Сценарій лінійки «Небесна Сотня захищає нас із неба»

Сценарій лінійки

«Небесна Сотня захищає нас із неба»

Педагог-організатор: Кериш І.О.

КЗ ЛОР «Підгірцівська спеціальна школа»

Читець під мелодію

Сьогодні рік минає, як нема

Одного з тих, що не вернувся з бою…

Для когось – це статистика сумна,

А в мене очі світяться сльозою.

Це ж однокласник…із дитинства ми

Близькі, знайомі, як буває в школі.

Ось він біжить… а з ним біжать роки,

Мов кіно кадрики ясної долі.

І хто б подумав, що слова прості

З дитячих уст, заспівані на сцені

Про вірність Україні – у житті

Зійдуть любов’ю вічною у серці.

І він пішов – як час настав – у бій

Під жовто-синім стягом боронити

Наш рідний край, народ… пішов Андрій,

Аби змогли ми далі вільно жити.

І я живу. Зі мною син росте.

Буває складно, але тут – спокійно,

Ворожа бомба зверху не паде,

Бо там, на сході, стали в ряд надійно

Такі ж відважні хлопці, як Андрій,

Це друзі-однокласники, це рідні

І найдорожчі наші… Боже мій,

Поклали душу й тіло Україні…

За нас з тобою, сину дорогий, -

Показую фотоальбом зі школи,

Де однокласник наш Андрій живий,

І не помре у пам’яті ніколи.

Зиновій Филипчук

 Ведучий:  Українці! Ми з родоводу сильних

Прозрів народ і духу смолоскип

Запалений серцями незборимих

І пам'ять про синів хай не згаса повік.

Ведуча:  Небесній сотні, шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо

Їм шлях високий Боже освяти

І в мирі Господи прийми до себе.

Ведучий:   Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати пам’ять тих, хто не побоявся відкрито виступити проти деспотичної влади, для кого слова «гідність», «незалежність», «воля» - не звичайні гасла, а заклик до дії.

Ведуча: Тих, кого у мирний час ХХІ століття було підло вбито лише зате, що вони не мовчали, що хотіли гідного життя для себе і кращої долі для наступних поколінь.

Відеоролик про Небесну Сотню.

Хвилина мовчання

1.Герої, ви чиїсь сини та друзі,

Чиїсь кохані і чиїсь брати.

Ви віддали життя за рідну Батьківщину,

Ви полягли, хоч треба було йти

2. Вас не забути і не стерти пам'ять

Боролись серцем з миром на устах

Вже не поверне Україна –мати

Тих патріотів що  в землі лежать

3.  Вони співали «Ще не вмерла…» і вмирали.

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…

Їм янголи обличчя прикривали…..

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Ведуча. Трагічні події 18-20 лютого на вулицях Грушевського та Інститутській, на Майдані Незалежності ніколи не зітруться з нашої пам’яті. Як і ті жертви, які стали «Небесною сотнею». Саме ці події стали точкою відліку, наріжним каменем, на якому постане оновлена і зміцніла Україна. 

4.Спасибі вам усім звитяжні браття

Низький уклін від серця до землі

Ви розпалили не на вулиці багаття

А в серці кожного жагу до боротьби

5.Спасибі вам за кожен день й хвилину

Яку ви на майдані провели 

Ви захищали весь народ й Вкраїну

Від чорної ядучої чуми

6.Спасибі вам що ви стояли міцно

Стояли бо не знали вороття

Спасибі раненим й загиблим

Бо не ховали від куль свої життя.

Ведучий: Не могли бути осторонь від важливих історичний подій державотворення і наші вчителі, та навіть учні. Запрошуємо до слова тих, хто був на Майдані, бачив усе своїми очима, чий святий обов’язок сина України змусим залишити мирне спокійне життя і долучитись до тих, хто був рушієм змін.

(Виступи вчителів, пісня)

Фото із Майдану і відеоролик

Інсценізація

Іти я мушу, матінко, пробачте!
Я повернуся, може, до весни…
А Ви не плачте, мамо, Ви не плачте,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…

Дивіться, мамо, день який чудовий,
Зимовий день, неначе дивна казка…
А там, на площах, мій народ мордує
Вороння чорне у шоломах й масках.

– Іди, синочку! Я благословляю.
Молитися я буду день і ніч,
Бо той Майдан тепер для мого краю,
Немов раніше Запорізька Січ…

Іди, мій сину… Нехай Бог боронить
Весь наш народ від владної чуми…
Я б теж пішла у ті твої загони,
Бо хто, якщо не ми?.. Якщо не ми…

Ведуча: Одними з перших, хто пішов захищати цілісність нашої держави на Сході, в зону АТО, а згодом і добровольцями, коли почалась відкрита війна з росією-агресором, були саме ті, хто відстоював наші права на Майдані. У них не було ні страху, ні сумнівів. У них залишався священний обов’язок.

Сценка «Чорне сонце» (за повістю В.Шкляра)

Презентація

Заходять хлопці. Вітаються по-спартанськи.

Хлопець 1. А гарна у нас база. Жоден добровольчий батальйон не має такої розкішної бази, як наша. Це колишня дача президента-втікача, яку він змостив собі, ще як був губернатором Донеччини, а згодом, коли оселився в Межигір’ї, передав ці володіння своєму старшому синові – Стоматологу.

Маєток опинився в зоні АТО, як називають четверту російсько-українську війну брехливі політики та шанувальники чорного гумору. Торік у квітні найманці Стоматолога почали тут збирати всіляку сепаратистську сволоту, запасатися зброєю, а вже 26 травня ми, будучи ще чорними чоловічками, без особливих зусиль захопили маєток для власних потреб.

Хлопець 2. Тоді ходило багато чуток про чорних чоловічків, котрі невідь-звідкіля з’явилися на Донбасі. Чорне завжди більш загадкове і небезпечне, ніж зелене чи синє, – чорні запорожці, чорні прапори, чорні клобуки… А вся штука була в тому, що ми, не маючи військового обмундирування, зодяглися в дешеві чорні роби цивільних охоронців без будь-яких розпізнавальних знаків.

1.               А подивіться, хлопці, на повний місяць. Такий місяць ще був на Майдані, коли горів Будинок профспілок, а в ньому горіли наші хлопці, і висів той місяченько так низько, що його діставав чорний дим, його діставало навіть криваве полум’я.
2.               (Заходить, говорячи по телефону)

Мам, я й після війни не вернуся додому, залишуся на Донбасі, бо тут мені буде роботи не менше, ніж зараз, але ти, мам, не хвилюйся, я люблю тебе, мам»

3.               А я ще їдучи з Кривого Рогу на Майдан, набрехав удома, що напитав добру роботу в Києві на будівництві. У нені хворе серце. Вона просить  бути обережним, добре їсти і тепло зодягатися, бо на будівництві небезпечна робота і холодні вітри. Я запевняю неню, що тут ніякої небезпеки, цеглу кладу. А вона мені:. «Я знаю, синку, що тобі там скрутно. Голодно й холодно. Але ти не їдь додому, бо тобі вже третя повістка прийшла з військкомату». Та батько, мабуть, здогадується. Дзвоню якось, а він питає: «Ну що, синку, багато вже цеглин поклав?» Я не лічив, кажу. «І правильно робиш, – каже він. – Не лічи». Хлопці!  Якщо раптом… Якщо зі мною щось станеться, ти колись зайдіть до моїх і попросіть від мого імені пробачення.
4.               А ви боїтесь?
5.               Кожна людина боїться, страх – то природне чуття. В Іловайську у мене від страху настовбурчилося волосся, мов дріт, і їжачилося так ще довго, але на Майдані було ще страшніше, бо там я вперше побачив, як поруч падають мертві хлопці, як з них витікає життя, і навіть тоді, коли горів, як газета, беркутівець, було дуже страшно, але штука в тому, що ми цей страх подолали. Ми в собі його задушили. З тими, хто не пройшов Майдан, складніше.
6.               Ми завжди готові до неї, до смерті, ми перемогли страх ще на Майдані, коли пішли на кулі з дерев’яними щитами, коли поруч падали мертві друзі, а ми йшли і йшли до останнього, а потім кожен, хто вижив, сказав собі: «Мене вже немає, я вбитий, але Бог ще відвів мені час для війни, тому не треба нічого боятися – коли я впаду, то повернуся туди, звідки прийшов. От і все».
7.               Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто.
8.               (Заходить командир)

«Мужики, справа є. Ходімте. Раптом що – ніхто не буде забутий».

Дівчина

Я чекаю тебе, мій воїне,

Я чекаю тебе, мій любий,

Хоч з тобою і не знайомі ми,

А здаються так, ніби у шлюбі.

Ми не знаємо один одного,

Та як тільки ти взявся за зброю,

Став на захист країни від ворога,

Я побралася із тобою.

Лиш про тебе тепер мої думи,

І молитви мої тільки за тебе,

Ти живим повертайся, любий,

Більш нічого мені не треба.

Ти воюй, наступай, мій герою,

Вір, ніхто тебе не здолає,

В тебе є найсильніша зброя,

То любов до Вкраїни безкрая.

Хай Господь дає тобі сили

І випробувань небагато.

Знай, тебе і твоїх побратимів

Кращі в світі чекають дівчата.

Пісня «Повертайся живим»

Ведучий: 24 лютого у календарі історії України чорна дата – початок повномасштабного вторгнення росії, воєнні дії та введення військового стану. На жаль, Героїв, які повертаються додому на щиті все більше. І тепер у кожній громаді своя Небесна Сотня.

Молилась мати. У кутку стояла,
Для сина доленьки просила у Святих,
Він був далеко, та стара не знала,
Що вже нема її соколика в живих.
І свічка полум’ям червоним мерехтіла,
Чаділа димом в стелю, чорним та їдким,
Стара у Господа багато не просила:
Щоб повернувся син до матері живим.
А за вікном зима скрегоче та лютує,
На небі янголи похмуро-мовчазні,
Господь молитви материнської не чує,
І слізьми землю укривають матері.
Загинув син, кати його за правду вбили,
Та не дозволимо нікому нас зламати,
Боротись будемо, допоки стане сили
І поки молиться під Образами мати

Ведуча: Білими ангелами полетіли в небо душі 107 справжніх Героїв, справжніх українців — сміливих, мужніх, сильних, щедрих, добрих і волелюбних, із загостреним почуттям гідності та честі. Наймолодшому — Назарію Войтовичу виповнилось лише 17 років, найстаршому — Іванові Наконечному – 82.

Ведучий: Складімо побожно руки у молитві за душі Героїв, які захищають нас із неба. Вони хотіли жити у вільній Україні. Вони віддали найцінніше за свої переконання і за наше світле майбутнє. Ми не маємо права забути ці жертви!

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!»-

Вони говорять подвигом і кров’ю.

Герої Сотні, лицарі добра,

Благають нас любити Україну.

В двобій зі злом вступити нам пора.

Воскресне, посміхнеться Батьківщина!

Безсмертна Сотня з неба, із зірок

Хвилюється за долі українців.

По них звіряймо ми щоденно крок.

Почуймо заклик: «Просимо, боріться!

Бо Україна наша над усе!

Вона найкраща в світі і єдина!»

Слова ці вітер з хмарки принесе.

Відважна Сотня в небі синім-синім

Нам шле свій особливий заповіт.

Лунає з неба: «Слава Україні!»

І плаче, плаче яблуневий цвіт.

І журиться за Сотнею калина.

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!» –

Вони говорять подвигом і кров’ю.

І стукають у душі і серця,

Цвіла щоб незалежна Україна.

Боролась мужньо Сотня до кінця.

Ми заповіт їх виконать повинні.

Пісня «Тільки щоб не даремно»

Ведуча: Запалімо свічку у пам’ять про новітнії Героїв України: Героїв Небесної Сотні, воїнів АТО, ЗСУ, та добровольців, які загинули у боротьбі за незалежність, гідність, територіальну цілісність України. Ми пам’ятаємо! Ми ніколи не збудемо!

Ведучий: І промовимо гордо: «Слава Україні!» - «Героям слава!» - «Герої не вмирають!»

Дякуємо за увагу!

Використані матеріали

https://naurok.com.ua/a-sotnyu-vzhe-zustrili-nebesa-literaturno-muzichna-kompoziciya-do-dnya-pam-yati-gero-v-nebesno-sotni-217061.html

https://www.youtube.com/watch?v=J6gyzZyOnog&t=3s

https://osvita.khm.gov.ua/?p=8330

https://nebesnasotnya.com/proza-i-poeziya

https://youtu.be/KWs62YiXPDA?si=vF7lfesBsnbn3Cr3

Шкляр В. Чорне сонце: збірка. – Харків:Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 304с.