Сценарій до дня української мови
«Кращої, ніж рідна, мови не буває»
Жвірко Н.Я
Ведуча 1. Доброго дня, дорогі друзі. Раді вітати вас у нашій святковій залі!
Свято сьогодні у нас незвичайне.
Хай буде воно урочисте, повчальне.
Пригадайте найщиріше слово,
Щоб заграла веселково наша рідна мова!
Ведучий 2. Скільки розумних очей, скільки добрих посмішок, скільки світлих поглядів – і все це українці!
Ведуча 1. Сьогодні ми запросили вас на свято рідної мови. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
Ведучий 2. Як стверджував відомий український письменник Панас Мирний, «найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття».
Ведуча 1. У світі понад 6 тисяч мов. Кожна з них неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська.
Ведучий 2. Тому сьогоднішнє свято ми присвячуємо рідній мові, бо саме завдяки їй ми об'єдналися в один народ, в одну націю.
Разом: З Днем української мови!
Пісня: «Гімн української мови»
Читець 1.
Я знаю: мова мамина – свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива вода народу.
Її зневажить – зрадити народ,
Котрий до сонця зводиться крізь муки,
Це – забруднити плеса чистих вод,
Це – потоптати материнські руки.
Читець 2.
Бережімо, люди, рідну мову,
З нею ми — народ на цій землі.
То ж шануймо мову світанкову,
Піднімаймо в небо на крилі —
Хай вона, над цілим світом лине,
Піснею чарівною звучить,
Хай ніколи серце не покине,
А навіки лишиться там жить.
Ведуча. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно увійшло тільки у 1999 році. І в Україні це свято також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови?
Ведучий. Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту протиурядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полегших за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.
Ведуча. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.
Ведучий. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора – Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма видатними українцями.
Ведуча. Сьогодні світ знає, що державність мови є універсальною формою об'єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Казка про рідну мову
Учень:Із ніжності слова беру насолоду:
Воно – ідеал мій, для злету - крило.
Мова моя дана Богом народу,
Мова моя – це душі джерело.
Учень:Вона – моя доля, незмінні вітрила.
Наснагу вона для творіння дає.
Мова моя – це безсмертя і сила,
Мова – найбільше багатство моє.
Учень:Ця мова в граніті, в Дніпровому плесі...
Найкращі у світі лунають пісні.
В них вічність Шевченка і лагідність Лесі,
І дух тих героїв, що впали в борні.
Учень:Вона і покрова, вона і порука,
Початок дороги, початок життя.
Мова моя – це найвища наука,
Це – згусток любові, це – серця биття.
Учень:До волі вона відчинила нам брами,
Клювали її кровожерні орли.
Мову мою катували віками,
Вели на голгофи, мечами сікли.
Учень:Смута її виливалася в сурми.
Стихали в гаях молодих солов’ї.
Мову мою заганяли у тюрми.
В нетрях Сибіру труїли її.
Учень:Вона в материнстві і в стиглім колоссі,
І клич до геройства в пекельнім бою.
Вона і надія, і біль, і тривога,
Освячена вірою вічна зоря.
Мова мені дана від Бога,
Вона – то мій корінь і гордість моя.
Пісня: Українська мова, мова барвінкова.
Читець:
В землі віки лежала мова
і врешті вибилась на світ
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт
Навіки пройшла пора безславна.
Цвіти і сяй моя державна…
Читець:
Мова – краса спілкування,
Мова – як сонце ясне,
Мова – то предків надбання,
Мова – багатство моє.
Мова – то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова – це наша світлиця,
Вона – як добірне зерно.
Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни –
Мову, як матір, любіть
Читець:
Мова наша,мова –
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова наша, мова –
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість
Сива наша совість
Я без тебе мово
Без зерна полова
Соняшник без сонця
Без птахів діброва
Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову
Слово незабутнє
Ведуча 1
Мово! Пресвята Богородице мого народу, з чорнозему і любистку, з роси і дніпровської води народжена! Мудра берегине ти єси! Нехай славиться слово твоє, нехай лунає пісня твоя, нехай єднається в тобі Віра, Надія і Любов!
« Молитва за рідну мову»
Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!
Ведучий 2. Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить, шанує, і суддя тим, хто зневажає.
Ведуча 1.
Багата і барвиста мова українського народу. Мова то краса нашого життя, наше майбутнє. Рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ. Пам’ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо , збагачуймо, примножуймо красу рідної мови.
Руханка: Мова єднання
Читець 6.
Мова українськa – берегиня наша,
Пicня материнська, голос немовлят.
Мова українська – це достатку чаша
І найбiльше свято iз вiдомих свят.
Мово наша рiдна, йди широким кроком
Впевнено i гордо в свiтле майбуття.
Не лякайся , мила, цих тривожних pокiв.
Ти для нас – єдина i на все життя.
Читець 7.
Рідна мово моя українська,
В світі гордо, натхненно звучи
Волелюбна моя, материнська,
Мово рідна моя, не мовчи!
Хай же світлою буде дорога
Серед різних нелегких доріг...
Ми звертаємось нині до Бога,
Щоб тобі, мово, він допоміг.
Читець 8.
Матір Божа, свята і єдина,
Дай нам щастя, любові й тепла!
Щоб квітуча моя Україна
Рідну мову, як стяг, підняла.
Будь прихильною, Матінко Божа!
Жити праведно в світі навчи!
Щоб світила нам зірка погожа.
Мово рідна моя, не мовчи!.
Ісценізація казки.
Ведуча 1. Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися й відстоювати своє право на вільне життя.
Ведучий 2. Про українську мову й українське слово можна говорити безкінечно
Сьогодні тут зібрались справжні українці, шанувальники мови, знавці рідного слова. Отже до вашої уваги мовна вікторина «Подорож океаном рідної мови»
Ведуча 1.
Правила дуже прості , ми задаємо запитання, хто знає піднімає руку і відповідає.
Ведучий
Дякуємо за участь, ви справжні знавці рідної мови. Адже, знати рідну мову – це не стільки обов’язок, скільки усвідомлення того, що ти українець, ти житель держави, яка зветься Україною. Тож знаймо свою мову, любімо її, поважаймо!
Читець
Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Читець
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Читець
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
Читець
Не цурайтесь мови, люди,
Рідного джерельця.
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця.
Читець
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято.
Соловейком хай співає
В українській хаті.
Читець
Співай, моя мово, у пісні чудовій
І смійся, у жартах звучи!
Світися щасливо у Зірці ранковій
І в побуті теж не мовчи!
Пісня: Мова – це кордон.
Учень:
Мово моя – ти чарівна зірнице
Що освітлює шлях в майбуття
Дорога, рідна, мила душі українця
Ми з тобою ідемо в життя.
Тож розправ свої крила, лети на свободу.
І над світом чарівно звучи!
Закріпися навічно у серці народу,
Мово рідна моя, не мовчи!
Ведуча 1: Подальша доля нашої мови залежить від нас!Від того як буде рідне слово бриніти в нашій душі,як воно буде жити в ній,Тож вболівайте за рідне слово,вірте в його чарівну силу,адже воно того варте,бо це мова нашої країни!
Українська мова неозора,
Ти безмежна,як небо і зорі!
Ти прекрасна як сонце і квіти!
Наша нене,а ми твої діти !
Ведучий 2 Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово, щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, живіть повноцінно, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.
Ведучий 1 На цій оптимістичній ноті дозвольте завершити наше свято. Всього вам найкращого! Дякуємо всім, хто брав участь у його підготовці.
Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»
о