Керівник гуртка: Кравець Л.С.
Сценарій хореографічної вистави
«Фантазія»
Хореографічний клас. Заходить дівчинка і починає заняття під музику: розминка, елементи танцю. Відпочиваючи, її увагу привернув модний журнал. Гортаючи його, дівчинка зупинила свій погляд на яскравій глянцевій карті світу, що вміщувалася на рекламній сторінці: вабили до себе легкі хвилі теплих морів, віяло холодом арктичного повітря, огортало теплом африканського континенту, багатогранністю та різноманіттям.
Хвилинку помріявши повернулась до тренувань, відпрацьовуючи елементи рухів вона ніяк не могла заспокоїти свою уяву.
Відпрацювавши необхідні елементи танцю дівчинка підійшла до стільця, її погляд знов упав на відкритий журнал з картою.
Сівши на стілець дівчинці на якусь мить здалося, що вона вчуває гарячий пісок пустелі під ногами, звуки чарівних інструментів східних країв, а далі увімкнувши музику, фантазія ритму захопила її ще дужче. Вона підхоплена вихором танцю, танцю вже з міфічною Музою грації та гармонії Терпсіхорою, яка відкриває людям злагодженість між зовнішнім і внутрішнім, душею і тілом.
Використані матеріали: стілець, журнал, скринька, музичний супровід, відео матеріал, віяло, пелюстка лотоса, шарф, вінок, кольорова тканина.
Хід вистави
Дівчинка.― Хто ти?
Муза. ― Я муза танцю – Терпсіхора, донька Зевса та Богині пам’яті Мнемисіни!
Д. ― А що ти тут робиш?
М. ― Я з’являюся там, де існують мрії та бажання танцювати. Я відчула силу твого бажання і прийшла допомогти. Ось у мене є чарівна скринька. Подивись що там!
(дівчинка відкриває скриньку, дістає віяло)
Д. ― Що це?
М. ― Це віяло, яке використовують іспанці у своїх танцях.
Д. ― Іспанія… (задумалася) Там напевне чудово.
М. ― А хочеш, я розповім тобі?
Д. ― Так.
(коротка відео розповідь про мистецтво Іспанії)
М. ― Ти знаєш, що в Іспанії люди танцюють повсюди: у селах і містах, на площах і вузеньких провулках, у садах, на полях, у тавернах і, навіть у церквах.
Іспанське танцювальне мистецтво – це емоційна напруженість і пристрасть образу. Люди, які танцюють іспанський танець, прагнуть показати не зовнішню красу, а внутрішній настрій до життя.
Любов до танцю – це національна риса іспанців, де люди можуть виявити свої почуття.
Найчастіше в Іспанії танцюють танець «Фламенко», який поєднує пісню і танець
Послухай – це струни «Фламенко»!
(іспанський танець)
Д. ― Як красиво. А що ще в скринці є?!
(дівчина виймає пелюстку Лотоса)
Д. ― Якої квітки ця пелюстка?
М. ― Квітки Лотоса.
Д. ― Це красива квітка. А яку країну вона представляє?
М. ― Китай.
(відео розповідь про мистецтво Китаю)
М. ― Класичний китайський танець є одним із самих складних, виразних і багатогранних видів мистецтва в світі.
Мистецтво китайського танцю народилось навіть раніше, ніж зявився перший літературний китайський персонаж.
Йдучи в ногу з часом багато майстрів мистецтв створюють нові самобутні твори. Режисери ставлять спектаклі, які відображають велич природи, пафос життя, мрію про вічне життя.
(китайський танець)
(дівчинка виймає шовковий шарф)
Д. ― А шарф навіщо?
М. ― З шарфом танцюється більшість єврейських танців.
(відео розповідь про мистецтво Ізраїлю)
М. ― Єврейський танець виражає вроджене життєлюбство, оптимізм та хитрість єврейських людей. Тому єврейська культура не схожа ні на одну іншу. Найвідомішими танцями є «Сім сорок», «Тум-балалайка» та «Хава нагіла», що в перекладі «Давай веселитися».
(єврейський танець)
(дівчинка виймає віночок з скриньки)
Д. ― Це напевне Україна?!
М. – Так.
Україна – це країна, яка збагачується танцювальними барвами. Є багато українських танців, що зародилися в сиву давнину та збереглися до наших днів. Гопак, козачок, гуцулки, коломийки.
(український танець)
(відео розповідь про мистецтво України)
М. ― Одним із найдавніших танців є хоровод.
Хороводи водили під час зустрічі весни, початку літа та зустрічі Новоро року. Мелодії хороводів емоційні. Тому танець простий, і зручний для виконання.
(танець хоровод)
(дівчина виймає шматок кольорової тканини)
Д. ― Які красиві кольори! А що ці кольори означають?
М. ― ці кольори мають велике значення для індійського народу.
Ось наприклад білий – це світло, поєднання всіх кольорів. Білий колір символізує чистоту і духовність. Також він говорить і про простоту.
Зелений – це гармонійність і забарвленість, це сила та благополуччя природи, її мирна тиша.
Червоний – це колір, який створює відчуття тілесного тепла, та підвищує кількість адреналіну в крові.
Рожевий – колір гарного настрою, «позбавляє» від страждань кохання,ліквідує апатію та тривогу.
Салатовий – цей колір незамінний у стресових ситуаціях, підвищує настрій людині.
Коричневий – депресивний колір.
Синій – це колір знань, він дуже шанований на Сході.
Індуси вважають, що ці кольори відганяють злих духів. Тому в них є свято в честь цих кольорів називається «Фестиваль фарб» або «Холлі» де люди фарбами відганяють злого духа Холіку.
(відео розповідь про мистецтво Індії)
(індійський танець)
Терпсіхора підійшла до дівчинки, лагідно її обняла.
Д. ― Дякую тобі за чудову розповідь, я в захваті від неї!
М. ― Ну що ж бувай. Я бажаю, щоб всі твої мрії здійснилися, ти станеш гарною танцівницею, і знай, що я завжди з тобою поруч.
Д. ―Бувай.
(На цих словах лунає ніжна музика, дівчинка прокидається і розуміє що це був лише сон, але не засмучується та продовжує танцювати далі. По закінченні танцю вклоняється і залишає сцену.)
(загальний танець)