Сценарій літературно-історичного виховного заходу «Тарас Шевченко – провісник долі України»

Сценарій літературно-історичного виховного заходу

«Тарас Шевченко – провісник долі України»

Наталія Франківська,  вчитель української мови та літератури

Надія Стоян, вчитель історії

Тернопільської вечірньої  школи

         Святково прибраний шкільний клас синьо-жовтими стрічками,  квітами, на стіні портрет Т. Шевченка, прапор України, стіл з вишитою скатертиною, хліб - сіль, калина. Виставка книг Кобзаря, крилаті вислови поета, виставка картин Т.Шевченка на історичну тематику. Мультимедійна  дошка, відео, презентація «Тарас Шевченко – провісник долі України».

Вчитель української літератури. Щороку відзначають українці річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка.

 Тарас Шевченко для кожного свідомого українця – не просто народний поет, талановитий митець, а й національний пророк, апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України заступник знедолених, провидець, великий патріот. І хоч минуло вже саме цими днями 201 рік від дня його появи на світ, але значущість цієї постаті та його слів абсолютно не зменшилася.

Він пройшов крізь серця мільйонів, піднявся до вершини всенародної слави і заслужив всесвітню вдячність та визнання.

Як досяг, чим завоював цю славу Шевченко – СЛОВОМ.

Він відчував у собі велику місію  - розкрити світові волелюбну душу рідного народу, його високу думу.

Поет пов’язав  свою долю з долею України, і він перший виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази.

 Дорого заплатив співець за могутнє слово правди: на десять років закували його царські сатрапи. Але ні каземати, ні солдатська муштра, ні відірваність від рідного дому не вбили в ньому волі до боротьби.

 Дивно прекрасна книга Шевченкового життя, хоча, більшість її сторінок сповнено стражданням. Прекрасна, бо вся вона, до останньої краплини віддана народові.

Ось і сьогодні до нас буде промовляти сам Шевченко устами своїх героїв, про нього розкажуть сучасники.

Ведуча 1.  Тарас Шевченко. Це ім’я стало символом нашого народу.  Про поета ми знаємо, здається, все – від його босоногого дитинства до останніх днів у сирій петербурзькій майстерні. Змалку знаємо напам’ять його вірші. Сучасна Шевченкіана налічує тисячі томів. а феномен Шевченка лишається незбагненним.

Ведуча 2.  Яку посланець Божий Шевченко з’явилося у період найбільшого занепаду національного життя. Коли нація не змогла на той час висунути   воїна-захисника, вона потребувала для свого порятунку відродження Духу.  І з’явився Шевченко, слово якого було наділене величезною енергетичною силою, здатною відродити дух нації.

Ведуча 1. Дивне ж це всемогутнє покликання. Т.Г. добре знав, що живопис – його майбутня професія, його хліб насущний. Але замість того, щоб вивчати його глибокі таємниці… він писав вірші, за які йому ніхто ні шага не заплатив, і які, зрештою, позбавили його волі.

Вірш «Думи мої».

Ведуча 2. Шевченко розумів, що Україні потрібні його думи, його вірші, його серце.  Ні одна книжка в світовій літературі не мала такого значення, як «Кобзар» для України. Адже справді майже кожна сторінка «Кобзаря» – це палкий заклик любити свій народ і край, пророчий осуд усякої неправди і неволі, рішучий осуд насильства, релігійного лицемірства і соціальної несправедливості. відкрила народові його минуле в таких картинах, які не забуваються ніколи, показала кобзаря, як провідника народу, як його вчителя, показала долю України, над якою виросла могила, а над нею орел чорний сторожем літає.

«Розрита могила» (відео «Історія України устами Шевченка)

Ведуча 1.   Так заговорив  недавній кріпак, панський попихач, наймит. Виявив таку силу своєї творчості, що вся провідна еліта української інтелігенції визнала його за свого найбільшого поета, від якого можна розпочинати свій власний розвиток поезії не за чужими зразками, а зі свого власного джерела поруч усіх найбільших літератур світу. Тому й успіх «Кобзаря» був небувалий.

   Вірш «Пророк»

Ведуча 2. Шевченко – вартовий пам’яті народної. Традицію патріотичного ставлення до пам’яті  національної історії ми ведемо від Тараса. А у втраті історичної пам’яті  бачив приичну єдину – втрату національної ідеї.

І зараз перед нами пройдуть лише деякі з героїв Шевченкових творів.

Вчитель історії. В останнє двадцятиліття в незалежній Україні творчість Тараса Шевченка почала вивчатись без офіційного впливу чужих держав. Наскільки твори Т.Шевченка є політично актуальними, свідчать сьогоднішні події в Україні.  Показовим є і той факт, що мітинги євромайданівців у східних областях України відбувалися біля пам’ятників Т.Шевченку, а мітинги проросійських сепаратистів – біля пам’ятників Леніну.

Т.Шевченко був не лише істориком, але й вчителем історії України для кількох поколінь українців, що проживали в царській Росіїі, а згодом в оновленій Російській імперії під назвою СРСР.

Незручність Шевченка для офіційної ідеології яскраво демонструє поема «Кавказ», у якій автор їдко висміює великодержавну ідею про цивілізаторську просвітницьку роль Росії на Кавказі.

 Підкорення Росією більш як півсотні кавказьких етносів майже сто років, починаючи з другої половини ХУІІІ ст. Опір росіянам чинили черкеси на Західному, причорноморському Кавказі. Їхня доля була сумною Геноцид черкеського народу завершився масовою еміграцією з батьківщини в Османську імперію у 60-70 рр. ХІХ ст.

В поемі «Кавказ»  Т.Шевченко виступає не лише як поет, а й публіцист, політолог. Тут Шевченко виявився пророком. Депортація Й.Сталіним чеченців, інгушів і зовсім недавні російсько-чеченські війни, підтверджують глибоке розуміння поетом суті протистояння на Кавказі.

На екран проектується відео з С.Нігояном.    Уривок з поеми «Кавказ»

Вже перші рецензенти «Кобзаря» оцінили твори Т.Шевченка не тільки як подію великого літературного значення. Вони побачили людину, яка має власні небуденні історичні погляди.

«Тарасова ніч», «До Основ’яненка» й «Іван Підкова» - це перші історико-патріотичні твори Т.Шевчека. У Петербурзі не було тоді нікого, хто б глибше і ясніше дивився на минуле й сучасне України.

На екран проектується відео  «Тарасова ніч»

Поема «Іван Підкова» не випадково розпочинається історико-ліричним вступом:

Було колись – в Україні

                                          Ревіли гармати;

  Було колись – запорожці

                                 Вміли панувати.

          Панували, добували

                                 І славу, і волю.

У ньому ідеться про козацького ватажка, що виділявся серед січовиків незвичайною фізичною силою, розумом та сильною волею. Його ім’я стало легендарним в Україні, розглядалося як символ мужності й відваги.

На екран проектується відео  «Іван Підкова»

Через рік після «Кобзаря» виходять друком «Гайдамаки» - найбільша Шевченкова поема.               Ідеться в ній про важливі події  в історії України – гайдамаччину і, зокрема, найбільше гайдамацьке повстання – Коліївщину 1768 р.

Поема «Гайдамаки», як і багато інших творів історичного змісту, написаних Шевченком, відзначається не тільки силою своєї художньої майстерності, а й правдивим в своїй основі зображенням минулого, якщо не вважати деяких відхилень від історичної точності, властивих художникові.

Уривок з поеми «Гайдамаки».

Не лише колишнє України турбує поета, а сучасне тяжке становище народу і цілого краю, яке він побачив в Україні, перебуваючи тут три літа (1843-1845 рр.)              . Повстання  1768 року виступає як приклад минулого для боротьби за волю. Шевченко запитує у своїх земляків:

 Де ж ти дівся, в Яр глибокий

 Протоптаний шляху?

 Чи сам заріс темним лісом

 Чи то засадили

 Нові кати? Щоб до тебе

 Люди не ходили

 На пораду: що їм діять

 З добрими панами,

 Людоїдами лихими,

 З новими ляхами?

Під «новими ляхами», тобто новими загарбниками, поет розуміє сучасну йому російську адміністрацію.

На екран проектується відео  «Холодний Яр»

У вірші «Стоїть в селі Суботові» Шевченко дає історичну оцінку українсько-московській угоді 1654 року. Для нього умови з Москвою, які сформувались за Переяславським договором – це церква-домовина, гріб України. Б.Хмельницький думав, що в тій церкві будуть молитися москалі й українці, ділячись спільним добром, а вийшло зовсім не так.

        На екран проектується відео «Стоїть в селі Суботові».

Однозначно негативно Т.Шевченко оцінює зруйнування Запорозької Січі і повернення кріпосного права у 1783 р. імператрицею Катериною ІІ в поемі «Невольник».

 Уривок з поеми «Невольник»

 Шевченко-історик проявляється концептуальним баченням вітчизняної минувшини й у поезії «Чигирине, Чигирине…»

Поезія «Чигирине, Чигирине…»

 Тут чітко бачимо три етапи боротьби із зовнішньополітичними ворогами України: татарською загрозою, польською та російською.

Історична тематика пронизує творчість Т.Шевченка не лише як поета, а й як художника. Т.Шевченко у серії офортів «Живописна Україна» (1844 р.) вперше в українській графіці поставив за мету показати картини сучасного життя народу у зв’язку з його історичним минулим.

На екран проектуються картини «Дари в Чигирині 1649 року», «Старости», «Судна рада», «Казка», «У Києві», «Видубицький монастир у Києві».

Вони стали  одним із найвидатніших явищ української художньої культури і не мають аналогів у мистецтві слов’янських народів.

Тарас Шевченко був популяризатором, доступним і вдумливим учителем історії України з найдавніших часів. Історичні погляди Т.Шевченка, його характеристики явищ і персоналій вітчизняної минувшини не лише відіграли величезну роль в націотворенні українців, а й лишаються актуальними до нині.

Ведуча 1. Шевченкова доля, представлена в істинному світлі, наводить на роздуми глибокі і корисні… тим більше, що історія його життя становить частину історії рідної Батьківщини» .

Вірш «Мені однаково»

На екран проектується відео «Мені однаково»

Ведуча 2.  Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а те, чим живуть, у чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі.

Вірш «Свою Україну любіть»

Ведуча 1. Практично все своє життя Шевченко жив за межами рідної землі, був насильно відірваний від народу, жив у чужоземному середовищі, але залишився незрадливим сином своєї матері-батьківщини. Своєї мови не тільки не забував, а обробив, відшліфував народне слово, підняв його до вершин світового письменства.

Ведуча 2. Його життя було самовідданим служінням і мужньою самопожертвою. Його творчість – підтримка сучасникам, заповіт нащадкам, привітання майбутньому.

Ведуча 2.  Шевченко сповна виконав свою місію, засіявши в душу свого народу зерна національного самоусвідомлення, почуття гідності, людинолюбства, прагнення до волі, незалежності, єдності.

Вірш «Обніміться брати мої»

Ведуча 1. Колись малим Тарас Шевченко вирушив на пошуки залізних стовпів, що підпирали небо, а став вічною опорою незламності та свободи, яка й досі тримає небесне склепіння України.

Ведуча 2. Може, й нам час підставити плече, щоб небо не впало й не розчавило нашу націю. Єднаймося, бо ми – українці. Пишаймося, бо ми нащадки славного Тараса.

На екран проектується відео   «І мертвим і живим…»

 Вчитель української літератури. Не даймо ж спинитися поетовому серцю, це означало б і наш кінець. Повсякчас борімось за найвищі вершини нашого духу так, як навчав великий син землі української.

Список  використаних  джерел:

1. Т.Г.Шевченко. Зібрання творів у шести томах.- Київ, Наукова Думка, 2003.
2. Ю.Свідерський, Н.Романишин. Шевченко – Історик.  //Збірник наукових праць.
3. Інтернет ресурси.