З досвіду роботи " Подолання освітніх втрат в початковій школі"

      Освітні втрати-це прогалини у знаннях і навичках, які виникають в учнів під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків. З огляду на те, що освіту в Україні розуміють як єдність навчання, виховання, розвитку й соціалізації особистості, втрати в освіті не варто ототожнювати лише з навчальними втратами. У широкому сенсі освітні втрати означають втрату можливостей для всебічного розвитку учнів – інтелектуального, соціального, емоційного, психологічного тощо.

      Освітні втрати-це умови, які спричинили недоотримання нашими учнями необхідних компетентностей. Освітні втрати можуть виникати з різних причин: індивідуальних і системних. Серед них: здоров’я, війна, пандемія, надзвичайні ситуації природного характеру.

     Освітні втрати – як снігова куля: якщо ми маємо прогалини на певному рівні освіти, то ці прогалини зумовлюють наступні прогалини.

Що треба робити, щоб ці прогалини не накопичувалися? Насамперед важливо вчасно кожному вчителеві розуміти, які елементи навчального матеріалу є ключовими.

    Початкова школа визначає основний етап у формуванні навчальної бази для кожного учня. Втрати, які виникають на цьому етапі, можуть мати довготривалий вплив на навчання та розвиток дитини. Подолання освітніх втрат учневі початкової школи може бути важливим завданням для забезпечення успішного навчання та розвитку дитини.

     Сама собою ситуація не виправиться. Як доводить практика: якщо прогалини в навчанні вчителі намагаються наздогнати просто на заняттях, при цьому просуваючись у новому матеріалі, це не є ефективним та лише заплутує школярів. Необхідні цільові заходи, щоб допомогти учням надолужити втрачене.

    Учитель може самостійно оцінити прогалини в знаннях учнів і вирішити, що надолужувати разом, а що індивідуально. Проблеми-пошук шляхів-успіх. Важливо пам'ятати, що надолуження освітніх втрат може зайняти час, тож важливо бути терплячими та надавати постійну підтримку учням.

     Щоб виміряти освітні втрати, перш за все необхідно проводити з різних  тем зрізи знань та моніторинги, досліджувати прогалини в знаннях. Для діагностування  використовую різні інструменти :

- педагогічне спостереження;

- вербальний зворотний зв’язок від учнів;

- усне опитування;

- аналіз учнівських робіт (виконання завдань на різноманітних онлайн платформах, письмові роботи);

- самооцінювання і взаємооцінювання;

- оцінювання особистісного розвитку учнів батьками.

      Ці інструменти можна використовувати як для виявлення втрат окремих учнів , так і для діагностування навчальних втрат всього класу. На початку кожного семестру доцільно проводити діагностичні роботи для всього класу (письмові чи на онлайн платформах), щоб орієнтовно спланувати подальшу роботу з подолання освітніх втрат з усім класом.

Програма подолання освітніх втрат на 2024-2025 навчальний рік

для початкових класів

      Дії вчителя відрізняються залежно від кількості учнів з освітніми втратами. Різняться стратегії, що доцільно використовувати для їх подолання. Наприклад, якщо більшість  класу не знає способи обчислення периметру прямокутників, то повторне опрацювання цього матеріалу доцільно запропонувати всьому класу, тобто виділити частину уроку чи цілий урок для актуалізації цих знань і формування необхідних навичок.

     Якщо ж певні навчальні втрати наявні лише у групи учнів, то доцільно запропонувати детально їх опрацювати саме групі, а не всьому класу. Наприклад, клас може бути поділений на три групи, де учням першої групи пропоную долати навчальні втрати з однієї теми,  другої групи — долати навчальні втрати з іншої теми, а діти з третьої групи працюватимуть над детальнішим вивченням поточної теми.

     Звісно, можуть бути випадки, коли окремі учні мають значно більші втрати, ніж решта. Таким учням надаю більше підтримки, пропоную окремі матеріали, домашні завдання, повторення уроку на певній онлайн платформі, що забезпечує одразу зворотний зв’язок,проводжу індивідуальні консультації та інформую батьків про виявлені в учнів втрати і можливі шляхи їх подолання.

     Потрібно розуміти, що це довготривалий процес, який вимагає додаткових зусиль від учителя і наявності певної мотивації в учнів. Тож проблема мотивації учнів до навчання в контексті подолання освітніх втрат є дуже актуальною.

Щоб поступово долати освіті втрати учням потрібно докладати більше зусиль, а для цього необхідно мати мотивацію. Розглянемо  способи мотивації учнів, які можна використати саме в контексті «відбудови» знань, навичок і вмінь.  Це може бути власний приклад або приклад відомих людей, зворотний зв`язок і усвідомлення учнями їх прогалин, участь в цікавих заходах, де можна застосувати знання з математики й української мови, посилення прикладної спрямованості математики, залучення батьків для швидкого надолуження прогалин, заохочення відразу після виконаної роботи, прояв уваги за успішно виконане завдання . Ідеального інструменту подолання освітніх втрат не існує, але можна комплексно використовувати найкращий досвід.

Враховуючи стрес, в якому постійно перебувають українські учні, доцільно також систематично виділяти окремий час на уроках для вправ на емоційне налаштування  дітей.

Щоб не поглиблювати навчальні втрати варто продумати певні навчальні активності і в укритті під час тривоги. Ця діяльність якраз може бути не за поточною темою, а спрямована на подолання навчальних втрат: дидактичні ігри, опитування, робота в парі і групі, робота в робочих зошитах на друкованій основі чи робота з індивідуальними картками, які постійно знаходяться в укритті.

      Як же краще мотивувати учнів долати освітні втрати, адже дітям початкових класів часто нудно повторювати хоча б поверхнево знайомий матеріал. Я вважаю, що ключем до мотивації учнів є урізноманітнення форм, методів і засобів, що використовуються у навчанні.

Наприклад, учням дійсно нудно розв’язувати 10 однакового рівня складності рівнянь одне за одним. Але, це вже не так нудно, якщо всі 10 рівнянь будуть розбиті на п’ять рівнів, між якими учням буде пропонуватися логічна розминка, руханка, гімнастика для очей, завдання на придумування власних рівнянь. А ще цікавіше, якщо будуть залучені інтерактивні форми роботи: для першого рівня буде подаватися підказка, рівняння другого рівня учні виконуватимуть самостійно, рівняння третього рівня спершу слід обговорити в парі, а потім самостійно розв’язати, рівняння четвертого рівня діти можуть розв’язувати парами, а рівняння п’ятого рівня — виконуватимуть у групі. Чудово, якщо є можливість додати інформаційно-комунікаційні технології у процес навчання.

 Подолання освітніх втрат-це системний процес. Практикую і циклічні повторення. Наприклад, кожного уроку виділяю 10 хвилин на повторення раніше вивченого, або додаю завдання на повторення в домашні, самостійні і контрольні роботи. Зацікавлюють учнів і проєктні роботи, що спрямовані на повторення раніше вивченого матеріалу.

Зараз є багато різних програм, що працюють в напрямку подолання освітніх втрат учнів і безкоштовно надають доступ до освітніх платформ, онлайн шкіл, онлайн уроків окремим учням. Батьки та учні не завжди знають про ці можливості. Тож інформую учасників навчального процесу про додаткові можливості щодо подолання освітніх втрат за межами школи. Це чудовий шанс для мотивованих батьків і учнів.

 Учнів у класі багато, у кожного з них можуть бути різні освітні втрати, а вчитель один. Тож доцільно долучати до роботи над подоланням освітніх втрат учнів і своїх колег,психолога. Вони можуть стати помічниками вчителя як на уроках, так і в позаурочний час.

Освітні втрати учнів легше долати у співпраці. Наприклад:

 естафети на уроках фізкультури можна поєднувати з завданнями з математики ;

 психолог може надавати консультації окремим учням, що потребують стабілізації емоційного стану.

Календарно-тематичне планування, яке складає вчитель на початку року, є орієнтовним. У процесі роботи (а тим більше в умовах війни) до календарного планування можуть вноситись зміни. Якщо вчитель розуміє, що новий матеріал базується на попередньому, який не засвоєний, то звісно виокремлюється ще час на опрацювання теми, без якої засвоїти новий матеріал діти просто не зможуть. Відповідно час на вивчення нового матеріалу може бути зменшений. Оскільки такі ситуації є досить типовими, то зараз надзвичайно актуально інтенсифікувати навчальний процес.

 Прагну організувати  та мотивувати пізнавальну діяльність учнів таким чином, щоб вони самостійно розв’язували певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості та вже набуті знання у процесі взаємодії . Наприклад :

- індивідуальна самостійна робота учнів за схемою дій;

- робота в парах (обговорення й корекція);

- робота в групах (вироблення точки зору, узгодження думок);

- колективна робота (групування думок, формування висновків).

На різних етапах уроків використовую такі форми інтерактивних технологій, як презентація, мікрофон, реклама, незакінчене речення, міні-проєкти, мозковий штурм, асоціативний кущ,рольова гра, сенкан, математичний диктант, тощо.  Кожен урок планую з позиції мотивів діяльності на кожному його етапі.

Для подолання освітніх втрат використовую ІКТ на уроках, які сприяють підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку учнів, розкривають їх таланти, суттєво впливають на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та їх інтелектуальні почуття. При цьому підвищується працездатність здобувачів освіти, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності заняття .

     Сьогодні перед вчителями стоїть непроста задача з надолуження освітніх втрат дітей. Наразі пропоную своє бачення вирішення цих  питань. Я часто використовую  інтеграційні завдання для  подолання  освітніх втрат в учнів 2 класу . Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Завдяки поєднанню різних предметів  діти отримують більш глибоке засвоєння матеріалу.  Практичні вправи є важливою складовою такого підходу.

  1.Завдання для інтеграції  уроку ЯДС з уроком математики.

- Розв`яжіть приклади та дізнайтеся цікавинки про птахів.

-Найбільший птах в Україні – дрохва - важить близько 40+50-74кг  ( 16 кг ).

- Рідкісний птах журавель-красавка відкладає лише по (10+8):9 яйця ( 2 яйця)

-Протягом дня лелека приносить їжу своїм пташенятам 72:9+1разів ( 9 разів)

-Одна пара синиць може за літо очистити від шкідників близько

90-10-40 яблунь ( 40 яблунь ).

2.Завдання для інтеграції  читання  з уроком математики .

- Обчисліть приклади і прочитайте прислів`я та приказки. Поясніть зміст народних висловів.

- Ліпше 10:1приятелів, ніж 45:45 ворог.

- Краще на 50:10 хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.

- 70:10 разів подумай, 60:60 раз скажи.

За 5*10 слів краще 10:10 , але вірне.

      Інтегруючи математику з читанням або ЯДС можемо розвивати дослідницьку компетентність, обчислювальні навички ,а також бібліотечно-бібліографічну компетентність - шукати інформацію в книгах, дитячих журналах, газетах, працювати зі словниками та іншою довідковою літературою .

3. Завдання для інтеграції  математики з українською мовою.

Щоденні 5. Робота зі словами.

- Ці приклади не прості- в кожному стовпчику зашифроване слово. Кожній відповіді прикладу  відповідає певна літера. Розв’яжіть приклад і запишіть букви у клітинки.  Отримані слова знайдіть у тлумачному словнику і прочитайте їх значення . Складіть речення з цими словами. Для цієї роботи також можна використовувати «Стіну слів».

     Освітні втрати в початковій школі – це складний проблемний аспект, що вимагає уважного вивчення та ефективних заходів для вирішення. Переосмислення методів викладання, підтримка учнівської індивідуальності та взаємодія з психологами та батьками можуть відігравати ключову роль у забезпеченні повноцінного освітнього процесу та уникненні втрат в розвитку учнів.

Список використаної літератури:

 Діагностика та механізми подолання втрат у навчанні молодших школярів. Методичні рекомендації [Електронне видання]/ кол. автор. ; за загальною редакцією О.М. Топузова ; укл. О. В. Онопрієнко - Київ : Інститут педагогіки НАПН України, 2023. 146с.