Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Вир» — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. Символічний зміст назви роману

Урок 1. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман «Вир» — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. Символічний зміст назви роману 

Тип: вивчення нового матеріалу.

Мета: опрацювати зміст роману; розкрити символічність назви; розвивати мислення, мовлення, здатність висловлювати і доводити власну думку; виховувати національно-свідомих громадян України.

Обладнання: портрет письменника, презентація, літературний диктант

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань.

1. Презентація – біографія Г.Тютюнника.
2. Літературний диктант «Упізнай героя твору» (додаток ).

ІІІ. Основний етап.

1. Композиція та сюжет твору.

Роман «Вир»

Книга перша    Книга друга

   Епіграф     Епіграф

   26 розділів     15 розділів

/Кожен з епіграфів надає своєрідного забарвлення основній ідеї/.

Тема - реалістична картина життя українського села напередодні та під час Другої світової війни.

Ідея – «вир народного життя, визначеність кожної людини в цьому вирі – вистояла вона або зламалася – залежить від того, як глибоко ввійшли її коріння в народний ґрунт, як тісно зв’язана особистість із народом, його роботою, мораллю, духовним досвідом».

2. Про назву твору.

а) Легенди  ВИР    бурхливий плин тривожних передвоєнних та воєнних років

Складні відносини між персонажами

б) Вир – 1.Місце у річці, морі з круговим рухом води. 2. Бурхливий, стрімкий рух.

в) Згадується вир у романі:

- Тимко тоне у вирі – його рятує Северин Джмелик (с.120);

- легенди про вир (с.119);

- смерть старого Гамалії у вирі (с.532).

ІV. Закріплення.

Бесіда за змістом

А) за «Книгою першою»

- Де відбуваються описані автором події?

- Поясніть, як розумієте епіграф.

- Розкажіть про родину Вихорів.

- Кому з членів родини ви симпатизуєте, а кому ні? Чому?

- Назвіть сільське начальство.

- Розкажіть про Оксена Гамалію, його рід.

- Як ставляться селяни до Оксена як голови троянівської артілі?

- Які риси характеру притаманні Оксену? Доведіть текстуально.

- Яким постає у творі Гнат Рева – голова сільради?

- Хто такий Дорош?

- Які порядки встановив на фермі Дорош?

- Як ставляться селяни до Дороша?

- Розкажіть про Орисю, її родину, про ставлення дівчини до Тимка.

- Северин Джмелик. Які почуття викликає в вас ця людина?

• Хто з троянівців першими отримали повістки з військкомату? Що можете сказати про кожного з цих чоловіків?

Б) за «Книгою другою»

- Чи відповідає епіграф ідеї?

- Якими стали селяни на початку війни?

- За що Г.Рева арештував Кузя?

- Яким постає перед читачем Дорош на війні?

- Куди виїхали Г.Рева та О.Гамалія з села?

- Чому Тимка викликав старший лейтенант НКВД Махоткін?

- У які війська потрапили Тимко та Марко? Чому?

- Як ви вважаєте, навіщо автор увів діалог Тимка із землею?

- Хто і за що вбив Карпа Джмелика?

- Які «забави» влаштували німці в селі?

- Хто такий Тодось Шамрай?

- Як нова влада розправилася з сім’ями сільського активу?

- Що зв’язувало Отто Штаубе і Юлю Вихор?

- Що відомо про родину Юлі, про її виховання і освіту?

- У яку дивізію потрапив Тимко після втечі з трудової армії?

- Яким Тимко показав себе у бою?

- Як загинув Оксен?

- Поділіться враженнями від прочитаного.

V. Підсумок.

Придумайте продовження долі певного героя (Тимка, Юлі, С.Джмелика тощо)

Додаток

1. «Середульший…- дрібноростий, чорненький, схожий на батька».
2. «…шкірянка розстебнута, чоботи забризкані багнюкою, на галіфе на колінах і ззаду блищить нашита і вичовгана, мов бубон, шкіра. Сам червоний, збуджений їздою, губи зведені в дудочку: вічно…щось насвистує».
3. «Страшний, червоний, з вибалушеними очима, скочив на коня, полетів селом, полохаючи сонних курей».
4. «…побачив щуплого чоловіка у військовій шинелі… Бліде, безкровне лице незнайомця було спокійним, навіть трохи відчуженим, тонкі губи міцно стиснуті».
5. «…чуже сало та хліб він уплітав за обидві щоки, так що на лобі аж піт виступив, цибулю гриз якось люто, як кінь сиру капусту, жирні брудні пальці обтирав об сорочку або просто облизував, прицмокуючи язиком».
6. «…не любив його за ту грубу силу, яка аж кипіла в цій людині, і за те зловживання своїм службовим становищем, яке дуже часто допускав… і в роботі, і в побуті».
7. «…рано пізнала горе, а її вада-німота-зробила її відлюдком. Вона не ходила до сусідів, була неподільчивою, хитрою і мстивою».
8. «…витурили з армії, та це його не дуже засмутило. По неділях носив хромові чобітки із шпорами…., дурманив голови хутірським дівчатам…За контрреволюційні балачки сидів у міліції…»
9. «На…рясна спідниця в горошок, кофточка синя, хустина біла як сніг, а з-під неї лице рум’яне, як у дівчини».
10.  «…в червоному ситцевому халатикові стояла на поріжку і притримувала пальчиками поли, які трохи роз’їхалися на повних колінах. На її свіжих, мов шкірка наливної вишні, губах блукала загадкова посмішка».
11.  «…вдався…безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим. Працював у колгоспі, як за якусь провину, і більше всього промишляв полюванням».
12.  «Хоч вони обоє були молоді, проте розуміли, що їхнє життя також подібне до весняної ріки, що в ньому також є свої крижини, які накривають людей і ламають їх…».
13.  «…ще більше почорнів, дивився на всіх спідлоба, часто курив і цілими вечорами мовчки просиджував під хатою».
14.  «Сердито окрутнувся і, зігнувшись, крисиною походкою побіг до воріт. За ворітьми переродився: спина розігнулась, ноги вирівнялися, голова закинулася трохи назад, ціпок виставився наперед, шапка здибилася вгору».
15.  «…вбрана у шовкове плаття з широким вирізом на грудях і взута в модельні черевики, розчісувала перед малесеньким дзеркальцем своє пишне каштанове волосся».
16.  «Нещасна … приклала фартушину до очей і зайшлася тим плачем, яким плачуть трудові люди… Чорними руками в голубих пагінцях жил розправляла фартушину на колінах».
17.  «Відбувши строк,… виходить із тюрми двадцятичотирьохрічним вовком, перестає красти і під чужим прізвищем із наганом у кишені простує до рідних берегів, до України».
18.  «Від клопотів і вічної тривоги…висох, як вербове коріннячко, зробився легкий на ходу, борідка крутилася, як у селезня хвостик, а очі так і виблискують, так і шмигляють, як у лукавого шевця».
19.  «Ні! Це був не той, що колись… Сидів тепер згорблений, змучений чоловік, у постаті якого відчувався  духовний злам. Густа чорна щетина, жовтава шкіра на лиці робили його схожим на абрека, що втікає від кривавої помсти. Очі байдужі, сонні».
20.  «Цей хлопець є в списку бійців, що відзначилися в сьогоднішній операції… він знищив кулеметну обслугу, яка обливала свинцем батальйон…»
21.  «…мовчки покрутив головою і плюнув кров’ю на блискучий Джмеликів чобіт, ліг животом на сніг. Тіло його було нерухомим, права рука з пістолетом витягнулася вперед».
22.  «…ішов, легко ступаючи босими ногами, обличчя в нього було апостольське. Вітер зносив набік білу бороду. У кожусі, без шапки, руки зв’язані за спиною. …чистий і грізний, як цар. На людей дивиться, як пастор на стадо».
23.  «…широкоплечий, біловусий здоровань, на одну ногу кульгавий».
24.  « Нижня губа її, налита соком вишні, неспокійно ковзала по верхній, і було таке враження, ніби вона смокче соску. Це надавало її обличчю вигляду дитячої вередливості».
25.  «…кладе біля себе на лаві картуз, трусить кучерями, а вони – блискучі, смоляні, шовкові – так і розкочуються по голові пружними кільцями. Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством».

Відповіді:

1.Федот.     13. Тимко.

2.Гнат Рева.   14. Йонька.

3.Гнат Рева.   15.Юля.

4. Дорош.   16. Уляна.

5. Денис Кошара.  17. Тодось Шамрай.

6. Гнат Рева.   18. Йонька.

7. Санька Золотаренко. 19. Тимко.

8. Северин Джмелик. 20. Тимко.

9. Уляна.   21. Оксен Гамалія.

10. Юля.    22. Інокентій Гамалія.

11. Денис Кошара.  23. Гаврило Вихор.

12. Тимко й Орися.  24. Орися.

     25. Тимко.