Останній урок важливий для випускників, і тому в сценарії свята представлені усі моменти шкільного життя. Як ми знаємо, існує в природі 4 стихії: Земля, Вода, Повітря, Сонце. А у шкільному житті одинадцятого класу вони теж є, але особливі. Школа – стихія землі, батьки - стихія води, адміністрація – стихія сонця, вчителі - стихія повітря, самі діти - це квіти життя. Кожна дитина особлива та неповторна, навчаючись 11 років, створює свій власний рекорд, і ці заслуги внесені до «Книги рекордів Гіннеса 11 класу»
Підготувала класний керівник 11 класу
Часовоярської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №17
Раскова Галина Василівна
Сценарій останнього уроку в 11 класі
Тема. Стихії шкільного життя
Мета: Закріпити моральні ідеали особистості учня; активізувати вміння аналізувати пройдений шлях, бачити власні досягнення, розвивати життєву потребу у знаннях, самоосвіті, самовдосконаленні та вміння будувати подальшу мету; виховувати культуру почуттів, повагу до батьків, учителя, родини;
Обладнання: святково прикрашений зал, парти та стільці для учнів біля сцени, екран, проектор, музичний супровід, відеоролики, квіти, подарунок
Хід заходу
Класний керівник:
Дорогі діти, шановні батьки, гості. Дозвольте ще раз Вас привітати зі святом Останнього дзвоника і запросити вас на останній урок, тема якого «Стихії шкільного життя».
-Діти, вже не вам дзвонитимуть дзвінки, не вами будуть списані парти, і не ваші прізвища будуть написані в шкільних журналах. Для вас шкільні уроки закінчуються.
- А пам’ятаєте, як це було?
Пісня
Мелодія композиції «Розумієш…».
Пісня
Дівчина:
1. Пам’ятаєш, перше вересня прийшло,
Пам’ятаєш, так чекали ми його.
Пам’ятаєш, мами й тата в перший клас
Привели за ручку нас, пам’ятаєш ?
Хлопець:
2.Памятаю, як давно все це було.
Розумію, що дитинство вже пройшло.
Розумієш, що уже шкільний дзвінок
Не покличе на урок. Розумієш ?
Приспів (разом):
А на душі, розумієш, весна на душі.
Співає все, і скрізь линуть вірші,
А ми востаннє зайдемо в свій клас,
Там керівник вже чекає на нас,
І настанову вона всім нам дасть
На прощання.
Сльозу змахне із очей крадькома,
І усміхнеться ласкаво вона,
І «до побачення» скаже всім нам
Вже востаннє.
Класний керівник:
Як ми знаємо існує в природі 4 стихії: Земля, Вода, Повітря, Сонце. А у шкільному житті одинадцятого класу вони теж є, але особливі.
Стихія Землі – школа, яка існує вже багато років. Кожен рік на її плодовитих землях зростають неповторні особистості. Ці квіти життя , зовсім маленькі, але з деяким багажем знань передаються з рук вихователів дитячих садків до рук вчителів початкових класів, які про них піклуються. Діти зігріваються під теплим промінням сонця, яке знає де потрібно гарячіше пригріти, вдихають повітря – знань, бо як все живе не може жити без повітря, так і людина без розвитку та п’ють воду з рук своїх батьків, бо саме без води, як і без батьків важко прожити. Ось ці квіти 11 років зростали, набирались сил і зараз перед нами
Відео учнів 11 класу
Класний керівник:
Класний керівник:
Стіни школи протягом 11 років бачили, як ви отримували знання на уроках математики, фізики, літератури, хімії та інших наук, оволодівали нормами пристойної поведінки. А також бачили все, що відбувалося у класі: то десятки отримували, то двійки, співали, плакали, прогулювали уроки, грали на них у морський бій, запізнювалися, весь час щось репетирували, жартували, мовчали, танцювали і сміялися.
Пісня «Навернопотомучто»
Первый Куплет:
Почему не могу избавиться от мысли о тебе? (школа)
Почему же так не нравится, учить уроки мне.
Но почему не могу расслабиться и просто танцевать.
Почему так получается, что к ЗНО должны выучить и знать
Припев:
Наверно потому что, всё это наши чувства.
Одновременно радостно, и почему-то грустно.
Наверно потому что, всё это наши чувства.
Одновременно радостно, и почему-то грустно.
Второй Куплет:
Вопрос?! Почему мне будет не хватать тебя?
Думал об этом не всерьез.
А теперь я не могу прожить и дня, это перегруз, это передоз.
Ну почему, переключиться совсем не могу.
Просто не сплю, тобою живу, школа, одну тебя я люблю, ну почему?
Припев:
Наверно потому что, всё это наши чувства.
Одновременно радостно, и почему-то грустно.
Наверно потому что, всё это наши чувства.
Одновременно радостно, и почему-то грустно.
Сьогодні стихія Землі в останній раз пропонує вам зробити кроки на стежці шкільного життя та залишити свій слід.
Пам’ятаєте, колись ви, йдучи на канікули, написали своїм однокласникам та вчителям побажання (зачитують, презентація)
Після складання ЗНО ви підете і вже до нас не повернетесь, бо вас чекають нові відкриття. Я пропоную вам на стежці залишити сліди з побажаннями, які збережуться у серцях ваших однокласників, вчителів та батьків.
Стежка (учні пишуть побажання та залишають на стежці)
Класний керівник.
Усі ці одинадцять років поряд з вами були вчителі, які були для вас необхідні, як повітря. Саме вчителів можна віднести до Стихії Повітря. Іноді уроки були схожі на морський бриз, прохолодне повітря знань, яке ви вдихали з бажанням. Іноді були схожі на урагани чи торнадо, де потрібно було багато запам’ятати, чи може виконати контрольну роботу, а списати не дозволяють. Але кожен з вчителів старався бути об'єктивним, з бажанням допомагав, йшов на компроміс, прагнув залагодити конфлікти, виховував любов.
Перша вчителька явилась для вас солодким повітрям чогось незвіданого нового.
Саме вона, відчинила двері до країни знань, навчила читати і писати, бути добрими і уважними до людей, добросовісно відноситися до праці.
До привітального слова запрошується _____________
Виступ першої вчительки.
Слово учнів
Роки... Роки...
Що ж, не спиняйтесь, мчіть.
І довгі дні несіть у забуття.
Ніщо не вічно — лиш мій перший вчитель,
Умоїй душі живе усе життя.
Давайте пригадаймо разом,
Як вперше тут ми всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Нас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче нас всьому навчала...
Як швидко пролітає час...
Подарували квіти
Сюрприз від дітей. Відео-спогад
Класний керівник
Перша вчителька з вами була 4 роки, а потім передала вас до рук вчителів середньої та старшої ланки. Стихія повітря в цей період наймогутніша, бо супроводжується різними пахощами предметної особливості. Вчителі навіювали вам знання з різних наук:
_______________- з флори та фауни,
_______________ - економіки різних країн світу,
______________ - знання математичних коренів та алгоритмів,
_______________ - навіювала любов до спорту,
_______________ - любов до літературних творів
________________- знання з мистецтв різних країн світу
_________________– комп’ютерної техніки
__________________- – знання існуючого, до кінця не розкритого
__________________- знання минулого і вічного
_________________ - сучасного і необхідного
_____________________ - корисного і працелюбного
Ці аромати знань ви вдихали разом з повітрям, бо кожен вчитель прагнув, щоб частка їхніх знань залишилась у вашій душі.
Подяка вчителям
1. Коли вчителі кажуть, що люблять нас, здається, що ми справді існуємо
2. Вони пам’ятають про нас зовсім не те, що ми про себе
3. Коли ми йдемо, вони залишаються
4. Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.
6. Ми вдячні Вам за любов до рідної Землі
7. За радісну блакить, за небосхил надій, за всі ці 11 років
Разом За те що кожен раз заходите ви в клас.
За кожен новий день, за веснецвіт ми дуже вдячні Вам.
Музичні жарти
Зараз ми вам розкажемо про наше шкільне життя в 11 класі, а в цьому нам допоможуть пісні Святослава Вакарчука
1.І так кожного ранку в понеділок, та й не тільки - "Вставай"
2. Так бувало, коли не приходив сусід по парті - "Не можу без тебе".
3. Контрольна робота, а ти до неї не приготувався - "Не питай"
4. Потрібно списати, а зв'язок з Інтернетом відсутній - "Коли тебе нема"
5. Але є ті в нашому класі, хто завжди дасть списати – «Дякую тобі"
6. Коли хочется 10, а вчителі ставлять 8.- "Я не здамся без бою"
7. На уроках математики про алгебраїчну прогресію - «Поясни"
8. На уроках фізики, коли читаєш задачу – «Хто ти є?"
9.Кожен день з 7 уроку - « Відпусти"
10. Тим , хто не хоче тікати з уроків - "Все буде добре"
11. Кінець семестру, а оцінки - "Мало мені"
12. На ЗНО з української мови, літератури – «Стріляй"
13. У цьому році в стінах рідної школи - "Там, де нас нема"
Стихія Води – батьки
Класний керівник
Аби квіти зростали, розквітали потрібна вода. Прозора, лагідна, яка своїм дзюрчанням заспокоїть у тяжкі моменти. Стихія Води – діти, це ваші батьки, мамо і тато. З самого народження вони огортають вас своїми хвилями - піклування, оберігають стіною водоспаду і поливають дощем любові. І зараз погляньте в очі своїх батьків, і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, батьки завжди будуть поряд
Виступ батьків. Пісня
Подяка батькам
Учні
Ми до батьків звертаєм своє слово
Колись до школи нас ви привели
Навчатись заставляли знову й знову
Любити школу, наших вчителів.
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла?
Ми вам спасибі говоримо
За все (всі разом)
Вибачте нас, ми говоримо,
За все (всі разом)
Ми низько вклоняємося вам
За все (всі разом)
І просимо Бога дати вам сил
На все (всі разом)
Пісня «Наші душі співають в унісон»
Класний керівник
У деяких з вас є братики і сестрички. Ці краплиночки з родинної річечки теж хочуть вас привітати.
1.Щоб ви у вузи поступили,
Роботу щоб усі знайшли,
І мали хату чи квартиру,
В достатку й радості жили.
2. Щоб мали ви город і дачку,
Щодня щоб їли шоколад,
Щоб ви придбали інотачку,
І щоб в сім’ї був тільки лад.
3. А як усе вже у вас буде
І слава й визнання прийде
Як станете якимось босом,
Не задирайте тільки носа.
4. І пам’ятайте повсякчас,
Що є батьки рідненькі в вас.
А ще завжди не забувайте
Учителів, і школу й клас,
І, звісно, не забудьте й нас.
Танок від дітей
Стихія Сонця – адміністрація.
Класний керівник
Відчуваю, зараз стає дуже волого, хмуро та сумно. Саме зараз не вистачає вам, діти, сонячного світла, лагідне проміння якого зігріє вас в останній раз.
Остання стихія – Стихія Сонця – це вельмишановна адміністрація. Так, були дні у вашому житті дуже спекотні, попадали ви під обпалювальні промені за самовільну втечу зі Стихії Землі, за не підготовку до уроку Стихії Повітря. Та в усі інші дні сонячне тепло Світлани Костянтинівни, Олександри Георгіївни, Людмили Володимирівни завжди вас огортало.
Виступ адміністрації
Подарунок школі (іконку і рушник)
Виступ учнів
Учні одинадцятого класу від щирого серця дарують школі символічний подарунок – рушник та іконку. Уся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця.
Ці українські обереги пройшли крізь віки і нині символізують чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.
Даруючи їх, ми бажаємо, щоб завжди стихії шкільного життя, як і у природі, жили у мирі та злагоді.
Як кажуть у народі: « Хай стелиться вам доля рушниками!»
Бажаємо щастя, добра і любові. А Святий Миколай нехай оберігає школу від бід.
Сценка
Ваші уроки проходили весело, ви готувались до ЗНО навіть на уроках фізкультури
« Украинская литература …»
Урок української літератури на уроці фізкультури
6 учнів, вчителька.
Вчитель. Доброго дня дітки!
Учні . Героям слава
Вчитель. Молодці! На Шевченка Франка розрахуйсь.
Вчитель. Молодці! Шевченки зробили крок уперед, повернулися Рильським до Рильського и повторюємо за мною. Зажурилися – повстали(4 р.) (діти роблять нахили)
Закінчили вправу повернулися Мина Мазайлами до залу.
Так а що це ми стали, як лінія означення. А ну швидко в підмет. (всі стали в одну лінію залишився один). Загребельного мені в лісову пісню
Ти що Нечуй Левицький ? Я тобі Лесею Українкою сказала - в підмет!
А зараз будемо здавати норматив перекотиполе.
Учень. А як ми будемо здавати норматив перекотиполе без матів.
Вчитель. Без чого?
Учень. Без матів
Вчитель. Без чого?
Учень. А як ми будемо здавати норматив перекотиполе без Леся Подервянського.
Учень піднімає руку.
Вчитель. Що?
Учень. Можна вийти?
Вчитель. Обставина
Учень. Ясла повні.
Вчитель. Що?
Учень. Ясла повні.
Вчитель. Повне речення.
Учень. Ревуть воли, як ясла повні
Вчитель. Йдіть. Так на цьому урок закінчено. На наступному уроці будемо здавати стрибки у Довженка. І спробує хтось принести довідку, що він кріпак, я вам таку Кайдашеву сім’ю влаштую.
Класний керівник
Так до якої із цих стихій ви віднесете свого класного керівника, яка прийняла вас у 5 класі і 7 років крокувала разом з вами?
Я старалася бути для вас Стихією Землі, щоб ви згадували шкільні пригоди з радістю на серці; старалась бути для вас Повітрям, щоб ви із задоволенням йшли до школи; старалась бути, як батьки, Стихією Води, щоб захистити вас від небезпеки; старалась бути Сонцем, лагідно зігріти, а коли треба припекти.
Зараз мені боляче на серці, тому що першого вересня в мій клас зайдете не ви, привітаєтесь не ви, посміхнетесь мені не ви.
І водночас я дуже радію від того, що ви стали такими дорослими і робите наступний важливий крок у своєму житті.
Виступ класного керівника Рекорди
Скільки труднощів пройдено, скільки завдань вирішено, скільки рекордів установлено? Зараз мені б хотілось додати трошки жартів, і я думаю ви їх зрозумієте. Пам’ятаєте у 5 класі дівчата завели «Книгу Рекордів Гіннеса», де хлопці стали рекордсменами. А сьогодні ми допишемо з вами цю книгу, у яку кожний з вас увійде зі своїм рекордом, бо кожен з вас є особливим та неповторним.
А якщо серйозно, то життя запропонує вам безліч рекордів, які вам потрібно встановити. Я бажаю вам, щоб ви встановили рекорди за кількістю радісних днів, за кількість пролитих сліз від щастя, рекорди найкращої мами або найкращого тата.
Остання перегорнута глава..
Тепер, відклавши книги старовинні,
Ви скажете ті головні слова,
Що їх саме життя диктує нині.
У школі цій, де як чудовий сон,
Роки навчання пролетіли звично.
Ви з часом перевірите закон
«життя коротке, а освіта вічна»
І все на світі треба пережити.
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити.
І за минулим плакати не варт.
Учні
Ну от і все.
Останній день і мить,
Остання зустріч, погляди зріднілі,
Душа болить, сльоза в очах тремтить -
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Стараємось згорнути у клубок
Щасливі зими, осені і весни
А в підсумок: останній наш урок,
Що ластівки із вирію принесли.
Ну от і все, це та остання мить,
Яку ніхто у гості не чекає,
До нас вона розлукою спішить
І нас усіх сьогодні розлучає.
Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм
Завжди до вас ми на пораду йдем
І щастя вам у ріднім нашім краї,
Добробуту з прийдешнім кожним днем.
Пісня
НА МОТИВ "ВІДІРВАТИСЬ ВІД ЗЕМЛІ" (Н. МОГИЛЕВСЬКА)
Прощавай, моя кохана школо,
Дитинства край нам не забудь ніколи.
У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.
У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,
Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.
Приспів:
І мати силу
відірватись від землі,
попрощатися з тобою,
І летіти в небесах назустріч своїй вдачі
І мати силу відірватись від землі,
І пишатися собою,
Чому ж це сльози на очах -
То я від щастя плачу.
За порогом чекає нас світанок,
І дорога цікава і незнана,
І відкриття і пошук мрій,
Кохання і розлука, й щастя, й біль.
Побажай щасливої нам долі,
Ми за все спасибі скажем школі,
Та тільки хочеться не рвати струни,
як болить душа моя.
Приспів
Класний керівник
Ось і закінчується останній урок під назвою «Стихії шкільного життя». А попереду у вас ще випробування ЗНО та випускний бал.
Діти, візьміться за руки міцно - міцно: це ваша дружба така міцна. Нехай вона буде завжди такою!
Підніміть руки високо-високо: це ваші мрії. Нехай вони завжди будуть здійснюватись!
Нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя.