Сценарій мистецького заходу "Тарас Шевченко - художник"

Про матеріал
Виховний захід містить матеріал про мистецьку спадщину Тараса Шевченка - художника.
Перегляд файлу

Сценарій мистецького заходу

 

Тема: Тарас Шевченко – художник

Мета: ознайомити із живописною спадщиною Т. Шевченка, показати шляхи становлення його як художника; розвивати спостережливість учнів, вміння читати художнє полотно, помічати суттєві деталі, зв’язно висловлювати свої думки, виховувати в учнів почуття прекрасного та пошани до мистецьких скарбів України.

Обладнання: портрет  Т.Г.Шевченка, вишитий рушник із «Заповітом», кетяги калини, репродукції картин художника, альбом "Шевченко-художник", куточок поета-художника, куточок читача, мультимедійна презентація «Т.Г.Шевченко – художник».

 

ЕПІГРАФ:

«Шевченко стоїть у ряду великих універсальних геніїв людства, вивчення творчості яких допомагає створенню справжньої традиції національної культури в багатьох її галузях – у філософії, естетиці, драматургії, поезії, прозі, живописі, музиці».

 

Хід заходу

 

І Організаційний момент

Проектується портрет Т. Г. Шевченка

Слово вчителя:

Серед плеяди видатних діячів української культури Т. Г. Шевченку належить особливе місце. Як поет, художник і мислитель він всю силу свого мистецтва слова спрямував на службу рідному народові. Нев'янучий і всезростаючий інтерес до спадщини Кобзаря криється в народності його творів, в опануванні ним найсуттєвіших основ людського буття.

Великий Кобзар, наділений поетичним генієм, був водночас талановитим художником. Сьогодні на уроці ми познайомимось із  Шевченком-художником. Звичайно, оглянути всі полотна Шевченка ми не зможемо, але основні твори, які характеризують стиль, тематику автора, ми розглянемо і водночас будемо вчитися читати художнє полотно, картину.

Якби навіть уявити, що Тарас Григорович не написав жодного віршованого рядка, то він все одно був би відомий світові як великий художник, який досконало володів олівцем, аквареллю, олією, офортом, сепією.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна — 1200 робіт. Це свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу, проте за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як про художника.

Ми сьогодні познайомимося із Шевченком – художником. А в цьому нам допоможуть учні , які виконували випереджаюче завдання.

 

Читець:

(Проектується автопортрет 1843 р.)

Із вічності влетів. З безсмертя виніс

Веселий повів молодечих мрій;

Припав, припав до аркуша паперу —

І радісно забігало перо

(Хвилину тому,— півтораста літ, —

Присвяту в потаємний вніс альбом

Палкої шанувальниці таланту).

Забігало перо... І зупинилось.

 Замріявся... Задумався... Забувся...

Кому цей погляд генія?

Кому глибока зосереджена увага.

Ця вперта зібраність... Цей блиск очей

Кому він має сколихнути душу?

Кому адресувати має погляд

Вітання, згоду, співчуття чи знак

 Порозуміння: висловить тривогу.

 Лиш не за себе — за чиєсь життя...

Можливо, і за наше... Він увесь

Так перейнявся думою своєю.

Що мовби аж наблизився до нас

З півтемряви далекої. Так ніжно

Дбайливими штрихами відгорнув

Несупокійне та в'юнке волосся.

Щоб і воно не заважало... Туш

Примусив розпливтися строго в міру,

їй визначену,— хай підкреслить, хай

Лиш те, що мусить проакцентувати—

Що ж із задуми вивело його —

Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня ?|

У папку вкинув аркуш — і пішов

У свою долю, в каторгу, у вічність.-

(Роман Лубківський)

 

Перший ведучий. Нас просто не існує без Шевченка. У ньому - уся історія наша, усе буття, усі мрії. Відомо: Україна - це Шевченко, Шевченко - це Україна.

 

Звучить пісня «Відкриваю Кобзар»

 

Другий ведучий. Уявити себе без Шевченка українцеві - все одно, що без неба над головою. Він - вершина нашого родового дерева.

Перший ведучий. Він не тільки геніальний поет, а й талановитий художник.

ІІ.Сприймання та усвідомлення матеріалу

Дослідницька робота

1-й учень:

Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві. Загальновідомо, що Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві. Сам він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.

Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.

Пан вирішив мати власного кваліфікованого майстра і 1832 року він віддав Шевченка у майстерню на навчання до одного з кращих художників-ельфрейщиків В.Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки. Перші спроби в цьому напрямі були невтішні, однак справжнє систематичне навчання почалося в майстра і це подобалось Тарасу. У 1836 році закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва, очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра.

Через нестачу денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником, змушувало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком – художником І.Сошенком. Сошенко зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти художнику-початківцю на його тернистому шляху. Сошенко дав йому поради і консультації, а потім знайомив з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою),спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.

2-й учень:

Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну.

Мистецька  спадщина  Шевченка  періоду  від  вступу  до  Академії  мистецтв  і  до  заслання (1838-1847рр)  становить  окрему  групу  живописних  і  графічних  творів,  що  відзначається  широкою  тематикою,  появою  нових  жанрів  і  новим  співвідноенням  між  ними,  значним  удосконаленням  опанованих  технічних  засобів  вираження  і  звернення  до  нових.  На  творах  Шевченка  цього  періоду  особливо  помітний  вплив  К. Брюллова:  певна  ідеалізація  зображуваного,  романтична  піднесеність,  деяка  умовність  колориту.  Разом  з  тим  Шевченко  вчився  в  нього  майстерності  композиції,  реалістичного  рисунка,  мистецтва  портрета.  В  цей  же  час  він  починає  виступати  як  представник  критичного  реалізму.  В  межах  цього  періоду  виразно  простежуються  етапи  внутрішнього  розвитку  митця.  Перший  етап  припадає  на  1838-1843рр (до  першої  подорожі  на  Україну). 

Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі

3-й учень:

Перша  подорож  на  Україну (квітень 1843 – лютий 1844)  визначила  тематику  і  характер  творів  митця,  їхні  жанри  і  співвідношення  між  ними.  На  Україні  Шевченко  далі  працював  над  портретом,  застосовуючи  переважно  олійні  фарби (портрети  Маєвської,  Г. Закревської,  П.  Закревського,  дітей  В.М. Рєпніна).  Ці  твори  набгато  виразніші,  глибше,  ніж  акварельні  портрети  попереднього  періоду,  розкривають  внутрішній  світ  портретованих.  Вони  свідчать  і  про  успіхи  художника  в  оволодінні  технікою  олійного  живопису.

        

 У кінці квітня 1846 року він повертається до Києва, де знайомиться з М.Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства, бере участь в його засіданнях. Взимку 1847 року здійснює тривалу подорож на Чернігівщину. У березні цього ж року видається таємне розпорядження про арешт Шевченка. 30 травня йому оголосили вирок про заслання в Окремий Оренбурзький корпус солдатом «под строжайший надзор с запрещением писать и рисовать». З Оренбурга поета відправляють в Орську фортецю. Та попри суворий нагляд і заборону, Шевченко намалював автопортрет і написав ряд поетичних творів для захалявних книжечок.

форт Кара Бутас          лунная ночь

      Форт Кара-Бутак                                        Місячна ніч

У квітні 1850 року за порушення указу про заборону писати й малювати Шевченка заарештовують і відправляють на півострів Мангишлак. Весною наступного року його зараховують в експедицію для пошуків кам’яного вугілля в горах Каратау.

З 1853 року, коли комендантом Новопетровського укріплення став майор І.Усков, що з розумінням і співчуттям ставився до поета, умови його життя трохи пом’якшилися і полегшали. Через рік Шевченко звертається з клопотанням до віце-президента Академії мистецтв Ф.Толстого з проханням порушити клопотання перед урядом про його звільнення.

1 січня 1857 року він одержує листа від дружини Ф.Толстого, в якому повідомлялося, що його звільнено з заслання. Однак розпорядження надійшло сюди лише через півроку 21 липня.

Пейзажі  Шевченка  часу  обох  експедицій  відрізняються  від  його  пейзажів  попереднього  періоду   перевагою  в  них  другого  і  третього  планів,  видовженою  композицією  при  широкому,  часто  відкритому  обрії  й  надзвичайно  багатим  і  тонким  колоритмом.  У  глибоко  емоційних  і  розмаїтих  за  настроєм  акварелях  Шевченко  виступає  як  видатний  майстер  цієї  техніки.  Його  пейзажі  дуже  точно  і  правдиво  відображають  природу  казахського  краю,  її  своєрідну  красу. 

Портретні  твори  Шевченка  років  заслання  виконано  переважно  сепією  або  італійським  олівцем (лише  кілька  портретів  в  Оренбурзі – аквареллю).  Вони  досконаліші  щодо  композиційної  побудови,  глибше  розкривають  психологічний  стан  портретованих  і  являють  собою  новий  крок  у  розвитку  реалізму  художника. 

Автопортрет с детьми               Автопортрет с товарищами

      Автопортрет з дітьми                        Автопортрет з товаришами

4-й учень:

Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. В його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що він пережив і передумав і для чого знайшов небувало синкретичне вираження, - вищою мірою виявляє сутність людини взагалі і водночас позначене печаттю могутньої й неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпне розмаїття людського духу.

Шевченко  зробив  великий  внесок  у  розвиток  портрета,  побутового  жанру  і  пейзажу.  Він  виступав  як  один  з  перших  на  той  час  офористів  України  й  Росії.  Його  реалістична  творчість  сповнена  великого  соціально-викривального  змісту  й  відзначається  глибокою  народністю,  інтернаціональ-ними  мотивами  і  гуманізмом.  Твори  Шевченка  мали  вплив  на  весь  розвиток  українського  мистецтва,  вони  служать  життєдайним  джерелом  для  багатьох  поколінь  українських  художників.  Мистецька  спадщина  Шевченка  визначає  його  видатне  місце  в  історії  не  лише  українського,  а  й  світового  мистецтва.

Шевченко належить не тільки Україні, а всьому людству, хоч кожне його слово - про Україну. Тут відбувається часте в історії літератури перетворення: поезія, народжена злобою дня, живе вічно; поезія, зміст і характер якої - безпосередньо національні, поєднуючись зі світовими змаганнями, набуває загальнолюдського значення, виростає до загальнолюдських масштабів.

Т.Шевченко відомий у світі в першу чергу як художник слова, однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника. Шевченко був справжнім творцем Української землі. Пам’ятаймо про це!

Робота груп

Мистецтвознавець. Збереглася одна з перших робіт Шевченка, виконана з професійними навиками, - "Погруддя жінки". Цей малюнок він подарував родині Уварових, про яких згадує в автобіографічній повісті "Художник".

Шевченко. "Это простое скромное купеческое семейство, но такое доброе, милое, гармоничное, что дай Бог, чтобы все семейства на свете были таковыми".

Перший ведучий. Ці роботи були виконані Шевченком ще до навчання в Академії мистецтв. Їх відмічали члени Товариства заохочення художників. Класи цього товариства Тарас почав відвідувати після зустрічі з Сошенком. Відомо, що Шевченка було викуплено з кріпацтва за гроші, виручені від продажу портрета Жуковського роботи Карла Брюллова. Ось він, цей портрет.

C:\Users\fake\Documents\шевченко фото\nb_pinacoteca_bryullov_karl_portrait_of_v_a_zhukovsky.jpg

Другий ведучий. Карл Брюллов став учителем молодого Шевченка. У повісті "Художник" автор пише:

Читець. "В одно прекрасное утро я его представил Карлу Великому. Восторг его был неописанный, когда Брюллов ласково и снисходительно похвалил рисунки. Я в жизнь мою не видал веселее, счастливее человека, как он был в продолжение нескольких дней".

Перший ведучий. Це була найсвітліша доба в житті Тараса Григоровича. Він тішиться своєю свободою та пише братові: "Живу, учусь, нікому не кланяюсь, і нікого не боюсь... велике щастя бути вільним чоловіком..." Його успіхи привернули увагу зразу ж на вступних екзаменах до Академії мистецтв у Петербурзі. Шевченко малює в основному аквареллю.

Проектуються акварельні роботи.

Експерт. Акварель - живописний твір, виконаний водяними фарбами.

Другий ведучий. У той же час художник опановує й техніку олійного живопису.

Експерт. Олія - техніка живопису з використанням олійних (масляних) фарб.

3. Робота над змістом картин Т.Г.Шевченка -ПК

Перший ведучий. Шевченко робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні Катерини.

Проектується картина "Катерина".

КАРТИНА Т. ШЕВЧЕНКА «КАТЕРИНА» (1842 р., ОЛІЯ). ДЛЯ ВЕЛИКОГО                       КОБЗАРЯ ВОНА БУЛА СИМВОЛІЧНИМ ВТІЛЕННЯМ ТЕРНИСТОГО ШЛЯХУ                       УКРАЇНИ

Картина  “Катерина” (1842),  викона  олійними  фарбами,  ввійшла  в  скарбницю  українського  побутового  живопису  як  один  з  перших  творів  критичного  реалізму.  Жанрові  твори  Шевченка  правдиво  і  поетично  зображують  життя  українського  народу,  глибше,  ніж  це  було  до  того  в  українському  мистецтві,  підносять  соціальні  проблеми.                 

             Аналіз картини «Катерина» Т.Шевченка

Алгоритм «Змістовний склад  естетичної оцінки художнього твору»

  1. Власна інтерпретація сюжету ( Що зображено на картині?) .
  2. Опис місця події ( Де це відбувається?).
  3. Визначення головного героя, його емоційного стану або інших якостей      ( Що або хто знаходиться в центрі? Які явища, події, предмети?).
  4. Визначення другорядних персонажів ( події, предмети), їх роль у творі.
  5. Опис представлених явищ або подій ( Словесний опис картини).
  6. Аналіз композиційного  вирішення ( наявність композиційного центру), плановість ( доцільність виділення планів), розміщення та підпорядкованість деталей, тощо.
  7. Відповідність реальності ( фантастична чи реалістична).
  8. Оцінка колірного вирішення ( визначення колориту картини: в якій гамі кольорів).
  9. Визначення жанру твору та аналіз художньої техніки виконання ( Що зображено? Чим зображено? – гуаш, акварель, олівець, туш, вугіль, пастель, сангіна, олійні фарби).

10. Констатація образності твору ( Виявлення художнього образу).

11. Аналіз загального настрою твору.

12. Висловлення особистого враження від твору ( Що ти хочеш змінити в картині? ). Використання асоціативних аналогій, зіставлення, порівняння, метафор, епітетів.

Мистецтвознавець. У "Катерині" ви бачите нещастя бідної дівчини, яка полюбила москаля-офіцера. Починається поема добродушним зверненням:

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі - чужі люди,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...

Але ця відверта, проста мораль, так добросердечно висловлювана, зовсім не накладає дидактичного відтінку на всю повість, яка, навпаки, уся сповнена найсвіжішої справжньої поезії. У Катерини народився син, і вона йде в "Московщину" відшукувати його батька. Прощання матері з нею, її дорога, зустріч з милим, що її відштовхує, - усе це змальовано з тією глибиною та лагідністю сердечного жалю, рівні яким зустрічаються тільки в малоросійських піснях.

Другий ведучий. В Академії мистецтв Шевченко опановує техніку гравюри, робить граверні портрети Суворова, Кутузова, Барклая-де-Толлі. Він ілюструє "Историю князя Италийского, графа Суворова-Рымкинского" для видання "Гальванографія", виконує гравюру "Король Лір", витравлену з допомогою гальванотехніки.

Проектуються портрети полководців.

http://img-fotki.yandex.ru/get/3108/varjag-2007.30/0_286ae_6e4a83bb_XL.jpghttp://img-fotki.yandex.ru/get/3308/varjag-2007.30/0_286af_22e9fef3_XL.jpghttp://img-fotki.yandex.ru/get/3114/varjag-2007.30/0_286b3_2a1890eb_XL.jpg  http://img-fotki.yandex.ru/get/3110/varjag-2007.30/0_286b4_8733d8ee_XL.jpg

Експерт. Гравюра - відтиск гравірованої дошки чи пластини.

Перший ведучий. Шевченко сумує за рідним краєм. Він мріє відвідати Україну.

Шевченко.

Хочеться хоч подивиться
На свій край на милий!
На високії могили!
На степи широкі!

Звучить пісня "Зоре моя вечірняя".

Перший ведучий. У 1843 році поет подорожує Україною, відвідує місця, дорогі його серцю, робить замальовки. Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків лукашевичі, трепови, тарновські та інші поміщики-кріпосники.

Проектуються репродукції картини "Селянська родина", "Хата батьків у Кирилівці".

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/75.jpg

Читець. "Видите, паны там бенкетуют, а мужики голодают. Да еще мало того: в селе, кроме корчмы, что ни улица, то шинок, а в каждом шинке, для приману людей, шарманка играет. Вот мужик бедный и пропивает последнюю нитку под немецкую музыку" ("Музыкант").

Другий ведучий. Олією художник виконав портрет Ганни Закревської, яка йому подобалася. У нього збереглися до неї теплі почуття, що були висвітлені у вірші "Г.З". З часом у її онуку закохався Максим Горький й присвятив "Клима Самгіна".

Проектується портрет Ганни Закревської. Звучить ніжна мелодія, на її фоні читається вірш.

портрет ЗакревскойШевченко.

І ти, моя єдиная,
Встаєш із-за моря,
З-за туману, слухняная
Рожевая зоре!
І ти, моя єдиная,
Ведеш за собою
Літа мої молодії,
І передо мною
Ніби море заступають
Широкії села
З вишневими садочками
І люде веселі.
І ті люди, і село те,
Де колись, мов брата,
Привітали мене.

 

Перший ведучий. У червні 1843 року Шевченко приїхав до Києва.

Вивчаючи місцеву старовину, готував малюнки для художнього альбому "Живописная Украина", який мав намір саме тоді видавати.

Шевченко. "...Я рисую тепер Україну - і для історії прошу вашої допомоги; я, здається, тойді вам розказував, як я думаю це зробить. Бачте, ось як. Нарисую види, які єсть на Україні, чи то історією, чи то видом своїм прикметні, вдруге - як теперішній народ живе, втретє - як він колись жив і що виробляв..." (Лист до Бодянського від 29 червня 1844 р.)

Другий ведучий. Весною 1845 року Шевченко знову виїхав на  рідну Україну, тепер надовго, у складі Київської археологічної комісії. Він подорожував Київщиною, Полтавщиною, Поділлям, Волинню, Чернігівщиною.

Проектуються картини "Будинок Котляревського в Полтаві", «Воздвиженський монастир у Полтаві»  та інші роботи цього періоду.

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/120.jpghttp://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/119.jpg

Мистецтвознавець. Творчість Шевченка-художника в останні академічні роки та під час подорожей до України була надзвичайно багатогранна. Не без успіху він виступає і як жанрист, і як пейзажист, нарешті, як майстер портрета. Одночасно він показує свою майстерність і в техніці олійного живопису, акварелі, рисунка й навіть офорта.

Демонструються роботи: "Аскольдова могила", акварель; "Видубецький монастир у Києві", офорт; "Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі", сепія.

http://img-kiev.fotki.yandex.ru/get/3514/panoramakiev.15/0_c778_c975992b_-1-orig    http://img-kiev.fotki.yandex.ru/get/3513/panoramakiev.16/0_c781_76d571b0_-1-orig

Т.Г.Шевченко. Аскольдова могила. 1846. Папір, сепія, акварель.

Т.Г.Шевченко. Аскольдова могила. 1846. Папір, сепія, акварель.

 

Експерт. Сепія - малюнок, виконаний стійкою до дії сонця та повітря фарбою коричневого кольору.

Проектується робота "Почаївська лавра з півдня".

http://pravoslavja.lutsk.ua/image.php?newsid=1467

Восени 1846 р. Тарас Шевченко побував у Почаївській лаврі. Основною метою подорожі на Волинь і Поділля була робота в складі Археографічної комісії щодо збору матеріалів, зокрема народних переказів, пісень, даних про історичні пам’ятки (кургани, давні будівлі). Що стосується самого Почаєва, то київський, подільський і волинський генерал-губернатор Д. Бібіков ставив перед Т. Шевченком конкретне завдання: зняти загальний зовнішній вигляд Лаври, внутрішні особливості головного храму та змалювати околиці з тераси.

Шевченко. "Возвращаясь из Почаева, я зашел в Кременец посмотреть на Королеву Бону и на воздвигавшиеся в то время палаты, или кляштор, для Кременецкого лицея..." ("Варнак"). "Измеривши вдоль и поперек Волынь и Подолию и дождавшись в Житомире осенней грязи, мы возвратились благополучно в Киев" ("Прогулка с удовольствием и не без морали").

Перший ведучий. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Шевченко був заарештований. Але жандарми залишилися невдоволеними його відповідями.

Жандарм. На всі питання він відповідав рішучим незнанням.

Микола І. Відправити Шевченка рядовим до Оренбургського окремого корпусу із забороною писати й малювати.

Жандарм. Художника Шевченка, за створення підбурливих і в найвищій мірі зухвалих віршів, який має міцну будову тіла, призначити рядовим до Оренбурзького окремого корпусу, з правом вислуги, доручивши начальству встановити за ним найсуворіший нагляд, щоби від нього, у жодному разі, не могли виходити підбурливі та пасквільні твори.

Читець. "Если бы я был изверг, кровопийца, то и тогда для меня удачнее казни нельзя было бы придумать, как сослав меня в отдельный Оренбургский корпус солдатом. Вот где причина моих невыразимых страданий. И ко всему этому мне еще запрещено рисовать. Отнято благороднейшую часть моего существования". ("Щоденник,  19 червня 1857 року.)

Шевченко.

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні
На нашій - не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: "Молись,
Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись".
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Однаковісінько мені.

Проектується автопортрет цього періоду.

C:\Users\fake\Documents\шевченко фото\Shevch_soldat.jpg

Шевченко в одязі солдата дістає захалявну книжечку, щось пише в ній. Починає задумливо читати.

Дай дожити, подивитись,
О Боже мій милий!
На лани зелені
І тії могили!
А не даси, то донеси
На мою країну
мої сльози; бо я, Боже!
Я за неї гину!
Може, мені на чужині лежать
легче буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Донеси ж,
мій Боже милий!
Або хоч надію
Пошли в душу... бо нічого,
Нічого не вдію
Убогою головою,
Бо серце холоне,
Як подумаю, що, може,
Мене похоронять
На чужині, - і ці думи
За мною сховають!..
І мене на Україні
Ніхто не згадає!

Другий ведучий. Оточений наглядачами й шпигунами, у нестерпно тяжких умовах поет продовжує писати, творити, малювати. Задобрюючи ротного та його прибічників горілкою, деколи залишав на одну-дві години казарму, щоб прогулятися в степу, побути на самоті зі своїми думками.

Перший ведучий. Деколи жага до малювання, творчості виливалася в малювання картин на стінах вугіллям або крейдою. Деякі малюнки та ескізи того періоду збереглися.

Проектуються картини "Мис Бай-Губек", "Крутий берг Аральського моря", "Казахський хлопчик розпалює грубку", "Казахи в юрті" та інші.

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/224.jpghttp://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/225.jpg

 http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/237.jpg  http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/214.jpg

Мистецтвознавець. Найбільш вражаючим із усього, що створив Шевченко-художник, залишаються його листи "Притчі про блудного сина". Ця серія - шедевр Шевченка-художника. Свої малюнки він збирався доопрацювати та видати у гравюрі. Такої емоційної напруги, якої досяг тут Шевченко, такої сили виразу, широти узагальнень не було в жодному творі того часу. "Притча про блудного сина" - один з найвищих здобутків у вітчизняному мистецтві ХІХ століття.

Другий ведучий. Весною 1848 року Тарас Григорович взяв участь у Аральській експедиції. Учасники її стали свідками пожежі в степу. Шевченко зробив начерк і акварельний малюнок. Пожежу він описав у повісті "Близнецы".

Демонструється робота "Пожежа в степу".

пожар в степи

Шевченко. "Я стал внимательнее всматриваться в горизонт и, действительно, вместо тучки увидел белые клубы дыма, быстро исчезающие в раскаленном воздухе. К полдню пахнул навстречу нам тихий ветерок, и я почувствовал уже легкий запах дыма.

Вскоре открылася серебряная лента Ори, и далеко выдавшийся к нам навстречу залив освежил воздух. И я вздохнул свободнее, и пока транспорт раскидывался своим исполинским каре вокруг залива, я уже купался в нем. Пожар был все еще впереди нас, и мы могли видеть только один дым, а пламя еще не показывалось из-за горизонта. С закатом солнца начал освещаться горизонт бледным заревом. С приближением ночи зарево краснело и к нам близилось. Из-за темной горизонтальной, чуть-чуть кое-где изогнутой линии начали показываться красные струи и язычки. В транспорте все затихло, как бы ожидая чего-то необыкновенного.

И, действительно, невиданная картина представилася моим изумленным очам: все пространство, виденное мною днем, как бы расширилось и облилось огненными струями почти в параллельных направлениях.

Чудная, неописанная картина!". ("Близнецы".)

Перший ведучий. Одного разу, не доходячи до річки Карабутака, експедиція зустріла одне-єдине дерево в степу - джингисагач. Це точна назва, а не як у вірші "У бога за дверима лежала сокира".

Проектується картина "Джангис-агач".

Читець.

http://www.tyurk.ru/pics/p6_45.jpgОдним єдине при долині
В степу край дороги
Стоїть дерево високе,
Покинуте богом.
Покинуте сокирою,
Огнем не палиме,
Шепочеться з долиною
О давній годині.
І каймаки не минають
Дерева святого.
На долину заїжджають,
Дивуються з його,
І моляться, і жертвами
Дерево благають,
Щоб парості розпустило
У їх біднім краї.

Мистецтвознавець. Із особливою силою виявився талант Тараса Григоровича Шевченка, безсумнівно, в офорті. Можна з цілковитою впевне-ністю твердити, що він був мало не першим українським художником, який присвятив себе цьому цікавому напрямку у мистецтві та досяг високого ступеня досконалості.

Проектуються різні офорти.

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/95.jpg http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/93.jpg

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/96.jpghttp://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/92.jpg

Експерт. Офорт - спосіб поглибленого гравіювання, при якому лінії малюнка продряпуються різцем у смоляному шарі, що покриває мета-лічну дошку, і потім протравлюється азотною кислотою.

Мистецтвознавець. Під час походу в гори Каратау та пізніше, під час перебування в Новопетровському укріпленні, Шевченко виконав багато акварельних пейзажів. Ці пейзажі приваблюють нас зрілістю реалістичної майстерності.

Експерт. Пізнавальне значення цих творів незмірно зростає ще й тому, що Шевченко - перший і фактично єдиний художник того часу, який блискуче відтворив стародавні пам'ятки Мангишлаку, їх самобутню красу та національні особливості.

Перший ведучий. В останні роки заслання Шевченко створив значну кількість сепій. Вони присвячені міфологічним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка. Вони свідчать про великі художні досягнення майстра, його блискучу техніку, широкий творчий творчий діапазон.

Демонструються роботи "Самаритянка", "Робінзон Крузо", "Нарцис та німфа Ехо".

http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/349.jpg http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/347.jpg http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/images/352.jpg

Читець. "Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій". (Іван Франко. "Присвята".)

Другий ведучий. В останній період творчості Шевченко створив галерею цікавих портретів своїх друзів й знайомих.

Мистецтвознавець. Усі ці твори відзначаються винятковою простотою й разом з тим надзвичайною виразністю, теплотою та задушевністю... Сміливість і впевненість вільного майстерного штриха, гранична композиційна виразність - характерні риси цих портретів.

Проектуються портрети.

Читець. "І по десятилітнім засланні Шевченко вернувся нарешті до Петербурга, зламаний тілом, але не духом... Навіть в тих страшних роках його муза не затихала..." (Іван Франко. "Тарас Шевченко".)

Експерт. Як художник (у прямому розумінні слова) він заслужив собі добре й чесне ім'я. І на цьому шляху Шевченко був одним із перших, хто звернувся до народних мотивів.

Перший ведучий. До останніх хвилин свого життя Тарас Григорович Шевченко працював у своїй майстерні при Академії мистецтв. Буквально в ній він і помер.

На фоні мелодії "Заповіту" читається уривок.

Шевченко.

Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та й заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій...

Другий ведучий. Про Тараса знає вся Україна, що він був її батьком, заступником, голосом, виразником її інтересів. І сьогодні лине над Україною його пісня.

Звучить "Заповіт".

docx
Додав(-ла)
Гнатів Наталя
Додано
22 жовтня
Переглядів
35
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку