Сценарій позакласного заходу "Ми - нація єдина"

Державний навчальний заклад

“Запорізьке вище професійне училище “Моторобудівник”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми – нація єдина

 

Урок життя

 

“Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою”.

                            М.Грушевський.

 

Мета: - формування в учнів громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, усвідомлення особистої відповідальності за долю держави, українського народу та процеси становлення України як єдиної політичної нації

- виховувати в учнів почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини;

- розвивати в учнів зацікавленість та бажання перегортати сторінки історичного минулого українського народу;

- закладати у свідомості учнів підвалини неупередженого ставлення до національної історії та культури;

- формувати у свідомості учнів розуміння того, що без аналізу та усвідомлення уроків минулого не може бути світлого та чистого майбутнього;

 

 

Підготував

Кириченко Віктор Анатолійович,

класний керівник групи 4

 

2020 рік

ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДУ

 

 Захід бажано проводити у залі національної символіки. У разі відсутності такої сцену слід оформити у жовто-блактиних тонах. Чільне місце на сцені повинен займати малий Герб України та Державний прапор України.

 Організовується літературна та фотовиставка за тематикою заходу, оформлюється фотогалерея “Україна моя незалежна”, “Твої, Україно, герої, твої, Україно, сини”.

 По ходу використовуються технічні засоби для демонстрації відеозаписів, слайдів тощо, музичний супровід заходу

 

 

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

Вчитель     Щиро вітаю присутніх у цій залі з нагоди того, що ми усі разом починаємо

                   писати ще одну сторінку в історії нашого навчального закладу. Через кілька років, опанувавши улюблену професію, ви станете до лав одного з найпрестижніших підприємств не тільки Запоріжжя, а й України – АТ “Мотор Січ”. Хочеться вірити, що ви станете не тільки високоосвіченими кваліфікованими спеціалістами, а й справжніми патріотами своєї землі, своєї держави. Це у недалекому майбутньому.

 А зараз починаємо перший урок у новому навчальному році – урок життя “Ми – нація єдина”. За епіграф візьмемо слова видатного українця Михайла Сергійовича Грушевського: “Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою”.

 

На екран проектується відеокліп “Моя Україна”.

Під час декламування поезії музика притишується, а потім знову наростає.

 

Читець     На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

І ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

                                Микола Верещака.

 

Вчитель.       У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які

                                  назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти. Серед них – Україна.

 

Учень    Вдивляючись у минуле, зважуючи його на терезах досвіду багатьох

              поколінь, ми зупиняємо свій погляд на подіях та датах, які визначали нашу історію і долю, лягали в їх основу. Наперекір усім негараздам, потрясінням та втратам вони провістили добу незалежності України і тому продовжують світити зірками першої величини крізь часові запони й суперечливі нашарування прожитих епох.

 

Читець     І умирала моя Україна у страшних муках; та проходив час, і, як Фенікс,

                 вона воскресала у вогні і відроджувалася з попелу. Та на коліна її ніхто не міг поставити! Бо завжди підтримувала її свята віра у щасливе майбуття, в єднання у незалежну соборну державу, коли усі етнічні землі, в різні часи поділені між різними імперіями, нарешті з’єднаються в єдине ціле. Із сивої давнини, із грізних княжих часів і по сьогодення ідея соборності, об’єднання всіх українських земель не втрачала і не втрачає злободенності.

Бо соборність - це символ. Символ боротьби за волю. Символ порозуміння між людьми. І часточка надії і віри в майбутнє.

 

На екран проектується відеокліп “Моя Україна” 2.

 

Вчитель     В усі часи Україна була й залишається відкритою душею, кришталево

                   чиста, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм це пробачала. Тому вони нахабніли у своїй ненажерливості. А Україна чекала своїх вірних синів – нових своїх громадян – таких, як вона сама: чистих, чесних, мужніх, добрих, справедливих, гордих і незламних. І дочекалася року тисяча дев’ятсот дев’яносто першого.

 

Учень     24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на карті світу з’явилася вільна, незалежна Україна. З того часу триває процес державотворення. На жаль, довірливі українці довірили свою долю бездарним політикам, які застосовували владу не на користь українського народу, а заради власного збагачення.

Сьогодні день Незалежності України — результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.

Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об'єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея. Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовленно надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.

 

Вчитель     Згадуючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те

                   велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством.

Україна сьогодні - найбільша з європейських країн за територією. Країна, що займає 0,41% світової території суші, в якій мешкає 0,85% населення планети та яка приносить 0,20% світового валового національного продукту. Країна, на території якої зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Країна, яка входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та разом із Францією, Німеччиною та США є одним з найбільших виробників цукрового буряка. Наша країна входить до сімки найпотужніших у світі виробників рослинної олії, свинини, цукру та картоплі. Сотні видатних українців були та залишаються творцями світової історії. Художники та науковці, політики та композитори, актори та письменники – всі вони дають нам можливість за кордоном чи в себе вдома з гордістю сказати: “Я – українець!”

 

На екран проектується презентація “Цікаве про Україну”

 

Учень    Я часто зустрічаю останнім часом вислів: “Україна підводиться з колін»”.

              Але звідкіля таке нехтування історичною гідністю моїх співвітчизників? Та ніколи вони не стояли на колінах, ніколи не корилися! Чи були б тоді катування, що несли із собою татаро-монгольська орда, каральні загони Петра Першого, більшовицькі ВНК, ДПУ, МГБ, КДБ? Згадаймо, скільки разів проходила Україна хресним ходом по історії до своєї Голгофи і, розп’ята бувши, стікала ріками крові чи мов чайка, падала на скелі і билася об них грудьми.

На екран проектується відеокліп “Мольба” Аліси Савінської.

 

Учитель   Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю

                  мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Повага до минулого проявляється передусім у ретельному засвоєнні його уроків. Непідвладні плинові часу та політичній кон’юнктурі, ідеї Акту Злуки, філософія Соборності в наші дні конкретизуються у доконечній необхідності порозуміння та згоди, консолідації суспільства і влади, у бажанні та вмінні знаходити розумні компроміси і взаємоприйнятні рішення.

 

Учень     Чого ми сьогодні бажаємо? Правди, реформ, змін, а не слів, гасел і застою

               на їх тлі! Адже скоро саме ми будемо творити історію, будемо йти воднокроч з Україною по її сторінках. І кожен її злет, як і падіння, буде і нашим, ми його будемо відчувати до кінця своїх днів.

 

На екран проектується відеокліп “Україна – це ми” Катерини Бужинської.

 

Читець    На світі багато чудових країн,

                 Мені наймиліша, найкраща країна,

                Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

                 Безсмертна моя Україна.

                 Ти з давніх віків непокірна була

                 І волю свою боронила невпинно.

                 Нарешті збулося - її здобула

                 Звитяжна моя Україна.

                 На землях твоїх неозорих степів

                 Живе працьовита і чесна родина,

                 Хвилюється колосом стиглих хлібів

                 Моя золота Україна.

                 В садах і дібровах в вечірні часи

                 Чарує нас пісня дзвінка солов їна

                 І чути співочі дівчат голоси, -

                 Пісенна моя Україна.

                 Тепер ще не легко живеться тобі,

                 Є в тому, мабуть, особлива причина.

                 Та все подолає в тяжкій боротьбі

                 Незламна моя Україна.

                 Квітуй, мов калина, на плесами вод,

                 Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

                 Хай буде щасливим твій вільний народ,

                 Прекрасна моя Україно!

                                                Микола Верещака

 

Учитель   Майже сто років тому Михайло Грушевський сказав: “Якщо ми,

                 українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе”. Золоті слова, які не втрачають актуальності і сьогодні. Тож давайте поважати і себе, і один одного.

 

На екран проектується відеокліп “Рідна Україна”

 

 Учитель   А закінчити наш захід хотів би словами Василя Симоненка: “Кожна

                              нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ. Воно вічне тому, що за ним стоїть цілий світ...”