Сценарій Хімічного вечора "Хімічний калейдоскоп"

Про матеріал
Метою даного позакласного заходу є показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.
Перегляд файлу

Сценарій позакласного заходу з хімії

«Хімічний калейдоскоп»

 

Мета: показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.

Ведучий:

На кухні в нас в кожній родині

Відомі змалку речовини:

Це сода й оцет, сіль й вода.

Їх забери – і вже біда!

Вони з дитинства нам знайомі.

Та до кінця все ж не відомі.

Про них дізнаємось багато,

Щоб добре їх нам, друже, знати.

 

Ведуча:

Вогонь у темряву ночей

Приніс на землю Прометей.

На себе не надівши плаття,

Наш пращур вже розпалює багаття.

Лунає пісня Ф.Кіркорова «Огонь и вода». Виходять «вогонь» і «вода» та танцюють.

 

Вогонь:

По сцені бігати вже годі.

Про мене кажуть так в народі:

*Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.

*Гаси вогонь, доки не розгорівся.

*Вогонь – цар, а вода – цариця.

*Вогонь – біда, і вода – біда, а без вогню і без води ще більша біда.

 

Ведучий:

Вогонь потрібний людству, дійсно.

Все сполучається із киснем.

Ведуча ( доторкаючись до «вогню») :

Я стверджую категорично:

Реакція екзотермічна!!( дує на палець).

 

Вогонь забігає за лаштунки.

 

Ведуча:

Як борщ й вареники зварити?

Що треба взяти, любі діти? (питає зал)

 

Ведучий:

Так, без води нема життя!

Це знає і мале дитя.

 

«Вода» каже:

Відкриваєш в кухні кран,

Н 2О тече нам там.

А, як відомо, без води

І ні туди, і ні сюди.

 

І подивись: з хмар у вікно

Стукоче знову Н 2О.

А нам без неї, без води,

І ні туди, і ні сюди!

 

Ведучий :

В народі кажуть:

*Нема голоду, коли п`ється вода.

*Літа пливуть як вода.

*Від вогню, води і злої жінки – боже борони!

Але іноді вода буває небезпечною. ( фрагмент к\ф про воду).

 

Вода: А ось подивіться, наскільки я розповсюджена та всім потрібна.(демонструє таблицю «Вода»- слайд презентації).

 

Ведуча: Український народ має багато пісень про воду. Ну, наприклад

Хлюпоче хвиля через край.

Тут нас чарує водограй.(лунає пісня «Водограй» у виконанні С.Ротару).

У спеку дасть тобі напиться

У полі милая криниця.(пісня «Ой, у полі криниченька»)

А в нас тече давним – давно

Старий та сивий наш Дніпро. (пісня «Тече вода» С.Ротару)

 

Виходить кухар.

 

Кухар:

А щоб підняти в духовці тісто,

Нам допоможе сода, звісно.

Та не одна, а в парі з оцтом.

Реакція йде дуже просто

І виділяється якраз

Потрібний вуглекислий газ!

 

Білий дистильований оцет є продуктом бродіння кислоти у алкогольних рідинах. Оцтова кислота розповсюджена в рослинах як у вільному стані , так і у вигляді солей та складних естерів. А сода – це загальна назва натрієвих солей карбонатної кислоти.

Кальцинована сода – безводний карбонат натрію Na2CO3, а харчова або питна сода має формулу NaHCO3. Природна сода зустрічається  в озерах, у вигляді твердих відкладень. Ця речовина – один з основних продуктів хімічної промисловості. Вона використовується під час виробництва скла, мила, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою та іншими галузями промисловості.

 

Ведуча (звертається до кухаря):

За сіль ви не забули, друже?

Її відсутність не байдужа.

 

Ведучий:

Без неї не обходиться застілля.

Про сіль послухайте прислів`я:

*Без солі й без хліба погана бесіда.

*Ліпше недосолити, ніж пересолити.

*Недосіл на столі, пересіл на спині.

*Несолоно їсти, що з немилим цілуватись.

*Де багато невісток, там борщ солоний.

*Чоловік без друга, що їжа без солі.

 

Ведуча:

Її величність NaCl у природі більш відома під назвою галіт (кам`яна сіль). Вона забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров`яних тілець( еритроцитів), зберігає здатність м`язів скорочуватись, а в шлунку утворює хлоридну кислоту, необхідну для перетравлення та засвоєння їжі.

 

Ведучий:

За рік людина споживає 3-5 кг кухонної солі.

 

Ведуча:

А ось історична довідка.

*В Київській Русі князі платили своїм дружинникам та лісорубам сіллю.

*Від давньогерманського слова «галь» (сіль) виникли назви міста Галле, дрібної монети галер та Галичини.

*У Ефіопії вже на початку ХІХ ст. на соляні гроші – стандартні бруски солі розміром 65 на 5 см – можна було купити будь – який товар.

 

Лікар:

Ви, напевно, знаєте, що концентрація NaCl у воді Мертвого моря та солотвинських озер така висока, що у ній можна лежати на поверхні води. Така вода лікує нервові розлади, запалення суглобів, слонову хворобу. Вона гоїть гнійні рани. Глибоко під землею у соляних шахтах обладнані палати для хворих на астму. Стіни, підлога,  стеля  - усе це з NaCl.

А ще ін`єкції цієї речовини необхідні при холері.

 

Ведуча:

Багато ми про сіль дізнались.

Ще борошно, мабуть, зосталось?

 

Ведучий:

Його забути не годиться!

Дарує борошно пшениця.

Поживні речовини вуглеводи

Нам додадуть і міцності і вроди.

 

Виходить жнець із снопом спілої пшениці.(Лунає пісня «Ой, на горі та й женці жнуть»).

 

Жнець:

Для трударя немає кращої палітри,

Ніж ці фосфати та селітри.

Вони врожаєм щедрим відродяться.

І золотом лани заколосяться!

А щоб нітратів не наїстись за столом,

Ти хімію вивчай, майбутній агроном!

 

Ведучий:

Дослухай пісню до кінця

Й дізнайся про відомого курця.

 

(Після слів: «Проміняв він жінку на тютюн та люльку, необачний» виходить гетьман Сагайдачний, сідає з люлькою ). Співає на мотив «Підманула»:

Сагайдачний:

Люблю люльку я палити.

Як без неї мені жити?

Та в ній користі нема…

Підманула – підвела!

Приспів :

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене молодого

З ума – розуму звела.

 

(виходить «Люлька» та співає)

«Люлька»

Слід тобі, мій любий, знати:

Можу бронхи я псувати.

З тютюном бач, не сама.

Підманула – підвела!

Приспів.

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе молодого

З ума розуму звела.

 

Рак я можу спричиняти.

Колір ще зубів міняти.

Шкодь, як розуму  нема!

Підманула – підвела!

Приспів.

 

Сагайдачний:

Все тепер про тебе знаю.

Мати справу не бажаю!

З тютюном лишайсь сама.

Підманула – підвела!

Приспів

 

Лікар:

Тютюн – однолітня рослина із родини Пасльонових. Висушене листя тютюну після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для паління. До складу листя тютюну входять: нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли й ефірні олії; останні надають тютюну характерного запаху. Головна особливість хімічного складу тютюну, що відрізняє його від інших рослин родини Пасльонових, - вміст нікотину.

Унаслідок випалювання однієї пачки цигарок з масою тютюну 20 г утворюється:

 0,18 г нікотину;

 0,0012 г синильної кислоти (HCN);

 0,0012 г сірководню (H2 S) ;

 0,22 г піридинових основ;

 0,64 г амоніаку (NH3);

 0,92 г карбон (ІІ) оксиду (СО).

Це все отруйні речовини.

А ще радіоактивні ізотопи (Полоній-210, Плюмбум-210), що під час паління надходять до організму, не тільки спричиняють онкологічні й судинні захворювання, але і викликають генетичні порушення. Людина, що випалює за день 20 цигарок, одержує таку ж дозу радіації, якби їй зробили 200 рентгенівських знімків.

 

Ведуча:

Прослухали багато інформації.

Для організму це шкідливі комбінації!

 

Ведучий:

В нас речовин уже чимало.

Не вистачає тільки…сала!

А сало ніжно зваблює тільцем,

І хліб наставив загорілу спину…

Якщо ти млієш, слухаючи це,

Ти не любить не можеш Україну!

 

Ведуча:

А сало якраз й придумали українці, але справжньою батьківщиною сала правильніше вважати Італію. Саме там, у місті Колоната, три тисячі років тому з`явилося лярдо – найперше сало. Причому ідея створити кулінарний шедевр із свиного жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої та калорійної їжі для рабів.

 

Виходить еколог.

Еколог: (читає вірша О.Підсухи)

Дніпра нема, а є болотні твані

Та й ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло – ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!

 

Еколог:

Картинна галерея в нас незвична.

Тут тема головна – екологічна.

 

На екрані картина В.Васнєцова «Оленка»

 

Чого, Оленко, зажурилась?

«Тому, що річка забруднилась…»

 

Картина І.Рєпіна «Бурлаки на Волзі»

 

Разом очистим для порядку,

Була щоб чиста для нащадків.

 

Картина В.Васнєцова «Іван- царевич на сірому вовку»

 

Іван-царевич на дозвіллі

Не став забруднювать довкілля.

Для чого нам машина? Ефективно

Він перейшов на паливо альтернативне.

 

Картина «Натюрморт» та В.Пєрова «Дівчинка з персиками»

 

Краса ця на столі у кожній хаті.

А головне – були щоб без нітратів!

 

Картина І. Крамського «Христос в пустелі»

 

Давайте ж берегти блакитну цю оселю!

Інакше всі опинимось в пустелі.

 

Ведуча (виходить в українському вбранні):

Нехай же вічно нам усім

Земля дарує хліб та сіль!

 

(лунає пісня «Земле моя» у виконанні С.Ротару, під музику іде слайд – шоу краєвидів України).

 

Всі учасники виходять на сцену.

docx
Додано
12 травня 2019
Переглядів
1002
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку