Сценарій "До Дня соборності України"

Про матеріал

Коротко про історію Дня Соборності України на виховній годині із використанням презентацій із фото живого ланцюга та невеличкими сценками (театральними постановками) про роз*єднання України різними країнами та про Акт злуки.

Перегляд файлу

Сценарій до Дня соборності України на ГПД

Ведуча 1:

Добрий вечір, шановні присутні!

 

Ведуча 2:

Сьогодні вас щиро вітає наш клуб «Юні патріоти» на зустрічі, присвяченій 98-ій річниці святкування Дня соборності України.

 

Ведуча 1:

Щороку ми відзначаємо це свято у стінах рідного ліцею. Але багато хто із дітей початкової ланки не зовсім розуміє значення цього дня та тлумачення слова «соборність».

 

Ведуча 2: Тому ми вирішили присвятити сьогоднішню нашу зустріч саме цій темі. Тож розпочинаймо!

 

Ведуча 1:
Україна – рідний край (виходить дівчина-Україна на центр), земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.
 

Ведуча 2:
Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово.

Слова України:

Я - Україна! 
Горжуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я - Україна! 
Живу на Землі, 
У вільній, єдиній 
Твоїй Батьківщині,
І все в мене в радість: 
Ліси і садки.  
І гори, й лани,

І грона калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я - Україна, 
Бо я - українка!
 

Ведуча 1:
Упродовж століть землі України були розрізнені. Весь час їх роздирали різні держави: Туреччина, Російська імперія, Польщі, Австро-Угорщини.

 

Сценка «Роз’єднання України»

Чотири країни підходять до України і починають її розглядати і торкатися.

Польща:
dobra ziemia

Росія:

хочу себе такую

Туреччина:

I ve  Bunu istiyorum

 (і мені, і я таку хочу )

Австро-Угорщина:

Pflaume («Лакомий кусочок»), хорошій земла

Починають роздирати Україну, рвуть карту, щоб розв’язалися стрічки і тримають Україну за руки.

 

Ведуча 2: Споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. 
 

Ведуча 1:
Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. 
 

Ведуча 2:
Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка та Західноукраїнська Народна Республiка. Але двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний органiзм.

 

Ведуча 1:
І ось настав цей довгоочікуваний віками день.

 

Ведуча 2:

22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери Української Народної Республіки і  делегація Західноукраїнської Республіки заявили про свiй намiр збудувати єдину соборну Українську державу.
 

Ведуча 1: (Ведуча говорить, а учні супроводжують діями)
Із раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.
 

 

 

Сценка «Акт злуки»

Дзвонять дзвони. На зустріч виходять два юнаки. Обнімаються.  Вітаються:

  • Дай, Боже, здоров’я, Володимире Кириловичу  (Винниченко)
  • Доброго здоров’я Вам, Логнине Михайловичу (Цегельський)
  • Ось вона наша заповітна мрія (показує акт і передає співбесіднику). Той бере акт і урочисто читає.
  •  «…Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Однині є тільки єдина, незалежна Українська Республіка. Однині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»

Зв’язують стрічки на карті, інші країни відходять.

Ведуча 2:
Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року. 
У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

 

Фото на екрані

Ведуча 1:

Нажаль, державне об'єднання відбулося не надовго. Бо уже восени 1919 і в 1920 роках перед фактом військової катастрофи уряди обох об’єднаних республік дбали лише про свої інтереси.

Ведуча 2:

Це об'єднання виявилось нетривким, і невдовзі окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав.

Ведуча 1:

Багато відбулося подій з тих часів до моменту, коли Україна стала самостійною і незалежною.

 

Ведуча 2:

Але пам'ять про спробу об’єднання всі ці роки залишалася в серцях справжніх українців. А День соборності став для них символом єдності, боротьби за волю, порозуміння між людьми. І лишився часточкою надії і віри у майбутнє.
 

 

Ведуча 1:
Україна... Її майбутнє в руках молоді, в наших руках. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 

Ведуча 2:
Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
 

Ведуча 1:
І зараз пропонуємо вам долучитися до живого ланцюга, який робили наші предки на честь соборності України.

 

Ведуча 2:

Візьміть символічні прапорці і заспіваймо разом пісню за Україну.
 

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»

 

Ведуча 1:
Наша розповідь дійшла до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча 2:
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною, соборною і зараз запрошуємо Вас живою ходою до музею Бойової слави ліцею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценка «Роз’єднання України»

Чотири країни підходять до України і починають її розглядати і торкатися.

Польща:
dobra ziemia

Росія:

хочу себе такую

Туреччина:

I ve  Bunu istiyorum

 (і мені, і я таку хочу )

Австро-Угорщина:

Pflaume («Лакомий кусочок»), хорошій земла

Починають роздирати Україну, рвуть карту, щоб розв’язалися стрічки і тримають Україну за руки.

 

Сценка «Акт злуки»

Дзвонять дзвони. На зустріч виходять два юнаки. Обнімаються.  Вітаються:

  • Дай, Боже, здоров’я, Володимире Кириловичу  (Винниченко)
  • Доброго здоров’я Вам, Логнине Михайловичу (Цегельський)
  • Ось вона наша заповітна мрія (показує акт і передає співбесіднику). Той бере акт і урочисто читає.
  •  «…Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Однині є тільки єдина, незалежна Українська Республіка. Однині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»

Зв’язують стрічки на карті, інші країни відходять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я - Україна! 
Горжуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я - Україна! 
Живу на Землі, 
У вільній, єдиній 
Твоїй Батьківщині,
І все в мене в радість: 
Ліси і садки.  
І гори, й лани,

І грона калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я - Україна, 
Бо я - українка!
 

Ми ніколи не зрічемося рідної мови
Ми ніколи не зрічемося рідної землі
І боритеся, поборите будь-які змови
І боритеся, поборите все, що у злі

Заспіваймо пісню за Україну
За її незалежність, за волю її
Заспіваймо пісню за Україну
Бо потрібна допомога моїй рідній землі


Ми піднімемо наш прапор знову і знову
Слава рідній Україні, слава рідній землі
І боритеся, поборите будь-які змови
І боритеся, поборите все, що у злі

Заспіваймо пісню за Україну
За її незалежність, за волю її
Заспіваймо пісню за Україну
Бо потрібна допомога моїй рідній землі

 

 

Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Закарпаття) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Однині є тільки єдина, незалежна Українська Республіка. Однині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.

 

docx
Додано
4 липня 2018
Переглядів
248
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку