Дзвоник пролунав м’яко, крадькома. У концертний зал входить напівтьма. Тиша огорта ложі і партерІ на сцену всі дивляться тепер. Недарма затих зал в один момент: Захопив усіх «диво - інструмент» Паличка злетить, тишу віджене,Музикою вмить простір розітне. В ній – журчання арф, флейт політ легкий,Грім лунких литавр, скрипок спів м’який……Звуків течія не спиняє плин. Вміє так співать тільки він один.
Музичний словничок. Симфонічний оркестр здобув назву від слова симфонія (з грец. - співзвуччя), яким позначається найскладніший жанр інструментальної музики. Зазвичай цей великий концертний твір складається з 4 частин:1 частина 2 частина 3 частина 4 частина. Енергійна, повільна, жвава, яскравий. Напружена спокійна, танцювальна, фінал
Засновником жанру симфонії є австрійський композитор Йозеф Гайдн (1732 - 1809). Він народився в селі Рорау, недалеко від кордону з Угорщиною. Батьки Йозефа захоплювались співом і грою на музичних інструментах, тож помітили у хлопчика музичні здібності й у 5 років почали навчати його музики. Протягом багатьох років Йозеф співав у хорі (тривалий час – разом зі своїми братами). Потім, попри важке життя і тяжку працю, брав уроки композиції, вивчав твори видатних композиторів. У 27 років Й. Гайдна призначили керівником невеликого оркестру, для якого композитор склав свої перші симфонії. Загалом він написав 104 симфонії. Багато з них мають програмні назви та відповідний зміст. Так, у симфонії «Годинник» передано чітке й ритмічне цокання годинникового механізму . Іноді на слухачів симфоній Й. Гайдна чекали кумедні несподіванки. Наприклад, один із своїх творів композитор написав спеціально для «шанувальників» музики, які приходили на концерт… просто поспати. Тільки – но поважні пани починали дрімати під лагідний плин мелодії – роздавався лункий удар литавр . І так – кілька разів. Цей твір Й. Гайдна так і назвали: «Симфонія з ударом литавр» або «Сюрприз»
Це цікаво знати! Литаври часто називають казанками і справді, цей різновид барабана нагадує великі мідні чаші. Грають на литаврах дерев’яними молоточками, а завдяки спеціальним педалям музикант може змінювати висоту звучання інструмента. Отже, литаври є єдиним барабаном, із якого можна видобувати звуки певної висоти. Тому в оркестрі зазвичай використовують кілька литавр.
Це цікаво знати! Злагодженість оркестрового звучання забезпечує диригент. Ця професія з’явилася у XIX столітті, а раніше оркестром зазвичай керував композитор. Спочатку диригенти розташовувалися у середині оркестру, обличчям до публіки, а замість диригентської палички використовували скрипковий смичок. Згодом встановилася традиція ставати до оркестру обличчям, щоб музиканти могли бачити очі та руки диригента.