.На відмінно в школі я учусь

І уроків зовсім не боюсь,

Всі завдання дома я роблю,

Бо учитись дуже я люблю.

2.Я люблю книжки читати,

І писати, й рахувати,

І задачу я зумію розвязати.

Математику й читання,

І письмо, і малювання-

Все завжди старанно буду я вивчати.

(Діти сідають за парти і «вчаться».)

 

Буквар:

  •  Так продовжувалось три місяці. Вчителі хвалили їх, а батьки раділи за своїх діток.         Та одного разу трапилось ось що.

(Діти позіхають, ліниво гортають книжки.)

1дитина:

  • Ой, знову ці уроки! Як уже набрид цей Буквар!

2дитина:

  •  А вчителька тільки й знає: читайте, читайте…
  •  Невже не можна хоч трішки відпочити?!

(Діти співають пісню на мелодію «Пісні першокласника» А.Пугачової.)

Задають все більше нам

Вчителі уроків.

Я зібрав компютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Власну теорему.

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити?

Ой-ой-ой!

(З являються бабуся Лінь і дід Недбайлик.)

Лінь:

  • Які хороші дітки! І як вони вірно міркують.

Недбайлик:

  • Такі діти нам потрібні!

1дитина:

  • Ви хто? І як сюди потрапили?

Недбайлик:

  •  Це ви дізнаєтесь пізніше. Головне, що ми зустрілися. А що це у вас на партах?   Книжки? Який жах!              

(Лінь оглядає діток.)

Лінь:

  • Та ви ж стомилися! Оченята червоні, щічки бліді! Яке нещастя! Я так хвилююся.

Лінь:

  • Вам треба негайно погуляти! І чим довше, тим краще. Ідіть, гуляйте!

(Діти виходять зі сцени.)

Недбайлик:

  • А ми потурбуємось, щоб на ваших партах був порядок.

(Лінь і Недбайлик скидають з парт книжки і ставлять іграшки.)

(Заходить Буквар.)

Буквар:

  • Це знову ви, бабка Лінь і дід Недбайлик. Що ви тут робите?

Лінь:

  • Ага, злякався! Недаремно боїшся!

Недбайлик:

  •  Забирайся геть зі своїми буквами! Діти тепер  наші.

Буквар:

  • Рано радієте! Побачимо, чим все закінчиться.

Недбайлик:

  •  Ой-ой-ой! Як же ми тебе злякались.

(Буквар виходить зі сцени.)

Лінь:

  • Бач який, лякати нас надумав! Зараз я покличу наших онучок, нехай допоможуть впоратись з цими дітьми. Одиничко! Двієчко! Трієчко! Ідіть сюди!

(Заходять Одиниця, Двійка, Трійка .)

 

Двійка:

Я дуже гарна дівка, зовусь я просто «двійка»,

У ледарів завжди я в щоденниках живу.

Одиниця:  

Люблю я погуляти, погратись і поспати,  

А от уроки вчити я зовсім не люблю.

Трійка:

 І я погратись люблю, поспати люблю,

 А от уроки вчити ні вдень, ні вночі я зовсім не люблю

Лінь:

  •  Одиничко, Двієчко, Трієчко, як я за вами скучила!

Недбайлик:

  •  Ми для вас знайшли одне тепленьке місце. У дітей  першого класу.

Одиниця:

  • Це ті, що вчаться на відмінно?

Двійка:

  • Та я ж їх терпіти не можу!

Трійка:

  • Це так небезпечно для нас!

Лінь:            

  • Даремно ви панікуєте. Діти вже піддалися нашим  чарам і граються на вулиці.

Недбайлик:

  •  А про уроки, навіть, не думають! Ось, дивіться.

(Заходять діти )

итина:

-       Класно погуляли!

2дитина:

-       Так набігались, що аж стомились…

Одиниця:

-        Що?! Дітки стомилися?! Негайно відпочивати!

1дитина:

  •   Ой, а ви хто?

Разом:        Ми онучки баби й діда.

1дитина:

  •    Дуже приємно. Уже пізно, а ми ще не зробили жодного уроку!

Двійка:

  •       Що ви, що ви! Які уроки? У вас ніжки болять, у вас оченята сонні… Уроки у такому стані – неминуча загибель!

Трійка:

-        Швидше відпочивати! А подивіться, що ми вам  принесли.

(Діти підходять до парт і беруть іграшки.)

1дитина:

-       Дякуємо! Ви такі добрі!

2дитина:

-       Ой, як ми стомились…     

-       Але ж уроки…

Одиниця :     

  • Про це не турбуйтесь. Ми зробимо їх за вас.

 

Двійка:          

  • А бабуся з дідусем нам допоможуть.

Трійка:          

  • Ходімо, мої любі, ми вам колискову заспіваємо.

(Лінь, Недбайлик, Одиниця, Двійка, Трійка співають пісню.)

Пізня вже годинка, спи, засни, дитинко,

Жде тебе подушка і мякеньке ліжко.

Треба вже заснути, про книжки забути,

Геть Буквар прибрати і спокійно спати.

(Всі виходять зі сцени.)

(На сцені Буквар, Десятка, Одинадцятка, Дванадцятка.)

Буквар:    Яке нещастя! Невже я втратив своїх найкращих   учнів? Лінь з Недбайликом зовсім знахабніли!

Дванадцятка:

  •  Так, Букварику, діти дійсно потрапили у пастку. А хто це такий страшний іде?

(Заходить Щоденник.)

Щоденник:    

  • Здрастуйте, друзі! Це я – нещасний щоденник. Пройшло небагато часу, а я ледь тримаюся на  ногах. Нещасний я, нещасний… Одиниці, двійки і трійки танцюють у мене на кожній сторінці. А  діти не звертають на це уваги. Нещасний я, нещасний!

(Щоденник виходить.)

Буквар:          

  • Що ж нам робити?

Одинадцятка:

  •  Знаєш, Букварику, мені здається, що діти самі повинні в усьому розібратися.

Десятка:

  • Коли діти зрозуміють свою помилку, вони самі нас покличуть.

(Заходять діти.)

1дитина:  

  • Сьогодні вчителька сказала, що збирається залишити нас на другий рік у  першому класі.

2дитина:

-      Але це ж такий сором! Як про це сказати мамі?

-       В усьому винні дід з бабою та їх онучки! Це вони примушували нас гуляти і не   вчити уроки!

Дванадцятка: 

  • Ні, діти, в усьому винні ви самі.

1дитина:         

  •  Допоможіть нам, порадьте, що робити!

2дитина:

-      І що це за бабуся, дідусь і онучки?

Одинадцятка:

  • Ніякі це не бабуся з дідусем,а Лінь з Недбайликом

Десятка:        

  • А онучки – це одиниця, двійка і трійка, які тепер зручно вмостились у ваших щоденниках.

1дитина:        

  • Невже це правда? Що ж нам робити?!

Дванадцятка:

Книги й зошити любити,

Берегти, а не губити.

І уважним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

Одинадцятка:

Щоб урок пройшов немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Не базікать на уроках,

Як папуга, чи сорока.

Десятка:

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На відмінно готувати.

1дитина:

Обіцяємо не лінитись,

Добросовісно трудитись.

Вчителів всіх поважати

І оцінки гарні мати.

2дитина:   

Будемо  вчитись ми сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!

Вчитель:

А зараз ми продовжуємо  наше свято

Бо є ще танців і пісень багато!

Тож будемо співати, танцювати

Але….

Буквар:

  • Так хочеться пограти…
  • Я при готував гру зі складом «КВА»

- Цей ква влітку від спраги п’єте (Квас)

- Цей ква учень на дощці малює (Квадрат)

- Ці ква на городі зростають і разом у борщ потрапляють (Морква, квасоля)

- Цей ква вас читати навчить (Буквар)

- Цей ква звук означає і мовчить (Буква)

- Родина велика у ква цьому живе (Квартира)

- А в цьому рибка-красуня пливе (Акваріум)

 

Буквар:

  • Які розумні діти!

Ведучий:

Подивіться, як діти танцюють

Не бере утома їх

Через те що у таночку

Лунає музика й сміх!

 

( Танок « Гуцульський »)

(Діти стають на одну лінію)

 

Діти:

  • Від  першого  вересня  і  до  сьогоднішнього  дня  з  нами  були  наші  батьки,  вони  допомагали  нам  вчитися.
  • Вони  будуть  з  нами  поруч  ще  10  шкільних  років  і  все  життя. 

       Побажаємо  їм  сили  і  наснаги.

Ми до батьків сказати хочем слово

І привітати хочем від душі.

 Подарувати  пісню вам чудову,

 Найкращі прочитати вам вірші.

     Бо без батьків чого ми в світі варті?

     Без маминої ласки і тепла,

 Без батьківської строгості і жарту

 І без свого родинного тепла?

   За те, що раненько вставали,
   За те, що до школи водили,

За те, що втоми ніколи не знали

 

Всі: Спасибі! Спасибі! Спасибі!

   Любі наші  батьки,

   Спасибі  хочемо  сказати

За  ночі  ті,  що  недоспали,

Коли  задачі  ви  рішали.

 

  За  вірність  прикладів  і  вправ,

   І  за  малюнки  з  малювання –

  Тут  кожен  батько  участь  брав.

Вчитель:

Вміють наші діти

Читати і писати

Вміють батьків своїх шанувати

Бо яке дерево – такі і квіти

Які батьки – такі і діти!

Тому сьогодні нашим батькам низький уклін!

 

 

(Пісня « На добро»)

Пісня про добро

Туп-туп, мої ніжки 
Маю нові черевички 
Туп-туп, щастя зичу 
Хоч маленька ще заввишки 
  

 Щоби сонечко світило 
    Посміхалось кожній хаті 
    Щоб нічого не боліло 
   І душа була багата! 
На добро 
На добро 
Щоб Вам радісно було! 

   Туп-туп, йду по світу 
   А за мною Україна 
   Туп-туп, посміхніться 
   Ми усі - одна родина !
Туп-туп, в серці маю 
Я хороших слів багато 
Туп-туп, виростаю 
Я на радість мамі й тата

(Всі стають на одну лінію)

Діти:

  • Дуже весело гуляли
  • Ми на святі Букваря.
  • Тільки час уже сказати:
  • «Прощавайте всі, пора!»
  • Спасибі, любий Букварику,
  • За те, що нас навчив
  • І таємниці свої
  • В навчанні розкрив.
  • Ніколи не забудемо
  • Про друга Букваря!
  • Ми завжди вчитись будемо

          Для щастя і добра!

Буквар:

Побував я на святі чудовому!

Діти, ви всі молодці!

Тож ні маму, ані тата

Ні сестричку, ані брата

Не просіть та не чекайте

Просто сядьте – й почитайте!

Слова подяки

 

Заключна пісня                                 Давайте, браття, заспіваем

 

Сонця промінь на долоні
Віддає своє тепло.
Побажаю вам сьогодні,
Щоб здоров'я в вас було,
  

Щоб робилося й співалось
   В світі сонячному вам,
   Щоби доля усміхалась,
   Та й на заздрість ворогам!
Давайте, браття, заспіваєм - і великі, і малі
Про нашу рідну Україну - наймилішу на землі.
Давайте, візьмемось за руки, щоб усе у нас збулось,
На нашій славній Україні всім нам весело жилось.
   В небесах веселка сяє
   І, немов струна, бринить.
   Всім вам щастя побажаю
   І ніколи не старіть!
Щоб робилося й співалось
В світі сонячному вам.
Щоби доля усміхалась,
Та й на заздрість ворогам!
   Давайте, браття, заспіваєм - і великі, і малі
   Про нашу рідну Україну - наймилішу на землі.
   Давайте, візьмемось за руки, щоб усе у нас збулось,
   На нашій славній Україні всім нам весело жилось.
Щоб робилося й співалось
В світі сонячному вам,
Щоби доля усміхалась,
Та й на заздрість ворогам!
   Давайте, браття, заспіваєм - і великі, і малі
   Про нашу рідну Україну - наймилішу на землі.
   Давайте, візьмемось за руки, щоб усе у нас збулось,
   На нашій славній Україні всім нам весело жилось.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

букварикове

 свято

 

 

 

                        вчитель: нікітенко і.в.

2014 рік

 

docx
Пов’язані теми
Навчання грамоти, Сценарії
Додано
8 травня 2018
Переглядів
572
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку