Сценарій казки "Коза-дереза"

             СЦЕНАРІЙ ВИСТАВИ «КОЗА-ДЕРЕЗА»

 

                               Пісня

Десь у темному старому диво-лісі
На високому зеленому горісі
Добра Казочка живе в гущавині
І мережива сплітає чарівні.
Вірно служать їй у лісі всі звірятка,
Стережуть і доглядають її хатку
І розносять ті мережива по світу,
Щоб вони розповідали казку дітям.
П р и с п і в
Казочку про Вовка і Лисичку
І про дивну хатку Рукавичку,
Про Котигорошка, що дивну силу мав,
І про Горбоконика, що до зірок літав,
І про пташку Золоте Перо!
Казку, де перемага світло і добро!
2.
Я хотіла диво-ліс той відшукати,
Синю ластівку просила показати
Ту стежинку, що до Казочки веде
І горіх, де вона плетиво пряде.
А моя матуся тихо посміхнулась,
Кольорову мені книжку простягнула
І промовила
- Відкрий її, будь ласка,
Тут знайдеш свою стежинку в добру казку.
П р и с п і в.

 

       Ведучий.         За лісами, за морями відчиняє сонце брами,

А за брамами отими чарівними, золотими

Диво-казка походжає, нас гостинно припрошає

До веселої господи.

 

   Ведучий. Жив на світі старий дід

З бабою немало літ.

І було в них дві дочки

Наче в полі квіточки.

 

Горпинка. Я — Горпинка, не ледача

І ніколи я не плачу.

Дуже люблю працювати,

Бабі й Діду помагати.

 

Килинка. Я — Килинка, менша дочка,

Працювать люблю в садочку.

Квіточок скрізь насаджаю —

Бабі й Діду догоджаю.

 

Ведучий. Якось Дід зібрався зранку,

Чоботи вдягнув і шапку,

Узяв гроші на товар,

Та й поїхав на базар.

 

1-й продавець

Увага, увага, спішіть, поспішайте

Господарі, гості ходіть, не минайте

На ярмарок прошу гуртом, поодинці

Тут чекають на вас чудові гостинці.

 

2-й продавець- 
Поспішайте всі на ярмарок! 
Тільки сьогодні, тільки у нас 
ціни нижчі від ринкових 

 

1-й продавець- 
Ходіть, не минайте

Чоботята покупайте

Маєш доньку гарненьку,

Буде дівчинка раденька

 

3-й продавець- 
Розпродаж, знижки! 
Кури, гуси, індики, барани, 
кози — все чекає на вас! 
Поспішайте 

4-й продавець- 
Бублики! Бублики! 
Хто бубликів не купить, 
Той не буде вище пупа. 
А хто бублика з’їсть — 
Підросте на метрів шість. 


2-й продавець 
Купіть мого півника! 
Купіть мого красеня! 
Мій півник — молодець, 
У нього червоний гребінець, 
 

3-й продавець
Кому кізоньку? 
Кізоньку красиву, 
Кізоньку розумну, 
З гострими ріжками, 
З тоненькими ніжками, 
Що танцює і співає, 
І усіх розвеселяє! 
Ану, затанцюй, кізонько! 
(кізка танцює) 

 

Дід
Гаразд! Купую козу! 

3-й продавець. 
На тому бувайте здорові! 
Козу забирайте, 
шануйте її і догоджайте     

                  

Ведучий. Дід козу собі купив

Й клопоту він наробив!

Непроста була Коза;

Вередлива і брехлива.

Круторога. Дереза!

 

Баба. Вже й на вечір повертає,

А старого десь немає.

Він пішов годин із п’ять

На базар Козу куплять.

Я вже їсти наварила.

Миски-ложки перемила.

Пообідала сама —

А його нема й нема.

Закортіло, бач, старому

Привести Козу додому.

Причепився, як смола…

Я й грошей йому дала.

А тепер якщо ті гроші

Вкрадуть люди нехороші?

Я йому не подарую.

О, якусь розмову чую…

Мабуть, це вже дід іде

І Козу сюди веде.

(Заходить Дід і Коза).

 

Дід (до Баби). Ось Козу у двір веду.

 

Баба. Чує серце на біду

Ти привів оцю тварину.

 

(Дует Діда та Баби на мелодію української народної пісні «Вареники».)

 

Баба. Де ж ми будем її пасти,

Діду мій старенький?

Де ж ми будем її пасти,

Голуб мій сизенький?

 

Дід. Звісно де, милая, звісно де, милая,

Звісно де — на нашій паші, моя чорнобривая.

 

Баба. А чи буде ця Коза нам молоко давати? (2 р.)

Дід. Звісно так, милая (2 р.).

Звісно так, моя рідненька.

Моя чорнобривая.

 

Баба. А хто ж буде її пасти, голуб мій миленький?

А хто ж буде її пасти, голуб мій сизенький?

 

Дід. Звісно, ти, милая (2р.).

Звісно ти й дві дочки, моя чорнобривая

 

Килинка.

 Пасти я її піду,

Попасу і приведу.

 

Ведуча.

От і вечір надійшов.

Час вертатися прийшов.

Дід стоїть вже на воротях

У червоних сам чоботях,

Кийком підпирається,

У кози питається.

 

Дід.

Кізонько, моя люба,

Кізонько, моя мила,

Чи ти пила?

Чи ти їла?

 

Коза.

Ні, Дідусю, не пила я й не їла.

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок,

Тільки бігла через гребельку

Та вхопила водиці крапельку.

Тільки пила, тільки й їла.

 

Дід. Що ти кажеш? От біда!

Ти ж чого, її не пасла,

Молока не буде й масла,

Як Козу так годувать…

 

Коза. Ме! І води їй не давати!

 

Дочка. І пила вона, і їла,

Чим же я їй не вгодила?

 

Коза. Ме-е! Бреше дочка, ти не вір,

Не пускай її у двір.

 

 Дід (до дочки).

Геть із дому, вмить збирайся

Й більше вже не повертайся.

Козу пасти не зуміла,

То й нема до тебе діла.

 

Горпинка.

Пасти я її піду,

Попасу і приведу.

 

Ведуча.

В ліс козу вона погнала.

Пасла цілий день не спала,

А як вечір надійшов,

Час вертатися прийшов.

Дід стоїть вже на воротях

У червоних сам чоботях,

Кийком підпирається,

У кози питається.

 

Дід.

Кізонько, моя люба,

Кізонько, моя мила,

Чи ти пила?

Чи ти їла?

 

Коза.

Ні, дідусю, не пила я й не їла.

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок,

Тільки бігла через гребельку

Та вхопила водиці крапельку.

Тільки пила, тільки й їла.
 

Дід. Що ти кажеш? От біда!

Ти ж чого, її не пасла,

Молока не буде й масла,

Як Козу так годувать…

 

Коза. Ме! І води їй не давати!

 

Дочка. І пила вона, і їла,

Чим же я їй не вгодила?

 

Коза. Ме-е! Бреше дочка, ти не вір,

Не пускай її у двір.

 

 Дід (до дочки).

Геть із дому вмить збирайся

Й більше вже не повертайся.

Козу пасти не зуміла,

То й нема до тебе діла.

 

Баба.

Пасти я козу піду,

Попасу і приведу.

 

Ведучий.

Баба в ліс козу погнала,

Пасла цілий день, не спала,

А як вечір надійшов,

Час вертатися прийшов.

Дід стоїть вже на воротях

У червоних сам чоботях,

Кийком підпирається,

У кози питається.

 

Дід.

Кізонько, моя люба,

Кізонько, моя мила,

Чи ти пила?

Чи ти їла?

 

Коза.

Ні, Дідусю, не пила я й не їла.

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок,

Тільки бігла через гребельку

Та вхопила водиці крапельку.

Тільки пила, тільки й їла.

 

Дід. Що ти кажеш? От біда!

Ти ж чого, її не пасла,

Молока не буде й масла,

Як Козу так годувать…

 

Коза. Ме! І води їй не давати!

Дочка. І пила вона, і їла,

Чим же я їй не вгодила?

 

Коза. Ме-е! Бреше баба, ти не вір,

Не пускай її у двір.

 

Дід (до Баби).

Геть із дому вмить збирайся

Й більше вже не повертайся.

Козу пасти не зуміла,

То й нема до тебе діла.

 

Ведучий.

В ліс козу сам Дід погнав.

Пас він цілий день, не спав,

А як вечір надійшов,

Час вертатися прийшов.

Став він гордо на воротях,

У червоних сам чоботях.

Кийком підпирається,

У кози питається.

 

Дід.

Кізонько, моя люба,

Кізонько, моя мила,

Чи ти пила?

Чи ти їла?

 

Коза.

Ні, Дідусю, не пила я й не їла.

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок,

Тільки бігла через гребельку

Та вхопила водиці крапельку.

Тільки пила, тільки й їла.

 

Дід.

Он як вмієш ти брехати!

Вигнав я ж усіх із хати.

Ти ж мене так обдурила,

Як же ти отак посміла?

Стій же ти отут, чекай,

Не пручайся й не стрибай!

Я піду ножа гострити,

Шкуру з тебе, щоб спустити.

 

Дід. Де мій ніж? Заріжу кляту! (Шукає ножа.)

 

(бігають і Коза тікає в ліс).

 

 Ведуча. І Коза у ліс пішла,

Там нікого не знайшла.

Між дерев, ялин блукала,

Де їй жить — вона не знала.

(Бачить хатинку.)

 

Коза. От і хатка є для мене.

Гей, господарю, озвись!

А господаря немає.

Поки він десь там гуляє,

Я наїмся і нап’юся,

І в хатинці оселюся.

(Ховається в хатинці. Вибігає Зайчик.)

 

Зайчик. Іменинник я сьогодні,

Тож іще напередодні

Всім запрошення послав.

Гарний стіл приготував:

Банку меду є Ведмедю.

Для Лисиці буде птиця.

Вовку м’яса кілограм

З холодильника подам.

(Заглядає в хату.)

Ой! А це ж хто в мою хатинку

Сам прийшов на іменини?

Бачу, цей незваний гість

Всі наїдки сам поїсть!

Що це? Хто це в теремочку?

 

Коза.

Я — Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі й смерть.

 

Заєць. Ой, та це ж Коза рогата!

Як зайти тепер до хати?

Що ж мені тепер робити?

Де я, бідний, буду жити?

 

 (Сідає і плаче. Виходить Лисичка.)

 

Ведуча.

Йшов Ведмедик тим лісочком

Бачить Зайчик під пеньочком.

Плаче, сльози витирає…

 

Ведмідь. В хаті мед є — нюхом чую.

Мабуть, тут і заночую.

Ти дивися, це ж Зайча

У дворі мене стріча.

 

Заєць. Мабуть, дядечку Ведмедю,

Не скуштуєте ви меду.

Бо у хаті звір сидить,

Нахваляється убить!

 

Ведмідь. Може, я зайду у хату?

Сил мені не позичати,

Можу страшно закричати.

Хто у хаті цій сидить?

Гей, виходь, бо я — Ведмідь!

 

Коза.

Я — Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі й смерть.

 

Ведмідь. Знаєш, Зайчику, боюсь я,

Мабуть у барліг вернуся.

 Краще я піду, бувай,

Не сумуй і прощавай.

 

Ведуча.

Вовчик біг собі лісочком.

Бачить — Зайчик під пеньочком.

Плаче, сльози витирає…

 

Вовк. 

От і Зайчик, мій сусіда.

Йду до нього пообідать.

Але що це? Що я бачу?

Сірий Зайчик гірко плаче!

Чого сидиш,Зайчику, чого плачеш?

 

Заєць. Вовчику, допоможи,

Там якась лиха тварина

Не пускає до хатини.

 

Вовк. Що таке? Та хто посмів

Найсильнішого з вовків

Не пускать на іменини?

Звіра того з печі скину!

 

Коза.

Я — Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі й смерть.

 

Вовк. Я її… Та неохота,

Невідкладна є робота.

Вибачай мені, мій друже,

Звіра я боюся дуже.

Краще я піду, бувай,

Не сумуй і прощавай.

 

Ведуча.

Йшла Лисичка тим лісочком,

Бачить — Зайчик під пеньочком.

Плаче, сльози витирає…

 

 Лисичка.

Гей, сусіде! Чом ти плачеш?

На гостину кликав наче.

Я ж голодна, в роті сухо.

Дай посмикаю за вухо

Та ходім уже до хати.

 

Заєць. Та ж у хаті звір рогатий,

Не пускає він до хати.

 

Лисичка. Ну, мене не прожене.

Не сумуй, мій милий, друже!

Я — Лисича, хитра дуже.

Зараз підемо до хати

Злого звіра виганяти.

Хто сидить там на печі?

Відзовися, не мовчи!

 

Коза.

Я — Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі й смерть.

 

Лисичка. Хочеться поїсти смачно.

Та зайти до хати лячно,

Думалось поласувати.

Але треба утікати

Вибачай мені, мій друже!

Звіра я боюся дуже.

Краще я піду, бувай,

Не сумуй і прощавай.

 

Ведуча.

Іде півник тим ліском,

Бачить, Зайчик під пеньком,

Плаче, сльози витирає…

 

Півень. Чом ти плачеш, Зайцю сірий?

 

Заєць. Бо ніхто не може звіра з хати вигнать!

 

Півень. Що за звір?

 

Заєць. Ти не виженеш, повір.

Тут були уже сильніші,

Та розбіглися, як миші.

 

Півень. Перестань-но плакати, я прошу

Зараз того звіра я вмить вижену.

Ой, довго він буде пам’ятати,

Як малого Зайчика ображати!

Не дивись, що я малий!

Не зухвальство і не роги — запорука перемоги!

А твердий, незламний дух і хоробрий вірний друг!

Чи готовий ти до бою?

 

Заєць. Так!

 

Півень. Тож мерщій іди за мною. (Йдуть до хатинки.)

Коза.

Я — Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі й смерть.

 

Півень. 

А я Півень — молодець.

Заколю — й тобі кінець.

(Заходять в хатинку, шум бою. Коза втікає, Півень і Зайчик виходять.)

 

Ведучий. 

Із хатки козу виганяє

А коза у ліс втікає.

Хай тепер рогата знає, 

дружба завжди допомагає!

А як ти усіх дурила,

То біжи у ліс щосили.

Куди, кізко, не підеш –

Справжніх друзів із брехнею

Ти ніколи не знайдеш.

 

Півень. Гей, виходьте всі звірята!

В Зайця нині буде свято —

Поспішайте, не баріться,

Зараз будем веселитись.

 

Ведучий.  

Чи ви бачили таке?

На пеньку сидить коза.

Гірко плаче – вся в сльозах.

 

Ведмідь.  

Може, друзі, ми підем,

Її до діда відведем?

Зрозуміла вже вона,

Що поганою була.

 

Коза.        

Ой, погана я була, нащо діда підвела.

Нащо я його дурила, всіх я друзів розгубила.

 

Лисичка. 

Щоб тобі допомогти,

Треба дідуся знайти.

 

Коза.        

Добрий день, дідусю любий!

Ти пробач мене, рогату!

Зрозуміла я сама, 

Що поганою була.

 

Дід. Що ж тут робити? Бабусю, онучата, звірята лісові, пробачимо кізоньку.

 

Всі. Пробачимо.

 

Бабуся. От і добре. Всі помирились.

Дружба – це дуже важливо.  

 

Танець дружби
 

Ведуча. Отака наша наука,

А тепер, як ваша ласка,

Ви поплескайте, будь ласка,

І артистів привітайте,

Успіхів їм побажайте.

 

Пісня

Знають всі: коли є друг,
Все світлішає навкруг,
Якщо сам не підведеш,
Друзів більше ти знайдеш,

Приспів:
Дружать сонце і земля, ля-ля-ля-ля
Дружать луки і поля, ля-ля-ля-ля
Дружать діти на землі
І великі, і малі.

Разом ходим на гурток,
Поспішаєм на каток,
Нам незгоди не страшні,
З другом весело мені

Приспів.

Де єднає дружба всіх,
Там лунає пісня й сміх
Свято нам несуть у дім,
Буде весело усім

Приспів 2 рази.

Сонце посміхається у небі
День збирає хмари повсякчас
Сумувати зовсім нам не треба
Наші друзі не покинуть нас

Приспів.

У тяжку годину
У скрутну хвилину 
Пам’ятайте щастя 
Головне своє
Друзі поруч будуть
Мене не забудуть,
Бо у мене друзі
Вірні друзі є

Як же добре нам усім дружити 
Вірні друзі як надійний міст
Як без них на світі можна жити
В гарній дружбі завжди гарний зміст

Приспів.

Бо у мене друзі
Вірні друзі є