Сценарій новорічного свята "Новорічна феєрія"

Новорічна феєрія.

(Сценарій Новорічного свята для учнів 1-4класів)

Дійові особи:  сестрички – Серпантинки, Баба Яга, Кощій Безсмертний, папараці, Снігуронька, Дід Мороз, учні.

Хід свята.

В прикрашеній новорічній залі по периметру стоять учні.

Ведуча: Дорогі діти, сьогодні ми з вами будемо приймати участь в веселому, яскравому, чарівному святкуванні Нового року. Будемо гратися,водити хороводи, танцювати, приймати участь в конкурсах, будемо веселитися.

До нас на свято завітали чарівні веселі красуні сестрички – Серпантинки. Подивіться, як вони танцюють запальний танок)

(Сестрички – Серпантинки танцюють ритмічний танок). 

Раптом до зали забігає Баба Яга переодягнена в Снігуроньку на боці у неї люстерко, в яке вона часто дивиться. Вона співає пісеньку:

 «Ой літак летів

Колеса терлися,

 Ви не чекали мене,

А я приперлася» 

Ой, куди це я потрапила? Де тут фотокореспонденти, журналісти? Що не бачите, яка краса до вас приїхала, яка фотомодель! Ану швиденько пишіть про мене статті, фотографуйте мене, яка бізнеслєді з лісу …ой, ой, з міста приїхала (позує, її фотографують). Стоп, а що тут взагалі коїться?  Скільки діточок зібралося! А чого це ви тут, а?! Ой, голова ж моя, голова, як же це я забула? Це ж вони на свято Нового року зібралися! А я ж Снігуронька! Ледве не забула! Поки по тих бутіках походила, поки голлівудську усмішку собі зробила,  поки фотографувалася, давала інтерв’ю, то й забула, куди ж це я зібралася. Любі дітки, це ж я, ваша Снігуронька, зачекалися  ви мене, чи не так? Подивіться, який в мене прикид, а як посміхаюсь,(демонструє вбрання й посмішку) обалдеть від такої краси можна! Ой, що ж це я про себе та про себе, я ж вас мушу розвлєкать. А чи пам’ятаєте ви, дітки, як ми з вами минулого року танцювали танок оскаженілих  каченят?!

Серпантинка: Снігуронька, що ти говориш? Не оскаженілих, а маленьких   каченят!

Снігурка – Яга: Та я вже забула, Серпантинка, я ж то стара вже, (мабуть років… (сама до себе: що я морозю, я ж Снігуронька) років мені… 18, молодая зовсім, пам'ять у мене дєвичья, ось такиє справи. Отже, дітоньки,  танцюймо танець Маленьких каченят. (Учні разом із Серпантинками і Снігуркою –  Ягою танцюють танок Маленьких каченят, але Снігурка – Яга танцює танок незграбно, увесь час помиляючись)

Наступна Серпантинка: А я, Снігуронько, все думаю і думаю, де ж це ти гроші взяла на брендовий одяг, на голлівудську посмішку…, щось мені це підозріло…

 Снігурка –  Яга: Де взяла, де взяла, Кощія Безсмертного грабанула. А ще кажуть: «Там цар –  Кощей над златом чахнет». Ха – ха – ха! Він чахне, сторожить! Як би не так! Дрихне він, спить, як дитя, солодким сном. Ось і проспав свій скарб! (сама собі: Та що це я верзу! Успіх у голову вдарив!) Та шуткую я, шуткую! Збирала все своє життя по копійці (схлипує).  Дід Мороз жадібний, ти ж знаєш! У нього снігу  узимку  не випросиш!

Серпантинка: Та що ти таке кажеш, Снігуронько! Дідусь Мороз добрий, щедрий, правда, діти? Завжди приходить з подарунками.  Та і одяг  у тебе якийсь не снігурковий… А конкурси ти підготувала, загадки?

Сігуронька –  Яга: А як же, ось вони, загадочки, ану, відгадайте!

(Читає загадки, але правильні відповіді не приймає, а говорить свої, неправильні, на яких наполягає, мотивуючи їх.)

– Без цвяха і без топірця

Збудована хатка ця.

                   (В. уч.: пташине гніздечко;  якщо учні не знають відповідей, то відповідає котрась із Серпантинок)

Снігурка –  Яга: А ось і  ні, ось і ні. Це барліг ведмедя, він же його будує без цвяхів, дощок, без сокири й  молотка. Що, хіба не так? Відгадуємо далі:

Сидить дідусь ситий

У шуби вдітий,

Хто його роздягає,

Той плаче, не вгаває.

                            (В.уч.: Це цибуля)

Снігуронька –  Яга: Ні, ні,ні. Не вгадали, бо це – Дід Мороз, ось хто. Спробуй, роздягни Діда Мороза! Пожалкуєш що на світ народився! Буде він сидіти і чекати, поки  його роздягатимуть! Як вріже! До того ж він жадібний, я вже казала.

Снігурка –  Яга: Спішать, ідуть,

А все тут та тут.

                              (В. уч.: годинник)

Снігурка – Яга :  І знову ні, бо це ви, дорогенькі  мої Серпантинки. Все спішите, спішите, все: «Нам треба йти, нам треба йти на наступне свято», а самі тут та й тут! Мабуть  чекаєте подарунків. Ну що, вгадала я ?! Пішли далі:

Тече, тече не витече,

Біжить, біжить не вибіжить,

Що це, а?

                               (В. уч.:річка)

Як би не так, річка! Ні, дорогенькі, не річка,а пісочний годинник. З нього пісочок нікуди не зникає, а все в годинничку тече та й тече, його переверни і знову тече пісочок. Роблю висновки, що ви, мої дорогенькі дітки, нічогісінько не знаєте, ось такі невтішні результати! Отже ніяких подарунків вам нема. За що це я мушу їх  вам дарувати? А от ви подаруйте мені якийсь хороводик, може я подобрішаю і дам подарунки ( сама до себе: ага, зараз, я і сама цукерочки люблю).

Учні разом із Снігуркою – Ягою водять хоровод.

 Раптом з’являється Кощій Безсмертний. Снігурка – Яга намагається заховатися серед дітей.

Кощій Безсмертний: Доброго вам дня, шановне товариство! Велике нещастя в мене – зникло в мене злато, я його не  встеріг. Та золото ще б нічого! Але у скрині була качечка, в якій було яєчко, в якому була голка на кінці якої знаходиться моя смерть! Яка ж це гадюка поцупила скриню? А ви, раптом, шановні, не бачили Бабу Ягу? А то вона на мої дзвінки не відповідає, «поза зоною» бачиш, вдома її також немає: стукаю, грюкаю – тиша. А ступа й мітла в гаражі стоять. Що ж це вона, на таксі вояжирує? А за  які такі гроші, я вас запитую? За які гроші, за які гроші…Стоп, та за мої гроші! Це ж  вона в мене прихватизірувала мій скарб! Оце подружка, оце так! Діти, може ви її бачили?

(Вигуки учнів)

До згорьованого Кощія підходять сестрички – Серпантинки: Так, тут була якась Снігурка, яка зовсім на Снігуроньку не схожа. Якась розмальована, розфарбована, хвалилася одягом, голлівудською усмішкою, про Дідуся Мороза говорила, що він жадібний, загадки загадувала якісь перевернуті, не зрозумілі, а також говорила, що гроші поцупила у Вас, а потім, нібито, пошуткувала. Дуже сумнівна дама!

Кощій:  Так, все зрозуміло, це Баба Яга! Ах ти хитрюща нечиста сила, всіх обдурила! А  де ж вона?

Серпантинки: Та десь тут була!

Кощій: Допоможіть мені її знайти, скажіть їй, що я навіть згоден з нею одружитися, відмовляюсь від зазіхань на Снігуроньку. Нехай бере собі моє золото, купує собі що хоче, але нехай віддасть мені скриню з качечкою, в якій яєчко, а в яєчку голка, а на кінці голки моя смерть! Я на все згоден!

Учні разом із Серпантинками й Кощієм знаходять Снігурку – Ягу.

Снігурка – Яга: Так, люб’язний мій наречений, я все чула, про що ти тут говорив. І хоч минулого року мені не вдалося тебе упіймати в мої тенета,  то цього року все чудненько вийшло! Свідків скільки завгодно! Але тепер я ще подумаю, чи погоджуватись на шлюб із тобою! По – перше, затанцюй для нас, потім пограй із дітьми в  ігри та розваж їх. А там подивимося.

Кощій спочатку танцює, потім проводить ігри (ігри продумати)

Снігурка – Яга обіймається із Кощієм і віддає йому чарівну скриньку.

Добре вже, живи, Чахличку мій, тобі життя, а мені золото.

Серпантинка: А зараз, дорогі дітки,  давайте погукаємо справжню Снігуроньку і Дідуся Мороза.

( Учні разом із Серпантинками, Снігуркою – Ягою й Кощієм гукають Снігуроньку і Діда Мороза. До зали заходять Дід Мороз і Снігуронька.

Дід Мороз: Добрий день вам, любі друзі,

Всіх зі святом вас вітаю,

І в Новому році щиро щастя й радості бажаю!

Я прийшов я із заметіллю, хуртовинами, снігами,

З подарунками, піснями і для тата і для мами.

Снігуронька:

На веселім карнавалі

Вас  зі святом ми вітаєм,

І в Новому році щиро

Щастя й радості бажаєм!

Дуже хочемо узнати,

Хто тут самий найспритніший,

А хто, може, хоче, діти,

Розказать напам’ять віршик?

(Дід Мороз і Снігуронька пропонують дітям пограти в ігри, розказати віршик, потім усі разом водять новорічний хоровод. В іграх, розвагах, хороводі приймають участь всі учасники свята: «Музичний посох», «Сніжки»).

Далі Дід Мороз і Снігуронька вручають учням подарунки. Потім дискотека.