Сценарій позакласного заходу з хімії
«Хімічний калейдоскоп»
Мета: показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.
Ведучий:
На кухні в нас в кожній родині
Відомі змалку речовини:
Це сода й оцет, сіль й вода.
Їх забери – і вже біда!
Вони з дитинства нам знайомі.
Та до кінця все ж не відомі.
Про них дізнаємось багато,
Щоб добре їх нам, друже, знати.
Ведуча:
Вогонь у темряву ночей
Приніс на землю Прометей.
На себе не надівши плаття,
Наш пращур вже розпалює багаття.
Лунає пісня Ф.Кіркорова «Огонь и вода». Виходять «вогонь» і «вода» та танцюють.
Вогонь:
По сцені бігати вже годі.
Про мене кажуть так в народі:
*Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.
*Гаси вогонь, доки не розгорівся.
*Вогонь – цар, а вода – цариця.
*Вогонь – біда, і вода – біда, а без вогню і без води ще більша біда.
Ведучий:
Вогонь потрібний людству, дійсно.
Все сполучається із киснем.
Ведуча ( доторкаючись до «вогню») :
Я стверджую категорично:
Реакція екзотермічна!!( дує на палець).
Вогонь забігає за лаштунки.
Ведуча:
Як борщ й вареники зварити?
Що треба взяти, любі діти? (питає зал)
Ведучий:
Так, без води нема життя!
Це знає і мале дитя.
«Вода» каже:
Відкриваєш в кухні кран,
Н 2О тече нам там.
А, як відомо, без води
І ні туди, і ні сюди.
І подивись: з хмар у вікно
Стукоче знову Н 2О.
А нам без неї, без води,
І ні туди, і ні сюди!
Ведучий :
В народі кажуть:
*Нема голоду, коли п`ється вода.
*Літа пливуть як вода.
*Від вогню, води і злої жінки – боже борони!
Але іноді вода буває небезпечною. ( фрагмент к\ф про воду).
Вода: А ось подивіться, наскільки я розповсюджена та всім потрібна.(демонструє таблицю «Вода»- слайд презентації).
Ведуча: Український народ має багато пісень про воду. Ну, наприклад
Хлюпоче хвиля через край.
Тут нас чарує водограй.(лунає пісня «Водограй» у виконанні С.Ротару).
У спеку дасть тобі напиться
У полі милая криниця.(пісня «Ой, у полі криниченька»)
А в нас тече давним – давно
Старий та сивий наш Дніпро. (пісня «Тече вода» С.Ротару)
Виходить кухар.
Кухар:
А щоб підняти в духовці тісто,
Нам допоможе сода, звісно.
Та не одна, а в парі з оцтом.
Реакція йде дуже просто
І виділяється якраз
Потрібний вуглекислий газ!
Білий дистильований оцет є продуктом бродіння кислоти у алкогольних рідинах. Оцтова кислота розповсюджена в рослинах як у вільному стані , так і у вигляді солей та складних естерів. А сода – це загальна назва натрієвих солей карбонатної кислоти.
Кальцинована сода – безводний карбонат натрію Na2CO3, а харчова або питна сода має формулу NaHCO3. Природна сода зустрічається в озерах, у вигляді твердих відкладень. Ця речовина – один з основних продуктів хімічної промисловості. Вона використовується під час виробництва скла, мила, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою та іншими галузями промисловості.
Ведуча (звертається до кухаря):
За сіль ви не забули, друже?
Її відсутність не байдужа.
Ведучий:
Без неї не обходиться застілля.
Про сіль послухайте прислів`я:
*Без солі й без хліба погана бесіда.
*Ліпше недосолити, ніж пересолити.
*Недосіл на столі, пересіл на спині.
*Несолоно їсти, що з немилим цілуватись.
*Де багато невісток, там борщ солоний.
*Чоловік без друга, що їжа без солі.
Ведуча:
Її величність NaCl у природі більш відома під назвою галіт (кам`яна сіль). Вона забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров`яних тілець( еритроцитів), зберігає здатність м`язів скорочуватись, а в шлунку утворює хлоридну кислоту, необхідну для перетравлення та засвоєння їжі.
Ведучий:
За рік людина споживає 3-5 кг кухонної солі.
Ведуча:
А ось історична довідка.
*В Київській Русі князі платили своїм дружинникам та лісорубам сіллю.
*Від давньогерманського слова «галь» (сіль) виникли назви міста Галле, дрібної монети галер та Галичини.
*У Ефіопії вже на початку ХІХ ст. на соляні гроші – стандартні бруски солі розміром 65 на 5 см – можна було купити будь – який товар.
Лікар:
Ви, напевно, знаєте, що концентрація NaCl у воді Мертвого моря та солотвинських озер така висока, що у ній можна лежати на поверхні води. Така вода лікує нервові розлади, запалення суглобів, слонову хворобу. Вона гоїть гнійні рани. Глибоко під землею у соляних шахтах обладнані палати для хворих на астму. Стіни, підлога, стеля - усе це з NaCl.
А ще ін`єкції цієї речовини необхідні при холері.
Ведуча:
Багато ми про сіль дізнались.
Ще борошно, мабуть, зосталось?
Ведучий:
Його забути не годиться!
Дарує борошно пшениця.
Поживні речовини вуглеводи
Нам додадуть і міцності і вроди.
Виходить жнець із снопом спілої пшениці.(Лунає пісня «Ой, на горі та й женці жнуть»).
Жнець:
Для трударя немає кращої палітри,
Ніж ці фосфати та селітри.
Вони врожаєм щедрим відродяться.
І золотом лани заколосяться!
А щоб нітратів не наїстись за столом,
Ти хімію вивчай, майбутній агроном!
Ведучий:
Дослухай пісню до кінця
Й дізнайся про відомого курця.
(Після слів: «Проміняв він жінку на тютюн та люльку, необачний» виходить гетьман Сагайдачний, сідає з люлькою ). Співає на мотив «Підманула»:
Сагайдачний:
Люблю люльку я палити.
Як без неї мені жити?
Та в ній користі нема…
Підманула – підвела!
Приспів :
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
З ума – розуму звела.
(виходить «Люлька» та співає)
«Люлька»
Слід тобі, мій любий, знати:
Можу бронхи я псувати.
З тютюном бач, не сама.
Підманула – підвела!
Приспів.
Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела,
Я ж тебе молодого
З ума розуму звела.
Рак я можу спричиняти.
Колір ще зубів міняти.
Шкодь, як розуму нема!
Підманула – підвела!
Приспів.
Сагайдачний:
Все тепер про тебе знаю.
Мати справу не бажаю!
З тютюном лишайсь сама.
Підманула – підвела!
Приспів
Лікар:
Тютюн – однолітня рослина із родини Пасльонових. Висушене листя тютюну після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для паління. До складу листя тютюну входять: нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли й ефірні олії; останні надають тютюну характерного запаху. Головна особливість хімічного складу тютюну, що відрізняє його від інших рослин родини Пасльонових, - вміст нікотину.
Унаслідок випалювання однієї пачки цигарок з масою тютюну 20 г утворюється:
• 0,18 г нікотину;
• 0,0012 г синильної кислоти (HCN);
• 0,0012 г сірководню (H2 S) ;
• 0,22 г піридинових основ;
• 0,64 г амоніаку (NH3);
• 0,92 г карбон (ІІ) оксиду (СО).
Це все отруйні речовини.
А ще радіоактивні ізотопи (Полоній-210, Плюмбум-210), що під час паління надходять до організму, не тільки спричиняють онкологічні й судинні захворювання, але і викликають генетичні порушення. Людина, що випалює за день 20 цигарок, одержує таку ж дозу радіації, якби їй зробили 200 рентгенівських знімків.
Ведуча:
Прослухали багато інформації.
Для організму це шкідливі комбінації!
Ведучий:
В нас речовин уже чимало.
Не вистачає тільки…сала!
А сало ніжно зваблює тільцем,
І хліб наставив загорілу спину…
Якщо ти млієш, слухаючи це,
Ти не любить не можеш Україну!
Ведуча:
А сало якраз й придумали українці, але справжньою батьківщиною сала правильніше вважати Італію. Саме там, у місті Колоната, три тисячі років тому з`явилося лярдо – найперше сало. Причому ідея створити кулінарний шедевр із свиного жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої та калорійної їжі для рабів.
Виходить еколог.
Еколог: (читає вірша О.Підсухи)
Дніпра нема, а є болотні твані
Та й ще нестерпний сморід навкруги.
Твої, Тарасе, правнуки погані
Спаскудили дніпровські береги.
А все робилось ніби для добра,
А вийшло – ні добра, ані окраси.
Нема, писав ти, другого Дніпра,
Нема уже і першого, Тарасе!
Еколог:
Картинна галерея в нас незвична.
Тут тема головна – екологічна.
На екрані картина В.Васнєцова «Оленка»
Чого, Оленко, зажурилась?
«Тому, що річка забруднилась…»
Картина І.Рєпіна «Бурлаки на Волзі»
Разом очистим для порядку,
Була щоб чиста для нащадків.
Картина В.Васнєцова «Іван- царевич на сірому вовку»
Іван-царевич на дозвіллі
Не став забруднювать довкілля.
Для чого нам машина? Ефективно
Він перейшов на паливо альтернативне.
Картина «Натюрморт» та В.Пєрова «Дівчинка з персиками»
Краса ця на столі у кожній хаті.
А головне – були щоб без нітратів!
Картина І. Крамського «Христос в пустелі»
Давайте ж берегти блакитну цю оселю!
Інакше всі опинимось в пустелі.
Ведуча (виходить в українському вбранні):
Нехай же вічно нам усім
Земля дарує хліб та сіль!
(лунає пісня «Земле моя» у виконанні С.Ротару, під музику іде слайд – шоу краєвидів України).
Всі учасники виходять на сцену.