Сценарій «Осінь, наша осінь золота, в гості ти до нас прийшла…»

 «Осінь, наша осінь золота, в гості ти до нас прийшла…»

Ведуча.

Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В країну осінь завітала

Красива, сонячна, барвиста.

Відкриваємо завісу ненароком,

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

отож, запрошуємо в осінь.

Хай усім буде затишно із нами,

Хоч і за вікнами дощик шумить.

Поговорим про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить.

 

         (Діти читають вірші.) 

1.Осінь наша, осінь, золота година, 
Неба ясна просінь, пісня журавлина, 
Бабиного літа довгі білі коси… 
І дорослі, й діти люблять тебе, Осінь. 

2. Та не тільки славна за свою ти вроду – 
Урожай іздавна ти несеш народу. 
Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами. 

3. Осінь, осінь! 
В гості тебе просим 
З щедрими хлібами, 
З високими снопами, 
З листопадом і дощем, 
З перелітним журавлем. 

(Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь. )

Ведуча.
- Заходь до нас. Про себе розкажи спочатку. Порозважайся з нами заодно.

Осінь 
Добрий день, мої шановні 
Діти, пані та панове. 
Нині знов із вами я. 
Осінь — ось моє ім’я. 
Восени земля прекрасна. 
Як завжди, прийшла я вчасно 
І у села й у міста — 
Всюди осінь золота. 

Ведуча: - Давайте привітаємо нашу гостю веселою піснею.
(Пісня                               )

Осінь: 
Я не сама до вас прийшла 
Трьох братів я привела. 
Їх за описом впізнайте 
Як їх звати? 
Відгадайте. 

Ведуча: 
Знає всі стежки довкола, 
що ведуть малят до школи. 
Вчасно птахам нагадає, 
хто у вирій відлітає. 

(Виходить місяць ВЕРЕСЕНЬ)

Вересень: 
Перший місяць – вересень, я смачний. 
Вам дарую яблука запашні, 
Груші, сливи, дині і виноград – 
То солодка радість для всіх малят. 

Ведуча: 
Груші, яблука зірвали, 
У комору заховали. 
Проситься гарбуз до хати, 
Щоб під ліжком зимувати. 
В лісі виросли опеньки – 
Довгоногі і тоненькі. 
На деревах листя жовкне, 
В двері стука місяць… (Жовтень) 

(Виходить місяць ЖОВТЕНЬ)

Жовтень: 
Я Вересневі вдячний за старанність. 
Врожай добротний зібрано без втрат. 
І ось прийшов сьогодні на світанні 
У гості жовтень – вересня я брат. 
В садах те листя, що було зелене 
Зробилося одразу золоте. 
Принишкли і дерева і кущі, 
Уже осінні перші йдуть дощі. 

Ведуча: 
Вітер плаче, вітер виє. 
Дощ осінній дрібно сіє. 
І ніде не видно пташки, 
Ані бджілки, ні мурашки. 
Вже зів’яли гарні квіти, 
Скрізь калюжі поналито. 
Голе поле, голий сад, 
Бо надворі… (Листопад) 

(Виходить місяць ЛИСТОПАД)

Листопад: 
Я – славний місяць Листопад – 
Все листя обтрусив підряд, 
Замів стежини чисто, 
Прикрасив кожне місто. 

Ведуча: 
- Молодці, діти! 
Всі загадки відгадали 
Братів осені впізнали. Про осінь мову поведемо і слово в риму доберемо 
За літом, як завжди буває, 
Чарівна осінь... (наступає). 
Як тепле сонечко сміється, 
То все ще літечком ... (здається). 
Та все ж гніздечка опустіли — 
Пташки у вирій ... (полетіли). 
В теплі краї, як кажуть люди, 
І до весни вже іх ... (не буде). 
Не зазвучать пісні для втіхи, 
В природі стало ... (тихо-тихо). 
І вже нема чому радіти, 
Бо починає лист ... (жовтіти). 
Зачервоніла горобина, 
Зібрала урожай... (людина). 
Посіяла озимину 
В осінню пору ... (чарівну). 
А осінь ходить рідним краєм 
І медом груші... (наливає). 
І як завжди, мільйони літ, 
Вдягає все у жовтий... (цвіт). 
А вітер між дерев гуляє, 
На землю листячко... (скидає). 
Воно кружляє і летить, 
А потім ляже і... (лежить). 
В природі в час такий красиво, 
А вранці від туману... (сиво). 
Усе стихає, лиш охоче 
Цвіркочуть коники до... (ночі). 
Дерева зовсім стали голі, 
Травичка пожовтіла в ... (полі). 
І небо сіре вже дрімає. 
Ото вже й дощик... (накрапає). 
Поменшав день, ось в чому річ. 
Та стала довга-довга... (ніч). 
А осінь все собі мандрує 
І землю до зими... (готує).

Ведуча.
- В нас на святі знову гість.
Він не розлучний з Осінню
Це її вірний друг ––
Осінній  дощ.

(Виходить дощик)

Дощик:

Дощик капає сильніше,
Грай музико, дужче грай,
Буде веселіше.
Дощик, дощик
Крапельки не сидять
Веселенько пішли в танець,
Аж ногами тупотять.

Ведуча.
- А наші дівчатка не сумують, коли іде дощ.
Дощику. Чом нас лякаєш?
І гуляти не пускаєш?
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою
Чобітки високі взую
По калюжам потанцюю.

(Танець з парасольками.)

Ведуча.
- А які дарує осінь щедрі урожаї.
Фрукти, овочі, насіння, хто ж цього не знає.
Навесні город саджали, восени врожай збирали,
Подивіться – но малята
Урожай такий багатий!
Тепер, коли вже зібрано врожай,
Іще заможнішим став рідний край.
Ми закликаємо усіх вас побувати
На ярмарку веселому у нас!

(Виходять овочі)

Ведучий: По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині.

 

Гарбуз: Розкажи мені, красуне, Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?

Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, Вічно ти підозри маєш, Не сидиш на однім місці, По городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, Ніжним соком все набралась, Налилася на всі боки, І важкі вже мої кроки.

Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, Моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки – Мої любі сини й дочки?

Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули – Заховатись ми забули. Коли сонечко світило, Ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли І, звичайно, перезріли.

Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, Щоб в наступне знову літо Все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі?

Морква: Любий братику, послухай, І сестрицею пишайся, Бо не просто я Морквиця – Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, Скоро буду виступати І доб’юся для городу Перегною аж підводу! О!

Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, Маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, А тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, Мій шановний своячок?

Буряк: Що казати, я – у нормі, Круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, Ніби в Африці родився, Буде борщ смачний, червоний, З бурячком такий чудовий.

Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, Що ти роду не підвів. А що скаже Бараболя? Як жилося їй у полі?

Картопля: Хоч проблем було багато, Та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, Другим хлібом називають. Можу бути у меню Хоч по кілька раз на дню.

Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, Та високої культури. Задоволений я вами, Бо багатий родичами. А Цибуля в нас чудова, Правда, трохи гонорова, Але, якщо лад у вас, Страва буде – вищий клас.

Цибуля: Не соромте мене, дядьку, Бо покину зараз грядку, Я серйозна у всіх справах І смачна у різних стравах.

Диня: Не сердись на дядька, люба, Бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, Тож тепер, Гарбузе – батьку, Всім подякуй для порядку. 12.Баклажан

Баклажан - заморський пан,
Фіолетовий жупан.
Він смачний, як не готуй,
Хоч тушкуй, хоч консервуй.

 

 

Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно І всім дякую сердечно, А також даю наказ: Щоб любили люди нас І смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, На поживну користь людям

 

 

Ведуча: -А зараз ми трішки відпочинемо і заодно перевіримо як добре ви знаєте овочі.

(Гра «Овочева вікторина»)

-Який овоч перетворила фея у карету, щоб Попелюшка змогла поїхати на бал? (Гарбуз).

-Який овоч допоміг старій королеві розпізнати справжню принцесу? (Горошина)

-Без болю і печалі викликає сльози? (Цибуля)

- Який овоч називають другим хлібом? (Картопля)

-Маленький, гіркий, цибулі брат ...(Часник).

Ведуча: -А зараз конкурс для вас малята.

(Конкурс: "Упізнай овоч або фрукт ”)

1.Сидить Марусинка в семи кожушинках,

Хто їх знімає, той сльози проливає.(Цибуля)

2. Що то за голова,
Що лиш зуби й борода? 
(Часник)

3. Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять.
(Картопля)

4. Борщ із нього варить ненька, 
В нього шкурочка тоненька, 
Солодкуватий він на смак, 
Фіолетовий _ _ _ _ _.
(Буряк) 

5. Соковите, червоненьке,
Круглобоке, солоденьке.
(Яблуко) 

6. В діжці ми їх засолили, 
А тоді всю зиму їли. 
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях _ _ _ _ _ _.
(Огірки)

Сценка «Дві куми»

А- Здрастуйте, кумасю!

Б- І вам, кумонько, здоров’ячка! (кума А. з великим мішком на плечах, важко ставить його на землю).

А- Ой, господи-и, в кого ж теперички те здоров’я?

Б- Думаю, кумасю, якби його у вас не було, невже б ви отакого лантуха на горбі перли?

А- Чи ви не хочете сказати, що я горбата?!

Б- Та чи ж тутечки в селі не згорбатієш, га? І на роботі, і вдома! Непочатий край. Одна робота. Туди-сюди, туди-сюди… І на фермі, і на полі, і в коморі… Не знати, з якого боку й хапатися. Все на наші руки.

А- А таки ваша правда, як вертаю поночі додому, так вони самі (показує на руки), не повірите, за мішок хапаються. Прямо прилипають. Якесь тобі горе! Та до хати мішечок, та до хати…

Б- Нічого я, кумонько, з того не пойму!

А- А шо тут понімать? Шо? То, щитай, на горбі моя премія. Як 13-та получка. Тільки ц-с-с-с!.... Тайна. Щоб всім у вуха (палець до губ)

Б- (змовницьки)Та за кого ви мене принімаєте? Щоб я кому сказала! Та нащо ви премію цупите кудись проти ночі?

А- На автобус! Уїзжаю!

Б- Що ви кажете? З таким лантухом хіба автобус візьме?

А- В мене така сложна жизнєнна ситуація, що я й пішком піду! Услід за автобусом. І край!

Б- І куди?

А- А в город! В мене там найменшенький учиться. В аграрному. Начальником хоче буть. Агрономом.

Б- Агрономи так багато їдять? (оглядає мішок)

А- То професори так багато беруть!

Б- Наче щось бекає в мішку: баран чи що?

А- Баран там, у місті. А в лантусі премія. За зачоти. Аби по достоїнству оцінили.

Б- А-а-а… Люди добрі… То це розум – і за гроші? За премію?

А- Без неї ніяк. Ось улаштуєте, кумасю, свого старшенького, то узнаєте, де розум, а де гроші. Вони в жизні рядом ходять. Зате потом - оп! – і вже тобі начальник! Агроном! Бригадир! Чи той, к приміру, ветеринар!

Б-І що з того?

А- А то! Одні ценні указанія. Так ними й сипле. Направо і налєво, направо і налєво… О!

Б-То-о, звиняюся, кумасю, він у вас великою людиною буде!

А- Непремінно! З таких, як мій, тілько великі й люди й виростають! А як же інакше? Ондечки в залі половина великих людей. І звідки? З аграрного. І сіють, і косять, і врожай збирають. А мій чим гірший!

Б- Недарма кажуть, що все на світі починається з села.

А- З погожих світанків

Б- Та росяних ранків,

Б- Із літньої зливи

А- Та щедрої ниви…

Б- Отам, де барвиста,

А- Висока та чиста,

Б- Веселка з криниці

А- Нап’ється водиці,

Б- З достатку у хаті,

А- То ж будьте багаті!

Разом:

Бажаємо сонця, бажаєм добра,

Та лантух зі щастям у день трударя!

Ведуча: - Ось і дійшло кінця наше свято.

Дозвольте сьогодні усім побажати 
Багато хороших і сонячних літ. 
Так будьте ж здорові! 
І будьте багаті! 
Хай діти радіють у батьківській хаті! 
Нехай розквітають  лани і оселі 
Так будьте ж щасливі і будьте веселі!

• Своє свято ми б хотіли закінчити красивим, ніжним, осіннім вальсом!

(Осінній вальс)