26 жовтня о 18:00Вебінар: Сучасні методи та засоби організації уроку фізичної культури за стандартами НУШ

СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Й МОВИ: “РІДНА МОВА ЧИСТА, ЯК РОСА” (творча зустріч з поетесою Мариною Степанівною Павленко)

Про матеріал

Мета. Поглибити знання учнів відомостями про виникнення писемності, про історію та розвиток рідної мови; показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів з даної теми; вміння та навички виразного читання творів різних жанрів, використовуючи засоби виразності.

Виховувати любов і повагу до рідного слова.

Обладнання. Відеопрезентації про історичний шлях української мови, презентація присвячена творчості Марини Павленко.

Перегляд файлу

СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Й МОВИ:

 “РІДНА МОВА ЧИСТА, ЯК РОСА”

(творча зустріч з поетесою

Мариною Степанівною Павленко)

 

Дата проведення:

Місце проведення: актова зала школи

Запрошені: поетеса Павленко М.С., методист відділу освіти Печонкіна Т.П., адміністрація школи, учителі та учні  школи.

 

Мета. Поглибити знання учнів відомостями про виникнення писемності, про історію та розвиток рідної мови; показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини. Розвивати комунікативну компетентність учнів з даної теми; вміння та навички виразного читання творів різних жанрів, використовуючи засоби виразності.

Виховувати любов і повагу до рідного слова.

Обладнання. Відеопрезентації про історичний шлях української мови, презентація присвячена творчості Марини Павленко.

Свято відбувається в актовому залі.

Звучить пісня «Це моя Земля» (муз. Л. Остапенко, сл. О. Ткач).

(На сцену виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику).

Дівчинка

Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

 

Хлопчик

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

 (Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Ведучий

Шановні  гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дівчинка

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися.

 А Україна – це наша Батьківщина.

Хлопчик

У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

1-й учень

Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї,
Народу твого мовою.

2-й учень

Вся історія народу — в мові,
Мова — душа народу.
Позбавити народ рідної мови —
Це означає вбити народ.

3-й учень

Слова летять у душу як лебідки
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.

4-й учень

Зневажати мову мамину — біда,
Котра пустими зробить наші душі
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.

5-й учень

Зневажати мову — зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мова.

6-й учень

О не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є, і буде у віках.

 

До залу входять учні-читці та ведучі.

 

1-й учень

О слово рідне! Пращура молитво,

Громи Перука, Велеса поля,

Софія Київська — творіння Ярослава —

Слов'яномовна праведна земля.

 

 

 

2-й учень

В мені, в тобі Бояна віщим співом Воно живе, здолавши тьму віків, Воно Мстиславича Романа голос і ратний клич Данилових полків.

 

3-й учень

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

 

4-й учень

О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе жорстоко розпинали,

 А ти возносилось і не корилось — ні!

 

5-й учень

О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

 

Ведучий.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

 

Учень

Мова кожного народу,

Неповторна і — своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В житі — трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Будем всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати —

Мова в кожного із нас.

 

Учень: 

А тепер послухаємо, як функціонує українська мова як мова українського народу.

Учень. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. Поза її межами наша мова в усній формі поширена в  Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою користуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

 

 Учень. Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV cт.; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.

 

Учень .Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретного датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

 Учень. Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка,— можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони.

 

 

 Учень

О рідне слово, що без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я!

Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я!

Тобою палахтить душа моя,

Втішається тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,

В неткнутій коленкоровій труні —

Дзвени в моїм і правнуковім домі.

 

 Учень

Слова я чую барвінкові,

І серце щемно завмира,

Так, ніби сонце у струмкові

Сміється спалахом тепла.

Того освітленого дива,

Яке у рідній мові є —

Душа вогненна і правдива,

Що первоцвітом виграє...

 

Учень

Моя ти пісне калинова,

Моя ти зіронько свята!

Живи, цвіти, вкраїнська мово,

Зціляй і душу, і вуста.

Своєю паростю гінкою

Вростай у різнобарв'я мов,

Буди всесильною рукою

В серцях і ніжність, і любов!

 

Ведуча. Ми переконані, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю нашої мови. І чи можемо ми не згадати на святі Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, який став основоположником української літературної мови, але сам ніколи не забував її родоначальника Івана Петровича Котляревського.

 

 Учень

Батько мені каже:

- З книжкою дружи,

Рідну мову, синку,

Завжди бережи.

Мову ту, що люди

Рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи,

Синку, не забудь.

Рідне слово-пісню

Ніжним серцем чуй,

Як Вітчизну й матір,

Їх люби й шануй.

 

Ведучий. Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу.

 

 Учень

Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

 

 Учень

В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!

 

Учень

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця!

 

Учень

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти — як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.

 

Ведучий. Отже, ми пригадали, як функціонує українська мова як мова українського народу , прослухавши виступи  товаришів,  у котре відчули красу нашої рідної мови.

 

Ведучі: ( на фоні пісні Т.Петриненка „Україна” („Дороги іншої не треба...)

 

Дорогі друзі, маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати:

 

 Ми – українці! Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

 

Всі: Хай живе у наших серцях українська мова!

 

Демонстрація відео__________________________________________

 

Ведуча:

Сьогодні не простий день. Сьогодні ми маємо можливість особисто познайомитися з Марина Павленко – дитячою письменницею , книгами якої захоплюються діти та навіть дорослі в різних куточках України.

Але спершу ви  поринете в екскурс життя самої Марини Степанівни.

Демонстрація відео презентації про життєвий та творчий шлях Марини Степанівни Павленко.

 

 Ведуча:

Слово надається нашій гості Марині  Степанівні Павленко.

 

 

Ведуча:

Слово надається завучу по виховній роботі нашої школи Іщенко Валентині Петрівні.

 

Ведуча:

Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

1

 

docx
Додано
3 квітня 2018
Переглядів
742
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку