Сценарій концерту, свята

Ти будеш жити, Україно!

 

Мета: вчити учнів любити та поважати свою країну, її традиції , історію; розвивати почуття гордості за свою Україну; формувати національну свідомість; виховувати найкращі людські якості.

 

 (під урочисту музику виходять ведучі концерту)

Вед. 1. Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і живуть у ній різні люди. І всі вони знайшли у нашому краї свою батьківщину.

Вед. 2. Є дати, які виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення і майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України, що відзначається щорічно 24 серпня.

Вед.1. В цей день на повні груди хочеться заспівати душею разом з усією країною найкращу в світі для кожного справжнього українця пісню!

Вед 2. Слово для урочистого відкриття свята з нагоди Дня Незалежності України надається директору школи.

 

( Лунає Державний Гімн України)

 

Вед.1. Україна - це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

Вед.2. Вишита колоссям і калиною,

            Вигойдана співом солов’я,

            Звешся величаво – Україною,

            Земле зачарована моя.

( Пісня «Край, мій рідний край»)

Вед.1. На території нашої країни, нажаль, зараз точаться бойові дії. Гинуть справжні патріоти української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними пам’яті загиблих і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед якими негараздами.

Вед.2. Не повернулися додому ті сини,

            Які на цій землі святій зростали.

            Які любили, вірили, жили,

            І в мирний час звитяжно працювали.

Вед.1.  Не повернулися на рідний свій поріг,

            До батьківської лагідної хати.

            А полягли на дорогій землі,

            Щоб Україну – матір захищати.

Вед.2.  Не повернулися…хоч з неба нам зорять

             Ще й досі їхні душі на прощання.

             Давайте ж ми вшануємо героїв

             Пошаною й хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Вед.1. Сьогодні  на Сході України воюють і наші земляки. Ми підтримуємо наших військових і бажаємо, щоб якнайшвидше прийшов мир на українську землю. Тож, молімося за життя і здоров’я наших земляків.

Вед.2. Шановні воїни, дорогі наші сини, чоловіки, батьки! Повертайтеся додому живі і неушкоджені. Повертайтеся додому з перемогою!

 

 

Читець.                                            ЖИВИ УКРАЇНО!!!

Вся в ранах, побоях й величезних синцях.

Їй боляче, тяжко, та вона не кричить.

Радість моя, не здавайся! Стій до кінця!

Вірю, що тяжко! Вірю, болить!

Яка ти побита, красуне моя…

Замучена, втомлена. Наче й не ти.

Тіло в крові, й від горя бліда.

Благаю, Ненько моя, лиш ЖИВИ!

Тримайся, будь сильною! Мамо, не плач!

Твої сльози тяжчі за весь інший біль.

Знаю, я винна! Благаю, пробач!

Та мені без тебе нікуди йти.

Бинтуємо рани твої, та дарма.

До дірок знов їх розривають кати.

Для них святим раєм здається пітьма,

Коли побачать, на що здатні твої дочки й сини.

Знаю, біль тебе ніяк не мине,

Адже стільки тіл поклали за волю

твої діти. Життя – несправедливе й складне.

Життя повне радості й величезного горя.

Вся в ранах, побоях й величезних синцях.

Тобі боляче, тяжко, та ти не кричиш.

Україно, живи! Україно, вставай!

Україно, Ненько моя, не мовчи!!!

 

(Пісня «Прошу неба»)

 

 

                                         (На сцену виходять дівчина та юнак)

Юнак. Тебе не вигадав Тарас,

             Бо ти можлива і без нього

             Та й Котляревський в перший раз

             Не споряджав тебе в дорогу.

Дівчина. Ти наче вранішня  зоря,

                Гориш і сяєш споконвіку…

                Не заснував тебе варяг:

                У греки йшов по твоїх ріках.

Юнак.    Тебе оспівував Боян –

               Поет і воїн знаменитий

               І, скільки світ твої поля

               Дають можливість людям жити.

Дівчина. Политі кров’ю поколінь,

                 Вони спроможні все вродити –

                 Бійців одважних, ковалів,

                 Красунь жінок, високе жито…

Юнак.     Тебе не вигадав ніхто.

                З’явилась ти у День Творіння!

                Благословив тебе Христос

                На вічне щастя і гоніння!

Дівчина.  Щодня благаю я Христа,

                Аби не знала ти руїни…

                Тебе не вигадав Тарас –

                Завжди була ти, Україно!

 

(Танець «Козачок»)

 

Вед.1. Нині свято нашого народу,

            Свято України, її роду!

            Ще пройти доріг нам слід багато…

            Свято майбуття, надії свято.

Вед.2. Україно, в паростках надій,

            Із широкою, як степ, душею,

            В думі сивій, волі молодій –

            Переймаюсь волею твоєю.

Вед.1. Ти мені боліла важко ранами,

            Як тебе хотіли розп’ясти,

            І нитками – чорними й багряними –

            Власний образ вишивала ти.

Вед.2. Вишивала ніжністю суворою,

           Муками і полум’ям надій.

           Я читаю всю твою історію

            На сорочці вишитій твоїй.

Вед.1. Ти ж бо українка, Україно,

           Як твої лелеки й журавлі,

            У твоїх очах співа барвінок,

             І калини гілка на чолі.

 

             

( На сцені з’являються дівчата зі стрічками в руках)

 

Дівчина 1. (бере у руки вінок) Ой у лузі із квіток

                                                       Кольоровий є вінок.

                                                       У долину, аж до річки,

                                                       Простяглись барвисті стрічки.

Дівчина 2.                                     Ось червона, перша стрічка, -

                                                       Колір стиглої суниці. ( пов’язує стрічку на вінок)

 

Дівчина 3.                                    Друга – наче мандарини,

                                                       Що оранжеві в них спини. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 4.                                    Третя – жовта, наче сонце

                                                       зазирає у віконце. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 5.                                    А четверта – то зелена,

                                                       Як листок берізки, клена. ( пов’язує стрічку на вінок)

Дівчина 6.                                     П’ять – блакитна, барвінкова,

                                                     Наче квіточка святкова. (пов’язує стрічку на вінок)  

Дівчина 7.                                  Шоста – синя, як ті сливи,

                                                     Що дощі вмивали й зливи. (пов’язує стрічку на вінок) 

Дівчина 8.                                   Сьома – вкрили ліс та балки

                                                     Фіолетові фіалки. ( пов’язує стрічку на вінок)  

Дівчина 1.( піднімає вінок )    Із семи стрічок веселих

                                                      Утворилася веселка. 

Дівчина 2.                                    Наш вінок, мов Україна,

                                                      Гарна, мила і єдина.

Дівчина 3.                                    Країно моя – Україно,

                                                      Ще пращурів пам'ять жива,

                                                      Знайома тут кожна стежина,

                                                      І сонце мене зігріва.

Дівчина 4.                                    Хай пісня твоя, Україно,

                                                      Злітає, як птах, у блакить,

                                                      А мова твоя солов’їна

                                                      У кожній оселі звучить.

Дівчина 5.                                    Піду у садочок вишневий,

                                                      Послухаю спів солов’я,

                                                      Там ранок зустріну рожевий,

                                                      Тобі я вклонюся, земля. 

   

             ( Дівчата низько вклоняються і, залишивши  вінок, йдуть зі сцени) 

 

                                                ( Пісня «Розцвітає Україна»)

 

Вед.1. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета, передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його прагнення та заповіти.

Вед.2. Яка велика віра у нашу країну, наш народ! Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до рідної землі. Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.

 

Вед.1. Батьківщина починається з батька й матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з України, де ми народилися.

Вед. 2. З мами починається життя, з мами починається пісня, з мами починається батьківщина. Скільки теплих слів сказано про матір, скільки пісень написано, скільки віршів! Матінко, мамо, ненько! Що є святішого за ці слова?

Вед.1. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і не зімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов. Такою ж святою Любов’ю палають наші серця до неньки -України.

                                     

 

 

Вед.1. Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду.

Пам’ятаймо про це!

Вед.2. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої з мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним.

( Пісня «Село моє»)

Вед.1. Нові часи, нові завдання, нові вимоги…Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.

Вед.2. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносимо її культуру, своїми досягненнями славимо її. Будемо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

 

( Пісня «Музика рідного дому»)

 

Вед.1. З днем народження, моя державо,

           З святом тебе добрим і святим

           Нехай лине завжди тільки добра слава

           Про мою країну звідусіль.

Вед.2. Розквітай же, прекрасна Україно,

           Рідна земле, матінко моя,

           Хай лунає мова солов’їна,

           Й пісня неповторна твоя.

 

( Танець «Мир над Україною»)

 

Вед. 1. Прихилюсь я до тебе уклінно,

            Побажаю і щастя, й добра

            Свято вірю: не вмре Україна,

            Бо співучий народ не вмира.

Вед. 2. І не буде нас доля цуратися

            У Карпатських, Таврійських степах.

            І не зможе ніхто відібрати

            Те, що ти зберегла у віках.

Вед. 1.  Доки пісня звучить солов’їна,

            Щире слово в козацьких устах.

Вед. 2.  Будеш жити в віках, Україно,

             Будеш жити у наших серцях!

 

 

 

Вед.1. Україно моя – мій щасливий барвінковий краю,

            В солов’їних гаях, в жайворонковій пісні у полях,

           Рідна земле моя, я ріднішої в світі не знаю,

           Україно – ти пісне моя!

Вед.2. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, розкрилистий танець і задушевна лірична пісня.

Вед.1. Ми щасливий народ і щасливим будем до віку,

           Україна, як мати, на цілому світі одна.

           Україно моя, ти перлина віків споконвіку.

           Україно – ти пісне моя!

Вед.1. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

            І квіти усюди ростуть…

            Та тільки одну батьківщину

            Ми маєм… її Україною звуть.

Вед.2. На білому світі є різні країни,

           Де ріки, ліси і лани…

           Та тільки одна на Землі Україна,

           А ми – її доньки й сини.

( Пісня «Україна»)

Вед.1. Мій рідний краю, Україно,

           Про новий день твій вічний спів.

           Дзвени піснями солов’їно

           У сонячнім вінку садів.

Вед.2. Ніч українська – небачене диво,

           Вишнями зорі у небі висять.

           Яблуні в квітах, мов горлиця сива,

           Чути, як листям в саду шелестять.

Вед.1. Верби над ставом стоять ледь помітні,

           В купу зібрались неначе вони.

Вед.2. Зорі водою пливуть блідо-мідні,

            Прямо в далекі юнацькії сни.

( Звучить мелодія пісні «Заспіваймо пісню за Україну» - виходять всі учасники концерту)

Вед.1. На цьому наш святковий концерт завершується.

Вед. 2. Дякуємо всім за увагу!

Разом. З Днем Незалежності, рідна Україно!