Сценарій казки Ріпка на новий лад

Інсценізація казки «Ріпка» для молодшого шкільного віку.

Сценарій за мотивами народної казки.

Ріпка

Ведуча.

Живемо в рідній Україні

і люди працьовиті в нас.

Працюєм щиро на городі

І урожай хороший наш.

Ото в селі, в одній хатині

Дідусь Іван гарненько жив.

Сімейка у Івана чималенька:

бабуся, внучка, киця, собачка

ще й мишка розумненька.

Ніхто не думав не гадав,

Й війни ніхто з нас не чекав.

Підступний ворог хоче захопити край наш

І президент видав указ.

Щоб рідну землю захищати

І ворогів від нас прогнати.

Хоч дід уже не буде воювати

І з автоматом землю захищати,

Та хоче ЗСУ допомагати.

Тому узяв лопату й грабельки

Пішов копати грядочки.

Та раптом вибігла Маруся –

Дідусева бабуся,

Теж хоче ЗСУ допомагати

І перемогу наближати.

Баба.

А я дідусю посаджу квасолю,

Щоб здобули наші воїни волю.

Ведуча.

Онучка теж біжить і голосно кричить.

Онучка.

Я посаджу червоні буряки,

Щоб вродили як у захисників кулаки!

Ведуча.

Собачка бігає, гавчить,

Грядки на огірки значить!

А киця часу теж не гає,

Муркоче й моркву лапками загортає.

І мишка з нірки виглядає:

Чи помідори підростають?

Дід.

Я ще ріпку посаджу,

Щоб великою зростала

І вітамінами ЗСУ пригощала.

Ведуча.

Дідусь город свій поливав

Водички зовсім не шкодував.

Дививсь, щоб кури не топтали

І кроти не підривали.

Бур’ян полов , усе зростало.

І урожай, щоб добрий дало.

А землі України – то дива!

За працю відплатять сповна.

Дід.

Вже бабо осінь до нас йде

Пора врожайзбирать уже.

Баба.

Ото вже урожай гарненький:

квасоля, морква, капуста,

огірки, помідори смачненькі.

Дід.

А моя ріпка величенька

Зелена виросла, гарненька.

А висоти...

А ширини....

Пора тягти, усе збирати

І ЗСУ допомагати.

Ведуча

На другий день, з самого ранку

Вдягнувся дід у вишиванку

І на город хутчіш пішов.

Дід.

Ото недарма працювали

Квасолі чимало зібрали

І буряків аж три мішки

 Ще й гарбузів зо два вози.

Капусти бочку насікли

І огірочків засолили.

Та помідорів закрутили.

Ведуча.

Тут дідо став вже ріпку рвати

Та треба йому допомагати.

Дід.

Марусю,  жінко вийди з хати

Та допоможи ріпку рвати,

бо ріпка глибоко сидить.

Баба.

Усе покинула, біжу!

Давай тобі допоможу!

Ми ріпку вирвемо хутенько

Роботи в мене чималенько.

Ведуча.

Бабуся схопилася за діда,

А дід за ріпку,

Та сильно-сильно потягли...

Та витягнути не змогли.

Баба.

Онученько, моя рідненька,

Ходи, ходи скоріш швиденько.

І поклади айфон хутенько

Тут справа важливіша.

Нам ріпку вирвати б скоріше.

Зима вже близько, та й пора,

бо скоро йдуть вже холода!

Ведуча.

Дівча  - за бабцю,

Та – за внучку,

А дід – за ріпку

І потягли...

Та ріпку витягнути не змогли.

Онучка.

Сірко, біжи сюди,

Нам треба допомогти!

Ведуча.

Сірко – за внучку,

Та – за бабу,

Бабуся дідуся вхопила

Та й тягнуть, з усієї  сили.

Сірко.

Гей кицько йди сюди

Нам треба допомогти!

Ведуча.

Киця тягне за собачку,

Та - за внучку,

Внучка- за бабу, та – за діда,

А дід за внучку ухопивсь...

Дід.

Тягніть! Тягніть!

Усі сильніше.

Ведуча.

Аж сонечко допомагає,

Свої промінчики в нірку

Мишки посилає.

І мишенятко тут проснулось,

Швиденько вибігло з нори,

Щоб рвати ріпку помогти.

Мишка.

Хоч я маленька, та буває:

«Що слабший сильнішому допомагає!»

Киця.

Ти краще мишко не хвались,

Ходи скоріш за хвіст берись.

Ведучий.

І разом дружньопотягли...

І ріпку вирвали вони!

Всі впали і лежать на спинці,

А мишка заховалась в нірці.

Але ніхто не нарікав,

Бо ж ЗСУ допомагав!