Сценарій День працівника Освіти

Сценарій свята (міні-спектакля), присвяченого Дню працівників освіти

 

Ведучий 1: Дами та добродії, леді й джентльмени, бешкетні хлопці та кокетливі дівчата! Ми раді бачити вас на нашому святі

Ведучий 2: Сьогодні в нас багатолюдно, це й зрозуміло, адже сьогодні - День працівника освіти, день якого всі чекають із нетерпінням. Учні - тому що уроки будуть скорочені, а якщо дуже пощастить, то взагалі скасують останній урок. Педагоги - тому що не треба буде проводити останні уроки.

Ведучий 1: І що характерно для всіх — це радісні посмішки, що іскряться добротою ока та піднесений настрій всіх жителів школи.

 Ведучий 2: Нам дуже хочеться, щоб ваш піднесений настрій залишався у вас протягом усього дня, і щоб ви не розчарувалися побувавши на святі, підготовленому вашими вихованцями. Тому дозвольте надати право розпочати свято господині закладу Однокоз Лілії Анатоліївні.

                               Виступ директора

Ведучий 1Вчитель- яке прекрасне слово!
Багато хочеться мені сказать,
Але про те я поведу тут мову,
Що вчителів потрібно шанувать.
Ведучий 2Повинні бути вдячні ми довіку
За їхню віру, ласку і тепло,
За те, що розуміли нас, любили,
За допомогу, чуйність і добро.

Ведучий 1:Бо професія педагога - унікальна. Подібної у світі немає. Кожен педагог своїм серцем і розумом формує завтрашню людину, суспільство, зрештою - усю цивілізацію.

Ведучий 2:Велике щастя мати педагога доброго, щирого, який навчає бути Людиною.

Ведучий 1:Велике щастя мати мудрого, талановитого педагога, який уміло передає нам свої знання та вміння.

Ведучий 2:А найбільше щастя для педагога - бачити у своїх учнях продовження себе.

Ведучий 1:Вчитель пройшов крізь час, а час крізь нього.
Чого вчив він нас?
Ведучий 2:Як добрим бути і вдячним за добро, за хліб людський...
І співчуття нас, і людяності вчив, хоча за людяність не платять.
Ліниві хитруни ще й поглузують з доброти.
Буть сильним, але й мудрим.
Багатим, але й щедрим він учив.

Ведучий 1:Шановні наші педагоги!

Спасибі Вам, що Ви на світі є, 
Що сієте добро, як щедрий колос. 
Ми пам’ятати будем все життя своє 
Ваш мудрий, тихий і спокійний голос. 
Ведучий 2

Учителю! І слів не підібрати:
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За все, що ти так щиро віддавав.

Ведучий 1

Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу: “Спасибі
За вашу працю вчительську святу”.

Ведучий 2В цей святковий осінній час
Прийміть побажання від нас!
Хай буде здоров"я міцне, мов граніт,
І з ним Вам прожити не менше ста літ.

Разом Зі святом!

Пісня “І навіть та берізка”

На сцені стоїть трон, на якому корона та королівське вбрання. Зявляється учень.
Цар: От пощастило, так пощастило! Сьогодні в школі день самоврядування, старшокласники уроки ведуть, а мене директором призначили. Ходжу ось в навчальний час по коридору, ніхто мені слова не говорить. Прямо не учень, а кум королю. Цікаво, а хто насправді кум у короля? Напевно, цар? Точно, цар! Значить, і я цар! Де б мені для повного щастя роздобути трон і корону? Так, а це що таке? (Розглядає крісло і складені на ньому мантію і корону)
Те що потрібно! Ну-ка, приміряємо ... так вона ж як на мене шита! Та-а-ак, над ким би мені поцарювати?
(Звучить музика «Раптом як в казці скрипнули двері», з'являється писар)
Писар: Звали, цар-батюшка?
Цар: Ти хто такий?
Писар: Я, цар-батюшка, вашої царської милості писар. Іваном мене кличуть. Чого бажаєте?
Цар:Звели з підданими моїми познайомитися. Можна таке організувати?
Писар: Чому ж не можна, якщо на те ваша царська воля буде.
Цар: Буде-буде.
Писар: А можна мені помічницю покликати, Марію? Ну, раптом треба чого буде подати, принести ...
Цар: Так клич, кого хочеш. Давай починай!
(Входить Марія, на підносі несе флешку, кланяючись, дає її царю)
Цар: Це що таке?
Писар: Це, цар-батюшка, то, що ви просили - тут всі ваші придворні представлені. Волієте подивитися?
Цар: волію!

Цар: Красиво, але щось я не дуже зрозумів, хто і що. Ти словами пояснити можеш?
Писар: Чому ж не можу? Слухайте. Зветься наша держава Царством Розумних Учнів  ...
Цар: ЦРУ значить? Нормально. Далі що?
Писар: Управляє тут всім вельможна пані Лілія Анатолівна

Слайд фото

Віна дуже за царство наше дбає, себе не шкодує, іноді навіть ночами сюди приходить, звіти пише та думи думає, як би зробити так, щоб життя в нашому царстві ще кращим стало. Словом, правителька мудра, але сувора.
Цар: Сильно сувора?
Писар: Жесть!
Цар: Чуєш, Іван, а ви її задобрити не пробували?
Писар: Як же, цар-батюшка, її задобриш? Хіба що фізику всю бездоганно вчити? Так кому ж це до снаги?
Цар: А ви б кликнули клич, може, і знайшлися б богатирі, сильномогучі в фізиці.
Писар: Гей, друзі вірні! Знайдуться серед вас богатирі, готові зранку до вечора фізику вивчати?
Голос із залу: Ми краще територію в порядок приведемо!
Писар: Милостива пані Ліліє Анатолівно! Влаштує вас таке гарне діло?
Цар: Ну ось, а ви говорите: як же її задобрити. Всьому вас вчити треба! Шановна пані, уклінно прошу і від мене подарунок прийняти. Марія, неси Лілії Анатоліївні чай заморський, щоб в лютий холод сиділа вона в своєму кабінеті, пила чай  і не замерзала.
(Марія з поклоном подає чай, писар біжить слідом, просить розписатися у відомості про  отримання подарунка)
Писар: А допомагає барині  його вірна помічниця: бояриня Валентина Борисівна .

Слайд фото
Цар: І вас, Валентина Борисівна, жалую я своєю милістю. Вам жалую трубу підзорну, щоб пильно ви за придворною челяддю приглядали.
(Марія вручає калейдоскоп , писар просить розписатися в отриманні).
Писар: Цар - батюшка, не вели стратити, вели слово мовити.
Цар: Велю!
Писар: Забув. Але ж у пані Лілії Анатоліївни ще одна помічниця є, що не можна очей відвести.

Слайд фото
Цар. Хто така? Подати перед очі.
Писар. Бояриня Ольга Михайлівна — на всі руки  майстриня. Вона вдень світло затьмарює,  завучем працює,  а ночами записує всі події в хронологічному порядку.
Цар: Так, обстановочка! Треба якось їй підсобити. Ану подайте їй книжку записну і писало. Нехай собі пише, може ще й письменницею стане, і про мене не забуде упом*янути.

(Марія вручає блокнот і ручку, писар підходить з відомістю)

Писар: А тепер, цар-батюшка, дозволь народу бариню та його помічниць потішити.
Цар: Дозволяю

 

Цар: Писар, а писар. Щось в моєму царсті не порядок-то діється?
Писар: Це як - то, цар - батюшка?
Цар: А мамки -нянькі, шептухи де? Он у Салтана їх цілих три: ткаля з куховаркою, та баба Бабариха. А я, що, гірший чи що?
Писар  так , батюшка, і у тебе в царстві за списком їх цілих аж чотири:

Фото-шоп вчителів початкових класів

 вельмишановні Віта Олександрівна, Надія Олександрівна, Зоя Федорівна та Альона Миколаївна. Всі, як на підбір. А діточок - то у них малих скільки …

Цар Скільки?
Писар Ні в казці  сказати,  ні пером описати!
Цар Так, важкий у них тягар, а пожалую  я їм своєю царською милістю гостинець заморський. Як стане тяжко, вони його розгорнуть, і життя відразу солодше здасться.
(Марія вручає чупа-чупси, писар просить розписатися в отриманні)
Писар: А привітають своїх мамок-няньок   їх підопічні, учні ____ класу.
(Виступ учнів  класу)
1. У першу неділю жовтня 
У вас професійне свято. 
Сюди ми прийшли сьогодні 
Сердечно вас привітати.
2Вчителька - це класна фея:
Вміє нас причарувать,
Ми ж умієм разом з нею
Всі задачки розв'язать!

 3Наша вчителька - професор:
Сонце виростить з зерна, З
робить з пугала принцесу!

4.А із мухи що?

Разом.Слона!

5.На уроці тихо завжди -
Дружно дума дітвора.

 6.Хто нам достеменно скаже,
Скільки буде 2+2?

1.: В чому вічності проблема?
2.Що це - флейта чи кларнет?

Всі разом:
Вчителька - це вічна тема
Серед мудрості тенет! 

3 Тож буде хай день безхмарним 
У ваше прекрасне свято. 

 Працюєте ви не марно,  

І можете святкувати.

 4. А ми, вихованці ваші,
Щоб усмішка в вас не згасла,
Учитися будем краще,
Без двійок — таке в нас гасло.
5. Сьогодні вітання щирі 
Ми вам принесли з любов'ю. 
Живіть у добрі і мирі! 
Хай буде міцним здоров'я!

6.Всі дні в вас хай будуть світлі! 
Не знайте біди ніколи! 
Хай буде найкраща в світі 
Улюблена наша школа!

 

Слайди із фото вихователів.
Писар: Дозволь, цар-батюшка, представити тобі придворних мам — вихователів, паличку-виручалочку в будь-якій надзвичайній ситуації, так би мовити. За одним помахом пальця готові прислужити своєму князю.
Цар: цікаво-цікаво! Такі дами потрібні при дворі. А от наскільки вони так би мовити підковані, ми зараз перевіримо. Ану Ваньок, давай влаштуй їм Цереушний іспит.

Писар. Що ж дами, слово -царя — закон. Тож запрошую на сцену  бажаючих.

Гра “Екзамен”

На столі лежать квитки і відповіді-шпаргалки до них. Екзаменований бере питання, зачитує його вголос, потім бере і зачитує будь-яку картку з відповіддю.
Питання.
- Чи будете говорити батькам про погану поведінку їхніх дітей?
- Чи є у вас любимчики в групі?
- Чи будете будити дитину, який заснув на підготовці?
- Чи часто ви  спізнюєтеся на роботу?
Відповіді.
- Може бути. Я над цим ще подумаю.
- Так! Я про це давно мрію.
- Можливо. Це залежить від мого настрою.
- А чому б і ні? Комусь можна, а мені не можна!

Цар. Що ж, порадували царя. Вітаю з успішно пройденими випробуваннями і чесно заробили свій шматок хліба. Розпишіться в його отриманні.
Писар: Час порадувати  придворних дам  та всіх присутніх запальним танком
                                                

Слайд фото-шоп філологів
Писар: Ще проживають в нашому царстві три  княгині-філологині – Альона Олександрівна, Наталя Олександрівна, Людмила Андріївна та один князь-філолог Віталій Дмитрович.
Цар: Е, полегше! У моїй присутності попрошу не виражатися!
Писар: А що я такого сказав?
Цар: Які ще фі-го-ло-гі-ні?
Писар: Та не фігологіні, а філологині. Це такі вчительки, які мови викладають.
Цар: Так би відразу і сказав. І що ці філогігіні?
Писар: Так дві ще нічого, правда, одна тестами замучила, одна довідники велить кожен урок тягати, а ось інші двоє ... Ми іноді взагалі зрозуміти не можемо, чого їм від нас треба?
Цар: Це чому?
Писар: Так вони українською якось не дуже, все більше ангельською та нЄмЄцкою розмовною шпрехають.
Цар: Непорядок! Велю видати їм книжечки на українській мові. Нехай наш фольклор вивчають.
(Марія вручає книжку, писар - з відомістю)
 

Цар. А що, Ваньок,  перевірка наш список. Чи всьо ми царство моє переписали?
Писар. Аж ніяк, цар - батюшка. При дворі твоєму числиться світило наукового компютерного прогресу Микола Андрійович, математичного процесу – Юлія Василівна. А ще біолог вищей проби – Захар Миколайович. Усі розумні - жесть.  Великі науки знають, підопічних високим матеріям  научають.  Учні майже весь граніт наук згризли.
Цар: Тоді  пожалую їм ще по фунту камінчиків. У мене їх в царстві сила — силенна. Подати світилам нашим чарівні камінчики.
(Марія вручає подарунок, писар просить розписатися в отриманні)

Цар: Щось нудно мені стало! Ніякого в царстві дива немає.
Писар: Та що ти батюшка. І у нас в царстві диво - дивне, диво - дивне є - соловей - розбійник. Як свисне, так всі діти від малого до великого в його лігво збігаються, яке залою спортивною називається, і ну під його дудку там танцювати.   І скачуть, і стрибають, м'ячики через невід кидають. Краще раз побачити, ніж десять почути.
Цар: Ба-а,  страсть. А балалайку не пробували їм давати.
Писар. Та ні...
Цар:  Марьюшка, віднеси-но нашому соловейку та ось цю фісгармонію. Нехай діточок строїть.
 (Марія вручає подарунок, писар просить розписатися в отриманні)
Писар: Ось, всіх придворних я і представив.
Марія: Цар-батюшка, дозволь слово мовити.
Цар: А ти ще й розмовляти вмієш ?! Ну, кажи.
Марія: Не всіх придворних писар назвав.: є при дворі нашому цілитель душ Аліна Вікторівна, знахар Валентин Миколайович що про здоровя усіх при царстві дбає,  стряпчі, які про ситі кишечники дбають. Ось. І всі в царстві одна велика родина, яка сьогодні відмічає велике свято — День працівників освіти. Тож дозвольте цар-батюшка від вашого імені всіх привітати

Цар. Дозволяю

Марія: Уся шкільна наша родина щиро вас вітає.
Щастя, здоров'я й успіхів вам бажає,
Дай вам, Боже, ще довго молодіти,
Та й не одну осінь ще з нами зустріти.

Цар В такому разі повеліваю усьому царству: гуляй народ!

Писар Ура!

Цар (забирає відомість, в якій всі розписувалися, штовхає писаря плечем): Я ж тобі казав, що вийде! Вчися, поки я поруч! (Читає текст на звороті)
Урочиста клятва
Ми, що нижче підписалися ,працівники навчального закладу НВО «Тишківська ЗШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» перебуваючи при здоровому розумі, урочисто обіцяємо виконати наступне:
§1. Клянемося вчити, тільки спираючись на державну програму - крок вправо, крок вліво вважається спробою до втечі.
§2. Клянемося дотримуватися олімпійський девіз "Швидше, вище, сильніше". Це означає: швидше за вітер на перервах не бігати, вище адміністрації не стрибати, сильніше атланта же не бути і сумки з зошитами більше 10 кілограмів не носити.
§3. Вражати себе та інших власної вигадкою, фантазією, талантом, ентузіазмом, а також скромністю і ввічливістю.
§4. Клянемося голосніше дітей не кричати, пустощі їм прощати і більше трьох «двійок» в тиждень не ставити.
§5. Щодня говорити батькам всіх своїх учнів, що їхні діти найрозумніші, виховані, найкращі в світі, слухняні, навіть якщо після роботи будемо пити валеріану і інші заспокійливі засоби.
§6. Клянемося всіх дітей любити і вірність школі зберегти.
Цар: Що, злякалися? Та не бійтеся, ми ж просто жартуємо. Адже сьогодні свято! 

                                           Виходять ведучі
Ведучий 1І у цей день святковий, коли вчителі 
Мають змогу хоч трохи спочити, 
Ми бажаєм від учнів всієї землі: 
Хай ваш шлях вистеляють лиш квіти. 
Ведучий 2І За бездонний колодязь душі своєї 
За все те, що віддали і віддаєте нам, 
Хай щастя вам буде зорею, 
За все сьогодні ми гаряче дякуєм вам. 
Ведучий 1І Бажаєм злетів і нових висот, 
Щоб труднощі зникли навіки, 
Побільше отримувати нагород, 
І щастя плинуло, мов синьоокі ріки. 
Ведучий 2 І Хай незгоди й негаразди вас обминають. 
Хай душа і тіло ваші старості не знають,- 
Щоб попри всі проблеми і капосні реформи, 
Ви ніколи не втрачали бадьорої форми. 
Ведучий 1І Бажаємо мати гарну квартиру чи хату, 
Достаток щоб в них був завжди, 
Бажаємо мати збільшену зарплату, 
Щоб від гривень тріщали ваші гаманці. 
Ведучий 2І Щоб мали щастя і здоровя ви багато, 
Щодня щоб їли м'ясо й мармелад. 
Щоби на вас із неба падав 
Лише щасливий зорепад. 
Ведучий 1І Хай радість вам життя дарує, 
Щоб посміхались ви весь час. 
Хай мрії ваші всі здійсняться, 
Прийміть же квіти ці  від нас. 

Фінальна пісня