Інсценіровка до дня Святого Миколая
Діючі особи:
Ведуча
Мати
Діти
Ангели
(Кімната. Сплять діти)
Ведуча:
Нічка темна, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийде в гості
Довгожданий гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятай:
За дітей цієї ночі
Не забуде Миколай!
У ніч грудневу місяць світить,
Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти, вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий,
Хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері
І дарунки покладе.
(діти прокидаються)
Діти:
1.Ось і ранок за віконцем!
Так яскраво світить сонце,
І промінчиком ясним
Розганя солодкі сни…
2.Що ж на самоті сидіти?
Час уже усіх будити.
Нумо, дружно усміхайтесь.
Дню новому усміхайтесь!
3.Ранку доброго усім!
Бачу спить іще весь дім…
4. Ні, матуся вже не спить.
Йде, напевно, нас будить…
Входить матуся.
Добрий ранок, любі діти!
Час вже ліжечка лишити.
Подивіться із вікна:
Всюди – казка чарівна!
Сяє сніг, мов самоцвіти,
Вкрив пухнастий іній віти…
Дитина:
Дійсно – нині день чудовий!
Мати:
Так, тому, що він святковий
День Святого Миколая
Ми сьогодні відзначаєм!
На кінець-то діти милі,
Ми діждались тої хвилі,
Що з небесного престолу
Зійде пресвятий Микола.
Темна нічка за шибками Миколай вже поспішає
А з ним ангели малі. Сніг біленький мерехтить,
Небеса дзвенять зірками, В кожну хату він загляне,
Десь дзвіночок гомонить Бо дарунки хочуть всі
Діти:
А у цей ранковий час,
Справді прийде він до нас?
І невже у кожну хату
Він встигає завітати?
Із небесного престолу
Тихо сходить Миколай,
Щоби знову гори й доли
Обійти із краю в край.
Він надію в нас вселяє
І добром серця сповняє…
З ним на землю вирушають
Світлі ангели святі,
Що йому допомагають
І підтримують в путі.
(Виходять 3 ангели)
1 ангел:
В дитинстві Миколай зазнав немало лиха:
Був сиротою, ріс в чужих людей…
За своїх друзів він молився тихо
І вбогих від душі жалів дітей.
2 ангел:
Його учитель вчив добро творити ,
Але ніде про те не говорити,
Бо недаремно нас Святе Письмо навчає:
«Що робить права, ліва хай рука не знає»
3 ангел
Хоч Миколай і сам був небагатий,
Та бідним і останнє віддавав
Священником він змалку мріяв стати,
А сам, здобувши, все добро своє роздав.
1 ангел:
Жертовний подвиг присвятив він Богу –
І лику удостоївся святого
Відтоді дбає Миколай невпинно
Про щастя й радість кожної людини!
2 ангел:
В домівки, де живуть маленькі діти,
Святий тепло і затишок несе.
І подарунки поспішай лишити,
Що жде малеча понад усе.
3 ангел:
Він мрію кожної дитини знає –
І під подушкою дарунок свій лишає.
Діти:
Скоріше під подушки зазираймо!
Напевно, вже сюрпризи ждуть на нас!
Ой, лишенько! Нічого тут немає!
Настрій зіпсувався враз!
Чи Миколай про нас усіх забув?
Чи, може, про непослух наш почув?!
Як соромно, аж сльози набігають,
Що всіх нас за бешкетників вважають!
Ангели шепочуться між собою:
Хоч і діти неслухняні тут зібрались,
Нечемні і вредливі, мов на гріх.
Що вчились абияк і пустували,
Та без дарунків жаль лишати їх!
Якби ж вони помилки зрозуміли
І в серці мали щире каяття!
Якби пробачення негайно попросили
За дні, що в лінощах пройшли без вороття
Діти:
Здається, я нарешті зрозумів,
Чому без подарунка залишився:
До школи неохоче я ходив,
І неуважним був, коли учився…
А я ось засмутив бабусю знову
І мамині не слухав настанови,
Та й на уроках цілий день дрімав,
Дівчат із свого класу ображав…
А я у мами ляльку вимагала
І цілий день усе вередувала…
Уроки я робити не хотів,
Ні посуд, ні підлогу не помив,
Залишив безлад у своїй кімнаті
І у футбол побіг мерщій пограти…
Оце так лихо! що ж тепер робити?
Як гріхи свої скоріше замолити?
Пробачення у всіх нам слід просити –
І більш лихих вчинків не робити!
Матуся:
Я знаю, мої любі, що частенько
Ви неслухняністю засмучували неньку,
Та головне – що все ви зрозуміли –
І в серце щире каяття впустили.
Я вірю, що тепер завжди і всюди
Про вас лиш добре слово скажуть люди,
Що Миколай за щирість у стосунках
Приніс – таки вам гарні подарунки.