Методичні рекомендації на тему "Методика реалізації наскрізних змістових ліній на уроках історії"

Методика реалізації наскрізних змістових ліній на уроках історії

    Реалізація наскрізних змістових ліній на уроках історії допомагає формувати в учнів уявлення про суспільство, розвивати здатність застосовувати отримані знання в різноманітних ситуаціях, виховувати відповідальних громадян суспільства, а також розуміти важливість національної ініціативи. Формування громадянської позиції учнів відбувається шляхом розвитку критичного мислення на уроках історії. Метою вчителя має бути допомогти учням з’ясувати, яким бачила світ і що відчувала людина конкретної епохи, певної національності, віросповідання, статі, соціальної групи, менталітету і чому погляди учня збігаються чи відрізняються від поглядів людини минулого.

    На уроці історії України в 10  класі з теми «Українська державність 1918-21 рр.» реалізую наскрізну змістову лінію - громадянська відповідальність. Намагаюся домогтися розуміння учнями минулого для осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, навчаю бачити зв’язок між історичними подіями та явищами. На початку уроку ставлю учням проблемне запитання: «Чому у період, коли розпалися імперії і майже всі нації східної Європи , включаючи і такі невеликі, як фіни, естонці, латиші та литовці завоювали незалежність, а 30-мільйонним українцям не вдалося цього зробити?» Це питання тим доречніше, що українці боролися й заплатили за свою незалежність більшим числом життів. Учні вказують на важливий момент – українці змушені були починати створення держави , ще не завершивши формування нації в умовах царату, слабка соціальна база, вплив зовнішніх чинників: більшовики Росії ,відсутність допомоги Антанти. Про формування української нації та ідентичності ми говоримо і сьогодні, на 29-році нашої незалежності. Вирішення цього проблемного завдання на даному уроці сприяє формуванню громадянської відповідальності за українську державу, почуття патріотизму.

    Аналізуючи державотворчі процеси в період Української революції (1917-1921рр.),учні проводять паралелі з сьогоденням. З’ясування причин поразки Української революції дає школярам розуміння минулого і проектування його на нинішні процеси в країні.

    На уроці історії України в 10  класі з теми «Українська держава.» реалізую наскрізну змістову лінію - громадянська відповідальність. Формую уміння оцінювати історичні події і явища під різними кутами зору, знаходження різних способів розв’язування завдань. На цьому році учні працюють над проблемним питанням: «Гетьман Скоропадський - це витвір найконсервативніших верств українського суспільства, витвір української держави? Чи українська держава гетьмана Скоропадського - це диктатура русофільського забарвлення або переворот здійснений німцями?» Доцільно звернути увагу, що гетьман не міг приймати важливі рішення без німецьких властей, проте, якщо влада гетьмана утвердилася б, то це б сприяло розвитку України як економічно розвиненої держави, бо він робив ставку на «громадян – козаків, середняків», тобто його соціальною базою були найбільш активні та працелюбні верстви населення. Це неординарний підхід до діяльності гетьмана Скоропадського під час української революції, що дає можливість учням критично оцінювати події і явища минулого, знаходити різні способи розв’язання завдань.

    На уроці історії України в 10 класі з теми «Голодомор 1932-33 рр.» реалізую наскрізну змістову лінію: громадянська відповідальність. Навчаю порівнювати і оцінювати події і факти с позицій загальнолюдських та національних цінностей, мати власну думку, позицію, щодо суперечливих питань історії, співпереживати людям, які опинилися у вирі несприятливих історичних подій. Урок розпочинається попередньою активізацією - збудження інтересу цікавим фактом, створюється відповідний емоційний фон.

Читаєш і подумки здригаєшся від страху:

Багаті – старцюватимете. Співучі – заплачете, затужите,

 горді - впадете на коліна. Густонаселені – прополемо.

 в історію оглянетесь - очі виколемо.

    Так сталінський режим ставив на коліна український народ за зрив колективізації. Проблемне запитання на цьому уроці: «Моторошний парадокс» - українські селяни умирали на найкращих у світі чорноземах без усякої думки виправдати свою загибель самопожертвою в ім'я справи. Чому це сталося саме з українцями? Учнів необхідно підвести до думки, що українських селян загнало в пастку і лишило там вмирати з голоду кожного в своїй хаті - політичне рішення, ухвалене в далекій столиці, за столами конференцій чи банкетів. Україна мала служити колосальною лабораторією нових форм соціально-економічної перебудови на селі. Вона стала вирішальним фактором зернозаготівель. Важливим аспектом голоду є намагання викреслити його з суспільної свідомості. Чому радянська позиція зводилась до заперечення самого факту голоду? Тому ,що була б завдана серйозна шкода образові країни - до такого висновку повинні прийти учні. На даному уроці проблемне питання вирішується з позицій загальнолюдських та національних цінностей.

    На уроці всесвітньої історії в 10 класі з теми «Згуртування сил агресії» реалізую наскрізну змістову лінію- громадянська відповідальність. Очікувані результати:  формувати знання історичних подій минулого для розуміння сьогодення і прогнозування майбутнього, формувати почуття громадянської відповідальності, керуючись морально-етичними критеріями.

    Проблемне питання на даному уроці: "Чим на вашу думку був аншлюс Австрії - родинною німецькою справою, як його називав Гітлер чи інтервенції?" Проводиться паралель із сьогоденням  про окупацію Криму Російською Федерацією (проведення плебісциту на користь аншлюсу в Австрії і референдуму в Криму в умовах окупації). Одночасно на цьому році розглядається вплив Мюнхенського пакту на ситуацію в світі: "Потрібно кинути собаці якусь кістку, щоб вона хоч на певний час перестала гавкати" Чому ця собака не перестала гавкати, а навіть почала кусатися? (Мюнхенська угода щодо розчленування Чехословаччини, не вгамувала апетити Гітлера, а навпаки сприяла розширенню агресії.)Якщо йти на поводу Російської Федерації, яка в сьогоднішніх умовах анексувала Крим, то її апетити можуть зрости. До такого висновку приходять учні в кінці уроку. Таким чином формується на уроці громадянська позиція.

    На уроці історії України в 9 класі з теми «Особливості модернізації промисловості і сільського господарства у другій половині 19 ст.» реалізую наскрізну змістову лінію: підприємливість і фінансова грамотність. Учні дізнаються про наукові й технічні здобутки не лише вітчизняних, а й закордонних вчених, знайомляться з їх громадянською позицією. На цьому уроці пропоную створити учням проект «Розвиток Полтавського краю в другій половині 19 століття». Звертаю увагу, що основна частина підприємств краю відносились до харчової промисловості. В ході ділової гри учням запропоновано скласти план економічного розвитку краю у другій половині 19 століття. Основна частина підприємств відносились до харчової промисловості: цукроварні ,млини ,крупорушка , маслобійні , гуральні. Полтавська губернія вважалася одним з головних виробників тютюну в країні. У Кременчуці ,Полтаві, Ромнах, Прилуках діяли тютюнові фабрики. Був побудований Полтавський лікеро-горілчаний завод. Особливо високими темпами розвивалась цукрова промисловість. Полтавщина займала четверте місце серед губерній України на кінець 19 століття. В губернії було вже 7 цукрових заводів, які виробляли 6 мільйонів пудів цукру. Цей матеріал учні повинні використати при складанні проекту.

    На уроці історії України в 9 класі з теми «Українські промисловці і меценати.» реалізую наскрізну змістову лінію: підприємливість і фінансова грамотність. Очікувані результати:  мобілізація знань і практичного досвіду на прийняття рішень, ознайомлення із становлення технологічних комплексів світу, мотивую на створення власного бізнесу. Акцентую увагу на причини розвитку меценатства і благодійництва наприкінці 19 на початку 20 століття. Завдяки значним пожертвуванням родин Терещенків, Симиренків, Ханенків, Тарнавських на новий рівень вийшла економіка, культура, розвивалися міста, поширювались наукові знання, утворювались благодійні фонди. Учні повинні зрозуміти, що меценати - це лідери, а розвиток лідерських ініціатив і якостей - це і є успішною умовою підтвердження формування наскрізної змістової лінії - підприємливість і фінансова грамотність.