20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Сценарій Хімічного вечора "Хімічний калейдоскоп"

Про матеріал
Метою даного позакласного заходу є показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.
Перегляд файлу

Сценарій позакласного заходу з хімії

«Хімічний калейдоскоп»

 

Мета: показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.

Ведучий:

На кухні в нас в кожній родині

Відомі змалку речовини:

Це сода й оцет, сіль й вода.

Їх забери – і вже біда!

Вони з дитинства нам знайомі.

Та до кінця все ж не відомі.

Про них дізнаємось багато,

Щоб добре їх нам, друже, знати.

 

Ведуча:

Вогонь у темряву ночей

Приніс на землю Прометей.

На себе не надівши плаття,

Наш пращур вже розпалює багаття.

Лунає пісня Ф.Кіркорова «Огонь и вода». Виходять «вогонь» і «вода» та танцюють.

 

Вогонь:

По сцені бігати вже годі.

Про мене кажуть так в народі:

*Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.

*Гаси вогонь, доки не розгорівся.

*Вогонь – цар, а вода – цариця.

*Вогонь – біда, і вода – біда, а без вогню і без води ще більша біда.

 

Ведучий:

Вогонь потрібний людству, дійсно.

Все сполучається із киснем.

Ведуча ( доторкаючись до «вогню») :

Я стверджую категорично:

Реакція екзотермічна!!( дує на палець).

 

Вогонь забігає за лаштунки.

 

Ведуча:

Як борщ й вареники зварити?

Що треба взяти, любі діти? (питає зал)

 

Ведучий:

Так, без води нема життя!

Це знає і мале дитя.

 

«Вода» каже:

Відкриваєш в кухні кран,

Н 2О тече нам там.

А, як відомо, без води

І ні туди, і ні сюди.

 

І подивись: з хмар у вікно

Стукоче знову Н 2О.

А нам без неї, без води,

І ні туди, і ні сюди!

 

Ведучий :

В народі кажуть:

*Нема голоду, коли п`ється вода.

*Літа пливуть як вода.

*Від вогню, води і злої жінки – боже борони!

Але іноді вода буває небезпечною. ( фрагмент к\ф про воду).

 

Вода: А ось подивіться, наскільки я розповсюджена та всім потрібна.(демонструє таблицю «Вода»- слайд презентації).

 

Ведуча: Український народ має багато пісень про воду. Ну, наприклад

Хлюпоче хвиля через край.

Тут нас чарує водограй.(лунає пісня «Водограй» у виконанні С.Ротару).

У спеку дасть тобі напиться

У полі милая криниця.(пісня «Ой, у полі криниченька»)

А в нас тече давним – давно

Старий та сивий наш Дніпро. (пісня «Тече вода» С.Ротару)

 

Виходить кухар.

 

Кухар:

А щоб підняти в духовці тісто,

Нам допоможе сода, звісно.

Та не одна, а в парі з оцтом.

Реакція йде дуже просто

І виділяється якраз

Потрібний вуглекислий газ!

 

Білий дистильований оцет є продуктом бродіння кислоти у алкогольних рідинах. Оцтова кислота розповсюджена в рослинах як у вільному стані , так і у вигляді солей та складних естерів. А сода – це загальна назва натрієвих солей карбонатної кислоти.

Кальцинована сода – безводний карбонат натрію Na2CO3, а харчова або питна сода має формулу NaHCO3. Природна сода зустрічається  в озерах, у вигляді твердих відкладень. Ця речовина – один з основних продуктів хімічної промисловості. Вона використовується під час виробництва скла, мила, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою та іншими галузями промисловості.

 

Ведуча (звертається до кухаря):

За сіль ви не забули, друже?

Її відсутність не байдужа.

 

Ведучий:

Без неї не обходиться застілля.

Про сіль послухайте прислів`я:

*Без солі й без хліба погана бесіда.

*Ліпше недосолити, ніж пересолити.

*Недосіл на столі, пересіл на спині.

*Несолоно їсти, що з немилим цілуватись.

*Де багато невісток, там борщ солоний.

*Чоловік без друга, що їжа без солі.

 

Ведуча:

Її величність NaCl у природі більш відома під назвою галіт (кам`яна сіль). Вона забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров`яних тілець( еритроцитів), зберігає здатність м`язів скорочуватись, а в шлунку утворює хлоридну кислоту, необхідну для перетравлення та засвоєння їжі.

 

Ведучий:

За рік людина споживає 3-5 кг кухонної солі.

 

Ведуча:

А ось історична довідка.

*В Київській Русі князі платили своїм дружинникам та лісорубам сіллю.

*Від давньогерманського слова «галь» (сіль) виникли назви міста Галле, дрібної монети галер та Галичини.

*У Ефіопії вже на початку ХІХ ст. на соляні гроші – стандартні бруски солі розміром 65 на 5 см – можна було купити будь – який товар.

 

Лікар:

Ви, напевно, знаєте, що концентрація NaCl у воді Мертвого моря та солотвинських озер така висока, що у ній можна лежати на поверхні води. Така вода лікує нервові розлади, запалення суглобів, слонову хворобу. Вона гоїть гнійні рани. Глибоко під землею у соляних шахтах обладнані палати для хворих на астму. Стіни, підлога,  стеля  - усе це з NaCl.

А ще ін`єкції цієї речовини необхідні при холері.

 

Ведуча:

Багато ми про сіль дізнались.

Ще борошно, мабуть, зосталось?

 

Ведучий:

Його забути не годиться!

Дарує борошно пшениця.

Поживні речовини вуглеводи

Нам додадуть і міцності і вроди.

 

Виходить жнець із снопом спілої пшениці.(Лунає пісня «Ой, на горі та й женці жнуть»).

 

Жнець:

Для трударя немає кращої палітри,

Ніж ці фосфати та селітри.

Вони врожаєм щедрим відродяться.

І золотом лани заколосяться!

А щоб нітратів не наїстись за столом,

Ти хімію вивчай, майбутній агроном!

 

Ведучий:

Дослухай пісню до кінця

Й дізнайся про відомого курця.

 

(Після слів: «Проміняв він жінку на тютюн та люльку, необачний» виходить гетьман Сагайдачний, сідає з люлькою ). Співає на мотив «Підманула»:

Сагайдачний:

Люблю люльку я палити.

Як без неї мені жити?

Та в ній користі нема…

Підманула – підвела!

Приспів :

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене молодого

З ума – розуму звела.

 

(виходить «Люлька» та співає)

«Люлька»

Слід тобі, мій любий, знати:

Можу бронхи я псувати.

З тютюном бач, не сама.

Підманула – підвела!

Приспів.

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе молодого

З ума розуму звела.

 

Рак я можу спричиняти.

Колір ще зубів міняти.

Шкодь, як розуму  нема!

Підманула – підвела!

Приспів.

 

Сагайдачний:

Все тепер про тебе знаю.

Мати справу не бажаю!

З тютюном лишайсь сама.

Підманула – підвела!

Приспів

 

Лікар:

Тютюн – однолітня рослина із родини Пасльонових. Висушене листя тютюну після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для паління. До складу листя тютюну входять: нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли й ефірні олії; останні надають тютюну характерного запаху. Головна особливість хімічного складу тютюну, що відрізняє його від інших рослин родини Пасльонових, - вміст нікотину.

Унаслідок випалювання однієї пачки цигарок з масою тютюну 20 г утворюється:

 0,18 г нікотину;

 0,0012 г синильної кислоти (HCN);

 0,0012 г сірководню (H2 S) ;

 0,22 г піридинових основ;

 0,64 г амоніаку (NH3);

 0,92 г карбон (ІІ) оксиду (СО).

Це все отруйні речовини.

А ще радіоактивні ізотопи (Полоній-210, Плюмбум-210), що під час паління надходять до організму, не тільки спричиняють онкологічні й судинні захворювання, але і викликають генетичні порушення. Людина, що випалює за день 20 цигарок, одержує таку ж дозу радіації, якби їй зробили 200 рентгенівських знімків.

 

Ведуча:

Прослухали багато інформації.

Для організму це шкідливі комбінації!

 

Ведучий:

В нас речовин уже чимало.

Не вистачає тільки…сала!

А сало ніжно зваблює тільцем,

І хліб наставив загорілу спину…

Якщо ти млієш, слухаючи це,

Ти не любить не можеш Україну!

 

Ведуча:

А сало якраз й придумали українці, але справжньою батьківщиною сала правильніше вважати Італію. Саме там, у місті Колоната, три тисячі років тому з`явилося лярдо – найперше сало. Причому ідея створити кулінарний шедевр із свиного жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої та калорійної їжі для рабів.

 

Виходить еколог.

Еколог: (читає вірша О.Підсухи)

Дніпра нема, а є болотні твані

Та й ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло – ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!

 

Еколог:

Картинна галерея в нас незвична.

Тут тема головна – екологічна.

 

На екрані картина В.Васнєцова «Оленка»

 

Чого, Оленко, зажурилась?

«Тому, що річка забруднилась…»

 

Картина І.Рєпіна «Бурлаки на Волзі»

 

Разом очистим для порядку,

Була щоб чиста для нащадків.

 

Картина В.Васнєцова «Іван- царевич на сірому вовку»

 

Іван-царевич на дозвіллі

Не став забруднювать довкілля.

Для чого нам машина? Ефективно

Він перейшов на паливо альтернативне.

 

Картина «Натюрморт» та В.Пєрова «Дівчинка з персиками»

 

Краса ця на столі у кожній хаті.

А головне – були щоб без нітратів!

 

Картина І. Крамського «Христос в пустелі»

 

Давайте ж берегти блакитну цю оселю!

Інакше всі опинимось в пустелі.

 

Ведуча (виходить в українському вбранні):

Нехай же вічно нам усім

Земля дарує хліб та сіль!

 

(лунає пісня «Земле моя» у виконанні С.Ротару, під музику іде слайд – шоу краєвидів України).

 

Всі учасники виходять на сцену.

docx
Додано
12 травня
Переглядів
82
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку