Сценарій позакласного заходу " І веселий, і кипучий в Україні ярмарок!"

 Ганно - Опанлинський НВК І-ІІІ ступенів

Приазовського району Запорізької області

        Сценарій позакласного заходу

« І веселий, і кипучий в Україні ярмарок!»

(для учнів 5-9 класів)

                                                                                          Автор-укладач:

                                                                                      Каменська  Лідія Валеріївна,                                                                

                                                     вчитель української мови та літератури

2018

«І веселий, і кипучий в Україні ярмарок!»

    МЕТА: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українців, розвивати особистісні творчі здібності дітей; виховувати ціннісне ставлення до традицій минулого.

    Обладнання:  на сцені українська хата, біля  неї тин, на якому висять глечики і рушники. Біля хати ростуть соняшники, стоїть криниця-журавель.

Звучить пісня «Сорочинський ярмарок».

1-а ведуча. Добрий день Вам , добрі люди!                                                                                     2-й ведучий. Здоровенькі були!                                                                                                          1-а ведуча. Сьогодні ми вам покажемо фрагменти одного з найдавніших традиційних українських свят,  що зветься «Сорочинський ярмарок».                                                                                                                           

Разом: «І веселий, і кипучий в Україні ярмарок!»

1-а ведуча. Ярмарок для селян завжди був очікуваною подією.                                                   2-й ведучий.  Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа або восени…

                                          Сценка І. На ярмарок!                                                                                                                                                                                                                                 

Затихає музика. Чути: "Ку-ку-рі-ку".                                                                                   Омелько. Еге й, кумасю, ви вже встали.                                                                                  Явдоха. Встали!                                                                                                                         Омелько. На ярмарок  їдете?                                                                                                     Явдоха. Та їду, зараз піду Явтуха розбуджу десь на возі хропе.                                           Омелько. Чорт Би його забрав!

1-а ведуча. Благословилося на світ. Виткнуло заспаний писок сонце.                                                      2-й ведучий. Стьобнуло проміння по луках, степах, садках, левадах і видно аж ген-ген до того ліска куди око дістає, дорогою вози потяглися.   

Звучить музика «Везли возики»                                                                                                    Голос за сценою.                                                                                                                         Явтух . Тпру, сірий, тпру, моручий, бодай би ти сказився.                                                    

Явдоха. Та й крута ця гора бодай вона запалася. Оце завіз мене.

1-а ведуча. І їдуть!                                                                                                                                      2- й ведучий. І їдуть !                                                                                                                                                  1-а ведуча. Пливе річка селянських возів на ярмарок!                                                                        2-й ведучий. І їдуть… їдуть, і їдуть...                                                                                           Разом. ПРИЇХАЛИ !!!!!!

                                              Сценка ІІ. Гудить ярмарок!

    Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі учасники

свята заходять до залу, підходять до лотків, розглядають товар, прицінюються. Продавці припрошують купувати і рекламують свій товар.

Жінка з бубликами. Бублики, налітайте! Бублики круглі і дуже смачні! Таких світ не бачив!                                                                                                                                      Чоловік з тютюном. Тютюн, тютюн заморський! Купуйте, не пожалкуєте!                                Руб – штучка, три-кучка. Налітайте!                                                                                    Жінка з курочкою. Курочку купляйте! Скоріш налітайте! Курочка не проста - кожен день несе по 10 яєць. Купуйте, купуйте!                                                                                                       

Жінка з яблуками.                                                                                                                     Лоточків із яблуками не минайте,

Які до смаку вам, такі й вибирайте.                                                                                         Сортів тут багато, усі вони різні!                                                                                                    Ось яблука ранні, ось яблука пізні.                                                                                         Жінка з гарбузами. Гарбузи, гарбузи - солодкі як мед, полєзні як ліки, от печінки ,                                                                                                                                                                                                                                           от желудка. Гарбузи, гарбузи! Кращі в світі гарбузи!                                                         Чоловік свистить. Свистульки! Свистульки для хлоп`яток, свистульки для дівчаток.                  

                              Сценка ІІІ. Про півня та поросят                                                                                                    

На  сцені з двох різних сторін сидять Явтух і Омелько.                                                            Омелько. Куме!                                                                                                              Явтух. Га!                                                                                                                              Омелько. А що будете просити за поросят?                                                                                       Явтух. Та! Дарма віддав би так жінка з`їсть.                                                                     Омелько. А що не їдять?                                                                                                              Ятух. Не – а.                                                                                                                        Омелько.От би їм апетит куми..                                                                                                  Явтух. О! Тоді б їм ціни не було. Хто б їх на базар повіз!                                                      Люди! Налітай на поросят !. Світ ще таких не бачив, їдять все підряд,ростуть як на дріжджах. Якби було чим годувати, нізащо не продав би, налітай! (в зал).                              Омелько. Що? Та вони ще й вас з`їдять. Як не вони, то жінка точно!

Омелько виносить півня. Підходить покупець.                                                                Покупець. Це курка?                                                                                                                Омелько. Курка, курка!                                                                                                      Покупець. Щось вона на півня схожа, і чому в неї такі ноги довгі?                                   Омелько. Та то вона дуже багато бігає!                                                                       Покупець. А яйця вона несе?                                                                                    Омелько. Аякже, несе, несе!                                                                                                  Покупець. Тоді беру!                                                                                                            Омелько. Шкода того нещасного, що купив. Його жінка вдома з`їсть.                                  

Явтух. А мого покупця мені хіба не шкода?                                                                  Омелько. Та хіба ж ми без серця.                                                                               Явтух. То ходім до шинку.                                                                                                   Омелько. Ходім там і розберемось.

                                  Сценка ІV. Як Явдоха чоловіка продавала                                                                                  

1-а ведуча. Так починається ярмарок.                                                                                             2-й ведучий. Галасливе веселе свято                                                                                           1-а ведуча. Повне сміху пісень і гумору.                                                                                     2-й ведучий. Продавали й купували все!                                                                                              1-а ведуча. Продавали навіть кого б ви думали?                                                                                  Разом. Чоловіків!

Звучить пісня «Ой там, на товчку, на базарі»                                                                                Ой там, на товчку, на базарі.                                               

Жінки чоловіків продавали,                                                                                                                Як прийдеться до ладу,                                                                                                                      То я свого поведу та й продам.

Із лик мотузок ізсукала.                                                                                                                Взяла свого милого залигала.                                                                                                          Та й повела на базар,                                                                                                                       До терниці прив`язала.

Як наїхало торгувальниць,                                                                                                                   Як наїхало купувальниць,                                                                                                               Стали думать і гадать,                                                                                                                    Що за цього мужа дать.

Явдоха. Все, дівчата. Більше не можу. Продаю я його.                                                                 Всі. А за що ж?                                                                                                                         Явдоха. А отут він мені!(показує). Воно нічого не робить! Воно цілий день їсть! А коли не їсть – то спить!...                                                                                                                 Всі. Їсть?.. щось не видно, що він взагалі їсть…                                                                              Явдоха. А це ще наша одна маленька таємниця – куди воно в нього все дівається!..

 Підходять  циганки.

1-а ведуча. Доброго дня, дівчата!                                                                                                              2-й ведучий. Що продаємо?                                                                                                 Явдоха. А ось чоловіка продаю. Бери, як треба! І недорого…                                                          1-а ведуча. (роздивляється). А й нічого…                                                                                     2-й ведучий. Я б купила...                                                                                                          Явдоха. Купуй, не пошкодуєш! Ти тільки глянь!... дивись, яке личко…дивись… які оченята, (роздратовано) і досі нічого не зрозумів. Ти ж подивися, які кучері?                      

1-а ведуча. Та годі тобі. Хіба Це кучері?                                                                                      2-й ведучий. Он я такого хлопця бачила (вказує у бік 9 класу)…ото кучері… може трошки скинеш ціну, га? Та й якийсь він… весь час мовчить.                                                         

1-а ведуча. Чого він мовчить?                                                                                      Явдоха. Бачиш, сидить тихенько… Нічого не вимагає, не вередує…                                                2-й ведучий. Ну, добре. Умовила. Забираю. Давай мотузку чи мішка…                                      Явдоха. Не поняла… навіщо.                                                                                                           1-а ведуча. Треба відвезти додому! Ану, як воно втече.                                                                            Явдоха. МІШКА???? МОТУЗКУ???!! Ану, іди геть! Буде до чужих чоловіків руки простягать… Іди до мене моя радість… тут недобрі люди

 Явдоха. Явтуше!                                                                                                                          Явтух. Га!                                                                                                                                   Явдоха. А давайте по ярмарку прогуляємось, побачимо чим люди торгують.                                                     

Явтух. Ходімо, мила..                                                                                                Роздивляються.

                          Сценка V. «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний!»                                                       

Іде Стецько(співає). По дорозі жук, жук, по дорозі чорний!  Подивися, дівчинонько, який я моторний. Ну що воно за життя пішло, що усі дівчата такі вредні стали, а нащо мені ті дівчата, так батько пристав женись та женись, а нащо мені женитися, якщо мені б тільки поїсти. Я оце б ходив би їв, лежав би їв (лягає на возик).Ось поїду на ярмарок, от там я вже наїмся. Піду по рядам та все буду їсти, їсти.(Підкрадаються дівчата. Лякають його , потім заспокоюють, співають пісеньку.)  

1-а дівчина. Стецю, а давай ми пісеньку тобі заспіваємо                                                               Стецько. Не хочу!

2-а дівчина. Пісня гарна, про тебе. Ось послухай.                                                                            1-а дівчина. Да куди їдеш, Стецюше? А куди їдеш, мій друже?                                             Стецько. Не хочу! Не скажу!

2-а дівчина. Коли ж твоя та добрая ласка , то й, скажеш.                                                           Стецько. На базар!                                                                                                                                       1-а дівчина. Підвези ж мене, Стецюше. Підвези ж мене, мій друже.                                                                         Стецько.  Не хочу!                                                                                                                   2-а дівчина. Да коли ж твоя та добрая ласка, то й, схочеш.                                                                        Стецько. Сідай, та з краєчку.                                                                                                                      1-а дівчина. Ой, що везеш, Стецюше? Ой, що везеш,мій друже?                                         Стецько. Не скажу!                                                                                                                                2-а дівчина. Да коли ж твоя та добрая ласка, то й, скажеш.                                                    Стецько. Груші.                                                                                                                                  1-а дівчина. Ой, дай мені, грушку. Ой, дай мені, мій друже.                                                                Стецько. Не дам!                                                                                                                                2-а дівчина. Да коли ж твоя та добрая ласка, то дасиш?                                                                         Стецько. Ну, візьми та гниленьку!                                                                                                     1-а дівчина. Обніму ж тебе, Стецюше. Обніму ж тебе, мій друже.                                             Стецько. Не хочу!                                                                                                                                     2-а дівчина. Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.                                                     Стецько. Обніми та не задуши!                                                                                                                       1-а дівчина. Поцілую тебе, Стецюше. Поцілую тебе, мій друже.                                                             Стецько. Не хочу!                                                                                                                                      2-а дівчина. Да коли ж твоя та добрая ласка, то  й схочеш.                                                              Стецько. Цілуй та не задуши!                                                                                                       Дівчата жартують з Стецьком, беруть возик і з сміхом вивозять.

1-а ведуча. Все навколо гуде. І веселяться люди.                                                                            2-й ведучий. Ми не знаємо, що було.  Знаємо, що буде. Ярмарок, ярмарок ! І веселий, і кипучий в Україні ярмарок!  І який  же ярмарок без циган!!!                                                                                                                

Сценка VI. Циганський блок.

Пісня: "Ежедневно меняется мода"

1-а циганка. Голуб сизокрилий, позолоти ручку, всю правду скажу, что было, что будет, на чем сердце остановится.

2-а циганка. Золото, настоящее золото, купи, дорогая, бусы кольца и браслеты.

1-а циганка. Дай ручку, ждет тебя дорога дальняя, судьба печальная. Тюрьма, казенный дом, а позолотиш ручку все будет наоборот.

2-а циганка. Позолоти дорогоцінний рученьку. Всю правду скажу, сім ликів гречаної вовни набрешу. Скажу про те, як на вербі груші ростуть, а дід з бабою на печі гречку сіяли, решетом воду возили. Не маєте золотого, то дайте срібного, бо мідяків уже ніде ховати. Повнісінька торба.

 -  ОХ! Та й брехлива.

                                   Сценка VII. «Жить не хочу більш з тобою!»

1-а циганка. Вечоріє. Всі товари продані, гроші полічені, люди повертаються   додому.                                                                                                                                                      2-а циганка. Жінки йшли, або їхали возами з дітьми, а чоловіки  заходили до корчми і виходили звідти вже добре веселі.  

 Омелько. Жінко! Нема... Це добре, що жінки нема, а то перепало б мені. Ну як-небудь відбрешусь. Та й добре ж ми з кумом ярмаркували, випили чимало по чарці,      по другій, по десятій. Так воно теє.                                                                                        Чути пісню жінки: "Цвіте терен".                                                                                                                   - О! Жінка! Це її голосок. Щось сумної завела, то мабуть, дуже сердита, треба ховатися, а то буде лихо.                                                                                                       Ховається за тин.                                                                                                                                                                                                                                                                       Омелько (грізно). Гей, Одарко, годі буде, перестань- бо вже кричать.                                                                                     

Одарка (витягуючи з тину лозину). Ні, нехай же чують люди. Ні, не буду я мовчать. Макогоном руки й ноги поламаю, будеш знать. Жить не хочу я з тобою, їй же богу розведусь (б'є Омелька). Краще буду я вдовою. І без тебе, і без тебе обійдусь.                        

Омелько. Гей, Одарко! Що з тобою? Ну годі, годі, вгомонись!                                                Тікає, вона за ним.                                                                                                                            Одарка: Жить не хочу більш з тобою!                                                                                                        1-а циганка. Отакі то були раніш ярмарки, так-то ярмаркували наші славні  прадіди.                                                                                                                                                                         2-а циганка. На доброму ярмарку ми побували. Одні продавали, другі купували!

 ВСІ. ЯРМАРОК.

1-а ведуча. Ми бажаємо вам, щоб завжди на ваших столах був достаток.
2-й ведучий. Щоб було що продавати.
1-а ведуча. Щоб було що купувати.
2-й ведучий. Щоб родила щедро нива.
1-а ведуча. Щоб у хаті все, як слід.
2-й ведучий. Щоб довіку був щасливий.
Всі: Український славний рід.
Пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд».