Сценарій обряду "Закладини та Входини"

 

 

ЗОШ I-III ступенів села Барабой

Овідіопольського району Одеської області

Cценарій на конкурс «Обряди та звичаї рідного села 2017р»

«ЗАКЛАДИНИ і ВХОДИНИ»

 

 

 

Автор: Криницька Вікторія Володимирівна

с. Барабой, 2017р

 

 

 

Герої

Молода сім'я

Степан – чоловік

Катерина – жінка

Івась – син 1 рік

 

Батько Трохим – 60 років

Мати Килина – 55 років

 

Майстри

Сторший майстер -Петро

Микола- помічник

Григорій -помічник

 

Сусіди

Сусідка - Настя

Сусід- Кирило

Баба -Параска

Дівчата, що співають

 

 

 

 

 

 

 

Дія 1

На сцені молода сімя з сином по один бік і їхні батьки по інший. Діти, кланяючись батькам, говорять

Степан і Катря: Дякуємо вам, батечки, за гостину, за хліб-сіль, час                                                                         уже і нам на свою господу. Благословіть на закладини.

Трохим і Килина: Благословляємо, діти. Боже поможи Вам і ми                                                                         поможемо.

Катря і Килина виходять

Степан: Батьку, ми вже й місцину добру для будівлі обрали, ось тільки                                              перевірити її не завадить.Я вчора по кутках зерна насипав, якщо не                                    чіплянь залишилось, то й на щастя. Ходімте перевіримо, а то й не            йметься.

Трохим: Ходімо, сину, ходімо перевіримо.   

На сцені лише Трохим та Степан

Степан: Дякувати Богу, зерно ціле, то ж завтра можна й мастрів кликати та  сусудів на толоку.

Трохим: Гарну справу задумали, гарну. Помогай Вам, Боже.

(Виходять на куліси)

Дія 2

На сцені з’являються майстри, сусіди, дівчата. Степан та Катерина

Дівчата співають пісню

Через наше село везуть клен-дерево.

 Дерево, клен-дерево,

 Дрібненьке зелене.

 Дерево стосують та хату будують

 Дерево, клен-дерево,

 Та хату будують.

 Збудували хату з сімома вікнами,

 Дерево, клен-дерево,

 З сімома вікнами.

 А в тій хаті горять свічечки ясно,

 Дерево, клен-дерево,

 Свічечки ясно.

 Свічечки ясно, вся родина красна.

 Дерево, клен-дерево,

 Вся родина красна.

 

Майстер виносить стілець, застелений рушником, на якому лежить хрест, букет квітів, хліб-сіль, гроші. Ставляючи стілець на тому місці, де буде майбутня хата, майстер бере до рук рушника з хлібом і промовляє

Петро(майстер): Господи, допоможи! Дай, Боже, сили, щоб легко робити та                                                        добре зробити

Майстри закладють перший каміть

Степан: Від ударів блискавки під голову житла закладемо ладан, для                                                   достатку – хліб, сіль, гроші.

Катря: А щоб тепло було покладемо і шматок вовни

   Чути стукін молотів, дзвін каміння та пісні жінок, які накривають  стіл             для пригощання.

Дія 3

На сцені Катря, Степан, майстри та сусіди, які допомагали

Майстри Скидають біле полотно із хати і показують її господарям.

 

Катря: Дякуємо вам (кланяється майстрам) за добру роботу, не хату нам               побудували, а справжню панну. Візьміть за роботу

Степан: Дякуємо і Вам (кланяється сусідам) за поміч та за поради.

Степан і Катря: (разом): Просимо на пригощання. Всі йдуть до столу,  сідають, а хазяїн пригощає.

Степан: Гарну справу почали, справно і завершили. Пригощайтесь та запрошуємо у вівторок на входини.

Всі пригощаються, весело прощаючись виходять. Залишаються лише Катря та Килина

Килина: Заквітчаємо, доню, твою хату, мов княгиню до шлюбу. Давай найперше рушника почепимо в тому кутку, що до схід сонця.

Катря: Ось тут, мамо, на покутті. Мамо, а чого це куди не глянь усе материнка?

Килина: Материнка – це від матері. Хай же хата Вам буде як рідна матір. 

Килина співає пісню

Ой у полі нивка, кругом материнка...
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка.

Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти.

Мусив шапку зняти, "день добрий" сказати.
"Помагай біг, дівча моє, тобі жито жати!"

А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала.

"Як їдеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому!

На сцені зявляється Степан з Іванком і Трохим. Трохим несе запалену свічку і передає кланяючись її Степану.

Трохим: Хай завжди у вашій хаті буде світло і вогонь.

Степан: Дякуємо Вам, батьку, - (кланяється). Хай наше життя буде світлим і               веселим (бере малого Іванка на руки та пригортає до себе)

Килина: (звертаюсь до Катрі та до Степана) Підійдіть-но до мене , діти, та               подайте свої руки (завязує їх хустиною). Обведу вас тричі по колу, щоб   завжди були у родинному колі. (водить тричі по колу)

Катря стає перед дверима, читає молитву

Катря: З добрим помислом, відчини, Боже двері На статки, на достатки

     Щоб нам не було ні тісно, ні прісно. Во віки віків

Степан: Катре, не барися. Швидко й гості до порога прийдуть. Піду-но я півня піймаю, щоб його першого до хати впустити.(Виходить)

Дія 4

На сцені залишається лише Катря, яка порається біля столу. З’являються батько і матір. Повертається Степан з півнем в руках.

Трохим: Благословляємо вас, діти, цим хлібом на щасливе життя.

Мати обсіває житом молодих, примовляючи.

Килина: Щасти вам, діти, в новій хаті. Щоб гарно велося та щасно жилося.

Степан і Катря (кланяючись в бік хати):

Добридень тобі, рідна хато,

Впусти першого гостя, а за ним і ми і хлібом, з сіллю зайдемо

(випускають півня) За півнем заходять всі інші.(батьки, Степан, Катря та малий Іванко)

Катря Хатино-берегине, дай Боже добре життя й обережи нас, наше чадо й наше стадо.

Заходять до хати. Жінки пораються біля столу, чоловіки гомонять.

Чутко пісню ще до появи гостей

Коло хати зелененько,

 А й у хаті веселенько,

 Хороми багаті,

 Ще й входини в хаті.

 

 На добридень цьому,

 А хто в цьому дому:

 Старому й малому,

 Богові святому.

Заходять Сусіди Настя та Кирило

Настя: Будьте здорові, шановні господарі, із входинами, із своєю хатою Вас.

(Кланяються віддають господарям хліб на рушникові та проходять до столу)

Підходить баба Параска, несе в мисці жито. Співає

На входини ми йдемо, ми йдемо

Миску жита несемо, несемо

Обсіваєм щастям, щастям

Одвіваєм лихо, лихо.

Обсіває господарів навхрест

Заходять дівчата, майстри і бажають всі по черзі

Дівчина Олена           Даруємо по мисці жита, щоб до кінця віку вам було добре життя.

Дівчина Галина Щоб у вашій хаті гарно жилося та на добро велося. Поздоровляємо.

Дівчина Марія Прийміть іще цілющої води, щоб ваша хата не знала біди.

Степан: Дякуємо вам, люди, за добре слово, за пошану. Своя хата, своя правда.

Катря: Спасибі, людоньки. Просимо усіх до столу. Садови, чоловіче, людей.

Сусід  Кирило: Без пошани господарів за стіл не сядемо.

На стілець, застелений рушником садовлять господарів і тричі підіймають

Пісня

Покотився по горі густий дим,

 Збудував господар добрий дім.

 Та високо віконечко прорубав.

 Щоб тудою соловейко залітав.

 Щоб тудою соловейко залітав

 Та й усюю родиноньку звеселяв.

 На многая літа господарям

 

Вся сідають за стіл і вітають господарів.

Сусідка Настя: Відчули власну землю під ногами, стелю головою, а стіни руками. Тепер будете знати, яка у вас хата. Щасливо прожити вік у новій хаті.

Батько Трохим: Піднімаю чарку за Вас і за Ваших сусідів, щоб Ви з ними жили в мирі.

Баба Параска: Щоб ми пили та не лазили, а нашим ворогам очі повилазили. На здоров’я.

Степан (припрошуючи): Випийте, дорогий сусіде за нашу хату:

Сусід  Кирило:  А чого ж, вип’ю і за хату, і за вас, і за тих, хто глину місив та стіни ложив. За щастя в сім’ї, за радість в житті! Будьмо здорові!

Всі жартують, сміються та співають пісню

Українську народну веселу

 

 

Баба Параска: Дякуємо господарям за гостину пора і честь знать, Кланяються і виходять.

Кінець.