Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8 «Перлинка»
Чорноморської міської ради Одеської області
СЦЕНАРІЙ
фізрозваги в середніх групах
«Хто найкращий осені помічник?»
Розробила:
Вихователь-методист
Олена Лятамбур
2019
Мета: збагачувати дітей новими враженнями, знаннями про сезонні зміни в природі, спонукати їх до дослідницької діяльності, знайомити з елементами елементарного експериментування; закріпити навички ходьби по гімнастичній лаві, підлізання під дугу, стрибків на хоп-м’ячах, бігу змійкою; залучати дітей до здорового способу життя через спортивні розваги; створити бадьорий настрій дітей; виховувати бажання бути здоровими, любити та берегти природу.
Обладнання та інвентар: 2 сопілки, султанчики по 2 на кожну дитину, повітряні кульки, 2 кошики з камінчиками, грудками солі, пластмасовими, дерев’яними чи скляними кульками, скляна миска з водою, 2 хоп-м’яча, по 1 пляшці з «чарівною» водою, 2 гімнастичні лави, 4 дуги, склянки з синьою та жовтою водою, 6 парасольок, жолуді, горішки ліщини, «калюжі» - 8 штук, відерце, кошик, зелена тканина – «галявина», листя.
Хід заходу
Виходить ведуча
Ведуча: Журливо музика заграла
Та закружляло в вальсі листя.
В країну осінь завітала
Красива, сонячна, барвиста.
Чарівна осінь в пишному вбранні.
Приходить осінь немов у сні.
Відкриємо завісу ненароком
І зазирнемо ми в осінню пору року!
Пісня «Запалила осінь полум’я багряне» (Марійка Герман)
На вступ виходить на середину зали Осінь (дівчинка з групи у віночку та плащику) з двох боків від неї по хлопчику з сопілками імітують гру
З І куплету виходять діти та всі виконують музично-ритмічні вправи
І куплет
Запалила осінь полум’я багряне,
Заплела у коси листя полум’яне.
Розпускали барви кольорів жоржини
Заросились рясно в спориші стежини.
Розпускали барви кольорів жоржини
Заросились рясно в спориші стежини.
Приспів:
Золотом, золотом стелені стежини,
Хочеться, хочеться синьої ожини.
Плавають, плавають в небі павутинки,
Губи торкаються стиглої ожинки.
ІІ куплет
Падають застиглі глянцеві каштани,
Маревом в долині стеляться тумани.
Йде красуня осінь щедра і багата,
Роздає дарунки і дарує свята.
Йде красуня осінь щедра і багата,
Роздає дарунки і дарує свята.
Приспів:
Золотом, золотом стелені стежини,
Хочеться, хочеться синьої ожини.
Плавають, плавають в небі павутинки,
Губи торкаються стиглої ожинки.
Діти шикуються в 4 колони
Осінь:
Вітаю вас, дорослі й діти!
Я осінь - літечка сестра.
Потрібно братику і відпочити,
Настала вже моя пора!
Дитина 1:
Природа всюди розкошує,
Немов зібралася на бал.
Дитина 2:
То пані Осінь всім готує
Чудовий пишний карнавал.
Ведуча: Так! Все в цей час підвладне її чарам. А чи любите ви гуляти восени? Не боїтеся вітру чи дощику? Готові вирушити на захопливу осінню прогулянку?
Діти: Так.
Осінь: Тоді рушаймо всі за мною на захопливу осінню прогулянку!
Пісня «Пані осінь»
діти співають І куплет пісні та на приспів ідуть парами противоходом на свої місця
І куплет
Солодке літо пройшло як мить,
Багряне листя вогнем горить.
Вона ступає, йде по стежках –
Краса і смуток у очах.
Приспів:
Пані Осінь, пані Осінь, зачекайте нас!
Озирнулася – навкруг така краса.
Пані Осінь, пані Осінь – перші дощики,
Ось краплиночка упала, як сльоза.
Діти сідають на стільці
Чути шум дощу
Ведуча:
Злива! Злива! — аж залопотіло.
Ліс і поле – зливі все зраділо!
Під веселу мелодію з'являється пані Злива у з парасолькою.
Танцює, розсипає на глядачів блакитне конфетті, схоже на крапельки дощу.
Злива: Мої Вам вітання, пані Осінь. Як у вас тут красиво, які веселі діточки!
Ведуча: Ласкаво просимо, пані Злива до нас у гості. Давно не заходили. Відпочивали?
Злива: О ні! Я дуже, дуже зайнята! Займаюся шоу-бізнесом!
Ведуча: Ви стали артисткою?
Злива: Ні! Я зараз керівник талановитої танцювальної групи «Крапельки». Як що хочете, можу і ваших діточок навчити завзято танцювати!
Ведуча: Так! Ми з дітками з задоволенням у тебе повчимося.
Ритмічна гімнастика з султанчиками
під пісню Наталі Май «Радісний дощик»
І куплет
Знову дощ у вікно - осінь золота
у далекі краї птаха відліта.
Приспів /Парасольку свою швидко віднайду
по калюжах гулять радісно піду./ 2р.
Кап, кап-кап-кап-кап, Кап, кап-кап-кап-кап,
Кап, кап-кап-кап-кап, Кап, кап-кап-кап-кап.
ІІ куплет
Знову дощ у вікно - крапельки малі,
золотий килимок на усій землі.
Приспів
ІІІ куплет
Знову дощ у вікно - ритми відбива
і неначе з відра землю полива.
Приспів
Діти складають султанчики, стають по обидва боки килима.
Злива: Бачу ви зовсім осіннього дощику не боїтеся! Ой, чуєте, що це?
Чути звуки вітру
Діти: Це вітер завиває!
Вітер:
Я веселий вітерець,
Біжу собі навпростець.
Дуже швидко так біжу.
Кожен день кудись спішу.
Оббіжу ліси і гори,
Обійму усі простори.
А коли я добіжу,
То приляжу і посплю.
О такий я! Діти, а що це ви тут такі зібралися в червоненькому та жовтенькому?
Ведуча: Бо сьогодні вони не просто дітки, а справжні осінні листочки!
Вітер: О це так! Я дуже полюбляю грати з листочками. А ви хочете зі мною пограти?
Хоровод-гра «Вітерець» - муз. В.Мацюка
І куплет
Залетів у садок вітер вітряний.
Застрибав, засвистав поміж листями.
Приспів: Ой ти вітер-вітерець, ще й буйнесенький,
Не зривай ти листячко, будь добресенький.
ІІ куплет
Ти гілок не труси, не рви листячко.
Краще нам ти зроби з них намистячко.
Приспів
ІІІ куплет
Подивись, як вони всі тріпочуться.
Видно їм танцювать дуже хочеться.
Приспів
Вітер: Молодці, дітки! А зараз я на вас подую і ви полетіть на свої місця! (дмухає, діти розлітаються на стільці)
От як я вмію чудово грати! Он як швидко всі листочки прибрав! Я найкращий помічник Осені!
Злива: Чого це ти, кудлатий, вихваляєшся!? Що б ти знав, це я найкраща помічниця Осені!
Ведуча: Будь ласка не сперечайтеся, любі друзі! Наші дітки дуже багато знають про вітер та зливу. Нехай вони вас розсудять! Ось жовті листочки будуть командою Зливи, а червоні – Вітра.
Вітер, Злива: Чудово, добре!
Ведуча: Один, два, три – команди в шеренгу станови!
Діти у червоних костюмах стають у шеренгу біля Вітру, а в жовтих – біля Зливи
Злива: А хто ж розпочне?
Ведуча: А це вирішить лічилочка!
Дитина: (лічить Вітра і Зливу)
Раз – краплинка,
Два – краплинка
Вилетіли із хмаринки,
Три – дівчата біля хати
Узялися танцювати,
А чотири – ясне сонце
Зазирнуло у віконце.
П’ять – веселий вітерець
Вгомонився накінець.
Ось тепер вже вмієш ти
Рахувати до п’яти.
А лічилочці кінець,
Ти ж бо – справжній молодець!
(якщо лічилка закінчується на Зливі – починають зразу з неї, якщо на Вітрі – той, як справжній чоловік і джентльмен поступається Зливі)
Ведуча: Ну що, Злива, тобі розпочинати. А хто виявиться найкращим, ти – Злива, чи ти – Вітер, розсудять наші діти та гості. Тож перше випробування! І його ми можемо провести сидячі на підлозі. (діти сідають по-турецькі, ручки на колінках) Конкурс питань та відповідей! Злива, ти задаватимеш питання команді червоних листочків, а ти, Вітер, - команді жовтих листочків, по черзі. Готові? Почали!
Дитина – червоний листочок: Злива – це дуже сильний дощ, той, про який кажуть «як з відра».
Дитина – жовтий листочок: Вітер – це рух повітря. Дуже сильний вітер називають «ураган».
Вітер: А зовсім тихий вітерець ми навіть не помічаємо і кажемо, що це «безвітря».
Дитина – червоний листочок: Дощик потрібен і рослинам, і тваринам для пиття.
Дитина – червоний листочок: Дощ очищує повітря і все навколо від бруду.
Дитина – червоний листочок: Дощ – це вода. А вода потрібна людині, щоб пити, митися, прати.
Дитина – жовтий листочок: Повітрям дихає усе живе на планеті і рослини, і тварини, і люди.
Дитина – жовтий листочок: Вітер гонить по морю вітрильники, крутить крила вітряків.
Дитина – жовтий листочок: Повітрям надувають рятувальні жилети, плоти.
Дитина – червоний листочок: Ми плачемо, а сльозки це вода, тільки солона.
Дитина – червоний листочок: А ще можна подмухати на дзеркало (демонструє) і на ньому з’являється волога – це маленькі крапельки води.
Дитина – жовтий листочок: Можна подмухати на вітрячок і він закрутиться. (демонструє)
Дитина – жовтий листочок: А ще можна надути повітряну кульку! (демонструє)
Ведуча: Молодці, діти! Як багато визнаєте! А зараз переходимо до наступного випробування. Оголошую повітряно-водяні перегони!
Естафети
Естафета – «Неслухняні кульки»
Вітер: І перша естафета «Неслухняні кульки»! Я дуже люблю цю гру!
(Вітер пояснює правила та умови поки Ведуча і Злива розкладають інвентар до естафети)
Потрібно в парах перенести кульку зажату головами з одного кошика в інший на другій стороні майданчика.
Для проведення естафети знадобиться два кошики, наповнені повітряними кульками, і два порожні кошики. Біля команд на лінії старту встановлюються повні кошики, а порожні розташовують на лінії фінішу. По черзі кожена пара з учасників повинна зажати між головами кульку і швидко перенести її до порожньої кошика, при цьому постаратися не загубити її по дорозі. Перемагає команда, яка перша перенесе кульки.
Вітер: Які ви сквапні! Діти, а ви знаєте, що знаходиться в середині цих кульок? (в середині повітря) Так! А як це перевірити? (можна проткнути кульки голкою, з них вирветься повітря і кулька від його сили полетить).
Вітер протикає кульку, та літає залою.
Ведуча: Які ви розумники! А зараз наступна естафета - «Калюжі»!
Естафета – «Калюжі»
Злива: Це про воду! Її проведу я!
(Злива пояснює правила та умови поки Ведуча і Вітер розкладають інвентар до естафети)
Слухайте уважно! За сигналом вихователя перший бере в відерці предмет (камінчик, грудку солі, пластмасову, дерев’яну чи скляну кульку), пробігає дистанцію змійкою між «калюж», кидає предмет у скляну миску з водою і повертається до команди, де передає естафету наступному учаснику. Зрозуміло?
Для проведення на дистанції розкладаються зиґзаґом «калюжі». Перемагає команда, яка першою в повному складі пробіжить змійкою.
Злива: Подивіться, діти, дерев’яні та пластмасові кульки плавають! Як ви гадаєте чому? (бо вони легше води і тому можуть плавати). А чому камінчики та скляні кульки потонули? (бо вони тяжче за воду і тому тонуть). А сіль де ж поділася? (її не стало, вона розчинилася). Молодці, діти! Так! Деякі предмети можуть плавати на воді, деякі – тонуть. Це залежить від їх ваги. А ще вода може бути розчинником.
Естафета – «Стрибунчики»
Вітер: А на нас чекає наступна естафета – «Стрибунчики».
(Вітер пояснює правила та умови поки Ведуча і Злива розкладають інвентар до естафети)
Треба стрибками на м'ячі дістатися до столику з пляшечкою води, ретельно нею потрусити, поставити на місце та бігом повернутися до команди, передати естафету наступному учаснику. Зверніть, дітки, увагу. Яка вода в склянці? (чиста, прозора) подивимося, якою вона стане після змагання.
Для її проведення необхідні м'ячі-хопи за кількістю команд.
Вітер: Які ж спритні наші дітки! Давайте перевіримо чи змінилося що в скляночках з водою? (на стінках склянки з’явилися бульбашки) Так, це бульбашки повітря. Ми вже доводили, що повітря є навколо нас, є у нас, а ось ми бачимо, що воно є і у воді.
Ведуча: Дякуємо, Вітре! Залишилася остання естафета – «Водиця-чарівниця».
Естафета – «Водиця-чарівниця»
Злива: Це знов моє завдання!
(Злива пояснює правила та умови поки Ведуча і Вітер розкладають інвентар до естафети)
Подивіться, діти, на столиках біля кожної команди стоять пляшечки з водою. Якого кольору в них вода? (безкольорова, прозора)так. Ваше завдання – кожен, хто починає рух, бере в праву руку пляшку з водою, проходить по гімнастичній лаві, тримаючи руки в сторони, зійти на килим, проповзти під дугами на колінах та ліктях, не випускаючи пляшечку з рук, поставити на протилежному столику і повернутися назад, передати естафету наступному.
Для її проведення необхідні по гімнастичній лаві, 10 «чарівних» пляшечок з водою на столиках біля початку лави, 2 дуги і один стіл на кінці дистанції.
Ведуча: Діти, та ви справжні чарівники! Якою різнобарвною стала вода у склянках! Це ж не можливо!
Злива: Це, справді, не можливо, щоб вода сама по собі змінювала колір. Я просто хотіла здивувати дітлахів. Ці чари вийшли тому, що я кришечку кожної склянки замастила кольоровими фарбами, а коли ви рухалися, фарби у воді розчинилися. Ви ж самі казали, що вода – це розчинник. У це явище називається «дифузія» - це коли одна речовина змішується з іншою. А хочете ще один маленький фокус з дифузією? (Так!) Дивіться…
Злива бере дві склянки води жовтого та синього кольорів та виливає в
скляний графин. Змішує паличкою, отримуючи новий колір – зелений.
Ведуча: Як ви казали, пані Злива, називається це явище?
Злива: Дифузія! Давайте повторимо разом…
Всі: Дифузія!
Вітер: Знову Злива хоче показатися самою, самою…
Злива: Чого це хочу? Я така і є!
Ведуча: Вітре, Зливо! Зачекайте! Не сваріться! Попереду ще одне випробування! Артистичне!
Дитина: Розгулявся нині вітер,
Не дає спокою вітам.
Скрізь, де тільки він буває,
Листя із дерев зриває.
Полька з вітром
(Вітер запрошує на танок Зливу)
Ведуча: Як гарно червоні листочки з вітром кружляли. А зараз подивимося, чого Злива навчила жовтенькі листочки!
Дитина: Парасолькою новою
Я накриюсь с головою!
Чобітки високі взую,
По калюжам потанцюю.
Танок з парасольками
(на останній куплет Злива кличе Вітра потанцювати)
Ведуча: Ну і що тут казати?! Обидві команди спритні, умілі, розумні, талановиті! Як обрати найкращих?! Допоможіть, гості! Розсудіть! Чия команда найкраща Зливи чи Вітру?
Відповіді гостей, завідуючої
Злива: Ми повністю з вами згодні, бо поки ми змагалися, - добре всі здружилися!
Вітер: Ура! Ми тепер зі Зливою друзі «не розлий вода»! Будемо разом Осені допомагати! А зараз, діти, запрошуємо вас до незвичного повітряно-водяного оркестру «Свистулечки»!
Музична композиція з свистульками
Поки виконується композиція ведуча за спинами дітей розкладає зелену тканину (галявину) і розсипає по ній жолуді та ліщинку
Ведуча: Ми дуже раді за вас, друзі, що ви помирилися! Бо вода і повітря найголовніша умова життя на нашій планеті! Дуже важливо їх оберігати, не бруднити!
Вітер: Як весело минув час! Дякуємо, дітки, за чудову зустріч! Завдяки вам, ми зі Зливою подружилися і будемо разом допомагати Осені. Ну а зараз нам час повертатися на двір. Справ у нас багато - мені листочки замітати, Зливі поля поливати.
Злива: А на згадку про нашу зустріч, прийміть оці набори юного дослідника. З ними ви зможете багато чого цікавого дізнатися про чудеса природи. До побачення!
Злива і Вітер уходять із зали
Ведуча: Як чудово, що Вітер і Злива тепер добрі друзі! Ой, діти, підійдіть до мене та подивіться скільки вітер натрусив з дерев жолудів та горішків. Давайте їх зберемо і занесемо до фізкультурної зали, щоб усю зиму з ними гратися та згадувати красуню осінь. Але збирати ми будемо не просто, а пальцями ніг. Хлопчики будуть збирати жолуді у відерце, а дівчата – горішки у кошик.
Вправа «Збери жолуді, горішки»
Звучить музика. Діти збирають жолуді та горішки пальцями ніг.
Ведуча: Ось ми і зібрали жолуді та горішки. Буде чим взимку гратися.
Ми сьогодні побували на чудовій осінній прогулянці, погралися з Вітром та Зливою, дізналися багато цікавого про повітря і воду. І я теж хочу зробити для вас подарунки. Ось ці вітрячки!
А зараз мерщій на прогулянку гратися вітрячками з вітерцем.
Пісня «Бажаємо добра»
І куплет
Нехай осіннє сонечко сміється,
А дощик наче із відерця ллється.
Осінь з листя сарафан вдягає,
Вітер в голих вітах завиває.
Приспів: Ми Вам бажаємо добра, щастя і тепла
Нехай ніколи не впаде сльозинка.
Ми Вам бажаємо добра, щастя і тепла
І сонце усміхнеться як дитинка.
ІІ куплет
Нехай останній вже кружля листочок,
І дощик не пускає у садочок.
Та тільки хай щасливі будуть люди
На планеті нашій всюди-всюди.
Приспів
Діти виконують пісню і під програш уходять із зали