Сценарій до Дня вчителя
Учень.
Гомін затих. Спить натруджене місто.
Тільки замріяно клен шелестить.
Та у віконці твоїм золотисто
Вогник, мов зірка вечірня, горить.
Скільки було вас, недоспані ночі,
Почерки різні, як доля людська...
Зошит за зошитом, вдумливі очі
Ловлять думки у дитячих рядках.
Учні допитливі в класі зустрінуть.
Все, чим багата, ти їм віддаси.
Разом з тобою у мудрість поринуть,
У розуміння людської краси...
Стали птахами твої пташенята.
Ген подивися, як швидко летять.
Це ти їм крила дала, щоб рушати
В дальню дорогу у вирі життя.
Вчитель! З яким його словом зрівняти!?
Нам його промінь з дитинства яснів.
Мабуть, з одним святим словом „мати”,
Мати для тисячі дочок і синів.
Пісня «Вчителі і діти»
Ведучий 1. Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним різнобарвним килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.
Ведучий 2. Вони, як маленькі натомлені сонечка, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, любі вчителі.
Ведучий 1. Доброго дня, шановні гості! У цю прекрасну пору року приходить до нас освітянське свято.
Ведучий 2. Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо слово «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, уроки чи виховні години, а квіти й добрий святковий настрій наших вчителів.
Ведучий 2. У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, художник – у своїх картинах, а вчитель – у думках і справах учнів. Кожна людина все життя із почуттям вдячності згадує рідну школу та вчителів. Адже в кожному прожитому шкільному дні було щось неповторне, незабутнє, що залишає свій відбиток у нашій душі.
Ведучий 1. Мудрі, далекоглядні, самовіддані, терплячі, лагідні і суворі – все це Ви, шановні вчителі! Вам, дорогі порадники і наставники, ми присвячуємо це свято!
ВЕД.
Сьогодні ми поговоримо про Ангелів. Ні , не про тих, що на небі. Вони невидимі, ми їх не бачимо.
ВЕД.
Проте вони завжди поруч і захищають нас.
ВЕД.
Сьогодні ми поговоримо про видимих янголів, які завжди поруч і прийдуть на допомогу будь-коли. Простягнуть руку помочі у найскладніших ситуаціях.
ВЕД.
Про людей у білих халатах? Тобто ти маєш на увазі лікарів?
ВЕД.
Ні, про людей, які мають крила. Про людей, які літають.
ВЕД.
Ти говориш загадками. До чого тут пілоти чи пасажири літаків?
ВЕД.
Тю на тебе! Я говорю про вчителів, про тих, котрі наділені надзвичайними вміннями та навичками, бо ліплять справжніх людей.
ВЕД.
З пластиліну ліплять чи з тіста?Ти говориш загадками.
ВЕД.
Я використовую творчий креативний підхід до даної ситуації, в яку ми потрапили. Сьогодні найважливіше свято у році, свято свят всіх професій. Адже вчитель – це не професія, а покликання . бо саме завдяки вчителям на світі з′являються і лікарі, і пілоти ,і представники інших фахів та спеціальностей
ВЕД.
То ти кажеш, що вчитель – професія над професіями, тоді поясни, а хто вчителя навчив, щоб він став вчителем.
ВЕД.
А що було перше:яйце чи курка?
ВЕДУЧА
А хто його знає?
ВЕД.
І я про те. Так само професія вчителя. Вона , очевидно, була завжди, бо вона від Бога.
Сценка «Ангели»
ВЕД. Коли народжувався перший учитель, над його колискою стояли янголи.
Можна взяти колиску, покласти туди книг багато. Нехай янголи її гойдають і говорять.
ПЕРШИЙ Ангел
Ти будеш вічно молодий, бо поруч з тобою завжди будуть діти.
ДРУГИЙ Ангел
Ти будеш, гарна думками і душею, бо щодня даруватимеш своє серце дітям. Тому шляхетніших від тебе не буде на цьому світі
ТРЕТІЙ Ангел
“Ти будеш, безсмертний, тому що продовжиш життя у своїх учнях.”
СПІВАЮТЬ КОЛИСКОВУ НА МОТИВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «Місяць яснесенький»
Мінус є в інтернеті
Вчителем зватимуть,
Всі шануватимуть
Тебе в житті
І ДАРУВАТИМУТЬ
Квіти й вірші
Діток навчатимеш,
Книги кохатимеш,
Зошити теж.
Час віддаватимеш
Вільний без меж.
Кожну годиноньку,
Кожну хвилиноньку
Школа в думках.
Тож спи , дитинонько!
Поки є час.
В школі не спатимеш -
Перевірятимеш
Зошити і …
Проте всі знатимеш
Відповіді.
Вчителем зватимуть,
Всі шануватимуть
Тебе в житті
І ДАРУВАТИМУТЬ
Квіти й вірші
Вед.
Але тут до колиски спустилася зла фея і похмурим голосом проверещала:
ЗЛА ЧОРНА ФЕЯ
-Але ти вічно будеш перевіряти зошити.Чуєш, у тебе не буде вільного часу зовсім!
ПЕРШИЙ Ангел
Нічого, проте він навчатиме майбутніх письменників і поетів.
ЗЛА ФЕЯ
А робочий день твій буде 8 годин .
ДРУГИЙ Ангел
Не хлібом єдиним живе людина
ЗЛА ФЕЯ
Але й без хліба не проживе. Ти не матимеш часу, щоб приготувати якісь смаколики, всі думки твої будуть в школі і тільки про школу і ніколи ти не заспокоїшся. Лягатимеш зі школою і вставатимеш з нею. Особисте життя пройде повз тебе. Так що, вибирай, доки не пізно!
ТРЕТІЙ Ангел
Пізно, занадто пізно. Це не людина народилася, це вчитель, який вирішить сам пов’язати своє життя зі школою, з дітьми, і ніколи не зрадить цій прекрасній професії.”
ЗЛА ФЕЯ
Ти будеш злодієм, бо крастимеш вдома від усіх канцтовари і нестимеш до школи назавжди!
ПЕРШИЙ Ангел
Не бійся, у тебе будуть хороші учні, які колись віддячать тобі за твоє добре.
ЗЛА ФЕЯ
Не слухай . Бог любить Трійцю. Якщо у тебе з′явиться найгірший учень, будь готовий, що у нього є ще три молодші брати, які прийдуть до тебе в школу.
ДРУГИЙ Ангел
Він не боятиметься ніяких перешкод. Здолає всі негаразди, бо нестиме у світ світло, зігріє там, де холодно, засвітить там, де темно. Принесе веселий настрій туди, де панує сум
ТРЕТІЙ Ангел
Так що, люба Феє, ти запізнилася конкретно. Тобі не вдасться переконати вчителя обрати іншу професію , бо щодня будуть народжуватися нові воїни світла та добра, які врятують цей світ від неуцтва та зла.
Ведучий1.
І дійсно, вчитель знає, що він буде саме Вчителем, вже з самої колиски.
Сценка
На лавочці сидять дві бабусі і одна з них плаче, бо її внучка збирається стати вчителькою.
Бабуся 1: Здорова була, Пилипівна! Як справи?
Бабуся 2: І тобі, дай Боже, здоров'ячка! Те-е-е... Несторівна, погано все, валідол п'ю, внучка з розуму зійшла, прости Господи-и-и… Ото тих сералів як надивиться.. Якби ж було до толку якого, га-а-а…
Бабуся 1: І чого б то така придибенція?
Бабуся 2: А така придибенція, що всім придибенціям найбільша придибенція! Світ такої придибенції з усіх придибенцій придибенції не бачив!
Бабуся 1: І що? Так уже й не бачив!
Бабуся 2: Так і не бачив. Бо моя вчителькою хоче стати... (пхикає)
Бабуся 1: А хіба погано вчителькою бути? Указочкою собі по дошці водиш, та й водиш! Ще ж не мішки на горбі тягати, н-дя… Язиком плескать, тю-ю.. Знала б ти чого, Пилипівна, ревіти та душею трясти!
Бабуся 2: Та що ж хорошого, діти знаєш зараз які грамотні, що ну! Такі вже грамотяки, що прямо як на тих цукерках написано. Шиколадних.
Бабуся 1: А що там написано, на тих цукерках? Я вже стара, не добачаю прочитати.
Бабуся 2: Йо-ма-йо!
Бабуся 1: Не ругайтеся, Пилипівно!
Бабуся 2: Я й не ругаюся, Боже збав, то на цукерках таке. Внуку хтось угостив. То мені дала укусить на оцей зуб, що сиротою в роті зостався. Ото тепер і діти такі. Тоже сироти. Тіко на розум. Точно – сполшне тобі йо-ма-йо! Їм тільки гуляти, вчитися не хочуть, нервів не хватить. А ти про указку. Та якби тою указкою, прости Господи, можна було би якого перехрестити, та по тому мєсту, що м’яке. Гляди, може, й діло було би, та наука полізла би в голову через те самеє мєсто. А то ж тепер – не тронь! А воно тобі лобурем і виростає. Навчиш таких, ага..
Бабуся 3: Здрасьтє, дєвочки, про що так цікава діскусія? (сідає на лавочку)
Бабуся 1: Так от у Пилипівни внучка вчителькою хоче стати...
Бабуся 3: Йо-ма-йо!
Бабуся 1: Ти що, цукерки такі їла?
Бабуся 3: Нє, то я так ругаюся.
Бабуся 1. А що, і тобі професія не дуже?
Бабуся 3: А де ж там те дуже, га? Де те дуже?! От ще, це ж купа зошитів, табличку множення щодня повторяй, а там, як заміж вискоче, то в хаті голодний чоловік і діти, у школі нєрвотрьопка, а ти чоловікові замість борщу уроки готуй…
Бабуся 2: Ось я і кажу ...
Бабуся 1: Ну ні, ви не праві, а якщо вона завучем, а потім і директором стане?
Бабуся 2: Ага, та до того часу посивіє.(ридає) Директором? Внучка? Та ти що, це ж взагалі круглий рік тобі пиши звіти, якісь накази, санстанція бацилами засмикає, районо усю душу витрясе, а молоді вчительки неслухів директором лякатимуть, як тою чупакаброю!..
Бабуся 1: А платять-то − капєйкі!
Бабуся 3: Ну да, але ж бувають і інші роботи таки гарні... Грошовиті…
Бабуся 1: Там хорошо, де нас нема!
Бабуся 3: А нас нема ніде!
Бабуся 1:Як це – нема нас ніде?
Бабуся 3: Бо ми на пенсії!
Бабуся 1: А може, онука таким вчителем стане, як вчителі з нашої школи, і любити її учні будуть, і поважати?
Бабуся 2: Так, але поки ще вона виросте, вже й не знаєш, чого й чекати.
Бабуся 3: А скільки років внучці?
Бабуся 2: Так п'ять, читає сама, співає. Рахує до десяти…
Бабуся 3: Тьху ти, чого заздалегідь переживати, ще стільки часу, можна вибрати, де працювати і і як заробляти. А можна й передумати.
Бабуся 1: Може і правда
Ведучий 2.
Не передумала…
Учениця:Вже більше року промайнуло,
Як стала в НУШІ працювати
.Я про сім’ю свою забула.
Не можу вже ночами спать.
Там десь покликали до чаю,
А я на пуфиках сиджу,
Молюся Богу і не знаю,
В якому світі я живу.
Поклала якось на уроці,
На килим двадцять діточок,
Повірте, я була у шоці,
Коли закінчився урок.
Батьки ідуть і все питають
-Ну як там мій? А як моя?
І що кому казать не знаю,
Бо ледь сама стою жива
Чи будемо сидіть, стояти
Чи навіть на уроці спать?
Єдине треба пам’ятати,
Що учень все повинен знать.
Пісня «Пісня про вчителя»
Ведучий 1.
Від Корсики до Нової Землі,
Від Флориди і до Австралїї-
В усіх куточках світу вчителі
Повагу й шану здобули собі.
Ведучий 2.
В Іспанії, де пристрасний народ
Кориду полюбляє до нестями,
Іспанський вчитель, наче Дон Кіхот,
Воює з дітьми, наче з вітряками.
Ведучий 3.
В Америці без кольтів на урок
З'являтися учителю негоже,
Та перш ніж натискати на курок,
Він часом учнів опитати може.
Ведучий 1.
У Африці оцінювання знань
Проходить за якимось дивним планом:
Не вивчив - то отримаєш банан,
А якщо вивчив - навіть два банани.
Ведучий 2
Японські учні в білих кімоно
Засвоюють, як двічі два - чотири,
Що як учитися вам не дано,
То краще вже зробити харакірі.
Ведучий 3
Є на Кавказі правило старе:
Щоб кожен Гіві твердо знав програму.
Грузинський педагог кинджал бере
І в школу виклика грузинську маму.
Ведучий 1.
В Бразилії ніхто з нас не бував,
Тому й знання про неї в нас убогі:
Є там у джунглях безліч диких мавп,
А в школах - безліч диких педагогів.
Ведучий 2
Танцюють самбу там - не гопака -
І від народження усі там футболісти,
Єдине, що учителів ляка,
Аби на кактус зопалу не сісти.
Ведучий 3
В Італії учительські ряди
Міцнішатимуть здавна і понині -
Тамтешні діти гратимуть завжди
На нервах, як на скрипці Паганіні.
Ведучий 1
Як вчитель там Везувієм ревів -
Ні віршем не опишеш, ні у прозі...
І гроші на ремонт з усіх батьків
Щомісячно стягають мафіозі.
Ведучий 2
Китайський педагог до скрути звик,
І тим своє засвідчує величчя...
Там в кожнім класі - двісті чоловік,
І всі, звичайно, на одне обличчя.
Ведучий 3
Тим, хто куштує паличками рис,
Дешеві черевики не в новинку,
То ж головний їх вчительський девіз:
Один за всіх, а всі давно на ринку.
Ведучий 1
Що ж, світовий педагогічний склад
Здобув повагу й шану неодмінну,
Та все ж негоже ставити їх в ряд
З учителями неньки України.
Ведучий 2.
У них до всього ставлення своє
И любов до них ми особливу маєм,
То ж залишайтесь тими, хто ви є.
Учителів ми рідних всіх вітаєм!
Танець
Ведучий 2. Так хочеться подарувати вам долі світлої.
Ангела – спасителя.
Мрії блакитної.
Надії на краще.
Любові неземної.
Краси золотої.
Та багато побажань і сердечних вітань.
Заходять: Доля, Ангел, Мрія, Надія,
Любов, Краса, Побажання.
Доля: Це я – рідна ваша учительська доля.
Чвалаю за вами усюди поволі.
Стомилась я дуже за вами встигати,
Немає спокою ні в будні ні в свята.
Пишу я конспекти, у зошитах вся,
Ще й пораю вдома мале порося.
Сиджу я у школі нашій,
А вдома немає вареної каші.
Коли ж працюватиму тихо, поволі?
Таке мені щастя - учительській долі.
Ангел: Учительський ангел - моя спеціальність,
Не дуже-то втішна буває реальність…
В день свята, Всевишнього стану благати,
Щоб дав вчителям він достойну зарплату.
Бо то не для неї – городи і хлів.
Хіба ж не почує Господь моїх слів?
Мрія: Учительська мрія - звичайна для вас:
Щоб школа красива, просторий щоб клас,
Учнів багато вступило до нас.
І все щоб блищало у школі у ній,
І вчитель підручник дає геть усім.
А ще телевізор, комп’ютер у клас,
Новітні програми – це теж, все для вас.
Прекрасно, коли з вами я, ваша мрія.
Повірте, здійснити себе я зумію,
Бажаю вам всім не втрачати мене,
І ваша надія вже вас не мине.
Надія: Кажуть, останньою вмирає надія.
Жива я, жива, помирати не смію.
Квітуча я в вас. Я завжди буду поряд,
Ніколи не зраджу ні вас, а ні школу.
Лишайтесь з надією в серці завжди.
То разом спасемо любов від біди.
Любов: Ох, важко мені з вчителями бува,
Коли не прийду, а в них часу нема.
То пише конспекти, то книжку читає.
І з тих книжечок про любов тільки знає,
Кохані мої, озирніться довкола.
Не буде любові не буде нікого:
Ні долі, ні мрії, надія помре.
Красива любов, а як буде краса,
То світ ми врятуєм від болю і зла.
Краса: Мені з вами добре, вітаю зі святом,
Мене ви вбачаєте часто й багато.
Красиві в вас душі, обличчя натхненні,
Учитель – красиве, почесне імення.
Прийміть же вітання, учителі,
І знайте – лишили ви слід на землі.
Побажання: Тепер вже останнє слово моє,
Бо я – побажання – для вас головне.
Хай доля учительська красивою буде,
А школа хай рідна про вас не забуде,
Рятує хай ангел – спаситель всіх вас,
Щасливі й здорові були повсякчас.
Хай мрія прекрасна веде вас в життя,
Щоб ладилось все і велось до пуття.
Хай ваша надія вам живить серця,
Натхнення і творчість дає без кінця.
Не зникне хай віра в казки й чудеса,
Хай будуть із вами любов і краса.
Ведучий 1. Дорогі наші вчителі! Наше свято добігає кінця. Ми намагалися подарувати вам лише гарний настрій та більше посмішок, бо дуже хочемо, щоб ви частіше посміхалися, незважаючи на всі негаразди!
Ведучий 2. Нехай у ваших оселях завжди панує світло і злагода, в серцях – добро, в помислах – мудрість, над головою – мирне небо, а нелегка педагогічна нива колоситься рясним урожаєм людської вдячності.
Ведучий 1. Хочемо, щоб Бог подарував вам міцне здоров’я, гарну вдачу, тепло та затишок в оселі, вдячних учнів та батьків, вірних друзів та колег.
Ведучий 2. Хай ті зернинки доброти, які ви сієте у душі наші, проростуть щедрою нивою людської гідності. Зі святом Вас!
Пісня «Подяка вчителям»
Відеожарт “Випадок біля магазину”
Вихідний. Вчителька йде з покупками із магазину. До неї задихано підбігає учень.
Учень.Надія Михайлівно, візьміть, будь ласка, зошит з математики. Я вчора забула здати.
Вчитель.Вікторія, що за манери? Де “добрий день”, “вибачте, будь ласка”? Ти що з лісу?
Учень. Та ні, я магазину. Сестра послала по сметану до борщу.
Вчитель. І ти за сметаною до борщу в магазин взяла із собою зошит з математики?
Учень. Так, я тут просто олівцем написала, що ще купити. Але я стру, ніхто не помітить.
Вчитель. Ти тільки що мені все розказала)
Учень. Ну Надія Михайлівна, я все стру. Не хвилюйтеся. Візьміть.
Вчитель. Вікторія, а якщо ти ще не все купила?)
Учень. Та купила.
Вчитель. Віка, ти маєш совість? Сьогодні субота. В мене дома повно справ. От шарлотку за новим рецептом хочу спекти. Там на Ютубі в Клопотенка вийшов новий відеоролик. А ти зі своїм зошитом. В понеділок здаш.
Учень. Та в понеділок вже буде пізно. Моя сестра теж цього Клопотенка дивиться. Захоче записати цей новий рецепт. Точно зошит вхопить. Ну візьміть....