Використання блоків Д'єнеша і паличок Кюізенера для розвитку логіко-математичного розвитку дошкільників

 «Розвиваємо логічне мислення дитини»

   Кожен вихователь знає, що логічні ігри та вправи сприяють розвитку пам’яті, мислення, інтелекту дитини, допомагають малятам зростати допитливими розумними та кмітливими.

   В своїй роботі для розвитку логічного мислення дітей я використовую логічні блоки Дьєнеша. Золтон Дьєнеш – угорський математик, автор методики навчання дітей дошкільного віку математиці. Свою методику він назвав «нова математика». Що ж є в основі цього методу? Математику діти вивчають за допомогою різних захопливих ігор, пісеньок. Професор Дьєнеш всерйоз цікавився питанням: чи можна навчити математики дитину, яка на перший погляд у ній нездібна? Під час занять з малятами доктор Дьєнеш застосовував спеціальні так звані «логічні блоки». За допомогою таких блоків дитину можна навчити кодувати задану інформацію. А ігри з використанням логічних блоків впливають на розвиток мовлення дитини. В процесі заняття діти вчаться думати, аналізувати, порівнювати, а ще проговорювати назви геометричних фігур, висловлювати гіпотези, відповідати на запитання дорослого.

     Золтон Дьєнеш створив теорію шести стадій вивчення математики:

• Стадія перша. Коли дитині дають завдання, вона просто намагається його розв’язати, застосовуючи метод спроб та помилок, тобто діє хаотично, шукаючи варіанти розв’язання. У дітей це є фазою вільної гри.
• Стадія друга. Після великої кількості спроб вирішити завдання з’являється повторюваність, виникають «правила гри». Вивчення правил і є найважливішим секретом навчання.
• Стадія третя. Коли діти вже зіграли в кілька математичних ігор, вони можуть порівнювати ігри між собою. Згідно з теорією Дьєнеша дітей неодмінно треба вчити грати в ігри з подібною структурою правил, але водночас з різним матеріалом.
• Стадія четверта. Дитина розуміє абстрактний зміст чисел.
• Стадія п’ята. Виконуючи завдання, дитина доходить висновку, що декілька серій кроків можуть привести до правильного результату.
• Стадія шоста – найтриваліша. Дитина описує карту гри і розуміє, що описи можуть  бути аксіомами, а зроблені висновки – теоремами. І дитина вчиться з ними працювати.

   Логічний матеріал являє собою набір з 48 логічних блоків, які відрізняються між собою чотирма ознаками:

1. формою: круглі, квадратні, трикутні та прямокутні;
2. кольором: червоні, жовті, сині;
3. розміром: великі та маленькі;
4. товщиною: товсті і тонкі.

Жодна з фігур у наборі не повторюється.

  Перш ніж почати займатися з дитиною, треба дати їй можливість уважно розглянути геометричні фігури, погратися з ними так, як їй заманеться, придумати свої правила гри.

  На перших заняттях даю дітям прості завдання:

1. Знайди всі блоки такого ж кольору, як моя (такої ж форми, такого ж розміру, такої ж товщини). Знайди не таку фігуру за кольором (за розміром, за формою, за товщиною).
2. Знайди такі ж фігури за кольором, але не такі за товщиною, або однакові за формою, але різні за розміром і таке інше.
3. «Ланцюжок». Від будь якої обраної фігури побудуйте якомога довший ланцюжок. Варіанти побудови ланцюжка: щоб поруч не було фігур однакової форми (розміру, товщини чи кольору); щоб поруч не було однакових за формою та кольором фігур (або розміром та формою чи іншими двома ознаками).
4.  «Другий ряд». Викласти в ряд 5-6 будь яких фігур. Побудувати під ними другий ряд, але так, щоб під кожною фігурою верхнього ряду опинилася фігура іншої форми (кольору, товщини, розміру); такої ж форми (кольору, розміру, товщини); така ж за кольором та розміром, але не така за формою та товщиною і т.д.

   Граємо в такі ігри, як «Доміно», «Розділи фігури», «Хто швидше збере блоки», «На своє місце».

  Окрім блоків Дьєнеша в своїй роботі широко використовую дидактичний матеріал з логіко-математичного розвитку, розроблений бельгійським математиком Кюїзенером – палички Кюїзенера.

   З математичної точки зору, палички – це множина, в якій приховані різноманітні математичні ситуації. Палички різних кольорів та різної довжини, позначаючи число, допомагають підвести дітей до розуміння абстрактних понять, що виникають у мисленні дитини як результат її самостійної практичної діяльності: палички однієї довжини, що мають одинаків колір, означають одне й те ж число. Чим довша паличка, тим більше значення числа, яке вона символізує. Ігри з паличками допомагають дитині опанувати кількісну та порядкову лічбу, з’ясувати взаємозв’язок між кількістю, числом та цифрою, що його позначає, засвоїти склад числа в межах 10 і поняття числового ряду. Завдяки змозі маніпулювати паличками, малята вчаться додавати та віднімати числа в межах 10. Окрім цього дуже легко засвоюються просторові відношення – зліва направо, вздовж, вище, нижче і т.д.

   Комплект гри складається з пластмасових (або дерев’яних) призм десяти кольорів. Найменша призма має довжину 10 мм і являє собою кубик, наступні – зі збільшенням по довжині на 10 мм. В склад комплекту входять такі палички:

• біла – позначає число 1 (25 штук)
• рожева – позначає число 2 (20 штук)
• блакитна – позначає число 3 (16 штук)
• червона – позначає число 4 (12 штук)
• жовта – позначає число 5 (10 штук)
• фіолетова – позначає число 6 (9 штук)
• чорна – позначає число 7 (8 штук)
• бордова - позначає число 8 (7 штук)
• синя - позначає число 9 (5 штук)
• оранжева - позначає число 10 (4 штуки)

   Вибір кольору допомагає полегшити використання комплекту. Палички 2, 4, 8 – складають «червону сім’ю»,  палички 3, 6, 9 – «синю сім’ю», палички 5 і 10 – «сімейство жовтих», кубик білого кольору – «сімейство білих», а число 7, позначене чорним кольором, створює окреме сімейство.

   Підбір вправ з паличками здійснюю з урахуванням можливостей дітей, рівня їх розвитку, інтересу до розв’язання інтелектуальних та практичних завдань. Спочатку діти споруджували з паличок різні зображення на площині, оволодіваючи складом комплекту, кольоровим співвідношенням паличок з їх розміром. Далі будували східці, опановуючи послідовну залежність паличок по довжині. Викладаючи палички за розміром зліва направо діти бачать, що з кожною новою паличкою змінюється порядковий номер східця і називають їх. Побудова східців у двох напрямках (підйом та спуск) дає можливість урізноманітнити вправи.

   Оволодівши побудовою числових східців, повправлявшись в кількісній та порядковій лічбі, діти переходять до засвоєння відношень між числами. Я запитую: «Між якими двома східцями знаходиться п’ята східця?». У випадку забруднення пропоную завдання на порівняння чисел 4 і 6, використовуючи при цьому паличку 1.

   Поступово діти починають розуміти, що кожне наступне число більше попереднього на одиницю. Далі вчу складати число з двох менших: «Подумайте і скажіть, яке число менше трьох на один? Три без одного. Скільки залишається? Знайдіть паличку 2. Якого вона кольору? (рожева) Покладіть її під блакитну паличку. Скільки паличок не вистачає, щоб отримати число 3? (однієї)».

   Вслід за практичним оволодінням складом числа, діями на додавання та віднімання за кольоровими паличками, діти починають здійснювати їх в умі. Для урізноманітнення вправ використовую в своїй роботі посібник «Країна блоків і паличок», робота з яким поєднує в собі використання методик роботи з логічними блоками Дьєнеша та паличками Кюїзенера.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріал на пед. ярмарок Лугової Л.Я.

 

  Сучасні фізіологи та психологи говорять про значні розумові здатності маленьких дітей, адже мозок людини формується загалом протягом перших 5-6 років її життя. На думку видатного американського лікаря та педагога Глена Домана, поки дитині виповниться шість років, її легко зробити генієм. А вже потім досягти цього надзвичайно важко. Таке твердження поділяють і наші вітчизняні науковці. Дані сучасних наукових досліджень свідчать: щонайменше одна дитина народжується настільки обдарованою, що у майбутньому могла б стати видатною у певній галузі. Половина новонароджених дітей має здібності вище середнього рівня. Таким чином, серед дітей чимало обдарованих, а вже серед підлітків бачили талановитих значно менше, серед дорослих – і поготів.

  Що ж відбувається з талантом людини? Де він втрачається? А причина в тому, що батьки та педагоги здебільшого починають займатись розвитком здібностей дітей зі шкільного віку. В Японії дитину розвивають, вирощують таланти уже з перших років її життя. Тому японці вважають некоректним допитувати дітей, чи добре вони вчаться,бо в Японії всі школярі та студенти вчаться тільки на «відмінно».

  Враховуючи ці наукові дослідження, я закликаю батьків своїх вихованців не чекати, доки здібності і таланти їх дітей яскраво проявляться у шкільний період, а розвивати дитину змалечку, бо ранній розвиток здібностей дитини , турбота про її високу пізнавальну активність необхідні не лише для інтелектуального , а й для особистісного розвитку. Розвиваючі ігри стануть тут у нагоді.

  Розвиваючі ігри – це такі ігри, що розвивають увагу, пам’ять, логічне мислення, просторову пам’ять, мову дитини, уміння спілкуватись з однолітками, успішно тримати себе перед аудиторією, розвивають уміння поважати та розуміти товариша.

  Відомий психолог Л.С.Виготський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а виникають і складаються за допомогою величезної напруги його власної думки. Саме тому єдиним шляхом, який веде до прискорення процесу пізнання, є використання розвиваючих ігор у різних видах діяльності дошкільників.

  Під розвиваючою грою ми розуміємо ігрову діяльність дітей, організовану педагогом і спрямовану на розвиток психічних процесів у дошкільників.

  Розвиваючі ігри можуть бути використані вихователем в процесі проведення занять з формування математичних уявлень, навчання грамоти, розвитку мовлення тощо. Проте, як свідчить досвід, більш ефективним є комплексний підхід до використання розвиваючих ігор у процесі проведення занять з логіки. Метою цих занять є стимулювання пізнавальних психічних процесів, пізнавальної активності дошкільників. Заняття з розвитку логічного мислення (далі – з логіки) доцільно проводити, починаючи з молодшого дошкільного віку щотижня як продовження занять з математичного розвитку, які носять більш інформаційний характер.

  Основною метою занять із логіки є розвиток пізнавальних здібностей дошкільників, тому такі заняття складаються із вправ на розвиток:

• сенсорних здібностей
• інтелектуальних здібностей
• передумов творчих здібностей

  Структурні частини заняття міняти місцями небажано. Впродовж одного заняття вихователь мінімально може провести три розвиваючі гри. Максимальна кількість ігор залежить від віку дітей, їх готовності до сприймання ігрових завдань, складності та новизни запропонованих розвиваючих ігор тощо. Слід зазначити, що на одному занятті абсолютно новими можуть бути дві нескладних або одна складна розвиваючих гри, всі інше повинні бути знайомі дітям, але проводитися з певними ускладненнями.

  Вихователям слід пам’ятати, що тривалість заняття з логіки може бути не більше, ніж 10-15 хвилин для дітей молодшого дошкільного віку, до 15-20 хвилин - для дітей середнього дошкільного віку, до 20-30 хвилин – з дітьми старшого дошкільного віку.

  Заняття важливо закінчувати до того, як дитина втомилась або втратила інтерес до ігор. Під втомою слід розуміти тимчасове зниження працездатності внаслідок тривалого навантаження, під працездатністю – наявну чи потенційну здатність індивіда виконувати доцільну діяльність на певному рівні, протягом певного часу.

  Відомий педагог, автор багатьох розвиваючих ігор, Б.П.Нікітін визначив «Золоті правила», додержання яких допоможе вихователям підтримувати у дітей стійкий ігровий інтерес.

  Розглянемо докладніше ці «Золоті правила».

• Радійте успіхам, але не захвалюйте дитину. Слід визначити, що будь які ігри є ефективнішими, якщо малюк грається з інтересом та задоволенням. Інтерес до ігор, до інтелектуальної напруги слід розвивати і підтримувати у дітей.
• Не виконуйте завдання за дитину, не підказуйте способи її виконання ні словом, ні жестом, ні поглядом. В молодшому дошкільному віці підказки інколи можливі, але постійне їх використання може призвести до того, що дитина почне судити про свої дії не за результатами роботи, а відповідно до зауважень дорослого.
• Спробуйте виконати завдання самі, а потім запропонувати його дітям.
• Пропонуйте дітям посильні вправи.
• «Забувайте» про гру на місяць-два, якщо в дітей зникає інтерес до неї.
• Для найменших урізноманітнюйте гру казкою.
• Для старших дошкільників частіше влаштовуйте змагання.
• Під час проведення ігор створюйте невимушену обстановку.

  Розвиваючі ігри, як і будь-які ігри з правилами, мають таку структуру:

• ігровий задум-ситуація, в яку вводиться дитина
• ігрові дії
• ігрові завдання, які визначають ігрові дії
• ігровий матеріал
• ігрові правила, серед яких є правила дії та правила спілкування

  Зміст частин розвиваючої гри визначається її метою, яка передбачає формування та розвиток психічних процесів у дошкільників. Під розвитком слід розуміти зміни від простого до складного, від низького до високого в результаті накопичення кількісних змін, які ведуть до якісних перетворень, під формуванням – створення чогось (думки), розвиток.

  Дошкільний вік – найважливіший етап у розвитку психіки дитини, який є підґрунтям формування нових психічних новоутворень. Природа, створені людиною речі, довкілля – це основа сенсорного розвитку малюка. Для того, щоб своєчасно розвинути дитину, треба якнайширше використовувати те середовище, яке її оточує.

  На заняття з використанням дидактичних ігор вважаю за доцільне використовувати пальчикові ігри та вправи. Одну з таких я пропоную до вашої уваги:

Ми вітаємо новий день,

                                              Хай щасливим буде.

                                              Ми вітаємо гостей:

   «Добрий день вам, люди!»

                                              Один одного вітаємо

                                              І здоров’я всім бажаємо!

  Діти дуже полюбляють пальчикові ігри. Крім того, вони приносять користь: поліпшують пам’ять, розумові здібності, знижують емоційне напруження, покращують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

  Для роботи з дітьми мною власноруч виготовлені такі розвиваючі ігри: «Заплутані клубки», «Дроби», «Дванадцять місяців», «Крапочки», «Зашифровка», «Що з чого?» та інші.

  Розвиваючі ігри – це такі ігри, які не можна просто дати дитині, без пояснення, не навчивши користуватись грою, не можна викласти все і відразу. У них дуже широкий діапазон складності та різний характер, тому ними може зацікавитись як дошкільник, так і дорослий. Такими іграми можна грати самому і удвох, і сім’єю, і групою. Розвиваючі ігри – це сильний стимул розвитку творчих здібностей дитини, креативного мислення, нестандартного підходу для вирішення завдання.

  Гра «Крапочки» - гра досить цікава, але не з легких. Тут треба розрізняти кольори, рахувати від одного до десяти, рахувати крапочки, які розміщені по прямій лінії, трикутником та по колу. Діти викладають квадрати з цифрами, а під ними квадратики з крапочками, чим закріплюються знання цифр та лічба. Даю дітям різні завдання: «порахувати крапочки на другому та шостому зелених квадратах»; «які два червоні квадрати слід покласти разом, щоб отримати парі десять крапочок?» Цікаві дітям такі завдання: «чим різняться квадрати одного ряду?», «чим відрізняються квадрати всіх трьох рядів?» Діти самостійно придумують нові завдання до гри і гра ніколи не набридає малюкам.

  Гра «Дванадцять місяців» - ця гра рекомендована дітям 6-7 років, та мої діти, яким виповнилось по 5 років, справляються із завданнями гри. Гра являє собою великий картонний круг, розділений на 12 рівних частин – секторів. Кожні три фрагменти секторів мають свій колір: три білих чи синіх (зима), три зелених (весна), три рожевих (літо) і три жовтих (осінь). Кожен сектор має також значок-підказку, що називає місяць: одна сніжинка – грудень, дві – січень, три – лютий. Аналогічно весняні місяці позначені квіточками, літні – ягідками, осінні – листочками. Пояснила дітям, що таке календарний рік та місяці року, чому вони слідують один за одним і ніколи не змінюють свої місця. Прочитала казку «Дванадцять місяців», тому діти швидко навчились викладати місяці по порядку та знають їх назви. За допомогою такої простої гри малята закріплюють поняття «рік», «чотири пори року», «місяці».

  Гра «Заплутані клубки» - це своєрідний спосіб діагностики стійкості уваги. Пропонує малюкам картки із зображенням звитих, переплетених ниток чорного кольору і десять картонних кружечків різних кольорів (клубки). Кожна нитка має початок (ліворуч починається кольоровим відрізком) і кінець (праворуч). Дитина повинна правильно розкласти клубки відповідно до початку нитки. Додаткова умова гри: уважно простежити за кожною ниткою, але не користуватись ручкою чи пензликом. Більшість дітей справляються із завдання за дві-три хвилини практично без помилок.

  Гра «Дроби» - ця гра виготовлена по посібнику Б.П.Нікітіна «Дроби», допомагає легко формувати у дошкільнят уявлення про дроби як частину цілого. В цьому я неодноразово переконувалась при знайомстві дітей з грою «Дроби». В своєму житті дитина бачить половину яблука, ділиться з товаришем половиною цукерки чи печива, бачить, як ділять на рівні частини пиріг чи торт. Розділений на частини круг став зручним для гри. Використовую для гри 12 різнокольорових кругів, які легко розрізнити за кольором. Кожен круг поділений на частини від одного до дванадцяти. Діти, підібравши частини за кольором, складають цілий круг, називають частини круга – одна друга, одна четверта, одна десята, а також вчаться легко порівнювати частини між собою: одна друга більша, ніж одна третя, одна п’ята менша, ніж одна четверта і т.д.

  Гра «Склади квадрат» - вона складається з двадцяти чотирьох квадратів різного кольору, які порізані хаотично на частини. З частин потрібно скласти квадрати потрібного кольору. Ця головоломка іноді важка навіть для дорослого. Діти виконують декілька видів робіт різних по змісту та  ступеню складності. Склавши один-два квадрати, діти починають розуміти, що з частин, іноді дуже дивної форми, можна скласти квадрат. Самостійно діти дійшли до того, що всі частинки слід перевернути на лицьову сторону і відібрати частинки певного кольору, а вже з них викласти квадрат. Таким чином проходить тренування кольоровідчуття і кмітливості при вирішенні проблеми частини цілого, їх можливих взаємовідносин та взаєморозміщень. Чим ще корисна гра для дітей? Кожен квадрат і його частинка нумеруються із зворотної сторони. Наприклад, квадрат 8/1, 8/2, 8/3, 8/4. Це робиться для полегшення роботи вихователя, для контролю виконання завдання, для того, щоб було легше встановити загублену частину. Діти помічають, що я звертаю увагу на номери, розуміють, що можна не лише за кольором знаходити частинки квадратиків і починають шукати їх ще й по цифрам. Іноді діти змагаються, хто знайде частинки квадрата швидше. Коли діти справляються з усіма квадратами, завдання ускладнюються: хто більше складе квадратів за певний час. Також разом з дітьми ми виготовляємо нові квадрати, які ділимо на частини, прямими лініями, кривими та колом. Перед дітьми відкривається необмежене поле діяльності, творчої фантазії.

  Гра «Зашифровка». Спочатку діти разом з вихователем виготовляли гру – наклеювали картинки на картки. Викладаю перед дітьми картки і запитую: «Що зображене на картинці? (метелик) Який перший звук у цьому слові? (М) Знайдіть відповідну букву та покладіть її під картинкою». Аналогічно знаходимо букви А та К. тепер діти можуть прочитати зашифроване слово – «МАК». Це допомагає засвоювати букви та читати склади і слова.

  Лото «Моя літера». Ведучий показує дітям картки-літери і називає їх. Дитина, у якої на великій картці бракує названої літери, оголошує про це і отримує картку-літеру, а потім читає утворене слово. За правильно виконане завдання дитина отримує призову картку.

  Лото «Що я загадав?». Ведучий показує дітям велику картку і говорить: «Я загадав предмет, намальований на цій картці, в його назві бракує літери Л. угадайте предмет, який я загадав». Гравець, який відповідає на запитання, докладає картку-літеру і читає утворене слово.

  Лото «Читаю сам» - це гра, яка допомагає вивчити друковані та прописні літери, навчити малюка самостійно читати. Ця гра у вигляді пазлів. На картці зображено предмет, дитина виділяє перший звук у назві предмета, знаходить та прикріплює до картки прописні та друковані літери (велику і маленьку). Такі ігри швидко дають результати: діти запам’ятовують літери і вчаться читати.

  Гра «Унікуб» - це також гра із збірника Б.П. Нікітіна. Сприяє розвитку уваги мислення, розвитку просторових уявлень.

  Гра «Що з чого?» - дає можливість навчити малят встановлювати послідовність подій, своєрідний часовий ланцюжок. Даю завдання дітям розкласти по порядку предметні картинки із зображенням процесу росту та розвитку рослини від насіння до використання людиною. Наприклад, кісточка – паросток – дерево – квітка – плід – пакет соку, банка джему, цукерка, пиріжок.

  Розвиваючі ігри можна використовувати не тільки на заняттях, ай в повсякденному житті. В групі потрібно мати достатню кількість настільних ігор. Крім вже описаних вище ігор дуже цікаві та корисні для розвитку дитини такі, як «Цифрове лото», «Колумбове яйце», «Танграм», а ще різноманітні пазли, конструктори «Лего», різні види мозаїки. Також розвиваючі ігри та вправи можна використовувати навіть на розвагах. Наприклад, на розвазі «Подорож на кораблі» діти збирали на морському дні різні предмети, схожі на геометричні фігури та поділяли їх на об’ємні та площинні, викладали цифрову доріжку до фортеці, рахували в прямому та зворотному напрямках, рахували банани, якими пригостила їх мавпочка, закривали втулками отвори-пробоїни на днищі корабля тощо.

  Отже, кожен вихователь знає, що логічні ігри та вправи сприяють розвитку пам’яті, мислення, інтелекту дитини, допомагають малятам зростати допитливими розумними та кмітливими.

   В своїй роботі для розвитку логічного мислення дітей я почала використовувати логічні блоки Дьєнеша. Золтон Дьєнеш – угорський математик, автор методики навчання дітей дошкільного віку математиці. Свою методику він назвав «нова математика». Що ж є в основі цього методу? Математику діти вивчають за допомогою різних захопливих ігор, пісеньок. Професор Дьєнеш всерйоз цікавився питанням: чи можна навчити математики дитину, яка на перший погляд у ній нездібна? Під час занять з малятами доктор Дьєнеш застосовував спеціальні так звані «логічні блоки». За допомогою таких блоків дитину можна навчити кодувати задану інформацію. А ігри з використанням логічних блоків впливають на розвиток мовлення дитини. В процесі заняття діти вчаться думати, аналізувати, порівнювати, а ще проговорювати назви геометричних фігур, висловлювати гіпотези, відповідати на запитання дорослого.

     Золтон Дьєнеш створив теорію шести стадій вивчення математики:

• Стадія перша. Коли дитині дають завдання, вона просто намагається його розв’язати, застосовуючи метод спроб та помилок, тобто діє хаотично, шукаючи варіанти розв’язання. У дітей це є фазою вільної гри.
• Стадія друга. Після великої кількості спроб вирішити завдання з’являється повторюваність, виникають «правила гри». Вивчення правил і є найважливішим секретом навчання.
• Стадія третя. Коли діти вже зіграли в кілька математичних ігор, вони можуть порівнювати ігри між собою. Згідно з теорією Дьєнеша дітей неодмінно треба вчити грати в ігри з подібною структурою правил, але водночас з різним матеріалом.
• Стадія четверта. Дитина розуміє абстрактний зміст чисел.
• Стадія п’ята. Виконуючи завдання, дитина доходить висновку, що декілька серій кроків можуть привести до правильного результату.
• Стадія шоста – найтриваліша. Дитина описує карту гри і розуміє, що описи можуть  бути аксіомами, а зроблені висновки – теоремами. І дитина вчиться з ними працювати.

   Логічний матеріал являє собою набір з 48 логічних блоків, які відрізняються між собою чотирма ознаками:

• формою: круглі, квадратні, трикутні та прямокутні;
• кольором: червоні, жовті, сині;
• розміром: великі та маленькі;
• товщиною: товсті і тонкі.

Жодна з фігур у наборі не повторюється.

  Перш ніж почати займатися з дитиною, треба дати їй можливість уважно розглянути геометричні фігури, погратися з ними так, як їй заманеться, придумати свої правила гри.

  На перших заняттях даю дітям прості завдання:

1.Знайди всі блоки такого ж кольору, як моя (такої ж форми, такого ж розміру, такої ж товщини). Знайди не таку фігуру за кольором (за розміром, за формою, за товщиною).

2.Знайди такі ж фігури за кольором, але не такі за товщиною, або однакові за формою, але різні за розміром і таке інше.

3.«Ланцюжок». Від будь якої обраної фігури побудуйте якомога довший ланцюжок. Варіанти побудови ланцюжка: щоб поруч не було фігур однакової форми (розміру, товщини чи кольору); щоб поруч не було однакових за формою та кольором фігур (або розміром та формою чи іншими двома ознаками).

4. «Другий ряд». Викласти в ряд 5-6 будь яких фігур. Побудувати під ними другий ряд, але так, щоб під кожною фігурою верхнього ряду опинилася фігура іншої форми (кольору, товщини, розміру); такої ж форми (кольору, розміру, товщини); така ж за кольором та розміром, але не така за формою та товщиною і т.д.

   Граємо в такі ігри, як «Доміно», «Розділи фігури», «Хто швидше збере блоки», «На своє місце».

  Окрім блоків Дьєнеша в своїй роботі широко використовую дидактичний матеріал з логіко-математичного розвитку, розроблений бельгійським математиком Кюїзенером – палички Кюїзенера.

   З математичної точки зору, палички – це множина, в якій приховані різноманітні математичні ситуації. Палички різних кольорів та різної довжини, позначаючи число, допомагають підвести дітей до розуміння абстрактних понять, що виникають у мисленні дитини як результат її самостійної практичної діяльності: палички однієї довжини, що мають одинаків колір, означають одне й те ж число. Чим довша паличка, тим більше значення числа, яке вона символізує. Ігри з паличками допомагають дитині опанувати кількісну та порядкову лічбу, з’ясувати взаємозв’язок між кількістю, числом та цифрою, що його позначає, засвоїти склад числа в межах 10 і поняття числового ряду. Завдяки змозі маніпулювати паличками, малята вчаться додавати та віднімати числа в межах 10. Окрім цього дуже легко засвоюються просторові відношення – зліва направо, вздовж, вище, нижче і т.д.

   Комплект гри складається з пластмасових (або дерев’яних) призм десяти кольорів. Найменша призма має довжину 10 мм і являє собою кубик, наступні – зі збільшенням по довжині на 10 мм. В склад комплекту входять такі палички:

• біла – позначає число 1 (25 штук)
• рожева – позначає число 2 (20 штук)
• блакитна – позначає число 3 (16 штук)
• червона – позначає число 4 (12 штук)
• жовта – позначає число 5 (10 штук)
• фіолетова – позначає число 6 (9 штук)
• чорна – позначає число 7 (8 штук)
• бордова - позначає число 8 (7 штук)
• синя - позначає число 9 (5 штук)
• оранжева - позначає число 10 (4 штуки)

   Вибір кольору допомагає полегшити використання комплекту. Палички 2, 4, 8 – складають «червону сім’ю»,  палички 3, 6, 9 – «синю сім’ю», палички 5 і 10 – «сімейство жовтих», кубик білого кольору – «сімейство білих», а число 7, позначене чорним кольором, створює окреме сімейство.

   Підбір вправ з паличками здійснюю з урахуванням можливостей дітей, рівня їх розвитку, інтересу до розв’язання інтелектуальних та практичних завдань. Спочатку діти споруджували з паличок різні зображення на площині, оволодіваючи складом комплекту, кольоровим співвідношенням паличок з їх розміром. Далі будували східці, опановуючи послідовну залежність паличок по довжині. Викладаючи палички за розміром зліва направо діти бачать, що з кожною новою паличкою змінюється порядковий номер східця і називають їх. Побудова східців у двох напрямках (підйом та спуск) дає можливість урізноманітнити вправи.

   Оволодівши побудовою числових східців, повправлявшись в кількісній та порядковій лічбі, діти переходять до засвоєння відношень між числами. Я запитую: «Між якими двома східцями знаходиться п’ята східця?». У випадку забруднення пропоную завдання на порівняння чисел 4 і 6, використовуючи при цьому паличку 1.

   Поступово діти починають розуміти, що кожне наступне число більше попереднього на одиницю. Далі вчу складати число з двох менших: «Подумайте і скажіть, яке число менше трьох на один? Три без одного. Скільки залишається? Знайдіть паличку 2. Якого вона кольору? (рожева) Покладіть її під блакитну паличку. Скільки паличок не вистачає, щоб отримати число 3? (однієї)».

   Вслід за практичним оволодінням складом числа, діями на додавання та віднімання за кольоровими паличками, діти починають здійснювати їх в умі. Для урізноманітнення вправ використовую в своїй роботі посібник «Країна блоків і паличок», робота з яким поєднує в собі використання методик роботи з логічними блоками Дьєнеша та паличками Кюїзенера.

  Спостерігаючи, як швидко розвиваються малюки, наскільки раніше звичайного оволодівають уміннями та навичками, ми ще раз впевнюємось у тому, що перші роки життя характеризуються цінністю, про яку раніше навіть і не підозрювали, а межа між народженням та дорослістю припадає на дошкільне дитинство. Отже, перші роки життя дитини – найцінніші для його майбутнього і потрібно використовувати їх як можна повніше. Саме в ці роки малюк залежить від впливу оточення, від того, що використовуватимуть для його розвитку, які фактори будуть вважатися важливими, а які другорядними. І перед нашими батьками, педагогами та державою постає завдання особливого значення: добитися того, щоб для кожного, хто зараз ходить до дитячого садочка, і хто тільки народиться, виростити не тільки гарного члена суспільства, не тільки здорову та сильну людину, але й обов’язково ! – ініціативного, мислячого працівника, спроможного на творчий підхід до любої справи. Я вважаю, що можливості та користь розвиваючих ігор необмежені для того, щоб виховати здібних дошкільників, які будуть різносторонньо підготовлені до навчання у школі. А я і надалі буду поповнювати свій багаж новими, цікавими іграми, які допомагатимуть мені в роботі з дітьми.