Сценарій "Коровай - хліб святий"

Про матеріал
Ведучий 1. Хліб в Україні в давнину мав надзвичайну шану й вважався святим. І селяни іншої назви для хліба як «Святий хліб» не знали. Коли випадково впаде кусень хліба на землю, його піднімали зі святістю і цілували - перепрошували. У давнину не можна було різати хліб ножем, а тільки ламати; гріхом вважалось, коли людина казала: «Поріж хліб», а говорили «Покрай…». Хліб здавна вважається символом святості, радості, щастя, здоров’я та багатства. Ведучий 2. З хлібом зустрічали новонароджене дитя, породіллю, з ним відряджали дитя «До Христа», а коли підросте, й до школи. З ним виряджали вперше худобу на пасовисько навесні. З хлібом одружували і молодих. (Звучить музика. З’являються батько та мати). Батько. Незчулися ми, Насте, як і наша донечка виросла. Мати: Ой не кажи, Миколо, як наша дитина на порі стала, то й рушники подала. Батько: Настала пора відбувати весілля. Мати: Ти, батьку, їдь на базар по нову діжку, коровай щоб було в чому місить. Та вибирай до ладу. Батько: А ти не барись, а йди поклич коровайниць, вдалих молодиць, не вдовиць, а тих, що в парі щасливо живуть. Мати: Ну добре, піду погукаю. Батько: А я поїду на базар. (Батько виходить зі сцени. В залі з’являються коровайниці, танцюючи ). Мати: Сусідочки мої, голубочки, Ой ходіть ви до мене, Не до мене, до мого дитяти Та до мого дитяти коровай випікати. (З’являється батько, заносить діжу). Батько. Ану, сусідочки, дивіться, чи таку діжку я купив? (1-а молодиця обходить діжку). 1-а коровайниця. Діж, діжа. В такій діжі коровай повинен вийти славний. 2-а коровайниця. Заносьте, мамо, ночви, борошно, решето - вчинимо тісто. 3-а коровайниця. Подавайте, мамо, хміль духмяний, солодуху запашну, щоб наш весільний коровай був пухкий та солодкий. Зробимо запару, нехай постоїть дві години біля комина, а ми поспіваємо, бо коровай без пісні, як молода без роду. (Молодиці виконують пісню Н.Май ). 1-а коровайниця. Пора вже замішувати тісто. Всі: Благослови, Боже, (двічі). І отець, і мати. Коровай вчиняти. Мама: Хай Бог благословить. 2-а коровайниця: І другий раз-Хай Бог благословить. І третій раз - Хай Бог благословить. Господа Бога прошу: ой допоможи, Боже, випікати тісто гоже! 3-а коровайниця: А ви, мамо, заносьте дров та дивіться, щоб полін було до пари. Розпалюйте в печі та дуже не напалюйте, щоб наш коровай не пригорів. (Батько приносить миску з водою і рушник. Коровайниці миють і витирають руки). 1-а коровайниця: Ви ж, ,батьку, вилийте воду під молоденьку вишню, а миску цю череп’яну перекиньте через хату та розбийте її на щастя, бо в нашому селі багато дівчат, яким потрібно заміж вийти. (Батько бере миску і йде за куліси). Молодиці починають місити тісто і співають: Ярая пшениченько, Не в коморі тобі бути, Треба тебе молотити, До млина возити, З мукички коровай вити. 2-а коровайниця: Місися, короваю, місися, короваю, Та й но, як я знаю. Та й вдай же ся нам гладко, Як червонеє ябко. Підемо межи люди Наша славонька буде. 3-коровайниця: Я свічки роблю Три зілля кладу: І руту, і м’яту, і барвінка квітки. (Молодиці ставлять тісто підходити). 1-а коровайниця: Нехай сходить, а ви поспівайте, але не сідайте, щоб коровай високий підійшов, і не порепався, тоді доля нашої молодої у шлюбі буде щасливою (співають пісню Н.Май). 2-а коровайниця. Не грюкайте дверима, бо від грюкоту коровай сяде на дно і вже не підніметься. 3-а коровайниця. Добре наш коровай підходить, значить, добра доля буде молодим. Тісто підійшло - пора, пора коровай ліпити. 1-а коровайниця. Раз тісто на коровай брати, раз навіки долю мати. 2-а коровайниця. А до короваю спечемо два барильця, булку, два перепійці і вісім шишок. Це в нас, а в молодого печеться ще й калач. Барильця - батькам весільним, булку - молодій, гостей на весілля кликать. Мати. Зробіть,дівчаточка, мені коровай, Як на небі місяць ясний. Зробіть мені з шишечками, Як ясний місяць із зірочками. 3-а коровайниця. Короваю, мій короваю, Я коло тебе іграю, На золоті качаю На сріблі сажаю. 1-а коровайниця. Мамо, піч натопили? Піч горить, вогонь палає, короваю дожидає. 2-а коровайниця. Коровайничко Глянь у віконечко, Чи високо сонечко на небі? Як ще високо - погуляймо. 3-а коровайниця: Є в нашої печі (двічі) Золотії плечі, Срібнії крила, Щоб добре гнітила. Всі: Благослови, Боже, (двічі). І отцеь, і мати Коровай сажати. Весільна мати: Хай Бог благословить (тричі) 1-а молодиця. Розгорніть, мамо, в печі жар, а ви, батьку, поглядайте, щоб у хату ніхто не зайшов, бо повіку в злиднях ходити. 2-а коровайниця. Наша піч на ногах стоїть, В нашій печі коровай сидить. Пече, наша, пече, Спечи коровай до речі, Щоб наш коровай удався, Щоб з нас рід не сміявся. 2-а молодиця. Коли піч повна короваєм, і хто зайде до хати, то буде йому і багатство, і прибуток. 3-а молодиця. Пора вже коровай із печі виймати. Давайте, мамо, рушника та калину. Всі: Благослови, Боже (двічі) І отець, і мати Коровай виймати. Мати. Хай бог благословить (тричі) (Коровайниці танцюють, прикрашаючи коровай калиною, барвінком і стрічками) 1-а коровайниця. Ось бачите, як гарно зарум’янився наш коровай. 2-а коровайниця. Щоб він був ще кращий, ми прибрали його стрічками та калиною. 3-а коровайниця. Наш коровай хороший. У печі високий, На столі широкий, Бо наш рід великий, Щоб було що ділити. 1-а коровайниця. Грайте музики, як грали (двічі) Ми вже Іванку убрали Як не убрали, то вберемо І до шлюбу поведемо (заходить молода) 2-а коровайниця: Вас вітаєм короваєм, Родинного щастя бажаєм. Весільна мати і донька-наречена беруть коровай, всім дякують. Ведучий 1. Допоки хліб-допоки світ, З ним щастя і великі справи. Подоба в нього од землі, А суть-од правди. Мирного Вам неба над головою і Запашного хліба на столі! Бажаємо Вам щастя і здоров’я, Яскравих, чудових і веселих днів! то
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОРОВАЙ – ХЛІБ СВЯТИЙ

Фольклорно-етнографічне свято

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 1. Хліб в Україні в давнину мав надзвичайну шану й вважався святим. І селяни іншої назви для хліба як «Святий хліб» не знали. Коли випадково впаде кусень хліба на землю, його піднімали зі святістю і цілували - перепрошували. У давнину не можна було різати хліб ножем, а тільки ламати; гріхом вважалось, коли людина казала: «Поріж хліб», а говорили «Покрай…».

   Хліб здавна вважається символом святості, радості, щастя, здоров’я та багатства.

 Ведучий 2. З хлібом зустрічали новонароджене дитя, породіллю, з ним відряджали дитя «До Христа», а коли підросте, й до школи. З ним виряджали вперше худобу на пасовисько навесні. З хлібом одружували і молодих.

  (Звучить музика. З’являються батько та мати).

Батько. Незчулися ми, Насте, як і наша донечка виросла.

Мати: Ой не кажи, Миколо, як наша дитина на порі стала, то й рушники подала.

Батько: Настала пора відбувати весілля.

Мати: Ти, батьку, їдь на базар по нову діжку, коровай щоб було в чому місить. Та вибирай до ладу.

Батько: А ти не барись, а йди поклич коровайниць, вдалих молодиць, не вдовиць, а тих, що в парі щасливо живуть.

Мати: Ну добре, піду погукаю.

Батько: А я поїду на базар.

(Батько виходить зі сцени. В залі з’являються коровайниці, танцюючи ).

 Мати:

      Сусідочки мої, голубочки,

      Ой ходіть ви до мене,

      Не до мене, до мого дитяти

      Та до мого дитяти коровай випікати.

(З’являється батько, заносить діжу).

Батько. Ану, сусідочки, дивіться, чи таку діжку я купив?

(1-а молодиця обходить діжку).

1-а коровайниця. Діж, діжа. В такій діжі коровай повинен вийти славний.

2-а коровайниця. Заносьте, мамо, ночви, борошно, решето - вчинимо тісто.

3-а коровайниця. Подавайте, мамо, хміль духмяний, солодуху запашну, щоб наш весільний коровай був пухкий та солодкий. Зробимо запару, нехай постоїть дві години біля комина, а ми поспіваємо, бо коровай без пісні, як молода без роду.

(Молодиці виконують пісню Н.Май ).

1-а коровайниця. Пора вже замішувати тісто.

Всі: Благослови, Боже, (двічі).

        І отець, і мати.

        Коровай вчиняти.

Мама: Хай Бог благословить.

2-а коровайниця:

І другий раз-Хай Бог благословить.

І третій раз - Хай Бог благословить.

Господа Бога прошу: ой допоможи, Боже, випікати тісто гоже!

 3-а коровайниця: А ви, мамо, заносьте дров та дивіться, щоб полін було до пари. Розпалюйте в печі та дуже не напалюйте, щоб наш коровай не пригорів.

   (Батько приносить миску з водою і рушник. Коровайниці миють і витирають  руки).

1-а коровайниця: Ви ж, ,батьку, вилийте воду під молоденьку вишню, а миску цю череп’яну перекиньте через хату та розбийте її на щастя, бо в нашому селі багато дівчат, яким потрібно заміж вийти.

(Батько бере миску і йде за куліси).

 Молодиці починають місити тісто і співають:

       Ярая пшениченько,

       Не в коморі тобі бути,

       Треба тебе молотити,

       До млина возити,

       З мукички коровай вити.

      2-а коровайниця: Місися, короваю, місися, короваю,

       Та й но, як я знаю.

       Та й вдай же ся нам гладко,

       Як червонеє ябко.

       Підемо межи люди

       Наша славонька буде.

3-коровайниця:

Я свічки роблю

Три зілля кладу:

І руту, і м’яту, і барвінка квітки.

    (Молодиці ставлять тісто підходити).

   1-а коровайниця: Нехай сходить, а ви поспівайте, але не сідайте, щоб коровай високий підійшов, і не порепався, тоді доля нашої молодої у шлюбі буде щасливою (співають пісню Н.Май).

2-а коровайниця. Не грюкайте дверима, бо від грюкоту коровай сяде на дно і вже не підніметься.

3-а коровайниця. Добре наш коровай підходить, значить, добра доля буде молодим. Тісто підійшло - пора, пора коровай ліпити.

1-а коровайниця. Раз тісто на коровай брати, раз навіки долю мати.

2-а коровайниця. А до короваю спечемо два барильця, булку, два перепійці і вісім шишок. Це в нас, а в молодого печеться ще й калач. Барильця - батькам весільним, булку - молодій, гостей на весілля кликать.

   Мати.

           Зробіть,дівчаточка, мені коровай,

          Як на небі місяць ясний.

           Зробіть мені з шишечками,

          Як ясний місяць із зірочками.

 3-а коровайниця.

 Короваю, мій короваю,

  Я коло тебе іграю,

  На золоті качаю

  На сріблі сажаю.

1-а коровайниця. Мамо, піч натопили? Піч горить, вогонь палає, короваю дожидає.

2-а коровайниця.

Коровайничко

Глянь у віконечко,

Чи високо сонечко на небі?

Як ще високо - погуляймо.

3-а коровайниця:

 Є в нашої печі (двічі)

Золотії плечі,

Срібнії крила,

Щоб добре гнітила.

Всі: Благослови, Боже, (двічі).

І отцеь, і мати

Коровай сажати.    

Весільна мати: Хай Бог благословить (тричі)

1-а молодиця. Розгорніть, мамо, в печі жар, а ви, батьку, поглядайте, щоб у хату ніхто не зайшов, бо повіку в злиднях ходити.

 2-а коровайниця.

 Наша піч на ногах стоїть,

В нашій печі коровай сидить.

Пече, наша, пече,

Спечи коровай до речі,

Щоб наш коровай удався,

Щоб з нас рід не сміявся.

2-а молодиця. Коли піч повна короваєм, і хто зайде до хати, то буде йому і багатство, і прибуток.

3-а молодиця. Пора вже коровай із печі виймати. Давайте, мамо, рушника та калину.

Всі: Благослови, Боже (двічі)

І отець, і мати

Коровай виймати.

Мати. Хай бог благословить (тричі)

(Коровайниці танцюють, прикрашаючи коровай калиною, барвінком і стрічками)

1-а коровайниця. Ось бачите, як гарно зарум’янився наш коровай.

2-а коровайниця. Щоб він був ще кращий, ми прибрали його стрічками та калиною.

3-а коровайниця.               Наш коровай хороший.

У печі високий,

На столі широкий,

Бо наш рід великий,

Щоб було що ділити.

1-а коровайниця. Грайте музики, як грали (двічі)

Ми вже Іванку убрали

Як не убрали, то вберемо

І до шлюбу поведемо

                        (заходить молода)

2-а коровайниця:          Вас вітаєм короваєм,

                                          Родинного щастя бажаєм.

Весільна мати і донька-наречена беруть коровай, всім дякують.

 

Ведучий 1.

Допоки хліб-допоки світ,

З ним щастя і великі справи.

Подоба в нього од землі,

А суть-од правди.

Мирного Вам неба над головою і

Запашного хліба на столі!

Бажаємо Вам щастя і здоров’я,

Яскравих, чудових і веселих днів!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
11 березня 2019
Переглядів
1416
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку