Сценарій новорічного свята для 5 класу "Різдвяне диво"

Міні-вистава до новорічного виступу в школі

(для учнів 5 класу)

 РІЗДВЯНЕ ДИВО

Традиційна українська кімната, мати заколисує дитя на фоні пісні Dima PROKOPOV, MOISEI - Різдвяна ніч.

Мама колише дитину й тихенько промовляє:

Спи, моє миле малятко!
Нічка надходить уже.
Знай, на нулі десь твій татко
Спокій тобі береже.

Ти ось лежиш у постелі,
В хаті добро і тепло.
Татко в вушанці, в шинелі,—
Снігом окоп замело.

До кімнат забігає дочка й вигукує:

Мамо, вечоріє вже. Скоро перша зірочка на небі зійде. Давай вечеряти будемо.

Мати: Будемо, доню, будемо. Я все приготувала. Але потрібно, щоб ти допомогла. Микитка не спить. Мушу його весь час на руках колисати.

Дочка: Звісно, матусю. Ти мені кажи що і як, а я все виконуватиму. А тато наш як?

Мати: Та як не знаю. Ще вчора телефонував. А сьогодні…

Дочка сідає біля столу й схиляє голову.

Мати: Ти не журись, доню. Все в нього добре. Він, мабуть, просто забігався, закрутився, вони з побратимами теж кутю варять, коляду зустрічають. Він скоро дасть про себе знати. Ось побачиш.

Дочка посміхнувшись і повеселішавши: Матусю, а можна я Оленку й Катрусю до нас на вечерю покличу. Їхня мама поїхала у Запоріжжя, щоб зустрітись з їхнім татом. Йому відгул на два дні дали. А в бабусі нічне чергування у лікарні. Вони зовсім самі вдома.

Мати: Звісно, доню. Не годить діткам самим вдома лишатись. Святвечір зараз. Це сімейне свято. Клич їх, будемо гуртом кутю їсти й колядувати. Й, крім цього, гості на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносять щастя в дім.

Дочка: Я зараз їх гукну. Вони на вулиці чекають.

Дочка вибігає й швидко повертається з двома дівчатами.

Катруся: Доброго вечора, тітко Оксано.

Оленка: Здорові будьте, тьотю. Дякуємо, що запросили нас.

Мати:  І ви здорові будьте, дівчатка. Заходьте й обігрійтесь з двору. Але мусите Даринці допомогти на стіл все поставити. Он там і кутя, і узвар, і пиріжки… Все я приготувала, але Микитка вередує, тому ви будете сьогодні ввечері за господинь.

Катруся: Будемо.

Оленка: Із задоволенням.

Даринка: Ну що ж, давайте розпочинати. Мамо, що найперше робити?

Мати: На стіл я вже поклала сіно, а зверху застелила скатертину. Під неї по кутках столу також розклала зубчики часнику, щоб уберегти дім від злих сил та хвороб. А ви поставте всім нам тарілки, кухлі та ложки. І ще потрібна одна зайва тарілка, ложка й порожній келих для тих родичів, хто не дочекався святвечора або ж для гостя, який несподівано може завітати до нашої господи.

Катруся: Готово.

Оленка: Поставили.

Даринка: А тепер, дівчатка, несімо на стіл дванадцять страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами.

Катруся: Мама мені розповідала, що першою на стіл потрібно ставити кутю. Це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса або ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства).

Ставить на стіл кутю і дівчата приносять решту страв до столу.

Оленка: А ще поставимо вареники, грибну юшку, голубці, картоплю.

Даринка:  Рибу, гриби, капусту, квасоля, узвар, пампушки.

Оленка: Ой, виходить лише одинадцять страв.

Даринка: Ми ж про хліб забули.

Мати передає немовлятко Даринці й запалює свічку.

Мати: Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.

Оленка: Бабуся нас вчила, що розпочинати святу вечерю слід зі спільної молитви.

Мати: Правильно, Оленко. Хороша в тебе бабуся.

Катруся: А ще ми завжди перед початком молитви залазимо під стіл й квокчемо, як ті квоки, щоб птаство добре велося в господарстві.

Мати сміється: Ну то лізьте під стіл, мої квочечки, й квокчіть.

Дівчатка лізуть під стіл, квокчуть й сміючись вилазять звідти.

Чути стукіт у двері. Заходять колядники.

 

 

Колядник 1:

Слава Богу! Мир цій хаті!

Ми колядники небагаті.

Ми з далекої дороги

У ваші тут зайшли пороги.

Дозвольте нам тут відпочити

І новину сповістити.

Колядник 2:

То новина незвичайна, -

То свята, велика тайна:

В Вифлеємі народився,

Із Марії воплотився

Ісус Христос, Дитина Божа,

Красна, мов та квітка гожа!

Колядник 3:

Це Син Божий, щоб ви знали,

Як пророки віщували,

Так прийшов він на цей світ,

Серед поля, мов той квіт.

Колядник 4:

Ми несли сніпок пшениці

З міста Києва – столиці.

Поклали до ніг Дитини,

Рож денного Бога - Сина.

І просили в Нього щиро

Для Вкраїни щастя й миру!

Колядники (разом):

Вся Вкраїна заспівала –

Нова радість нині стала!

Співають разом коляду.

Колядник 5

Мир і спокій цьому дому!

Тут немає місця злому!

Не незгода, а злагода,

Єдність і любов народу!

Не темнота, а просвіта,

Що, як сонце серед літа,

Освітляє трави й паші,

Хай освітить душі ваші.

І біду всю проганяє,

Світло пітьму подолає!

 

Колядник 1

Коляд, коляд, коляда,

Хай обходить вас біда.

І нехай на ваш поріг

Прийде радість в Новий рік.

Щоб в добробуті цвіли,

Щоб щасливо ви жили,

І щоб рік цей молодий

Вам був кращий за старий!

Колядник 2

Друзів зичу вам багато,

Щоб у будні та на свято

Ваші гнулися столи,

Щоб здорові всі були!

 

 

Колядник 3

Зірочка на небі ясно засіяла,

Із Різдвом Христовим людство привітала.

Віра і надія в серці оселились,

Пастухи Ісусу щиро помолились.

Хоч віки минули – зірочка ця сяє!

Із Різдвом Христовим нас щорік вітає!

Колядники всі разом:

Христос ся рождає!

Мати з дівчатками:

Славімо його!

Мати: Дякуємо, вам дорогі колядники, за віншування, коляду й сердечні побажання. Сідайте до нашого столу. Будемо вечеряти разом.

Чути звук телефонного дзвінка.

Даринка: Я відповім, мамо, то, напевно, тато телефонує.

Даринка вибігає за куліси й швиденько повертається, з радістю вигукує:

Мамо, це татко. Він каже, що війна закінчилась! Ми перемогли й він їде додому!

Катруся: Значить і наш тато повертається.

Колядник 1: І мій брат теж.

Колядник 2: І мій хресний.

Мати: Так, діти. Це справжнє різдвяне диво! Христос ся рождає!

Всі разом: Славімо його!