Сценарій навчально-просвітницького заходу для школярів 7-9 класів «Енергоефективність як шлях до заощадження»

Сценарій навчально-просвітницького заходу для школярів 7-9 класів

«Енергоефективність як шлях до заощадження» 

Мета: формування у підростаючого покоління основ економічного мислення, що дозволить їм приймати раціональні рішення стосовно розподілу та використання отриманих доходів, сприятиме отриманню навичок заощадження задля примноження власних коштів та задоволення своїх потреб у майбутньому.

Очікувані результати: Проведення просвітницьких заходів надає школярам базові економічні знання, сприяє формуванню у них важливих для сучасної людини вмінь та навичок.

Вчитель: Тему нашого з вами спілкування я би сформулювала наступним чином: «Чи вмію я управляти власними фінансами?» або ж іншими словами «Чому важливо бути фінансово грамотним та вміти заощаджувати?». Кожен з вас, мабуть, з легкістю відповість на це запитання. Добре, якщо відповідь буде ствердною, а варіанти способів заощаджувати будуть реальними. Насамперед, хочу вам повідомити, що  сьогодні 31 жовтня відзначається Всесвітній день заощаджень. Україна долучилася до цієї фінансової традиції дише декілька років тому, а у світі це свято відмічають вже майже століття. Сьогодні кожна людина щодня занурюється у вир фінансових операцій, перед кожним з нас постає необхідність прийняття рішення щодо того, як найбільш ефективно використати наявні «фінанси». Нажаль,фінансові ресурси завжди обмежені, а наші потреби безмежні. Саме тому й виникає потреба, так би мовити, у «підтягуванні» наших фінансових можливостей до потреб у фінансових ресурсах. Вірний шлях досягти цього – це ощадливе та раціональне використання наявних фінансових ресурсів. Саме про це ми з вами й поговоримо. Спробуємо закласти базові навички ефективного управління власними фінансами та здійснення заощаджень. Переконана, що жоден з вас не відмовиться, щоб по закінченню школи у нього накопичилися заощадження, достатні, наприклад, чи то для вступу до університету, чи на хороший відпочинок, або ж на купівлю нового велосипеда. Водночас, пропоную не обмежуватися розмовами, а доповнити наше спілкування вирішенням завдань, які постають перед нами у повсякденному житті. Я спробую вам пояснити для чого та як саме слід заощаджувати, аби цей процес був комфортним.

Ми навчимося завчасно готуватися до певної події – поїздки, відпочинку з друзями, святкування дня народження або ж купівлі якоїсь недешевої речі. Ми спробуємо розрахувати бюджет нашої події та визначити необхідні фінансові ресурси для втілення її у життя. Переконана, що отримані сьогодні знання будуть корисні не лише вам, але й вашим друзям та рідним. Згода? Учні відповідають: добре.

Вчитель: Тоді розпочнемо! Перше питання до вас: хто може сказати, що таке заощадження?». (Учні висувають припущення, наприклад:  гроші, які ми не витрачаємо зараз, щоб купити щось потім?  гроші, які людина вкладає в банк із метою отримання відсотків…)

Тренер: Правильно! Заощадження дозволяють накопичити на майбутню покупку та отримати прибуток. Однак, найголовніше те, що заощадження розширюють спектр можливостей людини та дають певну свободу дій. Уявіть, що ви шукаєте подарунок другові. Ви дізналися про це напередодні, і у вас є лише 20 гривень. Що ви можете купити йому?» Учні висувають припущення.

Вчитель: «А якщо у вас 50 гривень?» Учні висувають припущення. Вчитель: «А якщо 200 гривень?» Учні висувають припущення.

Вчитель: «Зауважте, що маючи 200 гривень, ви можете купити подарунок і за 50. Але якщо у вас 20 гривень, вам доведеться обмежитися лише цією сумою, та й вибір буде значно вужчий. Крім того, заощадження дають людині впевненість у завтрашньому дні. Незабаром більшість із вас буде вирішувати, де продовжувати навчання після школи. Уявіть, що є два однокласники з приблизно однаковим рівнем знань із усіх предметів. Але родина одного подумала про це заздалегідь і протягом п’яти років заощаджувала певну суму на спеціальний цільовий рахунок у банку.

Родина другого цього не зробила, і хлопець знає, що вчитися він зможе лише, якщо потрапить на бюджетне місце. Хто з них впевненіше себе почуватиме на іспитах?» Учні відповідають: «перший».

Вчитель: «Крім того, перший, швидше за все, зможе вступати до престижного ВНЗ, навіть якщо це буде контрактна форма навчання. А другий піде туди, де візьмуть. Або розглянемо зовсім «дорослу» проблему. Припустимо, людина хоче влаштуватися на роботу. Якщо в неї є заощадження, вона може собі дозволити пару місяців спокійно шукати роботу зі зручними умовами. Якщо в неї немає заощаджень, вона буде змушена приставати на першу-ліпшу пропозицію, навіть якщо на тій роботі мало платитимуть або не буде перспектив. Тож, заощадження потрібні практично кожній людині. І чим раніше ви це зрозумієте та почнете працювати в цьому напрямі, тим краще.

Давайте тепер подумаємо, звідки сучасний український школяр може взяти гроші для заощадження. Ваші ідеї!» Учні висувають припущення, наприклад:  з кишенькових грошей, які дають батьки  заробити.

Вчитель: «Правильно. Давайте спочатку поговоримо про кишенькові гроші. Зрозуміло, що кожен з вас отримує певну суму від батьків. Зручніше за все тим, кому батьки дають фіксовану суму, наприклад, 100 гривень на тиждень. Фахівці з особистих фінансів радять заощаджувати 10% від будь-якої отриманої суми. По-перше, ці гроші легко вираховуються – забрав «нуль» - ось і сума. Відповідно, якщо ви отримуєте 100 гривень на тиждень, з них варто заощаджувати 10 гривень. По-друге, десяту частину можна заощаджувати, не відчуваючи дискомфорту, як кажуть, зберігаючи рівень споживання. Припустимо, ви вирішили заощаджувати саме цей відсоток, маючи 100 гривень на тиждень у якості кишенькових. Скільки ви маєте накопичити за місяць?» Учні відповідають. Тренер: «Так, приблизно 40-45 гривень. Що для цього потрібно, як ви гадаєте?» Учні відповідають. Тренер: «Так, можна щоразу ходити зі школи або секції 2-3 зупинки пішки, а не їхати маршруткою. А можна замість одного походу в кіно зібратися вдома та подивитися кіно з диску. Або кілька разів на місяць відмовитися від коли та чіпсів і пообідати у шкільній їдальні нормальним супом. Начебто не дуже складно і особливих жертв від вас не вимагає. Які ще можливі способи «заробітку» для школярів ви можете запропонувати?». Учні відповідають. Допомогти батькам чи сусідам (кур’єр, волонтер, погуляти з собакою, підмести подвір’я тощо…)

Вчитель: Давайте тепер поговоримо про бюджет. Хто може дати визначення, що це таке?» Учні висувають припущення.

 Вчитель: «Бюджет – це перелік усіх доходів і витрат. Неважливо, про який бюджет йдеться (бюджет вашого дня народження, бюджет вашої сім’ї на місяць чи бюджет держави на рік), він складається з двох частин дохідної та витратної. Ми пам’ятаємо, що фінансові ресурси, нажаль, завжди обмежені, а потреби завжди безмежні. То ж, на будь-якому рівні управління бюджетом (особистий бюджет, бюджет сім’ї чи держави) головне завдання полягає у збалансуванні наших фінансових можливостей та потреб. Для цього потрібно постійно працювати над тим, щоб нарощувати дохідну частину бюджету. Однак, тут важливо пам’ятати, що формувати дохідну частину можна двома способами! Про них ми вже говорили сьогодні. Давайте пригадаємо! (Учні висувають припущення).

Тренер: Вірно! Нарощувати свої фінансові можливості можна або заробляючи гроші, або ж раціонально витрачаючи наявні. При цьому раціональність полягає у тому, аби задовольняти всі свої базові потреби і при цьому формувати заощадження. Безумовно, ці способи управління дохідною частиною бюджету існують паралельно. Адже, якщо людина не працює та не заробляє грошей, їй не буде з чого заощаджувати. Хіба що вона раптом отримає спадок. Якщо ж людина заощаджує, то вона не лише забезпечує собі можливість більш повно задовольнити свої потреби у майбутньому, а й заробляє при цьому. Наприклад, поклавши заощаджені гроші на депозит у банку, купуючи цінні папери чи інвестуючи кошти у якийсь бізнес, можна непогано заробити. Мало того, обидва способи формування дохідної частини бюджету є цілком прийнятними. Давайте уявімо собі двох чоловіків. Один із них багато працює, отримує високу зарплату, але при цьому не відмовляє собі у задоволеннях – їздить на авто, харчується в місті, проводить відпустку за кордоном, наймає няню для дитини та прибиральницю для будинку.

Інший чоловік заробляє втричі менше, але він користується громадським транспортом, бере на роботу обіди, відпустку проводить на дачі, самостійно виконує всю хатню роботу та водить дитину до дитсадка. То ж, за день до зарплати ці двоє можуть знайти у гаманці або на рахунку приблизно однакову суму. Але ось що ми повинні зрозуміти: ощадливість – гарна риса, але до безкінечності заощаджувати неможливо. Кожна людина має базові потреби, які потрібно задовольняти. Хто наведе приклади таких потреб?» (Учні висувають припущення, наприклад:  їжа  одяг  житло  здоров’я  безпека…)

 Вчитель: «Так, ви маєте рацію. Але до базових потреб належить також спілкування, відпочинок, розвиток здібностей тощо. Наприклад, одяг має, насамперед, забезпечувати нам тепло та захист. Це – базова потреба. Але ми всі хочемо, щоб він був красивим, зручним, модним тощо. Наші потреби – базові та похідні – формують витратні статті бюджету. Давайте подивимося, як це відбувається.

Спробуємо, наприклад, скласти бюджет поїздки на одноденний пікнік за містом із трьома друзями. Кожен із вас, певно, їздив на такі заходи з батьками або класом. Але раніше хтось із дорослих – батьки чи класний керівник – визначав, скільки саме грошей вам потрібно. Зараз спробуйте це зробити в командах (обєднує дітей на дві команди). Отже, команди в нас є. Подумайте, якими будуть ваші статті витрат і спробуйте уявити, скільки це коштуватиме. І не забудьте визначити загальну суму на чотирьох! Робіть це на великих аркушах, аби потім, під час презентації робіт, усі бачили записи. (Роздає папір та маркери). Також не забувайте, що під час презентації я та члени іншої команди мають право ставити вам запитання, і ви матимете на них відповідати. У вас на це 10 хвилин!» Команди працюють самостійно, звертаючись по допомогу лише у випадку виникнення труднощів. За 10 хвилинвчитель зупиняє роботу команд та запрошує першу з них на презентацію. Команди демонструють свій список (розміщуючи його на фліпчарті). Вчитель і члени іншої команди ставлять запитання та додають коментарі. Наприклад: «Як ви збираєтеся дістатися за місто? Якщо автобусом чи електричкою, слід виділити гроші на квитки. А якщо вас відвозитиме та забиратиме, наприклад, тато одного з вас, то треба закласти в бюджет гроші на бензин.»; «Ваша команда виділила на сік 10 гривень на 4 осіб. Інших напоїв, наприклад, води або чаю, я в списку не бачу. 10 гривень – це одна пачка соку. Ви вважаєте, що 4 підліткам за цілий день достатньо буде склянки соку?»; «Ніхто з вас не виділив гроші на зв’язок. А я майже певен, що вам доведеться телефонувати батькам. Або вони будуть телефонувати вам»; «Ви заклали в бюджет 30 гривень на фрукти. Що це за фрукти та скільки, на вашу думку, їх можна купити на 30 гривень?»; «Ніхто з вас не згадав розваги. Що ви будете робити? Всі ці розваги слід обдумати, обговорити, скласти їхній бюджет. Навіть якщо ви просто збираєтеся пекти картоплю на вогнищі, слід взяти з собою сірники, папір для розпалювання вогню, саму картоплю, олію, сіль, бажано фольгу для запікання та вологі серветки для рук. А якщо ви ловитимете рибу, то слід попіклуватися про вудочки, гачки, наживку тощо. В когось вдома вони є, а хтось може і не мати.» Переможець визначається вчителем (він визначає найреалістичніший бюджет). Після визначення переможця та привітання його, члени цієї команди отримують подарунки.

Вчитель: «А тепер давайте визначимося, як довго потрібно заощаджувати кишенькові гроші, щоб організувати такий пікнік. Візьмемо за основу суму, запропоновану нашою командою-переможцем (записує суму на фліпчарті). Розділимо її на 4 – адже ми складали бюджет на 4 осіб (записує результат на фліпчарті). Припустимо, що кожен з вас отримує від батьків 400 гривень на місяць кишенькових грошей та заощаджує з них 10%. А тепер прошу сказати, як довго вам потрібно буде збирати гроші на такий пікнік.» Учні рахують та відповідають. Наприклад, якщо команда-переможець оцінила вартість усього пікніка у 320 гривень, то їх слід спочатку розділити на 4 учасників – вийде по 80 грн. з особи. Потім ці гроші слід розділити на 40 (таку суму може заощадити дитина за місяць, якщо відкладатиме 10% від 400 гривень кишенькових) – вийде 2 місяці.

Вчитель: «Хто хоче сказати, скільки часу потрібно для накопичення потрібної суми?» Учні відповідають.

Вчитель: «Так, абсолютно правильно. Але я хочу дати можливість реваншу іншій команді.

Давайте тепер на підставі вашого досвіду та попередніх помилок ви складете бюджет Дня народження для 10 друзів. Раджу спочатку визначитися, як само ви хотіли би святкувати свій день народження, а потім вже складати список покупок та бюджет. Також подумайте про те, як можна заощадити гроші під час святкування. Ви маєте 10 хвилин.» Команди працюють,

Вчитель:  (стежить за часом. За 10 хвилин він зупиняє роботу та запрошує команди презентувати свої бюджети).

 Вчитель: може ставити запитання та звертати увагу команд на важливі моменти. Наприклад: «Ваша команда вирішила святкувати день народження в аквапарку. По-перше, в них є знижки для груп. По-друге, варто було в вивчити особливі пропозиції аквапарку – раптом там практикується безплатне відвідування для іменинника.»; «Ви захотіли традиційного святкування Дня народження. Але ж варто подумати про те, скільки коштує вашим батькам нагодувати 10 підлітків. Я кажу не лише про гроші, але й про час, і про зусилля. До того ж, ви нічого не сказали про можливість заощадження. Раджу запропонувати батькам та друзям зручне рішення: кожен із них у якості подарунка має принести якусь страву. Наприклад, один принесе торт, другий – соки, третій – салат, четвертий – фрукти. А мама приготує лише одну-дві страви, наприклад, курку та запечену картоплю. І вам недорого, і друзів можна багато запросити, і їм не треба думати про подарунок. Звичайно, дорослим може здатися це не зовсім стандартним рішенням, але це вже ваша справа переконати. І ще важливий момент – це організувати, переговоривши з кожним окремо та поставивши їм завдання»; «Ви склали чудове меню, але нічого не сказали про додаткові витрати. Наприклад, потрібно купити серветки на стіл або повітряні кульки для прикрашання вашої кімнати.» Переможця визначає тренер, який пояснює свій вибір. Бажано, щоб перемогла команда, яка програла у попередньому конкурсі. Після визначення переможців тренер вручає призи.

Вчитель: «Ось ми й побачили, скільки коштує святкування дня народження. Упевнений, це раніше робила ваша мама: складала, наприклад, список страв та інших речей, які потрібні для святкування, а потім купувала їх за списком. Сподіваюся, що після нашого заняття ви зможете, якщо не взяти цю роботу на себе, то принаймні, допомогти їй. І запропонувати варіанти заощадження! Отже, сьогодні ми з вами плідно поспілкувалися: поговорили про гроші для підлітка, дізналися з чого складається бюджет, навчилися планувати подію. Також я щиро сподіваюся, що результатом нашої розмови стане серйозніше ставлення до питання заощаджень. А я із задоволенням допоможу кожному з вас, хто зробить конкретні зусилля у цьому напрямі.