Сценарій до новорічних свят для учнів 5-7 класів "Омелько"

«Омелюшка»

        Сценка до новорічних свят.

        В шкільній  актовій залі оформляється піч із парт і стільців, вкритих ковдрою. На печі спить Омелько.

Ведучий.    Не за синіми горами

                    За глибокими  морями

                    На землі семенівській

                    Жив ледачий наш Омелюшка.

                    Спав  він довго на печі,

                    Роздивлявсь солодкі сни.

                    А коли з печі злізав,

                    Своє пузо наїдав.

                    Не один десяток років.

                    Не знав іншої мороки.

                    Та одного разу встав

                    Навіть думати почав:

   Омелько. Тато й мама вже старі,

                    Хто ж пектиме калачі?

                    Розведе вогонь  в печі

                    І води подасть вночі?

                    Жити так вже не годиться,

                    Мабуть, треба ожениться…

                    Скоро свято Василя

                    Засилать сватів пора

   Ведучий.  Він неквапом з печі зліз

                    І замріявсь аж до сліз.

                    Уявлялася вона:

                    Люба нареченая.

(З’являється перша наречена і виконує всі дії під слова ведучого)

                    Ось заходить вона в дім,

Швидко лад наводить в нім.

А із себе – вся краса

І висока,  і струнка .

Очі лагідно горять,

Руки лебедем летять.

До Омелюшки підходить,

І розмову з ним заводить:

1-ша наречена. Ша, Омелюшка, привіт

                          Чьо розлігся наче кіт.

                          Два відерця в руки взяв,

                    По водичку      поскакав.

                          Та дивись там не барися.

                          Сім хвилин – і повернися.

                          Треба дрова   порубати

                          До вечері поскладати ,

                          У печі теж розпалити

                          І вечерю наварити …

                          Та поквапся, а то я

                           Дам тобі ще й батога…

Ведучий        Від розмови отакої

                     Підхопився як від болю,

                     І довкола оглядівся…

   Омелько   Нікого… Чи сон приснився?

   Ведучий   Знов на теплу піч забрався

                    Спати усю ніч збирався.

                             Тільки сон не йде  ніяк-

                             Оженитись йому як?..

                             Наречену де знайти,

                             В свою хату привести?

                             Думав, голову сушив

                             І, нарешті, захропів.

                             Тут й насправді сон приснився,

                             В нім Омелько одружився.

(З’являється друга наречена в супроводі прислуги і виконують всі дії під слова ведучого)

                             Не проста жінка дівиця –

                             Шамахандськая цариця.

                             Хлопи й слуги навкруги,

                             Роздає всім стусани.

                             Той не так їй посміхнувся,

                              Не в той бік хтось розвернувся,

                              На коліна не так впав

                               Одяг не поцілував.

                               На все знайдеться причина

                               Бо на боці її сила.

                               Хоче всіх вона карати.

                                Грозить голову відтяти.

                                Подає  Омельку  руки:

          Цариця:        Помираю я від скуки,

                                Ти мене розвесели

                                 Й за дружиноньку бери.

                                 Як всміхатися не буду,

                                Покараю тут на людях.

                                Знай, відтяти накажу

                                Гарну голову твою!

                                Завтра ,тут, в оцій порі

                                Ти царицю  розсміши!

                Ведучий. Омеля  низько поклонився,

                               На коліна приземлився.

                               Обіцявся вчасно бути,

                               Сміхом щоб палац здобути.

      (Цариця виходить, а Омелько біжить в протилежному напрямку)

                              Лиш закрились двері брами.

                               Накивав чимдуж  п’ятами ,  

                              Навіть їсти перестав

                              Ні хвилиноньки не спав.   

                              Цілий день на захід біг.

                              Зупинив його лиш ліс.

          (Зупиняється біля ялинки)

              Омелько  Ні ці дуже темні хащі

                            Як на  мене, то не страшні.

                            Добре  голова на місці

                             От цариця, так цариця…

                            Треба хоч води напитись

                            І дорогу роздивитись…

( Шукає воду і виходить до озера з русалками)

                       Ого-го які дівчата,

                       Зараз  хоч  бери і сватай.

(Танець русалок)

(Омелько хоче впіймати дівчину, та вона тікає, інші також.)

                 Ну не хочете ви заміж

                 Залишайтеся з бобрами.

(Йде далі)

Ведучий.  Довго лісом йшов чи близько

                  Нам про те, діти, не звісно.

                  Як зійшла рання зоря,

                  Він побачив димаря.

                  Ближче підійшов – хатина.

                  А в  хатині тій – дівчина.

                  Вся замурзана така

                  Все довкола прибира.

                         Одяг то лише драння,

                  Взуття взагалі нема.

 Омелько.  Хто та дівка в попелі?

                   Діти ,підкажіть мені!

(Зал називає Попелюшку)

Попелюшка. Дякую, мене впізнали!

                       Не лови. Омельку, гави,

                       Бо Яга уже летить,

                       Чуєш, ліс увесь дрижить.

                       Треба швидко в ліс тікати,

                       Бабу щоб не зустрічати.

(З’являється Баба Яга  на мітлі)

Баба Яга.    Чую людським духом пахне,

                      Щоб на місці тут пропасти.

                      Да тут молодець прекрасний!

                       Добрий день, мій сокіл ясний!

                        Ти сподобався мені.

( Омелько намагається щось сказати)

                       Нічого не говори.

                       Їсти я тебе не буду

                       Чоловіком мені будеш. (Позіхає)

                        Цілу ніченьку не спала

                        В лісі я людей лякала,

                        Щоб ялиноньки мої

                        Не рубали люди ті,

                         Піду зараз відісплюся,

                         А вже потім підкріплюся.

                         На обід з’їм Попелюсю,

                         І з Омельком поділюся.     

Ведучий           Тут Омелько закричав,

                          Враз прокинувсь й з печі впав.

                          Передумав враз женитись.

                          Вирішив він веселитись.

                          І тому прийшов на свято

                          З Новим роком вас вітати!

(Усі учасники виходять на сцену)