П
Дійові особи:
Оповідач
Піратка (капітан корабля «Шкільна перлина») Джессіка Горобчиха
Пірат Анчоус
Пірат Кальмар
Пірат Френсіс
Пірат Медуза
Пірат Устриця
Юнга
Кормчий
Снігова Баба
Снігуронька
Дід Мороз
(Звучить піратська мелодія)
Оповідач : Пірати, корсари, морські вовки! Слова, просякнуті духом авантюризму… А той з вас, вельмишановні пані та панове, хто не чув ім’я, від якого в жилах стигне кров і волосся встає дибки, скажу я вам, і життя не бачив! А мова піде про легендарного пірата Чорну Бороду та його завзяту правнучку у сьомому коліні Джесіку Горобчиху.
(грає весела музика, на сцену викочують бочку, розтягують сіті й канати, танцюють)
Джессіка: (здалеку) Три тисячі чортів! Знову дискотеку влаштували! Шикуйсь!.. Грудям форму колеса надати!.. Фейс ліворуч!.. Праворуч!.. Так тримати!.. Капітана зустрічати! (виходить до команди)
Дж: Пірати! (гордо) Мої запеклі морські вовки! Обвіяні солоним вітром, але, на щастя, не змиті дев’ятим валом… У мене є план!
Медуза і Френсіс: План?! .. Йо-хо-хо!.. (натякають жестами на заохочення) Три пляшечки рома!… Дж:(розштовхує нахаб)… А щоб вас медуза вжигнула! .. Що за молодь пішла! Як на абордаж, так усі, а як палубу драяти, так нікого!
Френсіс : Клянусь зубами акули, що відкусила колись вухо моєму прадіду, у повітрі запахло скарбами!
Дж: Ще й якими!.. Ваша мамця нюхом чує здобич!... Так от, леді і джентльмени. Мені стало відомо, що на одному з островів нашого океану є місто скарбів!.. І ми негайно туди вирушаємо!...
Кальмар: А карта в нас є, капітане?
Дж: Звичайно ж, є! (розгортає) … Чекайте, а де мої окуляри?
Дж: Чекайте! … Забула! Я ж їх іще не ношу!
Дж: Так! Де ми зараз? ..Зараз ми ось тут!.. Значить нам сюди!... курс на північ!
Підняти якір!.. Віддати швартові!.. Повний вперед!
(музика, всі вскач обходять ялинку.
Виходять з-за ялинки троє піратів. Вдивляються у глядацький зал через підзорну трубу)
Кормчий: Земля! Бачу землю!
Дж: Що ж, мої вірні корсари! Здається, ми вже зовсім близько до своєї мети!
Медуза: Залишилося підплисти ближче, кинути якір, пришвартуватися… і-і…
вуєш!
Кормчий: То як нам тепер бути?.. Мене й так постійно нудить від морської хвороби! А тут не вистачало ще якоїсь зарази підчепити!
Дж: Спокійно, мої відважні корсари!... Спочатку ми відправимо на острів нашу розвідку!
(Усі радісно повторюють слово «розвідку»)
Дж: Ми спустимо на воду шлюпку… І посадимо до неї своїх людей, найкращих з поміж
кращих!
Хело! Май нейм із Френсіс! Цігель-цігель ай лю-лю?..
Дж: Досить! Досить! Ти своїм поліглотством попалиш усю команду! Краще буде взагалі
прикинутися німим!..
Дж: Ну, ще добровольці є?
Устриця та Анчоус: Є! Ми!
Дж: От і чудово!... Анумо , одягніть оцим сміливцям усі можливі засоби захисту, та нехай
вирушають у дорогу. (під ліричну музику «розвідникам» одягають маски, окуляри,
бронежилети, бризкають антисептиками, проводжають зі сльозами на очах,
махаючи услід носовими хустинками)
Дж: Щось так сумно стало… А на носі ..що?
Кормчий: На носі… (придивляється) - бородавка, мем! (отримує стусана)
Дж: Яка бородавка, бовдуре?! На носі – Новий рік! А тому - чи не влаштувати б нам оце якихось танців? Га?
Медуза: Танці? Йо-хо-хо! Три пляшечки … (згнічуються під грізним поглядом капітана) … ну хоча б йогурту.
Дж: От знайдемо скарби – то буде вам і йогурт, і квашена капуста. А зараз – танцюють всі!
(Виконується піратський танець).
(З-за ялинки виходять розвідники)
Юнга: Розвідка прийшла! Ура!
Френсіс: Послушайтє лише, шо там било! Там такоє било! Ми, акі акули, вибросілісь на бєрєг!..
Обдьорлі сєбє плавнікі! Але добралісь-такі до цього міста скарбів!
Анчоус: Нічогеньке таке місто. Будинок резиденції з білої цегли. Має два поверхи. Прапор якийсь дивний майорить.
туди-сюди.
Устриця: Особливо молодняк… Їх там класифікують якось дивно: 1-й клас, 2-й клас, 3-й і так далі, аж до 11-го.
Дж: Завербуємо!.. Але пізніше! А як щодо скарбів?
Дж: Та ви за дурнів нас тримаєте?... На карті читко вказано, що саме там і знаходяться
скарби.
Дж: Інформація ваша дуже цікава, але що з нею робити, - незрозуміло!
Устриця: Пробачте, мем! А ми ж іще звідти язиків привели! Може, вони нам допомо- жуть?
Дж: Язики?! ..О! ..Язики! Давайте їх сюди!
(під музику приводять зв’язаних полонених: Снігову Бабу і Снігуроньку)
Юнга: Це ще що таке?
Дж: Три тисячи чортів!.. Баба на кораблі! Ще й не одна!..
Анчоус: Відставити «Полундра»! Я їх, здається, знаю! Читав у газеті. Це символи Нового року.
З ними ще дід «Біла борода» повинен бути. А у нього завжди мішок скарбів за
плечима!... Згадав! Дідом Морозом його звати!
Юнга: Так де ж він, той Дід Мороз? І де його скарби? Ану говоріть!
Д.М.: Тут я!...А де ж моя Снігуронька?
(виходить до всіх, оторопіло дивиться на зв’язану Снігуроньку)
Д.М.: Три тисячі дохлих шпротів! … Ці негідники зв’язали мою онуку та її подругу! Ану
звільняйте їх негайно! Поки я остаточно не розгнівався!
Френсіс: Клянусь останнім зубом моєї прабабці: у повітрі запахло смаженим!
(похапцем звільняють полонених, шанобливо схиляються перед ними)
Сн: Скарби шукаєте? Так он же вони, сидять перед вами!...Погляньте в зал (усі дивляться у зал
через трубу, окуляри, піднявши свої пов’язки)
Сн: Чим вам не скарби?!: щирі посмішки, світлі обличчя.
С.Б.: Справжні смарагди та діаманти.
Д.М.: Правда, деякі ще потребують «ювелірної обробки»! Але це справа часу!
Дж.: Йо-хо-хо! Та це ж надійна бухта, де варто кинути якір (усі піддакують) і надовго пришвартуватися! (усі піддакують)... А зараз будемо святкувати! (усі радіють)
Сн: Ялинка сяє від прикрас
І зал горить вогнями
Всіх друзів кличемо до нас
Стрічати свято з нами!
Д.М.: Новий рік до нас приходить,
Наче сонце ясне сходить.
Люди всі йому радіють,
Про добро та щастя мріють.
Сн: Про майбутнє чудо свята
Там, де посмішка крилата,
Підемо шляхом добра,
Бо надія в нас одна.
Д.М.: То ж до неї крок за кроком!
З новим щастям!
Всі: З Новим роком!
Дж: Свистать всіх наверх! (свистять,сходяться)
А зараз слухайте мою команду! Пісню запівай!
(Звучить пісня)
Дж: Увага! Увага! Оголошується перший новорічний
конкурс!_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оповідач: Неймовірно щедрі розсипи талантів у наших школярів. І нам такі діаманти ой як потрібні! Тож ласкаво просимо на палубу нашого корабля учнів 7 класу. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Оповідач: Дякуємо друзі, за чудове новорічне привітання. А на черзі юні вокалістки з 6 класу. Вони такі схвильовані і милі! Тож підтримайте їх своїми оплесками!_________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Конкурс ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДМ.:(до Снігуроньки)- Внучко!
Сн.: Що, дідусю?
__________________________________________________________________________ Пірат 1: Ей! Анчоусе! Йди но сюди!
Пірат 2: Я тебе слухаю, Кальмаре.
1: Та не мене слухай, а бери свою трубу, всідайся зручніше, та будемо слухати й дивитися номер від учнів 11 класу! … Шановні! (по-піратськи)... Вам слово!...
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________Конкурс ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________- - А зараз… на багаточисельні прохання наших глядачів … на сцену вийдуть… 10-класники! Зустрічайте!_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
-Ну і на цій оптимістичній ноті ми не закінчуємо, а продовжуємо нашу піратську історію.
-Щиро дякуємо вам, шановні глядачі, за увагу! Ще раз усіх з Новим роком!
-А зараз – ДИСКОТЕКА!
-Свистать усіх на палубу! Гайда, танцювати!