Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Урок з історії України на тему "Переяславська рада. Українсько-московський договір 1654 р.

Про матеріал
Детальна розробка уроку для 8-го класу з історіх України. Містить додатковий матеріал, роздатковий матеріал, опис необхідного для уроку обладнання.
Перегляд файлу

Тема уроку:

Переяславська рада. Українсько-московський договір 1654 р.

Мета: навчальна з’ясувати передумови та основні положення україно - російського договору 1654 р., дати історичну оцінку розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною в січні-березні 1654 р.; з’ясувати їх наслідки для України;

 розвиваюча  розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події; давати свою оцінку історичним подіям, користуючись документальною базою; залучати учнів до пошуку інформаційних ресурсів через мережу Інтернет; розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами і на основі їх аналізу робити висновки, висловлювати свою точку зору щодо історичних подій;

 виховна  виховувати в учнів патріотичні почуття; шанобливе ставлення до історичних постатей української історії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: презентація « Переяславська рада»,  карта «Національно-визвольна війна 1648-1657рр.», «Березневі статті» (роздатковий матеріал), алас, підручник.

Основні поняття: Переяславська рада, «Березневі статті», протекторат, автономія, конфедерація.

Очікувані результати: учні зможуть дати власну оцінку договору 1654 р. між Україною та Московією;  пояснювати причини підписання українсько-московської угоди 1654р.; аналізувати зміст українсько-московського договору 1654 р.; визначати зміни політичного та економічного становища українців після підписання Переяславського договору;  визначати хронологічну послідовність основних подій; характеризувати діяльність історичної особи.

                                                Хід уроку

 І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  Вчитель: В українській історії донедавна було чимало «білих плям», суть яких або замовчувалася повністю, або старанно заповнювалася міфами за допомогою шкільних підручників, пропагандистських полотен чи кінофільмів.

       Сьогодні ми розглянемо подібну тему, сповнену міфів, розкриття справжньої суті якої допоможе нам зрозуміти величезний пласт подальшої 350-літньої історії України.

       Практично кожен громадянин України знає про Переяславську раду 1654р. з шкільного підручника.

 Як пояснили вам ваші батьки суть цієї події?

(відповіді учнів)

    За часів радянської влади, коли Україна була складовою частиною СРСР, зусиллями істориків та творчої інтелігенції з веління влади творився  великодержавницький міф про те, що українці і білоруси не є самостійними народами, а лише гілками російського народу, тому постійно мріяли про «возз’єднання» , а український гетьман – бунтар Б. Хмельницький у 1654 р. нарешті здійснив цю мрію, уклавши угоду в Переяславі з царськими послами.

    Складові міфу про Переяславську раду:

- українці та росіяни ніколи не ворогували між собою;

- війна проти Речі Посполитої була розпочата не з метою національного визволення, а щоб потрапити «під високу руку батюшки – царя»;

- Московська держава постійно надавала братню підтримку повсталим;

- Переяславська рада була всенародною і одностайною;

- Україна увійшла до Московської держави у 1654 р. на умовах, вироблених Б. Хмельницьким;

- Москва ніколи не порушувала взятих на себе зобов’язань, чого не скажеш про «зрадників»- гетьманів Виговського, Полуботка, Мазепу;

- Переяславська рада врятувала Україну від загибелі і поклала кінець польському пануванню в ній, а український народ здобув своє «місце під сонцем» поруч з братнім російським народом.

     Наше завдання -  розвіяти цей радянський міф і відповісти на проблемне запитання:

 Чи врятувала  Переяславська угода Гетьманщину від загибелі? Дане рішення Б. Хмельницького – це : 1) історична необхідність;  2) історична помилка; 3) неможливо дати однозначну оцінку.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

Евристична бесіда

1.Назвіть, які ви знаєте договори, що були підписані під час національно-визвольної війни.

 (Зборівський договір 1649 р., Білоцерківський договір 1651 р.)

2.Давайте разом пригадаємо зміст договорів та порівняємо за таблицею

( робота з історичною картою ) на дошці.

договір

ознаки

Зборівський 1649 р.

Білоцерківський 1651 р.

1

територія

Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства

Київське воєводство

2

кількість реєстру

 40 тис. вояків

 20 тис. вояків

3

інші умови

влада належала гетьманові та козацькій старшині

державні посади мали обіймати лише православні

шляхта поверталася до своїх володінь

відновлювалася влада польських панів

гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами

підтверджувалися права православної церкви

 

Який можна зробити висновок : За Зборівським договором Україна вперше в історії українсько-польських відносин  дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава, але не відповідав фактичним успіхам Національної війни, а Білоцерківський договір був принизливий для України, викликав масове незадоволення українського народу і спровокував численні стихійні виступи.

3. Що зумовило активну дипломатичну діяльність Б. Хмельницького по пошуку союзників? В якому становищі опинилася Україна на 1653 р.?

(відповіді учнів)

- Білоцерківський договір, незадоволення яким висловлювали і козаки, і селянство;

- ненадійність татар як союзників;

- Економічна розруха ( тільки на Брацлавщині зруйновано 100 міст, занепад с/г);

- Голод, епідемії;

- Скорочення населення на 30-40 %;

- Скорочення реального війська до 30- 40 тис.;

- Союз Трансильванії і Волохії з  Річчю Посполитою;

- Втома і зневіра народу.

 4. Які держави могли стати союзниками України у боротьбі з Річчю Посполитою?

 Що підштовхувало їх до підтримки України?

(відповіді учнів)

  Отже, вже з цієї бесіди можемо зробити висновок, що Б. Хмельницький не був ні ворогом, ні другом Москви, а лише дотримувався, як і інші країни, принципу:

«У держави немає постійних ворогів і друзів, а є постійні інтереси», шукаючи союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

 

ІV. Засвоєння нових знань.

                                    План.

1 . Передумови укладення договору з Московією.

2. Правда про Переяславську раду.

3. Зміст і оцінка «Березневих статей»

( тема і план уроку записується в зошит)

1 . Передумови укладення договору з Московією.

Через тривалу війну становище Української держави невпинно погіршувалося.

Особливо тяжким воно стало восени 1653 р. Війна, що тривала вже шостий рік, виснажила Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійних мобілізацій населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і місте6чок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини й Київщини.

Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходили мобілізації.

Так, наприклад, під час мобілізації в серпні-вересні 1653 р. Хмельницький спромігся зібрати лише 30-40 тис. війська. Зростали втома і невдоволення народу. Рятуючись від загарбників, українці тікали до Московії та на Слобожанщину. Почали спалахувати заворушення селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.

Погіршувалося й міжнародне становище Української держави. Річ Посполита, Молдова, Валахія й Трансільванія об’єдналася  в антиукраїнський союз. Польща, не змирившись із існуванням Української держави, готувалася до нового наступу. Задля збереження основних здобутків війни, насамперед держави, український уряд дійшов висновку про потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в цьому напрямі пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду.

 

Відкрийте атласи та знайдіть з якими державами Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини в ході Національно-визвольної війни.

 

Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Швеція, Австрія.

 

Визволення з-під влади шляхетської Польщі лише власними силами Україна в той час не могла. Вихід із такого становища Б. Хмельницький вбачав у підтримці ззовні. Активізація зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького була пов’язана з пошуком союзників.

 

Для міжнародного визнання Україні необхідно  було мати сильного покровителя і вийти зі складу Польщі можна було лише увійшовши в якусь іншу державу.

 

Схема                                      УКРАЇНА

 

                 ТУРЕЧЧИНА                                    МОСКОВІЯ

Релігійне протистояння                                 Православне віросповідання

Ненадійність турецьких васалів                   Етнічна спільність

            Спроби спертися на Туреччину не були безпідставними. Турецький султан був достатньо могутнім  для того , щоб відбивати у поляків бажання нападати на Україну, й водночас надто віддаленим, щоб відкрито втручатися в її внутрішні справи. Але важлива  причина  унеможливлювала союз України й Туреччини. А саме, одвічне релігійне протистояння двох світів: християнського і мусульманського.

З Московією українців поєднувало православне віросповідання й етнічна близькість. Отож рішення про військову допомогу Москви у війні з Польщею постала не раптово. Ще у червні 1648 року Б. Хмельницький звернувся до московського царя з листом розпочати спільні дії Москви та України проти Польщі.

З весни 1649 р. розпочинається постійний обмін посольствами. Про активність дипломатичних відносин між Україною та Московією говорить, той факт, що за період з 1649 р. до початку 1654р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б.Хмельницький направив до Москви 10 повноважних посольств.

Бесіда.

 Чому у зовнішній політиці Б.Хмельницького виразною була проросійська орієнтація?

(Кримське ханство виявилося ненадійним союзником; Туреччина – чужа віра; Московія – найближчий східний сусід однієї віри)

 Чому ця орієнтація посилилася наприкінці 1653 р.?

 (Невдалі молдовські походи Тимоша Хмельницького; союз Польщі, Валахії і Трансільванії проти України)

Надамо слово «експертам»

Експерт 1.

 Російський історик Ключевський так характеризує політику Москви щодо України: «Вона протягом 6 років приглядалася з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до у падку. Як Україна пустошилася союзниками – татарами і люто – нелюдською уособицею, і, нарешті, коли Україна вже знищилася до решти, її прийняли під свою високу руку».

Проблемне запитання.

Чому союз з Україною був потрібний московській державі?

Відповіді:

Починаючи з 1648 р., Москва не хотіла розриву з Польщею (угода 1634) і тому зайняла очікувану позицію. Однак були причини, які підштовхнули російського царя прийняти вагомі рішення:

1) бажання Москви розширити сферу свого впливу;

 2) використати Україну як буфер проти Туреччини;

3) залучити українські козацькі збройні формування для відвоювання у Речі Посполитої втрачених Росією територій;

4) можливість відкрити шлях до Чорного моря.

Вчитель.

У червні 1653 р. Б.Хмельницький дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з розв’язанням українського питання, то Україна укладе союз із Туреччиною. До того ж гетьман наголосив на досить неприємних наслідках такого союзу для Московії. Тому цар після деяких вагань, в «ім’я спасіння віри православної» погодився «…все військо Запорізьке з містами їх і з землями прийняту під свою государеву високу руку…»

Прослухайте виступ «експерта» і проаналізуйте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу.

Експерт 2.

Через 8 днів, не підготувавши жодних інструкцій, навіть вірчих грамот для російського посольства до гетьмана (їх відправляли навздогін), керівник місії боярин Бутурлін із дипломатами, охороною та багатими подарунками для гетьмана і полковників вирушив у дорогу. Подорож тривала досить довго, майже 3 місяці. Заважало бездоріжжя, безлад: довелося виготовляти новий царський прапор і текст промови  В. Бутурліна. З призначеної гетьману булави зникло кілька коштовних камінців, тому їх треба було відновити. Потім посольство ще тиждень чекало приїзду Б. Хмельницького, який затримався в Чигирині на похороні старшого сина Тимоша, а потім не міг переправитися через Дніпро, бо крига була ще не досить міцною. Дістався він до Переяслава пізно ввечері 6 січня 1654 р.

7 січня 1654 р. відбулася неофіційна зустріч Б. Хмельницького, генерального писаря І. Виговського та переяславського полковника П. Тетері з боярином Бутурліним. На ній узгодили процедуру проголошення переходу гетьманату під протекцію московського царя.

Вчитель.

Як ви розцінюєте відношення російської сторони до укладення україно-російського союзу?

(Відсутність чіткої організації, відповідальності – все це свідчило про відношення з боку Росії до України не як до рівноправного партнера, а як до підданого, з яким не обов’язково рахуватися.)

 

2. Переяславська рада

Вчитель. А зараз ми включаємо прямий репортаж з Переяслава, де проходила історично відома Переяславська рада. З нами на зв’язку наші журналісти, які детально познайомлять нас з цією подією.

Репортаж з місця подій

Вчитель. Доброго дня,…(ім’я учня)!

Журналіст 1.

 Переяслав на зв’язку! Сьогодні 8 січня 1654 року. Тут, на Переяславському майдані гетьман призначив загальну раду. Вже на світанку, на початку 7-ої  години ранку довбиші ударили в литаври, і переяславський майдан став наповнюватись. Тим часом у гетьмана відбулася таємна рада з генеральною старшиною. До Переяслава було запрошено на цей час всіх полкових старшин і багато знатних козаків. Зараз 11 година. Я бачу, як гетьман виходить на майдан, одягнутий парадно і під бунчуком, за ним йде вся українська старшина. Генеральний осавул звелів мовчати; народ на вулиці, на дахах будинків слухає промову свого повелителя.  Б. Хмельницький закликає народ український зробити правильний вибір на користь царя православної Великої Русі, так як і росіяни, і українці одного сповідання.

Я вже чую голоси з натовпу:

- Воліємо під царя східного! Краще нам в нашій благочестивій вірі померти, аніж дістатися … поганину!

На майдані відбувається справжнє єднання із закликами: - Боже, утверди! Боже, укріпи, щоб ми довіку всі єдині були!

На цьому все, я передаю мікрофон своєму колезі. … На все добре!

Журналіст 2.

 Я …,(ім’я учня) продовжую репортаж з Переяслава.

Зараз гетьман та вся українська старшина направляються до Успенського собору, сюди прямують і московські посли. Саме тут відбудеться найголовніша частина сьогоднішньої події – складання присяги. Виявляється, що Бутурлін очікує, аби присягнули лише українці. Гетьман наполягає, аби не порушувати європейської традиції, присягнути Бутурліну від імені московського царя. Боярин відмовляється, пояснюючи тим, що самодержець підданим не присягає. Перемовини затягуються. І ось накінець після довгожданих хвилин очікування українська старшина погодилася. Гетьман та Військо Запорізьке урочисто присягають на вірність російському государеві. Присяга складена і Бутурлін передає Хмельницькому царські дари: знамена, булаву та шапку, а слідом були роздані подарунки військовій старшині.

На цьому все. З вами був …

Вчитель.

Про яку позицію Хмельницького свідчить його вимога до російської сторони присягнути йому на вірність?

 Чому, на вашу думку, гетьман та козацька старшина погодилися на односторонню присягу?

(Складні міжнародні обставини змушували Україну прийняти союзника – Росію, навіть в односторонньому порядку)

Робота з підручником.

Відкрийте  підручники на с.161, прочитайте про себе 2 і 3-й абзац знизу.

Хто і чому на вашу думку відмовився присягати російському царю?

( відповіді учнів)

 

3. Березневі статті

Вчитель.

Переяславська рада лише започаткувала оформлення московсько-українських відносин. Для оформлення міждержавних відносин між козацькою державою і Московією гетьманський уряд вдався до вироблення проекту договору. Цей документ складався з 23-х статей у вигляді „чолобитних”. Саме з цими статтями українське посольство очолене генеральним суддею Самійлом Богдановичем - Зарудним та переяславським полковником Павлом Тетерею, прибуло до Москви, де 14 березня 1654 року подало проект документу московському уряду. У результаті тижневих переговорів проект скоротили до 11 пунктів, які й були затверджені 21 березня московським урядом. Решта статей знайшли своє відображення в жалуваній грамоті царя гетьманові й Війську Запорізькому від 27 березня. Ці два документи (11 пунктів від 21 березня т.зв. „Березневі статті” та „Жалувальна грамота” від 27 березня) складають основний зміст українсько - московського договору, оригінал якого нажаль не зберігся.

(прослуховування запису)

РОБОТА З ДОКУМЕНТОМ  (роздатковий матеріал на партах учнів) в парах

Ознайомтеся зі змістом Березневих статей та виділіть головні умови визнання суверенітету Української держави та обмеження суверенітету Української держави

(учні заповнюють таблицю)

"Березневі статті”

«Передбачалось:

1 - збір податків на користь царської скарбниці доручалось вести українським урядникам;

2 - встановлювалась платня військовому писарю та підпискам (1000 польських злотих), військовим суддям (300 польських злотих), судовим писарям (100 польських злотих), полковим писарям і хорунжим (50 польських злотих), сотенним хорунжим (ЗО польських злотих) та гетьманському бунчужному (50 злотих);

З - козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, всім полковникам, і військовим та полковим осавулам надавались у володіння млини;

4 - встановлювалась платня генеральному обозному (400 злотих) та генеральному хорунжому (50 злотих);

5 - заборонялись зносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

6 - підтверджувалося право київського митрополита і всього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

7 - московський уряд зобов'язувався вступити у впну з Польщею весною 1654;

8 - передбачалось утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

9 - гетьманський уряд просив встановити платню полковникам, полковим осавулам, військовим осавулам , сотникам і кожному козакові, однак дане прохання було відкладено до перепису всіх прибутків, що мали поступати до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру в кількості 60 тис. козаків;

10 - у випадку татарських нападів на Україну передбачалось організувати проти них спільні походи з боку як України, так і Московії;

11 - гетьманський уряд просив встановити утримання для козацької залоги у фортеці Кодак (400 чол.) та для запорожців, виконання даного прохання також було викладене до окремого рішення.

Частина вимог гетьмана Б.Хмельницького і українського уряду була розглянута царським урядом окремо, і деякі з них були підтверджені царськими указами Україна зберігала значні права  -  мала власний адміністративно-територіальний устрій та управління, користувалася власним правом тощо. Однак відчутним було обмеження її політичного та економічного суверенітету: гетьманське управління було підпорядковане московському уряду, заборонялось підтримувати дипломатичні зносини з сусідніми державами  - Річчю Посполитою та Туреччиною, всі витрати на утримання козацького війська лягали на гетьманську скарбницю, яка повністю контролювалася царськими чиновниками.»

 

Головні умови прийняття Україною царської протекції

за березневими статтями 1654 р.

Визнання суверенітету Української держави

Обмеження суверенітету Української держави

1.Збереження державної території, територіально - адміністративного поділу.

2. Збереження республіканської форми правління, політичного та державного устрою.

3.Збереження традиційних станових прав і привілеїв населення.

4. Збереження соціально - економічних відносин

5. Цілковита незалежність у проведенні внутрішньої політики

1. Збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони.

2. Заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Туреччиною.

3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з військовими загонами.

 

 (Цей документ вперше відокремлював Україну від Польщі; узаконював Українську козацьку державу; дане об’єднання нагадувало конфедерацію)

Висновок вчителя.

 Ці статті підбивали підсумки україно-російських переговорів в січні-березні 1654 р. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії: економічної, політичної, культурної. Уклавши цей договір, Україна здобувала собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою.  Умови договору свідчать про об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію.

 

Робота з термінами

 

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах загальнодержавного закону.

Конфедерація — союз самостійних держав, створених з певною метою.

(терміни записуються в зошит)

 

Значення договору 1654 р.

 

               Для України                                                                                         Для Москви

Відокремлення й незалежність                                           васальна залежність України від Росії

України від речі Посполитої                                               Розширити сферу впливу і використати

Можливість у спілці  з Москвою                                         Україну в якості буфера проти Туреччини

перемогти та об’єднати українські землі                          прагнула з часом перетворити часткову

в межах національної держави                                             залежність України на цілковиту.

 

Кожна зі сторін вбачала в договорі засіб для реалізації власних планів.

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань

 Запитання і завдання:

 Підручники і художні фільми радянського часу демонстрували всенародну підтримку Переяславської ради. Чи так було насправді?

Вчитель.  Оцінка змісту та історичного значення україно-російського союзу залишається неоднозначною.

Із повідомлень українського шляхтича Павша

«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранєм до того привів, що присягли всі...

Тамтешні міщани, нерадо прийнятим московітів, роз'їхалися по різних містах і містечках... Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, і твердо стоять на цьому...»

Вчитель . Пропоную послухати думку українського Кобзаря, Т.Г.Шевченка. В своєму вірші «Стоїть с селі Суботові…» він висловлює власне ставлення до подій в Переяславі. (прослуховування уривку)

 «Мікрофон»

 (учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон; учень, що відповів, передає «мікрофон» далі).

1. Чому Шевченко настільки жорстко й непримиренно поставився до Переяславської ради? (бо з цього часу починається захоплення України Московією, а пізніше – тотальне кріпацтво й безправ’я українців).

2. Доведіть, що Шевченко з гіркотою дорікав Хмельницькому за Переяславську раду.

Вчитель. Так, можна погодитися з думкою, що Хмельницький дивився на договір як на звичайний договір протекції, який вже не раз заключав. Але, оскільки Україна була ослаблена на 1654 р. і значно поступалася перед Росією, цей союз набрав ознак васалітету-протекції (сплата данини, наявність військових, залог, обмеження зовнішньої політики).

Оригінал договору 1654 р. був знищений. Чому? Напевно, комусь було вигідно, щоб українці ще довгий час залишались без власної держави.

Суперечка навколо україно-московських угод зачіплює не лише історичне минуле, а і сьогоднішні складні питання внутрішньо політичних відносин та міжнародних векторів незалежної України.

Завдання

1. Як змінилося становище Української козацької держави після Переяславського договору?

2. В чому, на вашу думку, права України були обмежені?

3. Як би ви визначили суть українсько-російського договору?

а) Росія встановила протекторат над Україною;

б) Україна та Росія об’єдналися в конфедерацію;

в) Україна отримала автономію у складі Росії.

Свою відповідь обґрунтуйте.

 

V. Рефлексія ( відповідь учнів на проблемне запитання).

Які суперечності в порівнянні з радянськими міфами ви помітили, відповідаючи на свої запитання?

Вправа «Займи позицію».

 Визначтесь і відповідно до свого рішення займіть місце в класі:

Договір 1654 року – це: 1) історична необхідність: Україна не могла обійтися без Росії;

2) історична помилка: не розв’язувала наших проблем, Україна могла укласти угоду і з іншою державою;

3) не можна сказати однозначно.

VI. Оцінювання, результати уроку.

VII. Домашнє завдання:  

  1. Прочитати 20, відповісти на питання1-3(усно).
  2. Опрацювати документ с.165.
  3. Написати твір-роздум «Перемоги та прорахунки Б. Хмельницького».
  4. Заповнити таблицю

Переяславська рада

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

 

 

 


Експерт 1.

 Російський історик Ключевський так характеризує політику Москви щодо України: «Вона протягом 6 років приглядалася з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до у падку. Як Україна пустошилася союзниками – татарами і люто – нелюдською уособицею, і нарешті, коли Україна вже знищилася до решти, її прийняли під свою високу руку».

 

 

 

 

Експерт 2.

Через 8 днів, не підготувавши жодних інструкцій, навіть вірчих грамот для російського посольства до гетьмана (їх відправляли навздогін), керівник місії боярин Бутурлін із дипломатами, охороною та багатими подарунками для гетьмана і полковників вирушив у дорогу. Подорож тривала досить довго, майже 3 місяці. Заважало бездоріжжя, безлад: довелося виготовляти новий царський прапор і текст промови  В. Бутурліна. З призначеної гетьману булави зникло кілька коштовних камінців, тому їх треба було відновити. Потім посольство ще тиждень чекало приїзду Б. Хмельницького, який затримався в Чигирині на похороні старшого сина Тимоша, а потім не міг переправитися через Дніпро, бо крига була ще не досить міцною. Дістався він до Переяслава пізно ввечері 6 січня 1654 р.

7 січня 1654 р. відбулася неофіційна зустріч Б. Хмельницького, генерального писаря І. Виговського та переяславського полковника П. Тетері з боярином Бутурліним. На ній узгодили процедуру проголошення переходу гетьманату під протекцію московського царя.

 

 

 

Журналіст 1.

 Переяслав на зв’язку! Сьогодні 8 січня 1654 року. Тут, на Переяславському майдані гетьман призначив загальну раду. Вже на світанку, на початку 7-ої  години ранку довбиші ударили в литаври, і переяславський майдан став наповнюватись. Тим часом у гетьмана відбулася таємна рада з генеральною старшиною. До Переяслава було запрошено на цей час всіх полкових старшин і багато знатних козаків. Зараз 11 година. Я бачу, як гетьман виходить на майдан, одягнутий парадно і під бунчуком, за ним йде вся українська старшина. Генеральний осавул звелів мовчати; народ на вулиці, на дахах будинків слухає промову свого повелителя.  Б. Хмельницький закликає народ український зробити правильний вибір на користь царя православної Великої Русі, так як і росіяни, і українці одного сповідання.

Я вже чую голоси з натовпу:

- Воліємо під царя східного! Краще нам в нашій благочестивій вірі померти, аніж дістатися … поганину!

На майдані відбувається справжнє єднання із закликами: - Боже, утверди! Боже, укріпи, щоб ми довіку всі єдині були!

На цьому все, я передаю мікрофон своєму колезі. … На все добре!

 

Журналіст 2.

 Я …,(ім’я учня) продовжую репортаж з Переяслава.

Зараз гетьман та вся українська старшина направляються до Успенського собору, сюди прямують і московські посли. Саме тут відбудеться найголовніша частина сьогоднішньої події – складання присяги. Виявляється, що Бутурлін очікує, аби присягнули лише українці. Гетьман наполягає, аби не порушувати європейської традиції, присягнути Бутурліну від імені московського царя. Боярин відмовляється, пояснюючи тим, що самодержець підданим не присягає. Перемовини затягуються. І ось накінець після довгожданих хвилин очікування українська старшина погодилася. Гетьман та Військо Запорізьке урочисто присягають на вірність російському государеві. Присяга складена і Бутурлін передає Хмельницькому царські дари: знамена, булаву та шапку, а слідом були роздані подарунки військовій старшині.

На цьому все. З вами був …

                                                "Березневі статті”

«Передбачалось:

1 - збір податків на користь царської скарбниці доручалось вести українським урядникам;

2 - встановлювалась платня військовому писарю та підпискам (1000 польських злотих), військовим суддям (300 польських злотих), судовим писарям (100 польських злотих), полковим писарям і хорунжим (50 польських злотих), сотенним хорунжим (ЗО польських злотих) та гетьманському бунчужному (50 злотих);

З - козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, всім полковникам, і військовим та полковим осавулам надавались у володіння млини;

4 - встановлювалась платня генеральному обозному (400 злотих) та генеральному хорунжому (50 злотих);

5 - заборонялись зносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

6 - підтверджувалося право київського митрополита і всього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

7 - московський уряд зобов'язувався вступити у впну з Польщею весною 1654;

8 - передбачалось утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

9 - гетьманський уряд просив встановити платню полковникам, полковим осавулам, військовим осавулам , сотникам і кожному козакові, однак дане прохання було відкладено до перепису всіх прибутків, що мали поступати до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру в кількості 60 тис. козаків;

10 - у випадку татарських нападів на Україну передбачалось організувати проти них спільні походи з боку як України, так і Московії;

11 - гетьманський уряд просив встановити утримання для козацької залоги у фортеці Кодак (400 чол.) та для запорожців, виконання даного прохання також було викладене до окремого рішення.

Частина вимог гетьмана Б.Хмельницького і українського уряду була розглянута царським урядом окремо, і деякі з них були підтверджені царськими указами Україна зберігала значні права  -  мала власний адміністративно-територіальний устрій та управління, користувалася власним правом тощо. Однак відчутним було обмеження її політичного та економічного суверенітету: гетьманське управління було підпорядковане московському уряду, заборонялось підтримувати дипломатичні зносини з сусідніми державами  - Річчю Посполитою та Туреччиною, всі витрати на утримання козацького війська лягали на гетьманську скарбницю, яка повністю контролювалася царськими чиновниками.»

 

1

docx
Додано
22 листопада 2020
Переглядів
932
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку