Сьогодні українці єдині, як ніколи, не дивлячись на всі негаразди. Тож побажаймо одне одному знову здобути мир і спокій на нашій рідній землі.
Тема: Спитай себе: що ти для України!
Мета: формування національно свідомої, соціально активної особистості, пройнятої почуттям любові до своєї Батьківщини, готової до розбудови Української держави, наполегливої праці на благо рідного народу, примноження і захисту його здобутків; виховування в учнів почуття патріотизму, національної гордості,любові до рідного краю, розуміння своєї причетності до всіх подій, яківідбувались в Україні, поваги до людей, які звеличували й прославляли нашу державу , рідний край своїми діяннями.
Обладнання: державна символіка, відеопрезентація, музичне оформлення, вислови відомих людей.
Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.Сенека
Хто не належить Вітчизні своїй, той не належить і людству. В. Бєлінський
Забудеш рідний край — твоє коріння всохне . П. Тичина
Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. Ч. Айтматов
Вступне слово учителя
Україно! Доки жити буду,
доти відкриватиму тебе... В.Симоненко
Кожне покоління, кожна нація пишається своїми видатними людьми. Вони – камертон свого часу, що задає тональність життя суспільства, постійно піднімаючи планку суспільних діянь і прагнень.
Видатний давньогрецький філософ Сократ зробив свого часу висновок: «Чим більше я знаю, тим більше я не знаю». Людина приходить у світ для того, щоб постійно вдосконалювати, насамперед – себе, свій духовний світ, свої знання, уміння, навички, здібності.Якщо людина багато знає, вміє віднайти необхідну їй інформацію, відкинувши непотрібну, то вона – людина кмітлива, сучасна. З такою людиною завжди цікаво спілкуватись, з нею легко знайти тему для розмови, вона може дати відповіді на багато запитань, знайде вихід з будь-якої ситуації, здивує своїми пізнаннями. Пропоную вам і розширити межі своїх знань, іще раз переконавшись, що знання-це сила.
Сьогодні ми поговоримо про видатних людей України, які звеличували український народ своєю діяльністю, своїм розумом і талантом. Вони не цуралися рідної мови, берегли традиції свого роду, усвідомлювали себе справжніми українцями і були гордими з того. Вони звичайні люди, але змогли лишити по собі слід і заповісти нам, своїм нащадкам, продовжувати їхню справу. Вони творили історію України.
Отже,пропоную вам вікторину, у якій згадаємо найвідоміших у світі українців.
Запитання вікторини
Про яких братів ідеться, як називаються країни?
Більшість учених вважають цілком ймовірною й науково спроможною версією, що західні слов’яни – чехи – ведуть своє походження й найменування своєї землі Чехії від Щека – одного з трьох легендарних братів – засновників Києва, а ім’я другого брата – Хорива – дало назву іншому південнослов’янському народу – хорватам та їх країні Хорватії.
Період Київської Русі
За легендою його дідбувязичником і, не визнаючихристиянства, одного дня розрубавікону. З того часу прокляттялягло на йогорід: всі хлопчики народжувалисякаліками. У 33 роки з Іллеюсталосядивне. До їхньогобудинкуввійшлистарці і попросили його подати води. Він пояснив, що не можеходити. Але гостінаполегливо повторили прохання. І чоловік, раптововідчувшинебувалу силу, вперше став на ноги. Дивнезцілення?
Ілля Муромець
Не приділяти багато часу питтю, їжі, сну на війні, не знімати з себе ніколи зброї.
Застерігає своїх дітей від обману та блуду, які знищують душу й тіло. Рятівник Руської землі , онук Ярослава Мудрого- Володимир Мономах
Влаштував на Дніпрі чотири млини. Своїми садами Лазар Глоба володів доти, доки на місці слободи Половиця не почали будувати місто Катеринослав. Князь Потьомкін купив у Глоби всі його сади.
Після продажу свого майна Глоба жив при слободі (парк ім. Л.Глоби). В 1793 р. він помер, проживши більше 100 років. На місці поховання в 1972 р. було встановлено пам'ятник й пізніше його ім'я було дано цьому парку, що прикрашає центр міста Якого? Дніпропетровська.
Проблемне питання: кого із відомих діячів козацьких часів виможете назвати?
Петро Могила, Б.Хмельницький І.Сірко І.Мазепа, К.Розумовський П.Калнишевський…
Творче завдання:
Укладіть список найвидатніших українок. Імовірний перелік імен: Анна Ярославна, Роксолана, С.Крушельницька, М.Заньковецька, Леся Українка, М.Приймаченко, Л Костенко…
Видатна українська співачка Соломія Крушельницька в 1897 р. гастролювала Південною Америкою. Її тріумф продовжувався п’ять місяців. Гастролі закінчилися великим бенефісом в столиці Чилі. Чилійці влаштували незрівняній Соломії небувалі овації та віддали шану у відповідності з національною традицією.Що це за традиція?
(Чілійці випустили в театр білих голубів)Соломія Крушельницька
Назвіть її. (Роксолана)
Проблемне питання:
Кому б ви відвели перше місце у рейтингу «Найвидатніших українок»?
Мати... Найдорожча для кожного з нас людина на землі. Любов до неї святинею входить в серце. Мати не тільки дає життя, ночей недосипає, щоб росло дитя здоровим, життєрадісним і щасливим. Вона - той найживучіший корінь, що передає людині мудрість, духовне багатство народу, його самосвідомість. Виховуючи у дитини любов до рідної матері, до бабусі, до батька й дідуся, формуючи благородне усвідомлення родинної честі, ми утверджуємо цим у майбутнього громадянина чуття великої сім'ї - народу. Кращі ідеали і традиції передає дитині мати. Світла любов до неї - той чистий струмочок, що живить вічну ріку життя.
Тому перше місце у рейтингу, звичайно, посяде ваша матінка.
Які різні сьогодні звучали імена! У них перетинаються і минуле,і сучасне, і майбутнє. Історичний досвід підказує нам, що ми маємо навчатися у минулого і вміти діяти в сьогоденні заради майбутнього, адже ще Довженко стверджував: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати.
Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації.
Мій рідний край – моя колиска
Існує думка, щоісторія – щосьдалекевід нас, таке, що давно минуло. Ні, історію творимо ми щогодинно. День, прожитий кожниміз нас сьогодні, завтра стане історією – історієюсучасності. І з того, якимбувцей день, чимвінбувнасичений, про нас судитимутьнашінащадки. Ми ж, ті, хтоживенині, відповідальні як за минуле, так і за майбутнє.Відповідальні перед тими, хто творив підвалининашоїдержавності
Наша подвійнавідповідальність перед тими, хтоприйдепісля нас, аджеуспадкують вони не тільки наше сьогодення, а й минуле.
Назвіть відомих людей рідного села. Якими запам’яталися вони чулаківчанам?(перегляд слайдів, роповідь про відомих чулаківчан)
(Садовий М.К – голова колгоспу ім.. Леніна із 1954 по 1974 р.р, що вивів відстаюче господарство у передове, визнане в Україні, Щербаченко В.Г – «академік високих врожаїв», Мозговий О.П – лісничий Чулаківського лісничого господарства – виростив ліс на піщаному грунті на подив делегації із ООН, Клюцевська Т.Т – володарка призу «Паші Ангеліної», жінка-тракторист, Підпалий-академік, Заїка Віктор – трагічно загинув в армії, рятуючи солдатів від пожежі…)
Коментар із ВК. Запитайте себе : що ви для України?
Безповоротно плине час… Здається, ось тільки Україна стала незалежною, а минуло вже більше двадцяти років. Що змінилося за цей період? Чи прийшло до нас усвідомлення того, що ми господарі своєї землі? Чи стали ми більше любити «свою Україну»? Чи можемо себе назвати справжніми патріотами? Як у сірій буденності не загубити себе, як не перетворитися на безвольний гвинтик, бездумний механізм, як зберегти те, що взяли у борг у своїх дітей: землю, ріки, ліси? Цікаво, аби відкрутити час назад і зазирнути в думки поколінню, яке, на жаль, полишило грішну землю, запитуючи, про ті джерела, з яких вони черпали силу, наснагу, оптимізм, щоб відбудовувати зруйноване в роки війни, щоб насаджувати вирубане й спалене, щоб вирощувати, виконувати плани п’ятирічки і поряд із цим залишатися людьми, радіти дрібничкам і бути щасливими? Тому сьогодні ми, чулаківчани, не лише згадуємо усіх, хто розбудовував наше село, прикрашав, створював рекреаційні зони, піклувався і виховував підростаюче покоління, хто віддав свою молодість, здоров’я, сили і не пошкодував, а й продовжуємо справи своїх земляків,намагаємося зберегти ще не зовсім втрачене. Кажуть, що сила в єдності.
Єднаймося, щоб спільними зусиллями відроджувати рідне село, щоб Чулаківка дійсно була справжньою перлиною таврійського краю! Єднаймося, щоб навчити дітей, онуків своїх любити свою маленьку Батьківщину, щоб змінитися на краще, не перетворитися на «курдюк овечий», на «безводну хмару», яка не пролила й краплини животворящої вологи на рідну землю,не лишила по собі й найменшого сліду. Щоб не уподібнитися Гоголівському Плюшкіну чи Бальзаківському Гобсеку – усе із собою не забереш, яким прийшов у цей світ, таким і покинеш його.
Робіть добру справу, не шукаючи визнання, оплесків. Робіть її від душі, не з-під бича. Бо хто ж, як не ми!
Підсумок
Сьогодні українці єдині, як ніколи, не дивлячись на всі негаразди. Давайте побажаємо одне одному знову здобути мир і спокій на нашій рідній землі.