Сценарій осіннього свята "Гарбузова родина"

                            

                             Гарбузова родина

(Під мелодію «Осінь-чарівниця», до зали заходять діти у костюмах овочів,  які

йдуть у два ряди – ряд хлопчиків та ряд дівчаток ,  рухаючись проти ходом)

   Пісня «Овочі»

Завітала на город
Осінь-господиня -
Там лежала жовтая,
Наче сонце, диня.

 

А зеленая капуста
Листя розпустила
І з квасолею разом
Хоровод водила!

 

Розпашілися від танцю
Стиглі помідори,
Ой, скоріше вже несіть
Всіх нас до комори!

 

Огірочки, як солдати,
Гарно маршували.
Усі овочі разом
Осінь привітали!

 

 

(До зали заходить Осінь і збирає листочки)
Осінь:                      
Завітала до села, я ж бо господиня!

Лад усюди навела, зібрала насіння,

Бараболю у мішки, яблука в комору,

Щоб було на пиріжки у зимову пору.

Виноград увесь на сік, гарбузи на каші.

Вистачить тепер на рік всім родинам вашим.

(Осінь, дивуючись,  підходить до дітей)

Ой, який город чудовий!

Огірки тут, помідори

Біб старий, квасоля, диня

Та ще й морква уродила!

Овочі такі красиві,

Не зібрати їх не сила!

Ось візьму свій гарний кошик

Всіх зберу собі на борщик.

 

(Осінь іде за кошиком, а коли повертається,  дітки всі розбіглися.)

 

Отакої, оце так! Не збагну нічого!

Де уся городина – морква, помідори..?

 

 

(До Осені підходить овоч, смикає за спідницю)

 

Квасоля:                       
Люба господиня Осінь,

Не збирай нас, дуже просим.

Краще диво покажи ,

Казочку нам розкажи.

 

Осінь:                                 

Сідайте тоді  всі зручненько,
та й дивіться уважненько

Жовтобокий карапуз

Йшов городом та й загруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки розпирає.

А насіннячко біленьке

І хрумке воно й смачненьке.

Той пихатий карапуз

Всім знайомий – це…

Діти:    Гарбуз!

Осінь:                                  
Так, малята, ви вгадали,

Тож і я, як обіцяла,

Розпочну свою розмову

Про родину гарбузову!

 

(Виходить Гарбуз, позіхає, потягується потирає вуса,

виходить на середину, поглядає в різні боки.)

 

Осінь:                                
На городі, біля тину

Жив собі старий Гарбуз –

Голова в своїй родині

Мав він пару довгих вус.

 

(Гарбуз поважно потирає вуса)

 

Й, походжаючи повільно,

Він їх злегка потирав.

І, як голова родини

Усіх розуму навчав.

 

(З хати до Гарбуза виходить Диня – Господиня.)

Гарбуз

В мене гарна є родина :

Жовта Диня – господиня

 Та мої сини і дочки -

Зелененькі огірочки.

 

 

Диня

Є червоні буряки

Вони тобі свояки.

А красунечка Морквиця

Твоя рідная сестриця

Гарбуз

На городі Бараболя

Ще й зеленая Квасоля

 

Та старий вусатий Біб, 

Що підтримує весь рід. 

 

 Диня    Ось така наша рідня

 Гарбуз    А в роду найстарший я!!!

 

(Диня іде до хати, вішає на тин рушничок, порається по господарству. Гарбуз сідає на лаву, лускає насіння. Виходить старий біб, аж раптом хапається за поперек.

Огірочки підбігають до діда, під руки підводять його до лави.)

 

Осінь:
У родині найстаріший

Був, звичайно старий Біб

 

Огірочки:                             
Діду, посидіть тут трішки!

 

Біб:                                        
Ой! Втомився! Старий дід!

Ходжу я тепер з ціпком.

Але за  царя  Гороха

Я був справжнім козаком..!

 

(Встає з лави, розмахуючи руками. Раптом в нього знову хапає поперек. Він крехче, сідає на лаву, позіхає, чухає потилицю та засинає разом з Гарбузом, спершись на палицю.  Обидва похрапують.)

 

Осінь:   
Позіхнув, подумав трохи

І заснув спокійним сном.

 

(У вікно виглядає Диня, вибігає з хати , починає сварити Гарбуза так голосно і зненацька , що Гарбуз та Біб перелякано прокидається.)

 

Диня:                                       

Я ще вдосвіта устала,

Печі натопила,

Вимила усе, прибрала,

 

Їсти наварила.

І ти, любий Гарбузенко,

Не сиди без діла,

А вставай і йди швиденько,

Привітай родину!

 

 

Осінь
Іде  Гарбуз по городу,
Пишається своїм родом.
 

Гарбуз.
Українці всі ми щирі 
І живемо завжди в мирі.
 

Осінь
Раптом тут озвалась Диня.

Диня.
Хоч тобі я й господиня,
Але з Азії прийшла
І з тобою зажила.

Осінь
Приєднались Огірочки,
З Індії  ці сини й дочки.

Огірочки.
Не твої ми, тату, діти,
Але маєм разом жити.

Осінь
Здивувався наш Гарбуз,
Закрутився в нього вус.
Не чекав таких він слів
Від дружини та синів.
Потім мовила Морквиця,
Із Ірану ця сестриця.

Морква.
Любий братику, пробач,
Всі ми родичі, не плач!

Осінь
Обізвався й Бурячок,
Італієць-своячок.

Бурячок.
 

 

Маю я у приймах жити,
Всіх вас, родичів, любити.

Осінь
Додали ще дві небоги
Гарбузової господи.
Перуанка Бараболя
Й Мексиканськая Квасоля.

Бараболя і Квасоля.
Хоч з далекої країни,
Та ми всі одна родина!

Осінь
Тут Гарбуз наш розлютився,
На родину подивився.

Гарбуз.
Не рідня ви всі мені,
З України я, ви — ні!

Осінь
Заперечив старий Біб,
З Африки веде свій рід.

Біб.
Ти, Гарбузе, схаменись
І на себе подивись!
Теж мені знайшовся «ґранд»,
А насправді — емігрант.
Народився на чужині,
У Америці — країні.

Гарбуз
Вибачте, не знав же я,
Що така моя рідня.
Люба наша Україна
Об'єднала всіх в родину
Й Гарбузовий весь наш рід —
Це увесь великий світ?!
Слався ж, роде мій багатий,
І веселий, і завзятий!

Усі. Ми й
надалі всі разом
Будем з татом-Гарбузом
Весело й щасливо жити,
Україну — всі любити!

 

 

 

 

 (Усі підбігають до Гарбуза, обіймають його. Він їх гладить по голівці. Всі розходяться)
 

Пісня «Щедрий урожай»

 

Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
ІІ. Дощики з неба летіли
Щедро земельку поїли
І від такого добра
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
ІІІ Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька

 

(Залишаються  на лаві Гарбуз і Диня)

          

      Гарбуз. Розкажи мені, красуне,

                     Як ти влітку працювала?

                         Може, трохи лінувалась?

                         Чи сумлінно дозрівала?

 

 

                                     Диня. Ой, Гарбузе-гарбузенко,

                                  

                                 Вічно ти підозри маєш.

                                     Не сидиш на однім місці,

                                   

                                  По городу все гуляєш.

                                   

                                      Бачиш же, я постаралась,

                                     Ніжним соком вся набралась.

                                     Налилася на всі боки,

                                     І важкі вже мої кроки.

 

       Гарбуз. А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

 

     Огірочок 1. Не свари нас,  любий татку,                             

     Гарно ми росли спочатку,                                 

     Та якось дощі махнули –                                  

     Заховатись ми забули.                                      

 

    Огірочок 2. Коли сонечко палило                              

    Ми листками не прикрились                        

    На кілках, шнурках висіли                     

    І, звичайно, перезріли.

 

                          

   Гарбуз. А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?

 

                             Морква. Любий братику, послухай

                             І сестрицею пишайся,

                             Бо ж не просто я Морквиця –

                             Гарбузовая сестриця,

                             Я пробилась в депутати,

                             Скоро буду виступати

                             І  доб’юся для городу

                             Перегною аж підводу!

 

 

                        Гарбуз: Ну, а як тут Бурячки, мої любі своячки?

 

                        Буряк 1: Що казати, ми у нормі,

                        Круглі, чисті, соком повні.

                        Так вже кольором налились,

                        Ніби в Африці родились.

 

                      Буряк 2:   Буде борщ смачний, червоний

                        З бурячком таким чудовим.

 

      Гарбуз: А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

 

    Картопля: Хоч проблем було багато,

   Та не буду нарікати.

 

 Мене люблять, поважають,

   Другим хлібом називають.

   Можу бути у меню  хоч по кілька раз на дню.

 

              

Гарбуз: Я вклоняюся всім ґречно,

               І всім дякую сердечно.

               Хай наш рід чудовий буде

               На поживу й користь людям. 
             Постаралась Осінь – ненька!

               Всі корисні, всі смачненькі,

 

 

Диня:                                           
          Усі знають рід наш гарний-

Гарбузовий рід преславний.

Тож тепер, матінко Осінь,

Ми тебе сказати просим.

 

Осінь:                                       
Що ж, подяка тут доречна.

Всім вам дякую сердечно!

А також даю наказ:

Щоб любили люди вас,

Щоб смачні робили страви,

Не псували тої справи.

Хай ваш рід чудовим буде

На поживну користь людям!!!

 

ВСІ РАЗОМ:Тож спасибі, осене, за дари чудові.
                        Будемо ми взимку  всі ситі і здорові.

 

Осінь :                                  
  Ви усі своїм старанням

Мені справді догодили.

Тож  давайте всі співати.

Ми це чесно заслужили.

           Я за це вам у корзинці

            Принесла смачні гостинці.

 

«Наша осінь щедра»

Щедра осінь

Наша осінь щедра, наша осінь мила
Наша осінь щедро всіх нас пригостила.

Приспів
Грушечки медові, яблучка чудові.
Кавуни рябенькі, дині золотенькі.

Наша осінь світить, наша осінь гріє,
Наша осінь щедро пригощати вміє!

Приспів (2р.)