29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

Сценарій казки для лялькового театру: "Зачикова витівка"

Про матеріал
Казку можна використати як сценарій для лялькового театру або для виступу дітей на тематичному ранішнику (у казці розкривається тема хороших та поганих вчинків).
Перегляд файлу

Зайчикова витівка

У ролях:

Зайчик –

Гусінь –

Ведмедик –

Автор:

Жив собі зайчик. Одного разу, коли вже прийшла золота осінь, зайшов до нього у гості його друг ведмедик, та й каже:

Ведмедик:
Привіт, друже! Чого сидиш удома один? Пішли на вулицю, погуляємо! Поглянь, яка чудова погода за вікном! Дерева вдягнулись у різнокольорове вбрання, повітря чисте та свіже.

Зайчик:

Привіт, ведмедику! Із задоволенням! Дійсно, на вулиці дуже красиво! Мабуть, стільки цікавого можна побачити і почути! А може… давай запросимо на прогулянку нашу подругу гусінь? Давненько не бачилися. Думаю, вона із радістю погодиться, підемо гуляти всі разом!

Ведмедик:

Добре, я не проти. Разом завжди веселіше!

Зайчик:

Ходімо!

Автор:

Зібралися друзі та й пішли до своєї подружки, яка сиділа у своїй хатинці та нудьгувала біля віконця. Дійшли вони до її будинку та стукають:

Гусінь:

Хто там?

Зайчик:

Відчиняй, подружко, це ми, твої друзі  – Зайчик…

 

Ведмедик:

Та ведмедик! Прийшли запросити тебе на прогулянку.

Зайчик:

Так, пішли із нами у ліс, будемо гратися разом і радіти чудовій погоді!

Гусінь:

Ой, не знаю… щось мені не дуже хочеться. Повітря холодне, осіннє… змерзну! Вітер дме – застужуся!

Ведмедик:
Ну що ти таке кажеш? Повітря чисте, свіже. А вітерець зовсім не сильний, тільки легесенько грається з листочками на деревах. Виходь! Ходімо із нами! Я впевнений, що тобі сподобається прогулянка!

Зайчик:

І справді, якщо вдома залишишся – нічого цікавого не побачиш і не почуєш. А у лісі завжди стільки пригод!

Гусінь:

Ну добре, зачекайте хвилинку, вже йду… 

Автор:

Прийшли друзі до лісу і стали милуватися красою осіннього лісу!

Ведмедик:

Погляньте, які гарні дерева! Наче їх хтось пофарбував чарівним пензликом у такі дивовижні кольори. Жовте листя верби схоже на кораблики, а листя клена — на золоті зірочки.

Зайчик:

А скільки тут грибів! Ось рожеві сироїжки, ось запашні рижики…

Гусінь:
А я бачу у небі темно-сині хмаринки! Вони так схожі на різних казкових героїв! А он та дуже схожа на тебе, ведмедику!

Ведмедик:

Справді, дуже схожа!

 

Зайчик:

От бачиш, подружко, скільки тут цікавого можна побачити! А ти хотіла вдома залишитись…

Автор:

Поки Зайчик та Гусінь розглядали дерева та хмарки, ведмедик помітив, як щось виблискує у пожовтілій траві. Підійшов він ближче та побачив дуже гарний камінчик.

Ведмедик:

Друзі, подивіться, що я знайшов! Щось надзвичайне та чарівне! Я ніколи не бачив такого раніше! Здається, я знайшов подарунок для моєї мами, у неї скоро день народження! Вона, напевне, дуже зрадіє такій красі!

Гусінь: (бере, роздивляється).

Покажи-но мені! Ух ти! Цей камінець дуже схожий на коштовний! Такий блискучий!

Зайчик:

І я… і я хочу подивитися!

Гусінь:

Ось, тримай.

Автор:

Тільки-но гусінь віддала камінчик зайчикові, як він схопив його міцно та й втік. Кинулися друзі навздогін…

Ведмедик:

Стій! Стій! Куди ти мій камінчик поніс! Я його знайшов!

Гусінь:

Віддай камінчик, злодій! Це ведмедикова знахідка!

Автор:

Але не чув зайчик своїх друзів й швидко зник у лісовій гущавині, адже він був майстром швидко бігати…

 

 

Ведмедик (плаче):

Ну ось, тільки знайшов – як відразу ж загубив… Так хотілося зробити мамі щось приємне на день народження… вона дуже любить всілякі прикраси, які блищать.

Гусінь:

Не плач, ведмедику! Ми що-небудь придумаємо! (Думає) У мене є ідея! Якщо твоя мама любить прикраси, давай зробимо їй намисто з горобини! Подивися, скільки червоних ягід на деревах! Тим більше, подарунок, який зроблений своїми руками – завжди найдорожчий!

Ведмедик:

Гарна ідея, згоден. Але ж… мені дуже сумно ще й від того, що мій найкращий друг виявився крадієм. Я думав, що він зрадіє за мене, а він таке вчинив…

Гусінь:

Не засмучуйся! От побачиш, він зрозуміє, що погано вчинив. Ще прийде просити пробачення… А тепер, витри сльози – і за роботу, намисто майструвати!

Автор:

І робота закипіла… Намисто вийшло гарне, такого в магазині не купиш. Подякував ведмедик своїй  подружці та запросив її до себе додому, чаю попити, із медом та цукерками.

А зайчик вже біля будинку ведмедика так і крутиться… соромно стало йому… Почав він думати, як виправити ситуацію, як пробачення попросити… І дуже хвилювався зайчик, тому що не знав, чи пробачить його ведмедик. І ось наважився він постукати у двері…

Гусінь:

Ведмедику, чуєш? Хтось стукає до тебе. Ти ще на когось чекаєш?

Ведмедик:

Ні, нікого не чекаю. Зараз визирну у вікно і побачу, хто це…

Автор:

Визирнув ведмедик у вікно і на порозі побачив зайчика, який чекав, поки йому відчинять двері, адже він дуже сподівався, що ведмедик погодиться хоча б вислухати його.

Гусінь:

Ну що, ведмедику? Хто там?

Ведмедик:

Це зайчик. Прийшов все-таки… Але не хочу йому відчиняти. Мені такі друзі не потрібні!

Гусінь:

Ведмедику, відчини йому! Думаю, він також дуже переживає! Всі можуть помилятися, але ніколи не пізно свої помилки виправляти. Відчини і хоча б вислухай!

Ведмедик:

Добре, прислухаюся до твоєї поради. Але якщо цей нахаба не вибачиться – нехай навіть не підходить до мене більше!

Автор:

Не встиг ведмедик відчинити, як зайчик з порогу почав вибачатися.

Зайчик:

Ведмедику, будь ласка, пробач мене! Я все зрозумів! Я вчинив таку дурницю! І зовсім не подумав про наслідки!

Гусінь:

Ти розумієш, що своїм вчинком ти міг втратити своїх друзів?

Зайчик:

Так, розумію, і мені дуже соромно! Я довго думав про те, що не одна річ не варта того, щоб втратити вас! Сам не знаю, що зі мною сталося… мені так сподобався цей камінчик, що я вирішив забрати його собі без дозволу... Але я зрозумів, що вчинив неправильно і дуже прошу: вибач мене, ведмедику! Ти ж мій найкращий друг!

Ведмедик:

Я пробачаю тебе. Відчуваю, що говориш від щирого серця і більше не ображаюся на тебе. Проходь, будемо разом пити чай!

Зайчик:

Ура! Дякую тобі! Тепер почуваю себе набагато краще. Мій друг пробачив мене!

Гусінь:

Подивись, яке намисто ми зробили з ведмедиком для його мами! Давай сюди камінчик, покладемо його разом з намистом у подарункову коробочку. Мамі буде дуже приємно!

Зайчик:

А я пропоную ще й листівку гарну разом намалювати!

Ведмедик та Гусінь:

За роботу!

Автор:

Друзі разом підготували для мами чудовий подарунок, а спільна робота поєднала їх ще більше. Вони знову разом милувалися природою лісу, перетворювали хмарки на чудернацьких казкових героїв і ніколи більше не згадували про поганий вчинок зайчика, тому що були впевнені, що та подія добре навчила його цінувати справжню дружбу.

 

 

docx
Пов’язані теми
Дошкільна освіта, Сценарії
Додано
22 травня
Переглядів
21
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку