Сценарій до відкритого заходу "15 лютого- Стрітення"

Про матеріал
Розробка сценарію до відкритого виховного заходу " 15 лютого - свято Стрітення". Проводилось з учнями середніх класів
Перегляд файлу

Сценарій свята зустрічі весни, проводів зими в школі

Мета. Відтворити на святі обряд зустрічі весни, показати його красу; навчити дітей обрядових пісень-веснянок, водити хороводи, народних ігор; виховувати любов до рідного краю, національних традицій; розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народних звичаїв та традицій рідного краю, оберігати їх.
Фізичний розвиток - підгримувати бажання виконувати рухливі ігрові та фізкультурні вправи: залучати малят до рухливої народної гри.

Соціально-моральний розиток - виховувати свідоме ставлення до народних традицій, культури, обрядів: продовжувати формувати вміння малят об'єднуватися на основі спільного ігрового задуму.

Емоційно-ціннісний розвиток - розвивати пізнавальний інтерес до сюжету розваги, ігрових атрибутів: формувати вміння виражати найпростіші форми емоційного стану під час розваги.

Пізнавальний розвиток - уточнити знання дітей про різні види пісень, ігор, зокрема про українські народні дитячі ігри: навчати вихованців класифікувати їх, відрізняти гру від іншої діяльності.

Мовленнєвий розвиток розвиток - збагатити словниковий запас різними частинами мови, вправляти малят в утворенні зменшувально-пестливих слів.

Художньо-естетичний  розвиток - підтримувати інтерес до фольклорної дитячої творчості: учити малят виразно розповідати прикмети, прислів'я, приказки на пам'ять .

Креативний розвиток - заохочувати виявлення творчості під час рольової гри, здатність творчо імпровізувати ігровий образ.

Обладнання. Віночки з барвінку, вишиті рушни¬ки, коровай, національний одяг, жайворонки на паличках, опудало зими.

Хід свята

Ведуча ДІДЕНКО КРІСТІ

У кожного місяця є свої, якщо можна так висловитись, ударні свята, себто такі, що найповніше освячують ту чи іншу пору року. Якщо січень знаменитий насамперед трьома святами — Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним — Стрітенням, яке припадає на середину місяця — 15 лютого. Свято це в Україні шанувалось. Селяни в цей день, як правило, не працювали і уважно придивлялися до погоди, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня.

КОРОПАЦЬКА ДИАНА .За церковним календарем, Стрітення Господнє — зустріч Господа. На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до храму Єрусалимського, щоб за звичаєм іудейським поставити її перед Господом. Треба сказати, що Новий рік у давніх слов’ян розпочинався не взимку, як тепер, а навесні. Коли починали танути сніги, виконувався обряд проводів зими. З соломи робили опудало зими, яке з піснями несли селом на якусь гірку і спалювали там або топили в річці чи в озері.  Вноситься опудало. ВНОСЯТЬ ХЛОПЦІ

Ведучий  .  Обряд знищення опудала повинен був допомогти весні перемогти її суперницю — холодну зиму.  Послідуємо й ми добрій традиції. Хлопці, заносьте опудало зими, а ми давайте скажемо:
 Всі учні (хором) Опудало зими спалімо! Весні шлях стелимо!  Пісень заспіваємо!  Весну привітаємо!!!

Ведуча.   У народній уяві Зима — це стара баба в полатаному кожушку, проношених шкарбанах і хустині, поточеній мишами, через дірки якої випинаються сиві пасма волосся. За плечима в неї теліпається зморшкувата напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом.Саме такою Зима на Стрітення виходить назустріч Літу (у деяких варіантах — Весні) — привабливій дівчині, на ній нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта, у руках — серп і жмуток збіжжя. Перед тим як почати двобій, між ними відбувається така розмова.

Виходять Зима і Весна.

Весна Боже, поможи тобі, Зимо!

Зима  Дай, Боже, здоров’я!

Весна (дорікає) Бач, Зимо, що я наробила і напрацювала, ти все поїла й попила!

Ведучий  . Після такої прелюдії між ними відбувається сутичка, яка триває протягом дня. За народним календарем, Зима з Літом зустрічається ще раз — на Ганни, 22 грудня, щоб також позмагатися між собою. Саме така зустріч і була покладена в основу народної назви свята — Стрітення, чи Стрічення. Весна — бажаний гість. Її закликають дівчата веснянками.

ДІВЧАТА КЛАСУ В ВИШИВАНКАХ  Виконується пісня «Прийди, весно»: Приспів. Музика В. Філіпенка, слова А. Навроцького

 

Прийди, весно, прийди, красна, Звесели наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне, з нами в гурті погуляй.

Приспів:
Принеси, весно, нам Рясні дощі, рясні дощі. Принеси, весно, нам Радощі, радощі.
Хай всюди пісня луна, Пісня луна, пісня луна. Хай нам зустрінеться Дівчина красна.

Прийди, прийди, весно красна, Звесели наш рідний край, Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.

Ведуча КАТЯ КОВАЛЬЧУК  .  За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити приліт птахів, діти носили по селу зроблених із тіста жайворонків.

Ведуча  .  Ой весна, весна, днем красна. Що ти нам, весно, принесла?

Весна  .Принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко,
Ще й червонії квіточки, Щоб квітчалися дівочки.А ще я вам принесла коровай запашний з весняними жайворонками, з надією і сподіваннями на гарний урожай.

Діти вносять хліб.

Ведуча .  Дякуємо тобі, Весно, за щедрий дарунок. Хліб приймаємо, а тебе просимо повеселитися на нашому святі.

Ведучий .  Настання теплих днів після довгої холодної зими, сподівання на щедрий урожай викликали у людей піднесений настрій. Ось чому веснянки завжди веселі, бадьорі, сповнені світлих надій. Визначальна риса веснянок — їх закличність.

Звучить магнітофонний запис веснянки у виконанні Ніни Матвієнко, Валентини Короті-Ковальської, Марічки Миколайчук.

 . У деяких місцевостях це свято мало й інші назви — Зимобор та Громниці. Перша назва цілком зрозуміла — боротьба зими за свої права, а ось друга — трохи дивна. Вона пов’язана з обрядом освячення свічок літніми громами. У цей день у храмах відбувалась урочиста служба, після якої святили воду і свічки. Кожен господар обов’язково готував власну громничну свічку і ніс на посвяту. Після повернення із церкви він запалював її, «щоб весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив». Цей обрядовий атрибут мав постійно стояти на покуті. Улітку, коли часто-густо гуркотіли грози, а блискавка могла влучити в господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну свічку, що слугувала надійним оберегом від лиха.

Звучить народна пісня.

Ведучий . Окрім того, за давнім християнським обрядом, цю свічку давали в руки тим, хто помирав. Це, на думку віруючих, значно полегшувало передсмертні муки і очищало людину від гріхотворних учинків. У церковному Требнику з цього приводу записано, що такі свічки будуть «во здравіє душ і телес». Страсні свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись послідовності обрядодій. Вони мали певну форму й розміри. Найпопулярніші були трійці — вигадливі тризуби-свічки, оздоблені різнокольоровими розмальовками та прикрасами.

  . Не меншу роль у повсякденному житті відігравала і стрітенська вода. Вона мала ті самі властивості, що і йорданська. Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову посудину, яка ще не використовувалася, наповнювали її свяченою водою і зберігали протягом року. Вона вважалася дуже корисною і цілющою від багатьох недуг. Стрітенською джерелицею натирали хворі місця, давали пити від «пристріту» або «дання» — хвороб, викликаних «поганим оком».

Крім того, напровесні, виганяючи худобу в поле, скроплювали її стрітеницею. Пасічники скроплювали бджіл і вулики, «щоб не заїдали чужі комахи та не напав гнилець» — небезпечна інфекційна хвороба. Це повторювали протягом року щопершого тижня на молодику. Чимало спогадів про використання стрітенської води знаходимо в історичній літературі. Нею батьки благословляли синів, проводжаючи на війну:— Боже тебе бережи! Перед далекою мандрівкою скроплювали нею волів, мажару й чумаків, благословляючи словами: — Боже тобі помагай!

Звучить пісня «Їхав козак за Дунай».

Ведуча . Весну закликали піснями. Веснянки умовно можна поділити на дві групи: старовинні й новітні. Найдавніші з цих — це пісні, що супроводжувалися хороводами, танцями.

ДІВЧАТА КЛАСУ В ВИШИВАНКАХ  Виконується «Подоляночка»:

Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька,
тут вона впала, до землі припала, сім літ не вмивалась, бо води не мала!

Устань, устань, подоляночко, устань, устань, молодесенька,
та візьмися в боки, покажи нам скоки, біжи до Дунаю, бери дівку скраю.

Ведуча . Веснянки — це переважно жіночі пісні, хлопці були лише слухачами та втручалися в спів жартівливими репліками. Вечір, який приносить молоді багато радощів, був світлою годиною в їхньому важкому трудовому житті.

Ведуча   Важливе місце серед веснянок посідають пісні про кохання. Вони багаті пісенною символікою. Закохані виступають в образі голубів, зіроньки, сокола, зозулі. Часто зустрічається образ верби — символ зустрічі молодих, калини — символ вроди, дівоцтва й кохання, рути-м’яти — символ дівоцтва й суворих звичаїв, барвінку — символ шлюбу.

Дівчата ВСЬОГО КЛАСУ В ВИШИВАНКАХ

. Дівчата , радьмося!  Та виходим на поле граймося! 
 Дівчинка: Давайте пограймося в "Шума" Будемо весну стрічати  та віночки в'язати, 
А віночки сплетемо, хороводом підемо. 
"В хороводі були" (Дівчинка виконує рухи про які сказано в пісні). 
Гарна дівчина, як хоч обернись, як хоч поклонись, 
Як хоч затанцюй, кого любиш поцілуй. 
Ведучий  : Дівчата, а де це хлопці? Що це ми будемо цілий рік самі гуляти? Чому це вони не йдуть? 
  : Та ми ще збірної каші не варили. 
 : Та на нашу вулицю, на нашу.  Та несіть пшоно на кашу. 
Будемо кашу варити.  Будемо хлопців манити. (дівчата розходяться) 
Ведучий: Вже й дівчата повертаються з кашею. 
ВСІ Дівчата (співають): Закопали горщик каші,  Ще й колком прибили, 
Щоб на нашу вулицю  Парубки ходили. 
ВСІ ХЛОПЦІ В ВИШИВАНКАХ (Здалеку чути голоси хлопців): Топчу, топчу ряст, ряст  Бог здоров'я дасть, дасть І ще буду топтати, щоб на  Той рік діждати. 
Дівчата: Ой, скоріше в хоровод, бо вже хлопці йдуть. 
(Дівчата стають в хоровод і починають співати "Чорнобривий корольок", 
Зупиняються на середині фрази) 
 Хлопці: Чи пустите нас в хоровод? 
Дівчата: Ні. 
Хлопці: Чому? 
Дівчата: А відгадайте загадки? 
Хлопці: Загадуйте! 
Дівчата: 
- Старий дід мости мостить, а молода прийшла моста рознесла. ( мороз і весна) 
- Хто найраніше встає? ( півень ) 
- Вдень є, а вночі нема ( сонце ) 
- Що у світі найбагатше ( земля ) 
: А давайте пограємо у "Просо"  (Діти діляться на дві групи, стають напроти і по черзі під спів виходять наперед, а потім повертаються назад. В кінці кожного куплету роблять три притопи). 
Дівчата 1 гр. А ми просо сіяли, сіяли 
Ой Ладо, сіяли, сіяли (повторюється в кожному куплеті) 
Хлопці  2 гр. А ми просто витопчем, витопчем. 
Дівчата 1гр. А чим же вам витоптать, витоптать? 
Хлопці 2 гр. А ми коней відпустем. 
Дівчата 1 гр. А ми коней переймем. 
Хлопці 2 гр. А чим же вам перейнять? 
Дівчата 1 гр. А шовковим неводом. 
Хлопці 2 гр. А ми коней викупим. 
Дівчата 1 гр. Ой чим же вам викупить? 
Хлопці 2 гр. А ми дамо сто рублів. 
Дівчата 1 гр. Не потрібно тисячі. 
Хлопці 2 гр. А ми дамо дівицю. 
Дівчата 1 гр. А то нам надобно ( діти виходять і сідають в залі) 
Ведучий НА: А он дівчата до нас  йдуть,  Чудо жайворів несуть. 
Щоб скоріш прийшла весна,  І тепло нам принесла. 
Діти: (співають пісню "Жайвір прилетів") 
Жайвір прилетів, вербоньку просив: 
Вербо, розцвіти, квіти розпусти. (2р) 
Жайвір прилетів, проліски просив: 
Проліски зійдуть, радість принесуть (2р) 
Жайвір прилетів, дощика просив: 
Дощик поливай, земле розквітай (2р) 
Жайвір прилетів, весноньку просив: 
Веснонька прийди, землю розбуди ( 2р) 
Діти роздають печиво з словами : Весна, весна красна прийди, весно з радістю, з великою милістю! 
Ведучий : Співали дівочки, співали.  У решето пісні складали,  Та й поставили на вербі,  Де взялися горобці  Звалили решето додолу –  Час вам дівочки додому! 

    Після цього дівчата йшли на високу гору за село, до річки чи до лісу, там відбувалися різні магічні дії, обряди, які сприяли приходу весни. Що це були за дії? Насамперед, викликали птахів з вирію. Для цього дівчата випікали печиво у формі птахів — жайворонків, голубів, журавлів. Ходили з ними по селу і співали заклички до птахів.

ДО ВСІХ В ЗАЛІ : А ВГАДАЙТЕ, ЩО ЦЕ ЗА ВЕСНЯНА ПТАХА ДО НАС ПРИЛЕТІЛА?

ЖАВОРОНОК СИНИЦЯ  ЛЕЛЕКА  ГОРОБЕЦЬ  СОЛОВЕЙ  КАЧКА   ЛАСТІВКА 
 : Пташок викликаємо Із теплого краю.
Летіть, жайворонки, 3 теплої сторононьки, Летіть, соловейки,
На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!
Ведуча   Після прийняття християнства князівська церква та влада заборонили народні обряди та пісні, хороводи. їх виконавців карали, бо ці обряди й пісні пов’язані з поклонінням старим, поганським богам, які були обожненням сил природи. Саме через ці причини веснянки поступово забувалися.

 Ведуча . Ми щасливі, що сьогодні поновлюються старі обряди і створюються нові. Особливо урочисто відзначається свято зустрічі зими з весною. Ось і наше свято — яскраве цьому свідчення.

 

docx
Додано
26 лютого 2023
Переглядів
213
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку