Сценарій останнього дзвоника "Ми летимо в незвідані світи" для учнів 5-11 класів

«Ми летимо в незвідані світи»

 

(сценарій останнього дзвоника для 5-11 кл.)

 

Фанфари

 

Вед.  Добрий день! Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій школі свято Останнього дзвоника. Він продзвенить, для нас, констатуючи той факт, що ми завершили навчальний рік, здобули певний багаж знань і стали на рік дорослішими. Востаннє продзвенить він для наших одинадцятикласників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

 

Вед. Почну поему про Останній дзвоник.

Що в ньому? Знань важкі і пишні грона.

Що в ньому? Ми і наші поривання.

Що в ньому? Сум і музика прощання…

 

Вед. В поемі нашій є весна і літо,

В ній вчителі, батьки, дорослі й діти

Тут є усі, хто завітав на свято.

 Що ж, саме час поему розпочати.

 

Вед. Почну поему й відшукаю слово,

З якого варто розпочати мову.

Що в ньому? Сміх і звуки гомінкі, і досвід літ.

Це слово – «випускник»!

 

Вед.  Від хвилювання не забракне слів

Стрічай же, школо, нашу юнь крилату!

Найстарших школярів –  випускників,

Ми з радістю запрошуєм на свято!

 

Вед. 11-А.Їх зустрічайте!

Удачі і терпіння їм бажайте.

Ще вчора – діти, вже дорослі – завтра

З ними незмінна Оксана Олександрівна!

 

Вед. На святкову лінійку хлібом-сіллю запрошує учнів 11-А класу та класного керівника Квашу Оксану Олександрівну заступник  з навчально-виховної роботи Халіна Наталя Віталіївна.

 

(Вихід учнів 11-А класу)

Список учнів

 

Вед. Ось на подвір’я завзято виступають

11-Б. Хто ж їх не знає?

Людмила Михайлівна поруч з ними

Хай буде день цей для них щасливим.

 

Вед. На святкову лінійку хлібом-сіллю запрошує учнів 11-Б класу та класного керівника Виходець Людмилу Михайлівну заступник  з навчально-виховної роботи Алєксєєнко Ольга Іванівна.

 

Вихід учнів 11-Б класу

Список учнів

Вед. Давайте ще раз всі разом поопладуємо нашим гарним, розумним, впевненим у собі учням школи-гімназії.

 

Вед. Право підняти прапор надається учням школи-гімназії ……………………………………………………………………………………

 

Вед. Нехай же буде свято в нас на славу! Шикуймось! Лине Гімн держави!

 

Вед. Свято останнього дзвоника оголошуємо відкритим

 

(гімн України)

 

Вед. Дорогі учні! Шановні гості!

Минуле завжди поряд

Його дзвони в кожній миті буття

І свято Перемоги цьому свідок

Це свято зі слізьми на очах 

 

Вед. Традиція в нас існує здавна.

В хвилини щастя й урочистих свят

Покласти квіти до підніжжя обеліска,

Згадати про полеглих всіх солдат.

 

Вед. Право покласти квіти до пам’ятника загиблим воїнам надається учням школи:…………………………………………………………………………….

 

(звучить тиха мелодія)

 

Вед. Дружба і злагода об’єднує усіх присутніх учнів, батьків, учителів і дорогих наших гостей, які завітали на свято порадіти разом з нами.
Розділити радість свята до нас прийшли:

……………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………..

………………………………………………………………………………..

……………………………………………………………………………….

………………………………………………………………………………..
 

 

 

 

 

 

 

Вед. Наш директор, як господар

         Кожен день нас зустрічає

         І долати перешкоди нам допомагає.

         І сьогодні на лінійці ми запрошуєм її                    

         Кілька слів сказати нам:

         Дітям, вчителям, батькам!

 

Вед. До слова запрошуємо директора школи-гімназії Назаренко Ірину Володимирівну.

(Слово директора та вручення грамот)

 

Вед. В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться

 

Вед. Ми їх бачити раді

         На нашому святі,

         Бо на теплі слова

         Наші гості багаті

Ми з приємністю надаємо слово………………………………………….....

…………………………………………………………………………………..

………………………………………………………………………………….

…………………………………………………………………………………..

(випускники дарують квіти гостям)

 

Вед. Дякуємо гостям за побажання і обіцяємо, що не розгубимо скарбів душі і не зречемось маминої мови!
Бо все життя – то не лише обнови.
Є в ньому біль і терни на межі,
То ж не розгубимо скарбів душі!

 

Вед. Останній дзвоник – це свято, яке ми присвячуємо випускникам, але це також і день коли ми підбиваємо підсумки навчального року і нагороджуємо найактивніших учнів. А нашій школі є ким пишатись.

 

Вед. Для нагородження запрошуємо директора школи-гімназії Назаренко І.В., президента школи-гімназії Ветрогона Олександра та королеву знань Кречун Людмилу.

 

 

Президент школи. Шкільні роки ми незабудемо ніколи

                                   Тому передаємо вам літопис школи

                                   Бо зміні поколінь нема зупинки!

        Ви в ньому напишіть свою сторінку.

 

Королева Знань (Кречун Л.). Увага! Слухайте! У цей святковий час
                                                      Я королівський проголошую указ:
                                                      «Хай знають всі — родина вся шкільна —
                                                      Найкращих наших учнів імена,
                                                      Які читають добре і малюють,
                                                      Безпомилково пишуть і рахують,
                                                      Що докладали розуму і рук
                                                      До праці гімназії, до всіх наук».
                                                      І дійсно працювали добре діти,
                                                      Ми вирішили їх нагородити!

 

 (вручення пам’ятних стрічок)

 

Як королева всіх наук вас добре знаю,
Та зараз повноваження складаю...
Вже рік пройшов навчальний — так і є!
Скінчилося правління вже моє.
І ми здійснили подорож на славу
В країну знань — веселу і цікаву.
Любили ви володарку свою.
Та зараз справи я передаю!
Всі знають: як закон мої слова —
Отож, є королева вже нова

 

(віддає  стрічку, корону та літопис  школи)
 

Нова королева
Ваша Величність, дякую Вам дуже,
Бо я до справи, дійсно, не байдужа
І обіцяю плідно працювати,
Щоб нагороди вашим учням мати,
Та це вже, певно, у майбутній час,
А зараз буде перший мій указ:
«До іспитів готуйтеся сумлінно,
Щоб скласти їх на «добре» і «відмінно»,
Забороняю слово це — «Підказка»!
Оце і все! Виконуйте, будь ласка!»
І дай вам, доле, світлий шлях широкий,
Випускники 2018 року.

 

(під музичний супровід проходить коло пошани з атрибутами)

 

Вед. Ми повертаємось в цій оповіді знову

До нашого героя головного.

Це - випускник. Із хвилюванням він

Чекає грандіозних перемін.

 

Вед. Його прийшли підтримати на святі

І вчителі, і мама, й тато

Але спочатку, всі такі хороші,

Випускників вітають наймолодші.

 

Вед. Надія школи – наші малюки

Цю мить вони чекали довгий час!

Увага! Слово має перший клас!

 

(Виступ 1-х класів)

1.Ми сьогодні одяглися

Урочисто дуже:

Хочем з святом привітати

Наших старших друзів.

 

2.Продзвенить для них востаннє

Малиновий дзвоник.

І тому вони такі

Важні всі персони.

 

3.Ви чимало довгих літ

Різного учились.

Стільки знаєте всього!

Нам таке й не снилось.

 

4.Добре вам, уже йдете,

Не страшні вам “двійки”.

Нам не раз ще заболять

Біднії голівки.

 

5.Ще багато гризти нам

Книжного граніту,

Та влаштовано вже так,

Видно, на цім світі.

 

6.А як вивчимо усе

І багато взнаєм,

Зуби мудрості у нас

Враз повиростають.

 

7.Отоді-то станем ми

Гарні і великі,

І тоді позаздрять нам

Всі маленькі діти.

 

8.А сьогодні: хай щастить

На дорогах ваших!

Хай піде на користь вам

Уся шкільна каша!

 

9.Нехай будуть поруч вас

Вчителька і мама.

Ну, а нам ще довго йти

Вашими стежками.

 

Вед. Злились печаль і радість в одне ціле,

         Вертає пам'ять знов до першого дзвінка,

         До того дня, коли малих, несмілих

         Привітно стріла школа гомінка.

 

         Чи пам’ятаєте, як в перший клас

          За руку мама кожного вела.

          І перша вчителька зустріла вас -

          Привітна, щира, лагідна така.

 

Вед. Шановні випускники! 11 років тому на порозі школи вас зустріли і провели в Країну знань ваші перші вчителі……………………………….

………………………………………………………………………………...

…………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………

Вед. Давайте пригадаєм разом,

         Як вперше тут ви всі стояли:

         Розгублені, малі, кумедні,

         З-за квітів ледве виглядали.

         Вас вчителька взяла за руку

         І повела у перший клас.

         Терпляче вас всього навчала…

         Як швидко пролітає час!

 

Випускник 1. Нас в школі різні вчителі учили,

                         Як вирости достойними людьми.

                         Але для одного із них, і це я знаю серцем,

                         Були ми найріднішими дітьми.

 

Випускник 2.  Ви пам'ятаєте, ви все, звичайно, пам'ятаєте,
                        Як ми зустрілись з вами в перший раз,
                        Ви завели нас у світлу кімнату,
                        І це вже був наш перший клас.

 

Випускник 3. Учителько найперша, добра й щира,

                         Я поспішав у клас до вас ввійти,

                         Виводив букви я старанно і невміло

                         І відкривав незвідані світи.

 

 

(випускники вручають квіти першим вчителям)

 

 

 

 

 

 

 

 

Вед.   Ось настав він, цей день –

           День прощання зі школою.

 І ми дійшли усі до головного:

 Випускникам ми надаємо слово.

 

(Виступ випускників)

 

4-ий випускник Усе здавалось так і має бути …

Та не дано нам зупинити час.

Ми усвідомили, що школа – не покута,

Вона жила і з нами, і для нас.

 

5-ий випускник. Уклін вам, вчителі! Спасибі за прекрасне,

       За ніжність і суворість водночас,

       За вашу мудрість – вічну і незгасну,

       За віру в краще і за віру в нас.

 

6-ій випускник. Учителю! Наставнику наш віщий!

        Спасибі вам за ваш щоденний труд!

        Найкращий наш, безцінний, наймиліший,

        На всі роки благословенний будь!

 

7-ий випускник. Хай квітами вам стеляться дороги,

       Для вас співають щедро солов’ї.

       Хай щезнуть всі неспокої, тривоги,

       Бо ви – найкращі люди на землі.

 

8-ий випускник. Скарби ми ваші щедрі не розгубимо,

       Ми ж ваші учні, навіть трішки діти.

       Що б не було, а ми вас дуже любимо.

       Прийміть від нас в дарунок  квіти.

 

(вручення квітів вчителям)

 

Вед. Дякуємо наші любі учні за такі прекрасні слова. А у відповідь на знак любові та поваги до вас випускники, наші вчителі подарують вам танок.

 

(танець вчителів)

 

Вед. Дорогі випускники! Одинадцять років ви провели у дружній шкільній родині. І щодня, щохвилини за вашими успіхами стежили добрі материні очі, а в скрутних ситуаціях допомагали мудрі татові поради.

Адже саме вони, ваші люблячі батьки, уперше привели вас на шкільний поріг, переживали за кожен ваш крок, підтримували і надихали. Тож сьогодні для них – особливий день. Бо вони проводжають своїх змужнілих дітей у самостійне життя.

 

 

Випускниця 9. Проведи мене, мамо, будь ласка,

                         Проведи до воріт.

                         Хай простелиться доля, мов казка,

                        Мені, рідна, услід.

                        Відгородить вона мене всюди

                        Від нещасть і біди.

                        Проведи, мене мамо, між люди,

                        В білий світ проведи.

                        Буду знати:ти поруч зі мною

                        Де б лиш я не була.

                        Буде всюди мене зігрівати

                        Любов вічна твоя.

 

Вед. Від імені батьків слово надається …………………………………………………………………………………..

…………………………………… ……………………………………………..

…………………………………………………………………………………..

 

Вед. Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати, як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які поворожила вам доля.

 За добрим українським звичаєм, всіх, хто вирушає в дорогу, проводжають рушником, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим. А проведуть вас  цими рушниками материнські руки: найтепліші, найрідніші для вас.

 

(мами підходять до дітей)

Вед. Візьміть рушник на щастя і на долю – оберіг. Прийміть дарунок від своєї мами, теплі і щирі вітання.

(в’яжуть рушники)

 

Вед. Немов птахи, немов ці голуби,

Политете крізь перешкоди й втому.

Летіть, махнувши білими крильми, (випускають голубів)

Та повертайтесь завжди додому.  

А ви летіть, летіть собі, летіть…

Від болю і розлуки не впадіть.

Летіть, та білих крилець не ламайте,

А падаючи, знову піднімайтесь.

 

 

Вед. Дорогі  батьки! Нехай Господь пошле вам міцне здоров’я і довголіття. Бо поки ви поруч – ваші діти щасливі і сильні. І сьогодні, у цей святковий день, ваші дорослі діти дарують вам вальс. Випускники! Запрошуйте батьків на прощальний шкільний танець (вальс).

 

(пісня «Поговори, зі мною, мама…»)

 

 

 

 

 

10-ий випускник. Шкільні останні дні…Погожі і сумні.

Шкільні останні дні бентежать нашу душу.

Хоч я їх і чекав…

Тепер одне лиш мушу -

Прийняти все, як є…

Шкільні останні дні…

 

11-ий випускник. Ще мить і назавжди залишим  школу,

Підемо усі в самостійне життя,

Та рідний поріг не забудемо ніколи,

До нього серця наші знов прилетять,

 

12-ий випускник. Бо друзів своїх ми у школі зустріли,

І перше кохання у школі було,

Не завжди й не кожного ми розуміли,

Але й ворожнечі між нас не було.

 

13-ий випускник. Усе здавалось, так і має бути…

І як покуту за великий гріх

Ми відбували ті уроки – «муки»,

Учились всяко – хто як хотів, як міг.

 

14-ий випускник. Болючим видається час прощання –

                                 Ми опинились в розлуки на краю

                                 Нам зустрічати всім нові світання,

                                 Та школу не забудемо свою.

 

15-ий випускник. І цей останній дзвоник будем пам’ятати

                                 Та мудрість вчительську й тепло долонь,

                                 Бо тільки вчитель може віддавати

                                 Любов свою і серденька вогонь.

 

16-ий випускник. Спасибі всім! За добрії слова,

                                 За щирі привітання й побажання.

                                 Хоч, кажуть, усього в житті бува,

                                 Та ми стрічати будемо світання.

                                  Збудуєм щастя власними руками.

                                  Усім вам дякуємо щиро і без меж!

                                   І ви гордитись будете нами!

 

17-ий випускник. Вклоняємося низько до землі

                                 Гостям і учням, що прийшли на свято.

                                 Прийміть уклін, шановні вчителі,

                                 І найдорожчі в світі – мама й тато!

 

(уклін )

«Пісня  Випускників» (Мошу Марія)

 

 

Вед. І ось ця мить, в житті єдина мить,

         Коли останній дзвоник продзвенить.

         Мелодія весела і сумна,

         Мов спогад серця, зараз пролуна.

 

          Це сонця промінь, чиста даль ясна,

          А ще – твоя сімнадцята весна,

          Це мрії, плани, це в майбутнє крок.

          Лунай, співай, останній наш дзвінок!

 

Вед. Право подати останній дзвоник надається учневі ………………………… та …………………………………………………….

 

(звучить дзвоник)

 

Вед. Дитинство позаду. Що буде в майбутньому – знає лише доля. Та доля прихильна до тих, хто прагне стати сильними, справедливими, людяними, хто хоче залишити добрий слід на землі. І сьогодні, покидаючи стіни рідної школи, пам’ятайте: ваші батьки, ваші вчителі, ваша держава чекають від вас добрих справ і високих помислів. Тож бажаємо виправдати ці сподівання!

 

Вед. Урочисту лінійку, присвячену святу останнього дзвоника оголошую закритою.

 

(гімн держави)

 

Вед. Шановні батьки випускників! Згадайте той час, коли одинадцять років тому ви привели своїх дітей на перший урок. Як хвилювалися, як мріяли про майбутнє. Сьогодні ви маєте можливість взявши за руку і завести їх на останній урок.

А всім присутнім на святі бажаємо гарного літнього відпочинку!!! Дякуємо за увагу! До зустрічі!

 

(звучить весела музика)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вед. 30 юнаків та дівчат, випускників нашої школи, вже через декілька тижнів отримають атестати зрілості. Неозорі далі відкрило перед ними життя. Тож нехай кожен новий день дарує їм шанс творити добро, духовно зростати, приносити радість рідним і друзям.

 

 

 

 

Гарного настрою і щирих усмішок бажає випускникам і всім присутнім на святі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пісня «Випускники» (Маша Мошу)