Сценарій пізнавально - розважальної програми «Посвята у козачата»

Сценарій

пізнавально - розважальної програми

«Посвята у козачата»

(підготувала педагог-організатор Косович А. Л.)

Учасники: учні 1-х класів.

Мета:

- формування національної свідомості та самосвідомості особистості молодого покоління;

- розвиток духовності, моральної, фізичної, естетичної та екологічної культури учнів;

- виховання громадянина України — патріота своєї школи, міста, Вітчизни.

Обладнання: презентація на екрані (додається), значки із зображенням гербу школи, горщик каші.

Хід заходу

Ведуча: Доброго дня, любі першокласники! Сьогодні у вас незвичайне свято, бо ми перевіримо, чи готові, ви, першокласники, носити почесне звання «козачата» і стати гідною зміною наших славних предків. Вас чекають складні випробування та дуже цікава зустріч з незвичайними гостями нашого маленького свята.

Ведуча:

Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну? –

Про вербу, і про калину?

Завдання 1. «Так і ні» (плескають в долоні)

Завдання має назву «Правильно-неправильно». Я зачитую вам текст, і якщо ви згодні з варіантом відповіді, то плескаєте в долоні, а як не згодні, то трете долоні одна об одну. Готові? Починаємо.

У портфелі в нас лежать:

Ляльки і машинки, -

Зошити і книги,  +

Фарби і альбоми,  +

Шапка і шкарпетки, -

Ложка і серветки, -

Олівці і ручки,  +

Цукерок 2 штучки, +-

Пластилін і ножиці складені до ладу, +

У портфель сховалася мамина помада. -

Молодці, добре справились із завданням. Ось вам ще декілька запитань.

• В синьому небі літають зелені ворони.                   -
• Веселка має сім кольорів.                 +
• Літак літає у повітрі.                           +
• Люди розмовляють лише англійською мовою.     –
• Верба і калина – національні символи України.    +

(Виходить Петрик)

Петрик: Здоровенькі були! А що це ви портфель до школи без мене збираєте? Не порядок! Я досвідчений школяр! Маю особисто все перевірити! Так, ви цвяхи взяли, щоб було що у нові парти забивати? Як не взяли? А рогатку взяли? З нею дуже зручно, бо одразу всі віддають свої скарби.

(Виходить Котигорошко)

Котигорошко: Петрику, як тобі не соромно?! Ти чому дітей навчаєш? Хочеш нам свято зіпсувати? Давай краще допоможи із завданнями, роботи дуже багато сьогодні.

Петрик: Ну, знов мені повеселитися не дають. Добре, що треба робити?

Ведуча: А зараз я розкажу.

Завдання 2. Знайти відмінності. Перед вами 2 малюнки (на екрані зображення – слайд 2). Серед них є 10 відмінностей. Давайте по черзі знайдемо ці відмінності.

(Діти знаходять відмінності)

Котигорошко: Бути сильним і спритним замало для козака. Справжні козаки мають бути кмітливими. І ми це доведемо,  розгадуючи загадки.

Козак: Доброго дня, любі першачки! Ніс мене коник вороний із самої Січі і заніс аж до вас у 9 школу. Чув я, що ви дуже розумні і кмітливі, спритні та швидкі! Це правда? (діти відповідають). Я чув, ви козачатами бути хочете? (діти відповідають). Бачу тут дівчата рум’яні сидять! А ви знаєте, що в Січ не допускали жінок? Але це не страшно, звичай цей був тільки у січових козаків, тому сьогодні у козачата приймуть і дівчаток. Але яка ж посвята без урочистої клятви. Для прийняття козацької клятви прошу всіх встати. Я буду зачитувати слова клятви і всі разом повторюємо слово «Клянуся!»

Клятва козачат

Я, вступаючи в ряди шкільного козацького товариства «Січ», перед лицем своїх товаришів, перед рідною землею урочисто клянусь: вивчати історію і традиції українського народу,

Клянуся!

готувати себе розумово, фізично і морально заради незалежності і процвітання України.

Клянуся!

Гордо нести звання учня загальноосвітньої школи №9, бути порядним, поважати батьків, учителів та однокласників.

Клянуся!

Козак: Наша школа – це СІЧ! І тепер ви – частина нашого великого козацького братства.

Бажаю дуже успіху орлятам.

Вони ж бо від сьогодні – козачата.

А на дорогу видам Січі знак,

Хай з козачати виросте козак!

(герої вручають дітям значки)

Ведуча:

Дорогі хлоп’ята! Дорогі дівчата!

Прийняли сьогодні вас у козачата.

Із цим святом кожного вітаєм!

Здоров’я і щастя бажаєм!

Козак: Стривайте, у мене є ще одне завдання для вас. Справжні козаки мають бути дуже сильними, а для цього потрібно добре  їсти. Запрошую вас скуштувати каші козацької, набратися сили для навчання, бо попереду дуже багато цікавого і незвіданого.

Ведучий. Але спочатку я розповім вам легенду. У давнину бідні діти не мали можливості навчатися у школі, тому вони приходили за тисячі кілометрів до церкви, щоб навчитися писати та читати.  У церкві перед заняттями дітей годували кашею з одного горщика, тому й називалися вони однокашниками, а зараз ми говоримо однокласники. Давайте і ми зараз проведемо цей обряд посвяти в однокласники разом із козацькою кашею.

(першокласники куштують козацьку кашу)